Рішення

від 16.12.2024 по справі 646/12197/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/12197/24

№ провадження 2/646/4237/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.12.24 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

судді Янцовської Т.М.,

з участю секретаря Григоренко І.Б.,

представника позивачки Романової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 646/12197/24 за позовом ОСОБА_1 до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про визнання права власності,

в с т а н о в и в:

Представник позивачки ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання права власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову зазначила, що позивачці належить на праві спільної часткової власності спірна квартира на підставі свідоцтва про право власності на житло від 09 грудня 1997 р., виданим Фірмою «Аудит-Куп`янськ». У січні 2024 року шляхом здійснення обстрілу з невстановленого виду озброєння, із застосуванням невстановленого типу снарядів території населеного пункту за вищезазначеною адресою було пошкоджено квартиру, що належить позивачу, в зв`язку з чим відкрите кримінальне провадження № 22024220000000879 від 27.07.2024 року. У зв`язку з пошкодженням квартири є необхідність подати заяву на отримання компенсації до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України. Для отримання компенсації необхідно переконатися, що пошкоджений об`єкт внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або у разі відсутності такого запису, провести його реєстрацію. Однак, здійснити реєстрацію права власності позивачка позбавлена можливості. 05.07.2024 р. вона звернулась із заявою про державну реєстрацію права спільної часткової власності. Будівля комунального підприємства «Куп`янського бюро технічної інвентаризації» була зруйнована, база даних знищена.

Ухвалою суду від 07.11.2024 р. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 28.11.2024 р. у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Представник відповідача Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, у відповідності до ст. 178 ЦПК України своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався.

Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності, виданого 09.12.1997 р. фірмою «Аудит-Куп`янськ» частина квартири за адресою АДРЕСА_1 належить позивачці ОСОБА_1 .

З витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності частина квартири за адресою АДРЕСА_1 належить позивачці ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 10.02.2017 р. державним нотаріусом Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області.

За заявою позивачки ОСОБА_1 від 27.07.2024 р. внесено відомості до ЄРДР на про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.

Відповідно до листа Куп`янської міської військової адміністрації від 25.07.2024 р. зруйновані адміністративні будівлі органів місцевого самоврядування Куп`янської територіальної громади, за наслідками перебування окупаційної влади відсутня комп`ютерна та оргтехніка, відсутня службова документація.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно № 74021957 від 09.07.2024 р. позивачці ОСОБА_1 відмовлено в проведенні реєстраційних дій в зв`язку з тим, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Як зазначено державним реєстратором, рішення може бути оскаржено відповідно до законодавства до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції протягом двох місяців або до Харківського окружного адміністративного суду протягом шестимісячного строку з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав.

Відомостей про оскарження позивачкою ОСОБА_1 рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно № 74021957 від 09.07.2024 р. матеріали справи не містять.

Статтею 41 Конституції України гарантується, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, яким засвідчує його право власності.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Звертаючись до суду з дійсним позовом, позивачка зазначає, що визнання права власності на частину квартири їй необхідно для подальшої реєстрації в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 3 Закону № 1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Пунктом 3 частини 3 статті 10 Закону № 1952-IV передбачено, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року запитується реєстратором лише у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

На момент розгляду справи судом не встановлено порушеного права позивачки, яке б підлягало захисту у судовому порядку відповідно до статті 392 ЦК України. Відсутні підстави для визнання за позивачкою права власності при наявності у неї документів, які підтверджують її право власності на нерухоме майно - свідоцтва про право на спадщину, виданого 10.02.2017 р. державним нотаріусом Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області, та свідоцтва про право власності, виданого 09.12.1997 р. фірмою «Аудит-Куп`янськ».

Необхідність державної реєстрації права власності виникла у позивачки у зв`язку із пошкодженням вказаного майна та отриманням відповідної компенсації.

Так, відповідно до ст.2 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України»№ 2923, є фізичні особи - громадяни України - власники пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна.

Реєстр пошкодженого та знищеного майна забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, зберігання, захист та облік, крім іншого, і таких відомостей (документів): документи та/або відомості про підтвердження права власності на пошкоджене чи знищене майно.

Відповідно до п.31. Порядку ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 р. № 624, документи, що подаються шляхом підвантаження електронної копії оригіналу паперового документа, повинні відповідати таким вимогам:

1) документи повинні викладатися державною мовою;

2) текст документів повинен бути надрукований розбірливо або написаний друкованими літерами;

3) документи не повинні містити підчищення або дописування, закреслення та інші виправлення, не обумовлені в документах, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;

4) документи в електронній формі повинні бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством.

Відповідно до п.3 ч.13 Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення», затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 р. № 381, для отримання компенсації необхідно переконатися, що пошкоджений об`єкт внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або у разі відсутності такого запису, провести його реєстрацію.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Дана правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові №21-1465а15 від 16.09.2015 року.

У даному рішенні Верховний Суд України наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалось примусове виконання рішення.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18) та від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 4-125цс20).

Суд вважає, що визнання права власності на частину квартири за адресою АДРЕСА_1 не є єдиним можливим та належним способом захисту в судовому порядку. При цьому звертаючись до суду з дійсним позовом, позивачка не зазначає, на яку саме частину квартири - належну їй на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 10.02.2017 р. державним нотаріусом Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області, чи свідоцтва про право власності, виданого 09.12.1997 р. фірмою «Аудит-Куп`янськ», - вона просить визнати право власності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що обраний ОСОБА_1 спосіб захисту права є неналежним, а тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 321, 392 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про визнання права власності відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

відповідач - Куп`янська міська військова адміністрація Куп`янського району Харківської області, Харківська область, м. Куп`янськ, пр. Конституції, буд. 3, ЄДРПОУ 44758728.

Суддя: Т.М. Янцовська