Рішення

від 16.12.2024 по справі 613/1315/24

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №613/1315/24 Провадження № 2/613/594/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Уварової Ю.В.,

за участі секретаря Макушинської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 613/1315/24, пров. № 2/613/594/24 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Пономаренко П.О. до ОСОБА_2 , треті особи: Управління «Центр надання адміністративних послуг» Богодухівської міської ради Харківської області, Служба у справах дітей Богодухівської міської ради про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Управління «Центр надання адміністративних послуг» Богодухівської міської ради Харківської області, Служба у справах дітей Богодухівської міської ради, у якому просить надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , без письмової згоди батька - ОСОБА_2 .

Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона та та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 15 жовтня 2011 року, який було розірвано 14 лютого 2018 року рішенням Богодухівського районного суду Харківської області.

Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В червні 2024 року позивач звернулась до Управління "Центр надання адміністративних послуг" Богодухівської міської ради Харківської області із заявою про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , 2012 року народження, за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за місцем реєстрації позивача, але у реєстрації місця проживання дитини позиваці було відмовлено у зв`язку з відсутністю письмової згоди батька на реєстрацію місця проживання дитини за місцем реєстрації матері.

Також позивач зазначає, що відповідач участі у вихованні дитини не бере, на даний час на зв`язок не виходить, не бажає та ухиляється від надання письмової згоди на реєстрацію місця проживання дитини за місцем реєстрації матері, у зв`язку з чим позивач звернулась до суду.

Представник позивача - адвокат Пономаренко П.О. надав заяву, у якій просив розглянути справу без участі позивача та її представника. Просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення рекомендованої кореспонденції.

Крім того, про місце, дату та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином, відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України, з опублікуванням якого особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідач причину неявки суду не повідомив, відзив на позов не подавав, заяв про розгляд справи без участі відповідача до суду не надходило.

Представники третіх осіб - Управління «Центр надання адміністративних послуг» Богодухівської міської ради Харківської області, Служби у справах дітей Богодухівської міської ради надали заяви, у яких просили розглянути справу без їхньої участі, щодо вирішення справи по суті - покладались на розсуд суду.

З урахуванням одночасного існування умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що батьками малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 /а.с.5/.

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 14.02.2018 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано /а.с.7/.

04.04.2018 позивач змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 /а.с.9/.

У зв`язку з укладенням 06.03.2021 шлюбу, позивач змінила прізвище на « ОСОБА_1 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 /а.с.8/.

Як вбачається з копії довідки про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 20.09.2008 по теперішній час /а.с. 6/.

20.06.2024 позивач звернулась до Управління «Центр надання адміністративних послуг» Богодухівської міської ради Харківської області із заявою щодо реєстрації місця проживання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , однак їй було відмовлено на підставі п. 33, п.п. 3 п. 87 ПОРЯДКУ декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265, а саме позивач не надала згоди батька на реєстрацію місця проживання дитини /а.с.4/.

Відповідно до ч.2 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Згідно з частиною першою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

За приписами частини третьої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачено, що при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

Відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що реєстрація місця проживання і зняття з місця реєстрації особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

У відповідності до положень пункту 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року N 207 у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Чинним законодавством передбачено право одного з батьків у разі відсутності згоди іншого вирішити це питання в судовому порядку.

При вирішенні судом даного роду справ підлягає з`ясуванню питання, чи була вказана відмова одного з батьків безпідставною, або ж вона викликана певними обставинами.

Такі висновки відображені у постанові від 20.10.2021 року Верховного Суду у справі № 752/2951/20.

Відповідно до п. 33 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 р. № 265 (чинного на теперішній час та подібного за змістом) подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Згода батьків або інших законних представників може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п.п. 3 п. 87 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування орган реєстрації відмовляє в декларуванні/реєстрації місця проживання (перебування), знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі, коли, зокрема особа не подала або подала не в повному обсязі необхідні документи або відомості.

Із вказаного слідує, що позивач не може зареєструвати місце проживання малолітнього сина, не інакше як за згодою відповідача.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток, встановлює основні засади державної політики у цій сфері є Закон України «Про охорону дитинства». За змістом статей 11, 18 вказаного Закону кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Відповідно до вимог ст.ст.150, 155 СК України, здійснюючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, усупереч яким не можуть здійснюватись батьківські права. З аналізу вище зазначених норм та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, в рішеннях стосовно дітей їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), ЄСПЛ указав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

З аналізу вище зазначених норм та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, в рішеннях стосовно дітей їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Як вбачається з повідомлення Управління «Центр надання адміністративних послуг» Богодухівської міської ради Харківської області, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Позивач у позові зазначила, що відповідач участі у вихованні дитини не приймає з моменту розірвання шлюбу між сторонами. На даний час відповідач на зв`язок не виходить та всіляко ухиляється від надання згоди на реєстрацію місця проживання дитини разом з матір`ю.

Відповідач у судове засідання не з`явився та вказаного не спростував.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частинами 1, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що позивач має намір зареєструвати місце проживання дитини, проте відповідач ухиляється від надання згоди на реєстрацію місця проживання дитини, а також беручи до уваги, що в рішеннях стосовно дітей їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі приведеного вище, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 274-279, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Надати ОСОБА_1 дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , без письмової згоди батька - ОСОБА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Богодухівський районний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Третя особа - Управління «Центр надання адміністративних послуг» Богодухівської міської ради Харківської області, місцезнаходження: Харківська область, м. Богодухів, вул. Молодіжна, 2, код ЄДРПОУ: 45011908.

Третя особа - Служба у справах дітей Богодухівської міської ради Харківської області, місцезнаходження: 62103, Харківська область, м. Богодухів, вул. Молодіжна, 7, код ЄДРПОУ 43932315.

Повне рішення складено 16.12.2024.

Суддя Ю.В. Уварова