Рішення

від 16.12.2024 по справі 943/902/24

БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер №943/902/24

Провадження № 2-а/943/39/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2024 року

Суддя Буськогорайонного судуЛьвівської областіШендрікова Г.О.,розглянувши впорядку спрощеногопозовного провадженнябез повідомленнясторін узалі судув містіБуську адміністративнусправу запозовом представника позивача адвоката Малиняка Віктора Андрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -

в с т а н о в и в:

представник позивача адвокат Малиняк Віктор Андрійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що постановою серії ЕНА №1964079 від 21.04.2024 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності інспектором взводу 1 роти 4 батальйону 1 УПП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Желібою С.В. за ч.1ст.121 КУпАПта накладено штраф у сумі 340 грн. у зв`язку з тим, що на транспортному засобі встановлено додатковий освітлювальний прилад на передньому бампері всупереч вимог ДСТУ 3649:2010 та ПДР України. Оскаржувану постанову позивач вважає незаконною, оскільки були порушені його права, не надано жодних доказів на підтвердження вказаного правопорушення, інспектором не відібрано жодних пояснень, неповно з`ясовано обставини справи, його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, порушено норми права. На проханнянадати відеозаписде зафіксованоправопорушення,інспектор відмовивта сказавщо звідеозаписом позивачзможе ознайомитисяу суді.Відтак, оскільки поліцейським було винесено незаконну постанову, яка не відповідає вимогам чинного законодавства, а також порушено права позивача, а тому просить даний позов задовольнити.

Ухвалою судді від 03.07.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без повідомлення сторін і встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу п`ятиденний строк для подання відповіді на відзив. Копії ухвал про відкриття спрощеного позовного провадження надіслано сторонам.

Крім того, сторонам було роз`яснено зміст частини 5 статті 262 КАС України, відповідно до якої суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотань від будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач Управлінняпатрульної поліціїу Львівськійобластінаправив до суду відзив на позовну заяву від 19.07.2024, у якому просить відмовити повністю у задоволенні позову.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до наступного.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи із таких мотивів.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідностатті 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданнямКодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства,в томучислі навиконання делегованихповноважень,шляхом справедливого,неупередженого тасвоєчасного розглядуадміністративних справ.

Частиною другоюстатті 2 КАС Українипередбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1ст. 9 КАС Українирозгляд івирішення справив адміністративнихсудах здійснюєтьсяна засадахзмагальності сторінта свободив наданніними судусвоїх доказіві удоведенні передсудом їхпереконливості.

Згідно вимог ч. 1ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2ст. 77 КАС).

Відповідно дост. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідност. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Пунктом 24Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями283і284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Як вбачається із оскаржуваної постанови інспектора Управління патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Желіби С.В. серії ЕНА №1964079 від 21.04.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАПз накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за те, що позивач 21 квітня 2024 року о 12.23. год. в с. Великосілки керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_1 на транспортному засобі встановив додатковий освітлювальний прилад на передньому бампері всупереч вимог ДСТУ 3649:2010 та ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Із змісту ч. 1ст. 121 КУпАПвбачається, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В силу вимог пункту 31.1ПДРУкраїни технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Статтями31,40 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIIIвизначено, що поліція може застосовувати як превентивний захід застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису для забезпечення публічної безпеки і порядку з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотриманняправил дорожнього руху.

Таким чином, положенняЗакону №580-VIIIнадають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.

Згідно доказу, який досліджено в судовому засіданні, наданий відповідачем, а саме DVD-R з зйомкою здійсненою на відеореєстратор працівника поліції на якому зафіксовано транспортний засіб позивача, який зупинено та самого позивача, який знаходиться поруч власного транспортного засобу. Даний відеозапис не містить доказів правопорушення позивача.

Водночас, будь-яких інших доказів, окрім постанови щодо того, що позивач порушив вимогип.31.1 Правил дорожнього руху, та які б спростовували твердження позивача, що він ці правила не порушував, зокрема, пояснень свідків, речових доказів, показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - кінозйомки, відеозапису, тощо відповідачем не надано. Про їх відсутність також свідчить також не заповнена в оскаржуваній постанові графа "До постанови додаються".

За наведенихобставин судвважає,що прийнятерішення пропритягнення позивачадо адміністративноївідповідальності єнеобґрунтованим,за відсутностідостатніх данихпро вчиненняним правопорушення,як івідсутність доказів на вчинення позивачем правопорушення, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Відтак, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог шляхом скасування рішення суб`єкта владних повноважень із закриттям справи про адміністративне правопорушення (п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України) виключно в частині заявлених вимог до Управління патрульної поліції у Львівській області.

Разом із тим, суд вважає, що має бути задоволена вимога позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн., виходячи із наступного.

Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Пунктом 1 частини третьої статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятійстатті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справіБаришевський проти України, від 10.12.2009 у справіГімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справіДвойних проти України, від 30.03.2004 у справіМеріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд також зазначає, що в пункті 3.2рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до частини п`ятоїстатті 242 КАС Українитакож враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 №280/2635/20, відповідно до якогоКАС Україниу редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Зазначені норми (статті 134, 139) були введені вКАС Україниз 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

У якості доказу понесених витрат на правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги № б/у від 23 квітня 2024 року. Згідно актапро приймання-передачунаданих послуг(правовоїдопомоги)від 27.11.2024року консультація,вивчення документів,підготовка таподання адміністративногопозову вінтересах Замовникадо Департаментупатрульної поліціїпро визнанняпротиправним таскасування актата зобов`язаннявчинити діїскладає 3000грн.

Крім того, ураховуючи задоволення цього позову на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає відшкодуванню сплачений позивачем судовий збір в сумі 605,60 грн., що підтверджується долученою до справи квитанцією № 3415-6256-7059-8636 від 24.04.2024 року, який слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача, що відповідатиме положенню частини першої статті 139 КАС України.

Ураховуючи наведене і керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 10, 77, 78, 139, 242-246, 249, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги представника позивача адвоката Малиняка Віктора Андрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.

Скасувати постанову ЕНА №1964079 від 21.04.2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 121 КУпАПз накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області, вул. Перфецького, 19, м. Львів 79053, код ЄДРПОУ 41239834 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено: 16.12.2024 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Представник позивача: Малиняк Віктор Андрійович.

Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області, вул. Перфецького, 19, м. Львів 79053, код ЄДРПОУ 41239834.

Суддя Г. О. Шендрікова