Ухвала

від 16.12.2024 по справі 127/40430/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/40430/24

Провадження 2/127/5988/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши матеріали позовної заяви адвоката Мишковської Тетяни Миколаївни, діючої в інтересах ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» про визнання зобов`язань відсутніми, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась адвокат Мишковська Тетяна Миколаївна, діючи в інтересах ОСОБА_1 , з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» про визнання зобов`язань відсутніми.

Під час вивчення матеріалів позовної заяви судом встановлено їх невідповідність вимогам цивільно-процесуального законодавства України.

Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема відомі номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти, а також відомості про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи. Даних відомостей або про їх відсутність адвокатом позивачки не зазначено.

Якщо позовна заява подається представником, то в ній у відповідності до п. 2 ч. 3 і ч. 5 ст. 175 ЦПК України зазначаються: ім`я представника, його поштова адреса, а також номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

У порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не зазначено відомості щодо представника позивачки, яким подається позовна заява.

У порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивачкою не додано до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Водночас, зі змісту позовної заяви вбачається посилання адвокатом позивачки на положення п. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», як на підставу звільнення позивачки від сплати судового збору за подання позовної заяви. На думку адвоката позивачки спірні правовідносини виникли в процесі надання споживчого кредиту, у зв`язку з чим даний позов пов`язаний з порушенням прав позивачки та підпадає під дію Закону України «Про захист прав споживачів».

Вивчивши матеріали заяви, суд не погоджується із вищевказаними доводами адвоката позивачки, враховуючи наступне.

Пункт 3 частини 1 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів, на який адвокат позивачки посилається як на підставу звільнення позивачки від сплати судового збору, визначає значення терміну «виконавець» і жодним чином не регламентує підстави звільнення від сплати судового збору.

Згідно ж із ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

Вказаний спеціальний закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками, продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг, встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Закон України «Про захист прав споживачів» надає визначення поняттю «послуга», закріпленому пунктом 17 статті першої, як діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Згідно із п. 3, п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; продавець - суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації.

Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Так, згідно з пп. 11 та пп. 11 п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У постанові Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 638/6060/18 йдеться про необхідність суду з`ясувати, чи пов`язаний позов з порушенням прав позивача саме як споживача.

Згідно ізст.21Закону України«Про захистправ споживачів»крім іншихвипадків порушеньправ споживачів,які можутьбути встановленіта доведенівиходячи звідповідних положеньзаконодавства усфері захиступрав споживачів,вважається,що дляцілей застосуванняцього Законута пов`язаногоз нимзаконодавства прозахист правспоживачів праваспоживача вважаютьсяв будь-якомуразі порушеними,якщо: 1)при реалізаціїпродукції будь-якимчином порушуєтьсяправо споживачана свободувибору продукції; 2)при реалізаціїпродукції будь-якимчином порушуєтьсясвобода волевиявленняспоживача та/абовисловлене нимволевиявлення; 3)при наданніпослуги,від якоїспоживач неможе відмовитись,а одержатиможе лишев одноговиконавця,виконавець нав`язуєтакі умовиодержання послуги,які ставлятьспоживача унерівне становищепорівняно зіншими споживачамита/абовиконавцями,не надаютьспоживачеві однаковихгарантій відшкодуванняшкоди,завданої невиконанням(неналежнимвиконанням)сторонами умовдоговору; 4)порушується принципрівності сторіндоговору,учасником якогоє споживач; 5)будь-якимчином (крімвипадків,передбачених законом)обмежується правоспоживача наодержання необхідної,доступної,достовірної тасвоєчасної інформаціїпро відповіднупродукцію; 6)споживачу реалізованопродукцію,яка єнебезпечною,неналежної якості,фальсифікованою; 7)ціну продукціївизначено неналежнимчином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Тобто, приписи ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються у разі звернення до суду з позовом спрямованим на захист прав споживача, а не будь-якого позову пов`язаного з наданням тих чи інших послуг.

Права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

Із системного аналізу положень Закону України «Про захист прав споживачів» слідує, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав заявника як споживача послуг.

Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».

Крім того, після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними законами.

Позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. А тому позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до приписів ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином надавши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Однак, у позовній заяві адвокатом позивачки не зазначено яким чином порушуються права позивачки, як споживача, зміст позовних вимог та обставини пред`явлення позову не обґрунтовано нормами Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином суд вважає, що підстави для звільнення позивачки від сплати судового збору за подання даної позовної заяви відсутні.

З позовної заяви вбачається пред`явлення позивачкою чотирьох самостійних вимог немайнового характеру, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Згідно із Законом України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1 211, 20 гривень.

У документі про сплату судового збору мають бути зазначені наступні платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: отримувач коштів ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37979858; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача UA318999980313181206000002856; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу: (*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький міський суд Вінницької області (назва суду, де розглядається справа)).

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вказує на необхідність позивачці сплатити судовий збір в сумі 4844, 80 гривень і надати суду документи, що підтверджують його сплату у відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, або ж надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Закон встановлює обов`язкові вимоги до позовної заяви (ст.ст. 175, 177 ЦПК України). Зокрема, від якості позовної заяви та юридично правильного її змісту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Враховуючи вищезазначене, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 і ч. 2 ст. 185 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву адвоката Мишковської Тетяни Миколаївни, діючої в інтересах ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» про визнання зобов`язань відсутніми залишити без руху та надати позивачці п`ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків, шляхом:

-зазначення у позовній заяві визначених процесуальним законом відомостей:

-щодо представника позивачки, яким подається позовна заява у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України;

-про відоміномери засобівзв`язку,адреси електронноїпошти та наявність або відсутність електронних кабінетів учасників справи.

-надання суду:

-документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява вважається неподаною та повертається позивачці зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: