Рішення

від 16.12.2024 по справі 202/9931/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/9931/24

Провадження № 2/202/4529/2024

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 грудня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Ульянченко А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

09.08.2024 року через систему «Електронний суд» позивач звернувся до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська з цим позовом до відповідача.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2024 року визначено суддю Бєльченко Л.А. для розгляду даної справи.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 12.08.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності залишено без руху через відсутність оцінки спірного майна та несплату судового збору.

В обґрунтування позову представником позивача, адвокатом Левадою Є.Л. зазначено, що 10.04.1989 року ОСОБА_1 придбав житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане підтверджується наявністю договору від 10.04.1989 року Донецьким бюро технічної інвентаризації за номером 2304, що підтверджується відбитком реєстраційного напису на договорі купівлі -продажу.

Наразі провести реєстрацію права власності на квартиру не вбачається за можливе, так як правовстановлюючий документ не містить необхідних реквізитів, відсутня можливість отримання інформації в БТІ щодо квартири, що в свою чергу обмежує право позивача на отримання від держави компенсації за пошкоджене житло.

Оскільки право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно не внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, то територіальна громада в особі Відповідача у спосіб передбачений ст. 335 Цивільного Кодексу може набути право комунальної власності на майно позивача, у зв`язку з чим позовна заява пред`являється до територіальної громади в особі відповідача. В інший спосіб визнати право власності на будинок і зареєструвати його в Державному реєстрі речових прав, у позивача немає.

Після початку повномасштабного вторгнення військами країни-агресора через тимчасову окупацію міста Авдіївки Донецької області ОСОБА_1 був вимушений евакуюватись із зазначеного населеного пункту, а його будинок було зруйновано внаслідок воєнних дій. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309 було визначено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. У відповідності до зазначеного Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Авдіївська міська територіальна громада Донецької області (до якої належить м. Авдіївка, де знаходиться будинок позивача) визнано територією України, де ведуться активні бойові дії із 24.02.2022 року, а 29.02.2024 року є тимчасово окупованою територією України. Зазначені обставини виключають можливість позасудового отримання правовстановлюючого документу на належний позивачеві житловий будинок.

З метою подальшої реалізації прав власника щодо звернення за відшкодуванням шкоди завданої країною-агресором ОСОБА_1 звернувся через ЦНАП до державного реєстратора за внесенням відомостей про право власності на будинок до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Проте рішенням державного реєстратора №73689447 від 17.06.2024 року йому було відмовлено в державній реєстрації прав на нерухоме майно, у зв`язку з тим, що відсутня інформація про проведення реєстрації у електронних та паперових носіях та не можливо отримати від БТІ інформацію про зареєстровані права.

З урахуванням наведеного, представник позивача, адвокат Левада Є.Л., просив визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 81,0 кв.м.

Позивач у судове засідання не з`явився. Від його представника, адвоката Левади Є.Л., через систему «Електронний суд» надійшла заява, в котрій останній просив провести розгляд справи без його та позивача участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилася. Через систему «Електронний суд» подала заяву, в котрій просила провести розгляд справи без участі представника Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області. Проти задоволення позовних вимог не заперечує.

З`ясувавши всі обставини справи і перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 10.04.1988 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , останній є власником житлового будинку з відповідними господарськими спорудами та побутовими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 81,00 кв.м., житловою площею 51,10 кв.м.

Право власності на вказаний житловий будинок було зареєстроване за позивачем Донецьким бюро технічної інвентаризації 25.05.1989 року в реєстрову книгу за №2304.

Згідно технічного паспорту на будинок АДРЕСА_2 ОСОБА_1 є власником вказаного будинку, інвентаризаційна справа №09107

В технічному паспорті зазначено схематичний план земельної ділянки, план характеристика будинку, допоміжних будівель та споруд, а саме: житловий будинок А-1 загальною площею 81,0 кв.м.; прибудова - 17,1 кв.м.; літня кухня - 24,6 кв.м.; сарай - 5,7 кв.м.; сарай - 8,9 кв.м.; вбиральня - 1,3 кв.м.; гараж - 29,3 кв.м.

30.05.2024 року ОСОБА_1 з метою реєстрації права власності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно звернулася до державного реєстратора.

17.06.2024 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Набок В.М. прийняте рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №73689447, оскільки державним реєстратором не отримано в строк інформацію згідно п.3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно інформації наданої Авдіївською міською військовою адміністрацією, до 01 січня 2013 року державну реєстрацію прав власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані у місті Авдіївка Донецької області, здійснювали Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризацію м.Донецька (ЄДРПОУ 03336670), комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації Ясинуватської міської ради (ЄДРПОУ 33796504). Дана інформація міститься на відбитках печаток на реєстраційних надписах в документах, що посвідчують право власності на об`єкти нерухомого майна. До квітня 2014 року архівні справи на паперових носіях щодо об`єктів нерухомого майна, розташованих у місті Авдіївка, зберігались в БТІ в місті Ясинувата Донецької області. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014 року в місті Ясинувата (населеному пункті Донецького району) органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Зазначений населений пункт знаходиться на тимчасово окупованій території України. Таким чином, на сьогоднішній день, неможливо отримати від БТІ інформацію про зареєстровані права до 01 січня 2013 на будь-який об`єкт нерухомого майна, розташований в місті Авдіївка, в тому числі на об`єкт розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309, м.Авдіївка, що відноситься до Авдіївської міської територіальної громади Донецької області, включено до тимчасово окупованої російською федерацією території України.

Наведені обставини унеможливлюють зареєструвати право власності на вказану квартиру в єдиній державній інформаційній системі з відомостями про право на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти/суб`єкти цих прав, затвердженій в Україні з 01.01.2013 року, у відповідності до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З приписів статті 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачем у позові про визнання права власності є особа, яка вже є власником.

Стаття 392 ЦК України не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи з вищевикладеного, встановивши, що згідно договору купівлі-продажу від 10.04.1989 року, зареєстрованого в реєстрі за №929 позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 81,00 кв.м., житловою площею 51,10 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: прибудова - 17,1 кв.м.; літня кухня - 24,6 кв.м.; сарай - 5,7 кв.м.; сарай - 8,9 кв.м.; вбиральня - 1,3 кв.м.; гараж - 29,3 кв.м., суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачем було доведено його право власності на вказану квартиру та частину домоволодіння.

Керуючись ст. ст.4,5,12,81,141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 81,1 кв.м., житловою площею 51,10 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення додаткового рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суддя Бєльченко Л.А.