Ухвала

від 09.12.2024 по справі 761/45404/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/45404/24

Провадження № 1-кс/761/30036/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022112030000313 від 14.11.2022, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

В обґрунтування клопотання вказано, що Слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022112030000313 від 14.11.2022 за ч.ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові та уповноважені особи ТОВ «СБМ» ЄДРПОУ 35473719 заволоділи чужим майном тобто шляхом зловживання довірою, вчинили шахрайство щодо ряду суб?єктів господарської діяльності, таких як: ПА «Промінь» ЄДРПОУ 30368189, ФГ «Урожайна», ЄДРПОУ 43132960, ПП «Ямал і К» ЄДРПОУ 34446218, ФГ «Ромашка-плюс», ЄДРПОУ 34323576, китайської компанії «Zhejiang dek logistics Co, Limited», чим завдали майнової шкоди у великих розмірах.

З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення даного кримінального правопорушення, відшукання і вилучення предметів, а також інших речей, які мають значення для досудового розслідування та в подальшому можуть бути використані як доказ під час судового розгляду 28.11.2024 в період часу з 10:02 год. до 10:28 год. слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києві від 31.10.2024 справа № 761/40701/24 проведено обшук транспортного засобу «TOYOTA HI ACE» 1998 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_5 , та який на момент обшуку перебував за адресою: м. Київ., вул. Сверстюка, 11-Б, в ході якого виявлено та вилучено наступні речі: мобільний телефон «Meizu» пароль 2222 з номером телефону НОМЕР_2 ; мобільний телефон «Samsung s22» пароль 2222 з номером телефону НОМЕР_3 , які упаковано до спец.пакету 7215688; 5 аркушів товарно-транспортної накладної №144, які упаковано до спец.пакету psp3102899,

28.11.2024 вилучене вищевказане майно постановою слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Посилаючись на встановлені в ході досудового розслідування обставини, з метою забезпечення збереження речових доказів, прокурор просив накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме на: мобільний телефон «Meizu» пароль 2222 з номером телефону НОМЕР_2 , мобільний телефон «Samsung s22» пароль 2222 з номером телефону НОМЕР_3 , які упаковано до спец.пакету 7215688.

У судове засідання прокурор не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі.

Власник майна у судове засідання не з`явився, від його представник адвоката ОСОБА_6 надійшли письмові заперечення, в яких вона просила відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. Вказала, що ОСОБА_5 не працював в ТОВ «СБМ» та не має відношення до його керівництва та засновників, а вилучене майно є його особистою власністю.

Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття слідчого, прокурора та власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя ухвалив здійснювати розгляд без їх участі.

За правилами ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, у клопотанні вказується про необхідність накладення арешту на мобільний телефон «Meizu» пароль 2222 з номером телефону НОМЕР_2 , мобільний телефон «Samsung s22» пароль 2222 з номером телефону НОМЕР_3 , які упаковано до спец.пакету 7215688, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, керуючись ч. 2 ст. 170 КК України.

У силу ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

У порушення вимог ч. 3 ст. 170 КПК України прокурором не надано доказів, що підтверджують той факт, що вказані мобільні телефони є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Долучена до клопотання постанова про визнання майна речовим доказом носить формальний характер, оскільки за своїм змістом не містить даних на підтвердження того, що вказане вилучене майно відповідає критеріям, визначеними ч. 1 ст. 98 КПК України.

З огляду на наведене, враховуючи, що прокурором не надано достатньої кількості доказів необхідності накладення арешту, його відповідність критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, слідчий суддя не вбачає достатніми та обґрунтованими підстави для задоволення клопотання, оскільки наявні документи не свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів, до того ж, будь-яких негативних наслідків, які можуть негативно позначитися на інтересах слідства від невжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчим суддею не встановлено.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно підлягає поверненню власнику.

Керуючись ст. ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022112030000313 від 14.11.2022 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1