Справа №611/530/24
Провадження №2/611/195/24
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(повне)
02 грудня 2024 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Коптєва Ю.А.,
за участю секретаря Ведмідь І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Барвінкове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти, культури молоді та спорту Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області про стягнення попереднього середнього заробітку за основним місцем роботи, як педагогічному працівнику, -
в с т а н о в и в:
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління освіти, молоді та спорту Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області про стягнення попереднього середнього заробітку за основним місцем роботи, як педагогічному працівнику, та визнання незаконним наказу Управління освіти, культури, молоді та спорту Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області від 19.07.2022 №54.
В обґрунтування позову зазначив, що у березні 2022 року у зв`язку із повномасштабним вторгненням російської федерації він був мобілізований до Збройних Сил України для проходження військової служби. Під час несення служби йому, як педагогічному працівнику, не було нараховано та не виплачено заробітну плату в період з липня 2022 року по серпень 2023 року, що вважає незаконним.
Ухвалою судді Барвінківського районного суду Харківської області від 10 червня 2024 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
19 червня 2024 року від представника відповідача надійшов відзив із запереченнями на позовну заяву.
Позивач в судове засідання не з`явився, заявив клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. У задоволенні позовних вимог просила відмовити.
Враховуючи що розгляд справи відбувся за відсутності сторін, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 перебуває у на посаді вчителя фізичного виховання Барвінківського ліцею №1 Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області.
Тобто, позивач у розумінні положень Закону України «Про освіту» є педагогічним працівником.
Як вбачається, позивача 21 грудня 2022 року призвано на військову службу по мобілізації.
19.07.2022 року Управлінням освіти, культури, молоді та спорту Ізюмського району Харківської області було видано наказ № 54 «Про скасування збереження середнього заробітку мобілізованим працівникам», яким, у зв`язку із набранням чинності Закону України від 01.07.2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин», з 19.07.2022 року на період проходження ним військової служби зупинено нарахування середнього заробітку (а .с. 23).
У своєму позові ОСОБА_1 зазначає, що припинення виплати йому середнього заробітку як працівнику, призваному на військову службу під час мобілізації на особливий період у період з 19.07.2022 року по 23.12.2023 року є неправомірним.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно ст. 14 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод Користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 4 КЗпП України).
Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими ч. 3 ст. 119 КЗпП України, а також ч. 1 ст. 53 і ч. 2 ст. 57 ЗУ «Про освіту», ч. 2 ст. 44, ч. 1 ст. 54 і ч. 3 ст. 63 ЗУ «Про фахову передвищу освіту», ч. 2 ст. 46 ЗУ «Про вищу освіту».
Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 року, у зв`язку із введенням воєнного стану на території України, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» оголошено та проводиться загальна мобілізація.
Законом України від 01.07.2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19.07.2022 року, внесено зміни та у ч. 3 ст. 119 КЗпП слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада».
Згідно із ч. 2 ст. 57 Закону України «Про освіту» у разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов`язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за таким працівником зберігається попередній середній заробіток. У разі хвороби або каліцтва попередній середній заробіток виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.
Спеціальна норма (ч. 2 ст. 57 ЗУ «Про освіту») має перевагу над загальною (ч. 3 ст. 119 КЗпП) нормою (lex specialis derogat generali). Прийнята пізніше в часі загальна норма (ч. 3 ст. 119 КЗпП) не скасовує спеціальної норми (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Тому за педагогічними чи науково-педагогічними працівниками призваними на військову службу за призовом під час мобілізації зберігається попередній середній заробіток.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.10.2023 року у справі № 718/209/23.
Судом встановлено, що позивач є педагогічним працівником, який був призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Внаслідок того, що позивач є педагогічним працівником, то на нього поширюються не лише гарантії прав працівників, передбачені загальними нормами трудового законодавства (КЗпП України), зокрема положення ст. 119 КЗпП, але й гарантії, передбачені спеціальними нормами (ЗУ «Про освіту»), зокрема положення ст. 57 ЗУ «Про освіту», якою встановлено державні гарантії педагогічним і науково-педагогічним працівникам.
Так, відповідно до ч.2 ст. 57 Закону України «Про освіту», яка є спеціальною при вирішенні спору, у разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов`язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за таким працівником зберігається попередній середній заробіток.
Однак, Законом України № 3494-ІХ від 22.11.2023 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань», який набрав чинності 24.12.2023 року в ч. 2 ст. 57 ЗУ «Про освіту» було внесено зміни, які скасовують виплату середнього заробітку педагогічним чи науково-педагогічним працівникам, у зв`язку з проходженням ними військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Відтак, до 24.12.2023 року ч. 2 ст. 57 Закону України «Про освіту» щодо збереження за педагогічними чи науково-педагогічними працівниками попереднього середнього заробітку на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, була чинною і підлягала застосуванню в повному обсязі.
Таким чином, відповідачем було порушено законодавство про працю щодо припинення виплати позивачу середнього заробітку з 19.07.2022 року через набрання чинності ЗУ від 01.07.2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин», яким, зокрема, внесено зміни до ч. 3 ст. 119 КЗпП України щодо припинення збереження середнього заробітку працівникам за відповідних обставин, оскільки трудові відносини між сторонами регулюються й положеннями ЗУ «Про освіту», яким цей заробіток збережено, та норми якого є спеціальними.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 працював до проходження військової служби за призовом під час мобілізації викладачем, а отже є педагогічним працівником, та проходить військову службу за призовом, а тому на нього поширюються гарантії, передбачені ч. 2 ст. 57 Закону України «Про освіту» щодо права на збереження попереднього середнього заробітку на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації.
Враховуючи наведене, вимога позивача про визнання незаконним та скасування наказу Управління освіти, культури, молоді та спорту Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області від 19.07.2022 №54 є повністю обґрунтованою.
Таким чином, з урахуванням вимог ч.2 ст.57 Закону України «Про освіту», а також того, що позивач, який є педагогічним працівником, був мобілізований на військову службу до Збройних Сил України в зв`язку з введенням воєнного стану, що діє і на даний час, та продовжує проходити військову службу, суд дійшов висновку, що позивачу протиправно припинено нарахування і виплату середнього заробітку, відповідач зобов`язаний був виплачувати середній заробіток до 24.12.2023 включно, а тому позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно матеріалів справи середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 на дату його призову на військову службу становила 697,23 грн.
Так, у період з 19.07.2022 року по 22.12.2023 року, тобто до моменту коли набув чинності закон, яким були внесені зміни в ч. 2 ст. 57 Закону України «Про освіту» та скасовано виплату середнього заробітку педагогічним чи науково-педагогічним працівникам, було 449 робочих дні.
З огляду на вищенаведене, існують усі правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час проходження військової служби за призовом під час мобілізації в розмірі 254 488,95 грн. (697,23 грн. х 365 робочих дні).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до Управління освіти, культури молоді та спорту Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області про стягнення попереднього середнього заробітку за основним місцем роботи, як педагогічному працівнику, задовольнити повністю.
Визнати протиправним наказ Управління освіти, культури молоді та спорту Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області№54 від 19 липня 2022 року в частині припинення збереження і виплати середнього заробітку за місцем роботи за мобілізованим працівниками з 19 липня 2022 року на час призову на військову службу щодо ОСОБА_1 .
Стягнути із Управління освіти, культури молоді та спорту Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області, місцезнаходження: вул. Центральна,3, м. Барвінкове, Харківська область, 64701, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 43978259, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , середній заробіток за період з 20 липня 2022 року по 24 грудня 2023 року у сумі 254 488 (двісті п`ятдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят вісім) гривень 95 копійок без утримання податків та інших обов`язкових платежів.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення 06 грудня 2024 року.
Суддя Ю.А. Коптєв
Суд | Барвінківський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2024 |
Оприлюднено | 18.12.2024 |
Номер документу | 123772666 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Барвінківський районний суд Харківської області
Коптєв Ю. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні