Рішення

від 11.12.2024 по справі 481/1750/24

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/1750/24

Провадж.№ 2/481/484/2024

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.12.2024 Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Вжещ С.І.,

при секретарі Юхименко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новий Буг в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Новобузька міська рада Баштанського району Миколаївської області, про визнання права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

15.10.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Новобузького районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2 , зазначивши третьою особою: Новобузьку міську раду Баштанського району Миколаївської області, в якому просила визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,1 га, для обслуговування житлового будинку, розташовану по АДРЕСА_1 , з одночасним припиненням права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 .

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.01.2019 року є власницею житлового будинку з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 . Житловий будинок знаходиться на земельній ділянці площею 0,1 га, цільове призначення землі - для обслуговування житлового будинку. Зазначена земельна ділянка відповідно до державного акту на право приватної власності на землю, належить ОСОБА_2 . Проте, об`єктом прийняття в спадщину майна слугував лише житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, питання про прийняття в спадщину і земельної ділянки, на якій розташований цей будинок (для обслуговування житлового будинку) не вирішувалося. Вважає, що в силу ст. 120 Земельного кодексу України, разом з переходом права власності на будинок до неї перейшло і право власності на спірну земельну ділянку.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2024 року матеріали справи передані до провадження судді Вжещ С.І.

Ухвалою судді від 21.10.2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 21.11.2024 року о 10:00 год.

07.11.2024 року на електронну адресу суду від представника третьої особи Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області Лагодієнка М.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 21.11.2024 року на підставі пункту 2 частини 2 статті 223 ЦПК України, відкладено судовий розгляд по справі на 11.12.2024 року о 09:15 год.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, повідомлялась належним чином про час і місце його проведення, надала заяву про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, проти винесення заочного рішення, у разі неявки відповідача, не заперечувала.

Відповідачка ОСОБА_2 21.11.2024року та11.12.2024року всудове засіданняне з`явилась,про часі місцерозгляду справибула повідомленаналежним чином,причини неявкисуду неповідомила. Відзиву на позов до суду не надходило.

Оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.01.2019 року, який посвідчено приватним нотаріусом Новобузького районного нотаріального округу Миколаївської області Самойленко С.М. та зареєстровано в реєстрі за № 61, ОСОБА_1 є власницею житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 153755322 від 24.01.2019 року та технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , виданим Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації (а.с.6).

Разом з тим, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІ-МК № 034976, земельна ділянка, площею 0,1 га, розташована на території АДРЕСА_1 , цільове призначення землі - для обслуговування житлового будинку, на якій розташовано житловий будинок ОСОБА_1 - до цього часу належить на праві власності ОСОБА_2 ( а.с.8).

Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Поняття земельної ділянки як об`єкта права власності визначено у частині першій статті 79 ЗК України як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Встановлено, що при переході права власності на житловий будинок, питання щодо набуття позивачкою права власності на земельну ділянку, яка призначена для обслуговування житлового будинку не вирішувалось.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у справі № 6-253цс16, за змістом статті 377 ЦК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно ч.1 статті 120 ЗК України, у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Враховуючи, вищевикладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , набувши право власності на житловий будинок на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.01.2019 року, який посвідчено приватним нотаріусом Новобузького районного нотаріального округу Миколаївської області Самойленко С.М. та зареєстровано в реєстрі за № 61, набула також і право власності на земельну ділянку площею 0,1 га, надану для обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки позивач не порушує питання стягнення судових витрат з відповідача, такі стягненню не підлягають.

Керуючись ст.258-259, 263-265, 268, 273,274-278, 280-282 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Новобузька міська рада Баштанського району Миколаївської області, про визнання права власності на земельну ділянку, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,1 га, для обслуговування житлового будинку, розташовану по АДРЕСА_1 , з одночасним припиненням права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.

У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Новобузька міська рада Баштанського району Миколаївської області, адреса: 55601, Миколаївська область, Баштанський район, м. Новий Буг, вул. Площа Свободи, 42, код ЄДРПОУ 04056598.

Повний текст рішення виготовлений 16.12.2024 року.

Суддя С.І. Вжещ