Рішення

від 13.12.2024 по справі 342/979/24

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/979/24

Провадження № 2/342/532/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2024 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Андріюк І.Г.,

секретаря судового засідання Малик Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Городенка у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Гецко Ніка Миколаївна, до Городенківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

Адвокат Гецко Н.М. звернулася до суду з позовомв інтересах ОСОБА_1 до Городенківської міської ради та просить визначити позивачці додатковий строк - 2 (два) місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Вербівці Коломийського району Івано-Франківської області, актовий запис № 8 від 02.06.2003; стягнути на користь позивачки судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що заявниця є онукою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Померлій, на день її смерті, на праві власності належав будинок із земельною ділянкою по АДРЕСА_1 та земельна частка (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Вербівське» розміром 35-47 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Позивачка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте їй відмовлено у зв`язку з пропуском строку та рекомендовано звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

Вважає, що строк пропустила з поважних причин. На момент складання заповіту та смерті ОСОБА_2 позивачка була неповнолітньою, про складення заповіту не була обізнана та на день смерті спадкодавиці причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини не знала та не усвідомлювала. У червні 2003 року закінчила школу, вступила до Івано-Франківського ліцею-інтернату, де проживала до 2010 року, та згодом переїхала до м.Києва, де проживає на даний час. Зазначила, що нотаріусом чи уповноваженою особою органу місцевого самоврядування її не було повідомлено про необхідність подання заяви про прийняття спадщини за заповітом з метою недопущення пропуску строку, про існування заповіту ОСОБА_1 повідомлено не було, наслідки пропуску строку не роз`яснено. Про існування заповіту позивачці стало відомо лише у 2024 році після звернення до старостинського округу та отримання дублікату заповіту та довідки. З огляду на те, що минув тривалий час з моменту смерті ОСОБА_2 , позивачка подавала запит щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 її донькою ОСОБА_3 , яка спадщину не прийняла, не претендує на неї та претендувати не буде. Також батько позивачки ОСОБА_4 немає заперечень щодо прийняття позивачкою спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Провадження у даній справі відкрито 24.07.2024, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

09.08.2024 Городенківська міська рада подала відзив на позовну заяву, просила відмовити у частині позовної вимоги щодо стягнення судових витрат на користь ОСОБА_1 . У відзиві зазначено, що згідно п.24 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008, суди відкривають провадження у такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідальних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Позивачем не надано доказів того, що спадкоємці за законом належним чином не здійснили відмову у прийнятті спадщини. У даній справі є інші спадкоємці, які мають бути належними відповідачами при вирішенні даного спору, про що зазначила сама позивачка.

13.08.2024 від представника позивачки ОСОБА_5 надійшла відповідь на відзив, де позов просила задовольнити. Зазначила, що встановлення обставин щодо звернення іншими особами із заявою про відмову від прийняття спадщини, на що у відзиві посилається відповідач, в межах вказаної справи є неактуальними та виходять за межі предмету доказування. Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_2 не приймалась, єдиним належним відповідачем є Городенківська міська рада. Також Верховний Суд ставить у пріоритет свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та брав до уваги необізнаність спадкоємця про існування заповіту як поважну причину пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

16.08.2024 до суду подано заперечення, де Городенківська міська рада позицію, висловлену у відзиві підтримала, просить відмовити у задоволенні позову в частині вимоги щодо стягнення судових витрат на користь позивачки.

Зазначено, що закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини. Позивачка була необізнана про наявність заповіту, складеного на її користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця не заводилась та не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, що підтверджує відсутність вини органу місцевого самоврядування у пропуску строку звернення на прийняття спадщини.

02.10.2024 представник позивачки - адвокат Гецко Н.М. подала до суду пояснення, де зазначила, що у підтвердження обставин того, що спадщина після смерті ОСОБА_2 не приймалась, до позовної заяви долучено копії адвокатських запитів, надісланих батьку позивача - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та відповідей на них, долучено свідоцтво про народження, що підтверджує родинні зв`язки між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 03.10.2024 витребувано з Городенківської ДНК Коломийського району Івано-Франківської області інформацію про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2 та у разі її наявності надання копії спадкової справи.

Ухвалою суду від 29.10.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання учасники справи не з`явились.

Представник Городенківської міської ради подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, відзив на позовну заяву підтримали.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подала клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують.

Дії учасників справи не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог ч.5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, вважає необхідним зазначити таке.

Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 06.06.1988 року, запис за №7 у книзі реєстрації актів про народження Вербівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, стверджується, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . Укладення шлюбу 18.05.1980 року між останніми підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 18.05.1980, актовий запис №5, реєстрацію шлюбу відбулася у ЗАГСі с.Вербівці Городенківського району Івано-Франківської області.

За даними копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Бюро ЗАГС Джезхазганского Горисполкома Каз. ССР 06.12.1979, актовий запис №87 від 26.01.1959, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Його батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Згідно копії свідоцтва про шлюб від 11.08.1973 року, запис за № 398 ОСОБА_7 одружився із ОСОБА_9 . Прізвище чоловіка /дружини після одруження - ОСОБА_10 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 02.06.2003 Вербівцівською сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис №8 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно.

Згідно копії заповіту від 17.05.1995, посвідченого секретарем виконкому Вербівцівської сільської ради народних депутатів Івано-Франківської області, ОСОБА_2 все своє майно заповіла онуці ОСОБА_1 .

За даними копії довідки від 28.03.2024 №72-1, виданої Вербівцівським старостинським округом, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла, ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті на праві приватної власності належав будинок із земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , та земельна частка (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Вербівське розміром 35,47 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості. На день смерті ОСОБА_2 інших осіб, які були зареєстровані або проживали у житловому будинку по АДРЕСА_1 , не було. ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений 17.05.1995 року секретарем виконавчого комітету Вербівської сільської ради народних депутатів Івано-Франківської області, зареєстрований за №8. На день видачі довідки заповіт не змінювався і не скасовувася.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).Згідно з частинами першою, другою статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно листа державного нотаріуса Яшана Р.Р. від 30.05.2024 №210/01-16 щодо роз`яснення порядку заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та у зв`язку з цим подання заяви про прийняття спадщини згідно ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, вважається таким, що не прийняв спадщину. Нотаріус рекомендував ОСОБА_1 звернутися з позовом до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Отже, судом встановлено, що підставою звернення ОСОБА_1 до суду є пропуск строку прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16.

Суд звертає увагу, що законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який пройшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, що не виключає можливості одержання своєї частки спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, також і після спливу значного строку. Відповідно до роз`яснень, зазначених у п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

У відповідності до правових позицій, висловлених у Постанові Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 697/2052/17-ц (№ 61-3014св19), відповідачами у справах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Суд встановив, що згідно повідомлення Городенківської ДНК від 11.10.2024 №1766/02-14 спадкова справа на ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заведена. Вказане підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 11.10.2024.

На підтвердження інформування спадкоємців першої черги - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 позивачка долучила адвокатські запити, адресовані останнім, та відповіді на них, згідно яких вони спадщину після смерті ОСОБА_2 не приймали, на спадщину не претендують, не заперчують щодо визнання ОСОБА_1 додаткового строку на прийняття спадщини.

Сторона позивача звертає увагу суду, що строк на прийняття спадщини нею пропущено з проважних причин: позивачка була неповнолітньою на момент складання заповіту та смерті ОСОБА_2 , була необізнаною про заповіт та не розуміла наслідків пропуску строку.

Суд наголошує, що у частині четвертій статті 1268 ЦК України встановлено додаткові гарантії охорони спадкових прав малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб, а також осіб з обмеженою дієздатністю. Зазначені особи вважаються такими, що прийняли спадщину завжди, крім випадків їхньої відмови від спадщини, а щодо малолітніх та недієздатних осіб - відмови, здійсненої від їхнього імені батьками (усиновлювачами), опікуном з дозволу органу опіки та піклування (див. постанову Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 183/4406/16 (провадження № 61-472св17)).

Відповідно до ст.6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Як зазначено вище, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , а отже, на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 їй виповнилось 15 років, відповідно була неповнолітньою дитиною.

Позивачкою долучено до матеріалів справи копію свідоцтва про базову середню освіту, серія НОМЕР_5 , дата видачі 21.06.2003; атестат про повну загальну середню освіту, виданого 25.06.2005 Івано-Франківським обласним ліцеєм-інтернатом для обдарованих дітей із сільської місцевості, серія НОМЕР_6 ; диплом спеціаліста ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», серія НОМЕР_7 , виданого 01.07.2010.

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків відмови від її прийняття (ч. 4 ст. 1268 ЦК).

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 6 березня 2018 року (справа № 164/1056/15-ц), Закон не вимагає вчинення неповнолітньою особою або її представниками дій щодо прийняття спадщини, у зв`язку із чим правові підстави для визначення неповнолітнім дітям додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відсутні.

Таким чином, ОСОБА_1 , яка на час відкриття спадщини ОСОБА_2 була неповнолітньою і від спадщини не відмовилася, що підтверджується матеріалами справи, в силу положень ч.4 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , а тому у задоволенні позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини слід відмовити.

На підставі ст.ст. 1216, 1217, 1220, 1222-1223, 1258, 1261, 1268-1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 76, 81, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Гецко Ніка Миколаївна, до Городенківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Учасники справи:

- позивачка ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ;

- представник позивачки ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 ;

- відповідач Городенківська міська рада Івано-Франківської області, місцезнаходження: вул. Тараса Шевченка, буд.77, м. Городенка, Коломийський район, Івано-Франківська область; ЄДРПОУ 04054292.

Повний текст судового рішення складено 13.12.2024.

Суддя: Андріюк І.Г.