Вирок

від 12.12.2024 по справі 130/3241/23

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

1-кп/130/112/2024

130/3241/23

В И Р О К

Іменем України

12.12.2024 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

потерпілої ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020130000378 від 01.08.2023 року, по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, працівника Зозівського професійного аграрного ліцея Вінницької області, одруженого, військовозобов`язаного, раніше засудженого: вироком Замостянського районного суду м.Вінниці від 18.06.1998 року за ч.3 ст.140 КК України 1960 року на три роки позбавлення волі, вироком Жмеринського районного суду Вінницької області від 20.01.2000 року за ч.3 ст.140, ст.208, ст.42,43 КК України 1960 року на вісім років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, вироком Барського районного суду Вінницької області від 05.12.2008 року за ч.3 ст.185, ч.4 ст.184, ч.3 ст.190, ст.304, ст.70 КК України на десять років позбавлення волі з конфіскацією майна, вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 11.02.2020 року за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України на три роки позбавлення волі; вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12.05.2023 року, ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 06.09.2023 року за ч.3 ст.185, ч.1 ст.69 КК України до позбавлення волі строком на один рік, звільненого з місць позбавлення волі 17.09.2024 року після відбуття покарання,

- у вчиненні кримінального проступку, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.162 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_5 в порушення ст.30 Конституції України, яка гарантує право на недоторканість житла та іншого володіння особи, 01.09.2023 року приблизно о 12 годин 00 хвилин, маючи умисел на порушення недоторканості чужого житла з метою вчинення крадіжки, діючи всупереч волі та без дозволу і добровільної згоди власника, умисно, не маючи на те законних підстав, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом зламу замка вхідних дверей проник до квартири АДРЕСА_2 , яка на праві власності згідно договору купівлі-продажу від 19.12.2019 року належить ОСОБА_7 , чим порушив недоторканість житла, що захищається законом.

Вказані дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.1 ст.162 КК України, як незаконне проникнення до житла.

Наведені вище обставини судом встановлені під час судового розгляду даного кримінального провадження в межах зміненого прокурором в суді обвинувачення на підставі таких доказів.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винуватим себе у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, визнав повністю. Пояснив, що він фактично проживає в м.Вінниця та 01.09.2023 року за проханням свого знайомого ОСОБА_8 повіз його на машині останнього до м.Жмеринка. Вже після їх приїзду в м.Жмеринку він дізнався від ОСОБА_8 , що той має на меті вчинити крадіжку. Коли в м.Жмеринка вони приїхали на АДРЕСА_3 , то він погодився піти разом з ОСОБА_8 на вчинення крадіжки, однак заздалегідь він з ним не обговорював крадіжку чого саме вони мають вчинити. Потім вони зайшли до під`їзду, підійшли до дверей квартири потерпілої ОСОБА_7 , за допомогою розвідного ключа зняли серцевину замка вхідних дверей та увійшли всередину. У тій квартирі він помітив зламаний сейф, у якому нічого цінного не було. Далі він зрозумів, що нічого там не хоче викрадати і запропонував ОСОБА_8 покинути квартиру. Після цього він перший почав виходити з квартири та на виході у під`їзді зустрів невідомого чоловіка, який роздивлявся замок вхідних дверей. Він його оминув і попрямував на вулицю. Жодної сутички між ним та цим чоловіком не виникало, він безперешкодно покинув квартиру, нічого звідти не взявши. За ним вийшов ОСОБА_8 й вони сіли разом в машину та поїхали до м.Вінниці. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд призначити йому покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Окрім безпосереднього визнання вини обвинуваченим ОСОБА_5 , його винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю доводиться сукупністю решти доказів, безпосередньо досліджених в судовому засіданні.

Так, потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що 01.09.2024 року до неї зателефонувала сусідка ОСОБА_9 , яка мешкає на третьому поверсі у її будинку, та повідомила про крадіжку з її квартири. Коли вона приїхала додому, то побачила, що вхідні двері до її квартири були відчинені, у замка зламана ручка та відсутня серцевина. В квартирі були розкидані речі, однак нічого цінного там не зберігалося, лише в кімнаті сина у косметичці були сховані 400 доларів США, проте їх ніхто не знайшов. Зауважила, що п`ять років тому у її квартирі вже було вчинено крадіжку невідомими особами, яких досі не знайшли, тому з того часу вона нічого цінного намагається вдома не зберігати. З квартири нічого не зникло, усе цінне залишилось на своїх місцях. Завдані збитки з приводу поломки вхідного замка ніхто їй не відшкодовував, заміна замка відбулася за її кошти. Щодо покарання обвинуваченому ОСОБА_5 поклалася на розсуд суду.

За наслідком вручення їй копії обвинувального акту із зміненим обвинуваченням потерпіла ОСОБА_7 подала письмову заяву від 20.11.2024 року, за змістом якої вказала, що не бажає підтримувати раніше пред`явлене ОСОБА_5 обвинувачення (а.с.185).

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що проживає на четвертому поверсі у квартирі АДРЕСА_4 в тому ж будинку, де мешкає потерпіла ОСОБА_7 . Восени 2023 року, точної дати не пам`ятає, у першій половині дня він збирався йти з дружиною у справах, та під час того, як спускався сходами, у під`їзді на другому поверсі побачив, що двері до квартири ОСОБА_7 були привідчинені. Потім побачив, що у квартирі на підлозі розкидані речі, після чого почав кликати ОСОБА_7 та її сина, однак ніхто з них не відгукнувся. Далі з тієї квартири вибігли двоє чоловіків, при відкритті дверей якими його відштовхнуло до протилежної стіни, а вони побігли на вулицю. В руках у них нічого при собі не було, раніше він їх не бачив та вони не були йому знайомі. Помітив, що замок до квартири ОСОБА_7 був зламаний та йому відомо, що потім того ж дня столяр замінив замок на новий.

Свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що проживає в разом з ОСОБА_10 у тому ж будинку, що й потерпіла ОСОБА_7 , поверхом вище. У 2023 році в першій половині дня, точної дати не пам`ятає, вона із своїм чоловіком збиралася піти до магазину. Коли вона ще залишалася у своїй квартирі, а її чоловік почав спускатися сходами на вулицю, вона почула як останній почав кричати, що до квартири ОСОБА_7 проникли невідомі особи і що потрібно викликати працівників поліції. Всередину до квартири ОСОБА_7 вона не заходила, однак бачила, що на вхідних дверях її квартири була відсутня ручка та квартирою розкидані речі. Тих двох осіб, що проникли до квартири ОСОБА_7 , особисто вона не бачила.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що 01.09.2023 року в першій половині дня, коли вона поверталася до дому, то на сходах у під`їзді між третім та четвертим поверхом зустріла двох дорослих людей чоловічої статті, які з нею привіталися та пішли далі. Раніше вона їх там не бачила та взагалі не зустрічала. Проходячи повз квартиру ОСОБА_7 , вона нічого підозрілого не помітила.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що проживає в АДРЕСА_5 , що на другому поверсі, мешкає ОСОБА_7 . Вранці 01.09.2023 року, коли вона перебувала на балконі власної квартири, помітила, що до будинку під`їхала її донька, тому вона пішла відкривати їй двері, які були замкнені на ключ. У цей час, коли вона відкрила вхідні двері своєї квартири, то побачила у під`їзді двох чоловіків, які проходили біля її квартири. Потім до квартиру зайшла її донька, а через деякий час до них прийшов працівник поліції та запитав, чи не бачили вони нічого підозрілого. Під час складання працівником поліції протоколу про її допит вона була присутня у квартирі ОСОБА_7 , однак не пам`ятає чи були в ній пошкоджені вхідні двері.

Свідок ОСОБА_14 пояснив суду, що 01.09.2023 року йому зателефонувала його матір та повідомила, що до їхньої квартири проникли невідомі особи. Коли він прийшов до їхньої квартири, то будь-яких осіб там не побачив, однак у замку була виламана серцевина, в квартирі все було розкидано, були вийняті шухляди, проте з квартири нічого не пропало.

Також винуватість у вчиненні за встановлених судом обставин ОСОБА_5 кримінального правопорушення доводиться дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами:

витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого вбачається внесення до нього 01.08.2023 року за №12023020130000378 за повідомленням ОСОБА_11 відомостей про те, що до квартири її сусідів за адресою: АДРЕСА_6 , проникли невідомі особи (а.с.66);

копією протоколу огляду від 01.09.2023 року, з фототаблицею до нього, згідно якого під час огляду місця події працівниками поліції було виявлено пошкодження серцевини замка вхідних дверей квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , а також порушену обстановку та розкидані речі всередині даної квартири; вилучено дві частини механізму циліндричного замка вхідних дверей та два ключі до нього (а.с.68-69,70-76);

копією витягу з Державного реєстру правочинів щодо нотаріального посвідчення 09.12.2012 року договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , набувачем за яким є ОСОБА_7 (а.с.77);

копією протоколу огляду від 01.09.2023 року, з фототаблицею до нього, згідно якого під час огляду на автодорозі Т-07-12 на виїзді з с-ща Тиврів Вінницького району Вінницької області автомобіля "Opel Kadett", державний номерний знак НОМЕР_1 , з дозволу володільця даного транспортного засобу ОСОБА_8 , виявлено та вилучено серед решти розвідний ключ з ручкою червоного кольору, яким зі слів ОСОБА_8 він здійснив злам замка квартири АДРЕСА_2 01.09.2023 року, а також рукавиці робочі з гумовим покриттям на частині долоні, у яких зі слів ОСОБА_5 останній перебував того дня в квартирі АДРЕСА_2 (а.с.84-85,86-88);

копією висновку судової трасологічної експертизи від 21.09.2023 року №СЕ-19/102-23/16182-ТР, відповідно до якого встановлено, що на зовнішніх поверхнях частини циліндрового механізму замка найбільшими розмірами 46х33х17 мм, яку було вилучено 01.09.2023 року при проведенні огляду місця події за адресою: АДРЕСА_7 , - наявні сліди від дії знаряддя зламу, що залишені розвідним ключем, який 01.09.2023 року було вилучено під час огляду автомобіля "Opel Kadett", державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.96-104);

протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.09.2023 року, згідно якого свідок ОСОБА_12 з чотирьох пред`явлених йому фотографій осіб чоловічої статі подібної зовнішності та віку впізнав фото ОСОБА_5 як особу, яка 01.09.2023 року близько 11:55 годин спускалась спільно з іншою особою чоловічої статі сходами до виходу з під`їзду за адресою: АДРЕСА_3 , де до квартири АДРЕСА_8 було здійснено проникнення (а.с.111-113);

протоколом проведення слідчого експерименту від 27.09.2018 року за участі підозрюваного ОСОБА_5 , з якого встановлено, що під час даної слідчої (розшукової) дії останній жваво та детально розповів і продемонстрував на місцевості обставини проникнення його із своїм знайомим ОСОБА_8 01.09.2023 року до квартири АДРЕСА_9 з метою відшукання матеріальних цінностей, яку удвох обшукали та невдовзі залишили, оскільки нічого не знайшли (а.с.134-136).

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані та представлені із дотриманням вимог закону, не суперечать один одному, ніким не заперечуються, містять об`єктивні відомості щодо обставин кримінального правопорушення, яке є предметом судового розгляду, відтак є належними та допустимими.

Таким чином, суд доходить висновку, що, дотримуючись засад змагальності, стороною обвинувачення в порядку ст.92 КПК України доведено перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в ході судового розгляду, а саме - винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, а саме незаконного проникнення до житла.

При призначенні міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 є громадянином України та має повнолітній вік (а.с.84), раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності (а.с.108-110,114-116,118-131); за місцем постійного проживання характеризується позитивно, має на утриманні непрацездатну матір та двох неповнолітніх дітей (а.с.81,82,187,188); на обліку у лікаря нарколога не перебував, за психіатричною допомогою не звертався (а.с.79,80), станом на час розгляду справи працевлаштований офіційно (а.с.190).

Ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_5 щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, а також наявність на його утриманні двох неповнолітніх дітей слід віднести до таких, що пом`якшують його покарання.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлена.

Досудова доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_5 не складалася згідно приписів п.2 ч.4 ст.314-1КПК України щодо особи, яка вже відбувала покарання у виді позбавлення волі (а.с.40).

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення є кримінальним проступком, враховуючи чисельну сукупність обставин, що пом`якшують його покарання, й за відсутності обставин, що обтяжують покарання, з огляду на особу обвинуваченого, який хоча й неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, відбуваючи реально покарання у виді позбавлення волі, втім позитивно характеризується за місцем проживання та надавав послідовні пояснення від початку досудового розслідування щодо власної участі у вчиненні даного кримінальнго правопорушення, а також приймаючи до уваги, що потерпіла ОСОБА_7 призначення йому суворого покарання не потребувала, суд визначає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 і попередження вчинення ним нових правопорушень призначити йому передбачене санкцією вказаної частини статті закону про кримінальну відповідальність покарання у виді виправних робіт, визначаючи у даному конкретному випадку недостатнім покарання у виді штрафу та недоцільним покарання у виді обмеження волі, також не вбачаючи підстав для застосування вимог ст.69 КК України, що є правом, а не обов`язком суду.

Строк відбування вказаного призначеного покарання ОСОБА_5 слід відраховувати з дня, коли фактично розпочато відрахування з його заробітку, відповідно до приписів ч.1 ст.43 КВК України, але не раніше від дня набрання цим вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлено.

Прокурором зазначено про вирішення питання стосовно речових доказів, процесуальних витрат та заходів забезпечення судом у виділеному з даного кримінальному провадженні.

Клопотань про застосування до набрання вироком законної сили запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 не надійшло.

Враховуючи викладене, керуючись ст.368-371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, та призначити йому покарання у виді виправних робіт строком на два роки з проведенням відрахування із заробітку в розмірі 15% в дохід держави.

Строк відбування покарання відраховувати ОСОБА_5 з дня, коли фактично розпочато відрахування з його заробітку, але не раніше від дня набрання цим вироком законної сили.

Вирок набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України, не подано апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, Вінницькому апеляційному суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.

Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1