Рішення

від 21.11.2024 по справі 758/10937/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/10937/24

Категорія 75

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

21 листопада 2024 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Петрова Д.В.,

при секретарі судового засідання Сіренко Б.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибпроект» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В :

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Подільського районного суду м. Києва з вищезазначеною позовною заявою.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що остання працювала на посаді завідуючого сектором головного бухгалтера Державного підприємства Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибпроект» з 27 квітня 2022 року.

31.07.2024 позивач була звільнена з займаної посади згідно наказу № 17-К від 02.07.2024 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін.

Однак, розрахунок на день звільнення з позивачем відповідач не зробив.

Згідно довідки від 31.07.2024 № 01/116 заборгованість з виплати заробітної плати складає: травень 2024 року - 12 482 грн 34 коп.; червень 2024 року - 19 320 грн; матеріальна допомога, нарахована в червні 2024 року на вирішення соціально-побутових питань - 15 987 грн 35 коп.; липень 2024 року - 19 320 грн.

Окрім цього, позивачу не була виплачена належна при звільненні грошова компенсація за невикористану відпустку у розмірі 15 693 грн 29 коп.

Таким чином, загальний розмірі заборгованості складає 82 802 грн 98 коп.

Позивач також зазначає, що період затримки з 31.07.2024 (дата звільнення) по 02.09.2024 (дата звернення до суду) складає 34 дні, тобто сума середнього заробітку за вказаний період складає 37 953 грн 52 коп., що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 13.09.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання позивач не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позивач не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача. У зв`язку з наведеним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Так, згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

ОСОБА_1 працювала на посаді завідуючого сектором головного бухгалтера Державного підприємства Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибпроект» з 27 квітня 2022 року.

31.07.2024 позивач була звільнена з займаної посади згідно наказу № 17-К від 02.07.2024 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін.

Однак, розрахунок на день звільнення з позивачем, відповідач не зробив.

Згідно довідки від 31.07.2024 № 01/116 заборгованість з виплати заробітної плати складає: травень 2024 року - 12 482 грн 34 коп.; червень 2024 року - 19 320 грн; матеріальна допомога, нарахована в червні 2024 року на вирішення соціально-побутових питань - 15 987 грн 35 коп.; липень 2024 року - 19 320 грн. Окрім цього, позивачу не була виплачена належна при звільненні грошова компенсація за невикористану відпустку у розмірі 15 693 грн 29 коп.

Таким чином, загальний розмірі заборгованості складає 82 802 грн 98 коп.

Період з 31.07.2024 (дата звільнення) по 02.09.2024 (дата звернення до суду) складає 34 дні, тобто сума середнього заробітку за вказаний період складає 37 953 грн 52 коп., який розрахований відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, а саме нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів.

Так, ст. 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

За наведених обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачки та наявність підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, проте за період, що не перевищує шість місяців, починаючи з наступного робочого дня після звільнення, тобто з 31.07.2024 по 02.09.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Для обчислення пенсій середня заробітна плата визначається відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно абз. 1, 2,4 пункту 2 Постанови Кабміну № 100 у всіх інших випадках (окрім для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки) середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.

Згідно абз.1,2 п.8 Постанови Кабміну № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

Зважаючи на викладене, середній заробіток за час затримки розрахунку з позивачкою складатиме: заробітна плата за червень 2024 року складає 24 000 грн, кількість відпрацьованих робочих днів - 20; заробітна плата за липень 2024 року складає 24 000 грн, кількість відпрацьованих робочих днів - 23. Відповідно 48 000 грн/43= 1 116 грн 28 коп. середньоденний заробіток * 34 дні, що складає 37 953 грн 52 коп., без рахування податків та обов`язкових зборів та платежів.

При вирішенні цього спору суд також враховує положення ст. 233 КЗпП України відповідно до частин 1 та 2 якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні

Вирішуючи вимоги стосовно відшкодування моральної шкоди суд виходить із положень ст. 237 1 КЗпП України відповідно до яких відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як роз`яснював у своїй постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової)шкоди» №4від 31.03.1995року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяній фізичній або юридичній особі незаконним діями, або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість виражених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, зваженості та справедливості.

Встановивши наявність порушення конституційного права позивача оплату праці, суд, враховуючи положення ст.237-1 КЗпП України та беручи до уваги тривалість такого порушення, дійшов висновку, що останнє безумовно спричиняло порушення нормальних життєвих зв`язків позивача через позбавлення її можливості належного свого утримання та розпорядження коштами за власними життєвими потребами, і, як наслідок, вимагало додаткових зусиль для організації свого життя, звернення до суду за захистом порушеного права, чим позивачу спричинено моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню відповідачем у розмірі співмірним до заподіяної шкоди та достатньому для відновлення порушених життєвих зв`язків позивача, що за внутрішнім переконанням суду становитиме 3 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжними інструкціями № 33 та 34 від 02.09.2024 про сплату судового збору у загальній сумі 2 422 грн 40 коп., який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибпроект» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибпроект» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату та грошову компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 82 802 (вісімдесят дві тисячі вісімсот дві) грн 98 коп.

Стягнути з Державного підприємства Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибпроект» на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за період затримки з 31.07.2024 по 02.09.2024 у розмірі 37 953 (тридцять сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят три) грн 52 коп.

Стягнути з Державного підприємства Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибпроект» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3 000 (три тисячі) грн.

Стягнути з Державного підприємства Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибпроект» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ;

відповідач - Державне підприємство Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибпроект», місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кониського Олександра, буд. 82-А, код ЄДРПОУ 00468177.

Суддя Дмитро ПЕТРОВ