Ухвала

від 13.12.2024 по справі 308/12054/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/12054/24

1-кс/308/6513/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород клопотання представника власника майна ТОВ «ДОБРО-БУД» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за №12024070000000275 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Представник власника майна ТОВ «ДОБРО-БУД» адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням в якому просить скасувати накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду у справі №308/12054/24 від 26 липня 2024 року арешт на речі, вилучені в ході проведення обшуку транспортного засобу у межах кримінального провадження, внесеному 22.05.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024070000000275 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, а саме: транспортний засіб марки «KIA» модель «SORENTO», д.н.з. НОМЕР_1 .

Клопотання обґрунтовує тим, що арешт майна, зокрема транспортного засобу марки «KIA» моделі «SORENTO» д.н.з. НОМЕР_1 , накладений на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі №308/12054/24 від 26 липня 2024 року, не відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства в частині його необхідності та доцільності, з огляду на наступне.

22 липня 2024 року ОСОБА_4 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 331 КК України. Підозра стосується організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, і відомості про цей злочин були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024070000000275 від 22.05.2024 року.

На момент накладення арешту транспортний засіб марки «KIA» моделі «SORENTO», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебував у користуванні ОСОБА_4 , при чому даний автомобіль належить на праві приватної власності ТОВ «ДОБРО-БУД», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Наразі, обмеження у користуванні та розпорядженні зазначеним транспортним засобом суттєво обмежує права ТОВ «ДОБРО-БУД» як законного власника. Автомобіль є важливим активом підприємства, що використовується для його господарської діяльності, і його арешт створює невиправдані перешкоди для нормального функціонування підприємства.

Заявник вказує, що роль транспортного засобу марки «KIA» моделі «SORENTO», як потенційного доказу у даному кримінальному провадженні повністю вичерпана, оскільки він не є безпосереднім предметом вчинення злочину. На даний момент під час досудового розслідування з автомобілем були здійснені всі необхідні огляди та перевірки та інші слідчі дії, після яких було встановлено, що транспортний засіб не містить доказової бази, що могла б мати значення для подальшого розслідування.

Також зазначає, що автомобіль належить не особі, яка підозрюється у вчиненні злочину, а третій особі Товариству з обмеженою відповідальністю «ДОБРО-БУД». У контексті кримінального процесу та чинного законодавства України, майно, яке належить третім особам і не використовується для вчинення правопорушення, не підлягає конфіскації або арешту в рамках санкцій, передбачених Кримінальним кодексом України.

Заявник вказує, що подальше утримання автомобіля під арештом не відповідає вимогам законності, оскільки він не становить цінності як доказ у справі і не підлягає конфіскації через відсутність правових підстав для цього.

06.12.2024 року представник власника майна ТОВ «ДОБРО-БУД» адвокат ОСОБА_3 через канцелярію суду подав клопотання, згідно якого на підтвердження необхідності скасування арешту на вищевказаний транспортний засіб, скасування позбавлення права на відчуження та розпорядження, у зв`язку з необхідністю подальшої реалізації даного транспортного засобу для погашення боргових зобов`язань заявника просить долучити копії наступних документів: копія листа про стан заборгованості №105 від 29/11/2024р.; копія договору купівлі-продажу №01072025 від 01 липня 2024 року; копія рахунку на оплату №290 від 04.07.2024р. копію специфікації до Договору №01072025 від 01 липня 2024 року; копію видаткової накладної №861 від 20.0772024р.; копія оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за 01.07.2024- 29.11.2024; копію витягу з ЄРДР у кримінальному проваджені № 12024070000000275 від 22.05.2024 року

Представник власника майна ТОВ «ДОБРО-БУД» адвокат ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином. При цьому, подав заяву про розгляд клопотання про скасування арешту майна без їх участі на підставі наявних у справі матеріалів.

Прокурор у судове засідання не з`явився, при цьому подав заяву, згідно якої просить розгляд клопотання про скасування арешту майна розглядати без його участі. Вказує, що з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , впродовж тривалого часу, діючи спільно із іншими встановленими особами, у період з 15.05.2024 по 08.06.2024 вчинили дії щодо незаконного переправлення ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 через державний кордон України. Відповідно до санкції статті ч. 3 ст. 332 КК України, остання передбачає норму конфіскації майна. Так ч. 2 ст. 59 КК України зазначає, що конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Зазначає, що станом на теперішній час в рамках кримінального провадження №12024070000000275 від 22.05.2024 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України досудове розслідування триває та рішення в порядку передбачених ч. 1 ст. 3 КПК України не приймались. Враховуючи викладене, проти клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах «ДОБРО-БУД» від 25.10.2024 заперечує та просить відмовити.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Із змісту ч.1 ст.170КПК України вбачається, що арештом майна є тимчасове до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Порядок скасування арешту майна визначений статтею 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Поряд з цим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст.174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Із доводів, викладених у клопотанні вбачається, що заявник посилається на те, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

При розгляді клопотання встановлено, що Ужгородським районним управлінням поліції Головного Слідчим суддею встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №12024070000000275 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні про підозру повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 липня 2024, справа 308/12054/24 1-кс/308/4407/24, клопотання задоволено частково. Накладено арешт на виявлені і вилучені 21.07.2024 в ході проведення обшуку транспортного засобу марки «KIA» модель «SORENTO» номерний знак НОМЕР_2 , а саме: мобільний телефон марки Iphone 6S, належний ОСОБА_8 , мобільний телефон марки Iphone 7, належний ОСОБА_9 , пристрій для пошуку сигналу GPS Micro Pointer модель WT-ANT2, шляхом заборони володіння, користування та розпорядження; транспортний засіб марки «KIA» модель «SORENTO» номерний знак НОМЕР_2 , шляхом позбавлення права на відчуження та розпорядження, але без позбавлення права користування, передавши його на відповідальне зберігання власнику майна. Попереджено власника майна про кримінальну відповідальність за ст.388КК України про необхідність збереження арештованого майна. В іншій частині клопотання відмовлено.

Згідно з ч. 2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так,з долученоїдо матеріалівклопотання копіїухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 липня 2024, справа 308/12054/24 1-кс/308/4407/24 слідує, що арешт на майно накладено з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт накладається на майно будь якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України (ч.3 ст.170 КПК України).

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч.1 ст.98 КПК України).

Відповідно до ч.3 ст.41Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції вимагає, щоб будь-яке втручання органів державної влади у володіння майном відбувалося згідно із законом: відповідно до другого речення першого абзацу цієї статті будь-яке позбавлення власності має здійснюватися «на умовах, передбачених законом»; другий абзац надає державам право здійснювати контроль за користуванням, вводячи в дію «закони».

Будь-яке втручання у мирне володіння майном має супроводжуватися процесуальними гарантіями, які надають відповідній фізичній чи юридичній особі обґрунтовану можливість звернутися зі своєю справою до компетентних органів державної влади для ефективного оскарження заходів, які становлять втручання у права, гарантовані цим положенням. Під час оцінки дотримання цієї умови необхідно здійснити комплексний розгляд відповідних судових та адміністративних процедур (рішення у справі «Лекіч проти Словенії», заява № 36480/07, пункт 95, від 11 грудня 2018 року).

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним (див. рішення у справі «Бакланов проти Російської Федерації» від 09.06.2005, рішення у справі «Фрізен проти Російської Федерації» від 24.03.2005).

Як вбачається з поданої заяви прокурора, в якій він заперечив щодо задоволення клопотання про скасування арешту майна вказав, що станом на теперішній час в рамках кримінального провадження №12024070000000275 від 22.05.2024 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України досудове розслідування триває та рішення в порядку передбачених ч. 1 ст. 3 КПК України не приймались.

Окрім того, додані представником власника майна: копії листа про стан заборгованості №105 від 29/11/2024р.; договору купівлі-продажу №01072025 від 01 липня 2024 року; рахунку на оплату №290 від 04.07.2024р.; специфікації до Договору №01072025 від 01 липня 2024 року; видаткової накладної №861 від 20.0772024р.; оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за 01.07.2024- 29.11.2024, на переконання слідчого судді жодним чином не доводять, що в подальшому застосуванні даного арешту майна відпала потреба.

З урахуванням викладеного вище, зважаючи на те, що на теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні за 12024070000000275 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України триває, проводяться слідчі дії, в силу принципу змагальності сторін, заявником не доведено, що в подальшому арешті майна, накладеного на транспортний засіб марки «KIA» модель «SORENTO» номерний знак НОМЕР_2 , відпала потреба, слідчий суддя прийшов до висновку, що скасування арешту майна на даний час є передчасним на цій стадії кримінального провадження та може в подальшому перешкодити досудовому розслідуванню кримінального провадження, у зв`язку із чим у задоволенні клопотання про скасування арешту слід відмовити.

Керуючись вимогами ст. ст. 2, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника власника майна ТОВ «ДОБРО-БУД» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за №12024070000000275 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддяУжгородського міськрайонного

суду Закарпатської області ОСОБА_1