Вирок

від 21.10.2024 по справі 490/3870/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/3870/22

Провадження № 1-кп/490/284/2024

У Х В А Л А

16 жовтня 2024 року

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі : головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участі прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 12022152020000946 про обвинувачення

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочинів, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 4 статті 186 Кримінального Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

І……Свідок ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилась, прокурором вживаються заходи щодо встановлення місця її перебування та забезпечення її явки у судове засідання.

ІІ……Прокурор просила про продовження строку дії обраного відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

1. В обґрунтування послалась про те, що той обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів під час дії воєнного стану, а ризики, які зумовили обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, наразі не тільки не зникли та не змінились, але навпаки - підтвердились.

2. Обвинувачений загалом просив про звільнення його щ-під варти, спираючись головним чином про стан його здоров`я.

Спираючись про таке, просив змінити обраний відносно нього запобіжний захід на непов`язаний з триманням під вартою.

Захисник у суді позицію свого підзахисного підтримав.

Встановлені судом обставин із посиланням на докази

1. В межах цього кримінального провадження ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що будучи раніше засудженим за вчинення злочинів проти власності, під час дії воєнного стану вчинив нові злочини за таких обставин.

1.1. 19.07.2022 приблизно о 23-30 годині, ОСОБА_4 , перебуваючи біля магазину «Пані Марія», який знаходиться на розі вулиць Декабристів та Адмірала Макарова, Центрального району, м. Миколаєва, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, перебуваючи серед компанії наглядно знайомих осіб, серед яких знаходилася потерпіла ОСОБА_8 , у якої при собі була сумка типу «бананка» в якій перебув належний останній мобільний телефон марки «Samsung» Galaxy Core Prime VE SM-G361F, з якою у ОСОБА_4 виникла сварка під час якої останній побачив у потерпілої при собі сумку типу «бананка», якою остання відмахувалась під час сварки, при виді якої у ОСОБА_4 виник умисел на відкрите викрадення майна ОСОБА_8 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи відкрито для оточуючих, ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_8 на відстань витягнутої руки та ривком вихопив сумку з рук останньої.

ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що його дії явні для оточуючих, ігноруючи заклики потерпілої ОСОБА_8 припинити його протиправні дії, утримуючи викрадене при собі з місця вчинення кримінального правопорушення зник, та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_8 матеріальний збиток на загальну суму 710 гривень.

1.2. Окрім цього, 23.07.2022, приблизно о 01:30 годин, ОСОБА_4 , проходячи повз приміщення «Сотка-бар», який розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Соборна 9/1, де в останнього виник умисел направлений на таємне викрадення майна з метою власного незаконного збагачення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань ... , ОСОБА_4 , переконавшись, що його дії будуть непомічені для оточуючих підійшов до будівлі даного бару, та через вхідні двері проник всередину та демонтував зі стіни телевізор марки SAMSUNG модель PS 42 E71SR з яким в подальшому покинув місце вчинення злочину, розпорядившись даним майном на власний розсуд, чим спричинивши ТОВ «Свантовіт», матеріальну шкоду на суму 3333,33 гривень.

1.3. Окрім цього, 25.07.2022, приблизно о 01:00 годин, ОСОБА_4 , проходячи повз приміщення «Сотка-бар», який розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Соборна 9/1, де в останнього виник умисел направлений на таємне викрадення майна з метою власного незаконного збагачення.

Реалізуючи свій злочинний умисел , направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань ... , ОСОБА_4 , переконавшись, що його дії будуть непомічені для оточуючих підійшов до будівлі даного бару, та через вхідні двері проник всередину та демонтував зі стіни над барною стійкою приймач виклику персоналу марки Rapid HCМ-1300 з дротом живлення для нього з яким в подальшому покинув місце вчинення злочину, розпорядившись даним майном на власний розсуд, чим спричинивши ТОВ «Свантовіт», матеріальну шкоду на суму 3309,34 гривень.

Ці дії ОСОБА_4 . Органами досудового розслідування та публічним обвинуваченням кваліфіковані за частиною 4 статті 185 Кримінального Кодексу України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням в інше сховище, в умовах воєнного стану та за ч. 4 ст. 186 КК України - як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, в умовах воєнного стану.

2. Під час досудового розслідування запобіжний захід відносно нього не обирався.

3. 22 вересня 2022 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 надійшов до суду.

Далі, справа призначалась до розгляду три рази.

3.1. У судові засідання 07 червня 2023 року та 11 липня 2023 року обвинувачений не з`являвся, про час та місце розгляду справи сповіщався, про причини неявки суд не повідомляв. При цьому судом було встановлено, що засоби зв`язку, відомості про які є наявними у матеріалах кримінального провадження, не працюють.

З огляду на таке судом було ухвалено про примусовий привід обвинуваченого у судове засідання 28 серпня 2023 року.

3.2. У судове засідання 28 серпня 2023 року обвинувачений не з`явився.

При цьому органи Національної Поліції повідомили суд, що виконати ухвалу про його примусовий привід не видається на можливе через відсутність обвинуваченого за місцем його проживання.

3.3. З огляду на таке, ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 28 серпня 2023 року був оголошений розшук обвинуваченого.

3.4. На виконання ухвали суду від 28 серпня 2023 року 15 вересня 2023 року ОСОБА_4 був затриманим

3.5. Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 15 вересня 2023 року відносно нього був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Цією ж ухвалою був визначений розмір застави, за умови внесення якої обвинувачений підлягає звільненню з-під варти.

4. Під час обрання цього запобіжного заходу суд виходив з наявності ризиків того, що обвинувачений може переховуватись від суду та вчинити нові злочини.

5. Подальша поведінка обвинуваченого була такою.

5.1. На виконання ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачений був доправлений до дільниці Слідчого ізолятора при Державній Установі "Снігурівська виправна колонія (№5), де наразі отримує лікування.

5.1. У період до 08 січня 2024 року справа призначалась до судового розгляду неодноразово, проте обвинувачений від участі у судових засіданнях безпідставно відмовлявся та розпорядження головуючого не виконував.

За такого відповідно до ухвали Центрального районного суду міста Миколаєва від 08 січня 2024 року він був видалений з зали судового засідання до надання йому можливості виступити з останнім словом.

5.2. 10 березня 2024 року обвинувачений надіслав до суду заяву, у якій зазначив, що усвідомив хибність своєї поведінки та в подальшому зобов`язується належним чином брати участь у судових засіданнях.

За такого судом обвинуваченому була надана можливість взяти участь у судових засіданнях з розгляду справи.

5.3. Окрім того, обвинувачений направив до суду заяву, у якій просив про заміну йому захисника.

Ця заява обвинуваченого судом була задоволена, судом було ухвалено про заміну призначеного ОСОБА_4 . Захисника, в зв`язку із чим з 06 березня 2024 року участь у цьому кримінальному провадженні, як захисник обвинуваченого, бере ОСОБА_5 .

Проте обвинувачений, зловживаючи процесуальними правами, намагався заявити відвід і цьому захиснику.

5.4. Далі, протягом тривалого проміжку часу перед кожним судовим засіданням обвинувачений заявляв про своє небажання брати участь у судових засіданнях; під час судових засідань обвинувачений демонструва непокору, вдавався до емоційних закликів, які заважають проведеню судового засідання, намагався не виконувати розпорядження головуючого у справі.

Разом з таким слід відзначити, що на теперішній час таку свою поведінку обвинувачений змінив.

6. Перебіг судового розгляду цього кримінального провадження можна охарактеризувати таким чином.

6.1. Наразі судом завершене підготовче провадження та суд перейшов до судового розгляду.

6.2. Протягом судового розгляду прокурор оголосила обвинувальний акт.

Далі, суд встановив особу обвинуваченого та з`ясував його ставлення до висунутого обвинувачення. При цьому обвинувачений заявив, що свою вину в інкримінованих йому злочинах він не визнає.

6.3. Далі, обвинувачений надав показання по суті висунутого йому обвинувачення.

Стосовно зміну цих показань суд, стосовно мети винесення цієї ухвали, відзначає таке.

(а) Обвинувачений у своїх показаннях не заперечував ані - факту сварки між ним та ОСОБА_8 у вказаний в обвинувальному акті час у вказаному в обвинувальному акті місці, ані - того факту, що вилучив в неї вказаний в обвинувальному акті мобільний телефон.

В той же час пояснив, що одразу після сварки місце, де відбулась ця сварка, покинув разом з ОСОБА_7 , потім разом із нею ж випадково повернувся на те ж саме місце, побачив там сумку, що, ймовірно, виронила ОСОБА_8 , у якій знаходився мобільний телефон. Після цього сумку він поклав біля входу у будинок потерпілої, а наявній в ній мобільний телефон - взяв з метою його зберігання та подальшої передачі потерпілій.

(б) При цьому під час судового розгляду обвинувачений наполягав на допиті ОСОБА_7 , стверджуючи, що та підтвердитиме його показання.

6.4. Далі, суд допитав потерпілу ОСОБА_8 , яка достовірність показань обвинуваченого в щойно наведеній частині заперечувала, наполягала на тому, що перебіг подій в обвинувальному акті є викладеним вірно.

6.5. Далі, суд дослідив документи, що містять відомості, які стосуються епізоду заволодіння майном ОСОБА_8 .

Зокрема, суд дослідив:

-матеріали, отримані під вас проведення слідчого експерименту за участі потерпілої (згідно наданих матеріалів, під час слідчого експерименту потерпіла надавала ті ж відомості, що й у суді);

-матеріали, отримані під час проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_7 (згідно наданих суду матеріалів, під час слідчого експерименту цей свідок показання потерпілої підтвердила)

6.6. Суд також допитав представника потерпілого по іншим епізодам, що вказані в обвинувальному акті.

6.7. Далі, свідок ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилась; сторони та потерпіла наполягають на тому, що подальший розгляд цього кримінального провадження за відсутності цього свідка не є доцільним.

7. ОСОБА_4 раніше засуджувався

-11 березня 2010 року - Центральним районним судом міста Миколаєва - за частиною 2 статті 186 Кримінального Кодексу України - із застосуванням статті 69 Кримінального Кодексу України - до 02 років позбавлення волі; судом ухвалювалось про його звільнення від відбуття покарання на підставі статті 75 Кримінального Кодексу України - з випробуванням;

-02 грудня 2005 року - Заводським районним судом міста Миколаєва - за частиною 2 статті 186 Кримінального Кодексу України - за сукупністю цього та попереднього вироків остаточно - до 04 років 06 місяців позбавлення волі; був звільненим 04 вересня 2014 року по відбуттю строку покарання;

-24 грудня 2014 року - Центральним районним судом міста Миколаєва - за частиною 2 статті 186 Кримінального Кодексу України - до 04 років 06 місяців позбавлення волі, був звільнений 13 липня 2017 року умовно-достроково; з невідбутим строком покарання 01 рік 05 місяців 08 днів.

-03 червня 2019 року - Центральним районним судом міста Миколаєва - за частиною 2 статті 186 Кримінального Кодексу України - за цим вироком та з урахуванням невідбутої частини попереднього вироку остаточно - до 05 років позбавлення волі; був звільненим 26 жовтня 2021 року умовно-достроково; з невідбутим строком покарання 01 рік 01 місяць 23 дні.

9. Відповідно до статті 1 Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року (затвердженого Законом України № 2102- ІХ від 24 лютого 2022 року) /із змінами, внесеними Указами: від 14 березня 2022 року № 133/2022 (затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ); від 18 квітня 2022 року № 259/2022 (затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), від 17 травня 2022 року № 341/2022 (затвердженим Законом України від 23 травня 2022 року № 2263-ІХ), від 12 серпня 2022 року № 573/2022 (затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ), від 07 листопада 2022 року № 757/2022 (затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738 - ІХ), від 06 лютого 2023 року № 58/2023 (затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-ІХ), від 01 травня 2023 року (затвердженим Законом України від 02 травня 2023 року № 3057-ІХ), від 26 липня 2023 року № 451/2023 (затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-ІХ), від 06 листопада 2023 року № 734/2023 (затвердженим Законом України від 07 листопада 2023 року № 3429-IX), від 05 лютого 2024 року № 49/2024 (затвердженим Законом України від 06 лютого 2024 року № 3564-ІХ), від 06 травня 2024 року № 271/2024 (затвердженим Законом України від 08 травня 2024 року № 3684-ІХ), від 23 липня 2024 року № 469/2024 (затвердженим Законом України від 23 липня 2024 року № 3891-ІХ)/ з 24 лютого 2022 року й до теперішнього часу в Україні безперервно діє військовий стан.

Положення закону, якими керувався суд під час постановлення ухвали.

Що регулюють подальший розгляд кримінального провадження.

Відповідно до статті 327 Кримінального Процесуального Кодексу України

Якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок ... , суд ... призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття .

Щодо суті питання про застосування запобіжного заходу.

1. Відповідно до статті 177 Кримінального Процесуального Кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

-незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити перелічені дії.

При цьому відповідно до частини 3 статті 176 Кримінального Процесуального Кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя має переконатись, що жоден більш м`який, ніж запропонований слідчим, запобіжний захід не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

2. Відповідно до частини 1 статті 183 Кримінального Процесуального Кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Зі змісту статті 7 Закону України "Про попереднє ув`язнення" сутність цього запобіжного заходу полягає у триманні осіб у встановлених для цього місцях, які забезпечують їх ізоляцію, постійний нагляд за ними і роздільне тримання їх у порядку, передбаченому статтею 8 цього Закону.

3. Відповідно до частини 3 статті 183 Кримінального Процесуального Кодексу України

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом …

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави…

3.1. Відповідно до частини 5 статті 182 Кримінального Процесуального Кодексу України розмір застави для особи, яка обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, визначається у розмірі від двадцяти до восьмидесяті розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

3.2. Відповідно до частини 5 статті 194 Кримінального Процесуального Кодексу України у разі застосування застави на особу можуть бути покладені такі обов`язки:

1)прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4)утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5)не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;

6)пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

7)докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

8)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

9)носити електронний засіб контролю.

4. Відповідно до статті 8 Кримінального Процесуального Кодексу України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім того, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року Конвенція про захист прав та основоположних свобод /далі - Конвенція/ та практика Європейського суду з прав людини визнаються в Україні джерелом права

4.1. Відповідно до визначеного Європейським судом з прав людини поняттям під час вирішення питання щодо запобіжного заходу під обґрунтованою підозрою слід розуміти добросовісне припущення про вчинення особою певного діяння, яке ґрунтується на об`єктивних відомостях, які:

1.можна перевірити у судовому розгляді;

2.спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Добросовісним можна вважати припущення, яке висунуте компетентним органом у встановленому законом порядку та ґрунтується на підході до справи, що характеризується правдивістю, сумлінністю та ретельністю.

4.2. У пункті 48 рішення у справі "Чеботарь проти Молдови" Європейський Суд з Прав Людини зазначив таке.

"Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання

При цьому у тому ж пункті Суд, посилаючись на свою прецеденту практику зазначає, що самого факту, що підозра є добросовісною, недостатньо. Словосполучення "обґрунтована підозра" означає наявність фактів або інформації, що здатні переконати об`єктивного спостерігача, що особо, можливо, вчинила злочин.

4.3. Європейський суд з прав людини у справі "Летельє проти Франції" (рішення від 26.06.1991 року), "особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення принаймні, протягом певного часу. За виняткових обставинах цей момент може бути врахований у світлі Конвенції, у всякому разі в тій мірі, в якій внутрішнє право … визнає поняття порушення публічного порядку внаслідок скоєння злочину. Однак цей фактор можна вважати виправданим і необхідним, тільки, якщо є підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить публічний порядок, або якщо цей порядок дійсно перебуває під загрозою. Попереднє затримання не має передувати покаранню у вигляді позбавлення свободи, не може бути "формою очікування" обвинувального вироку" (п.51).

Щодо організації наступного судового засідання.

Відповідно до статті 336 Кримінального Процесуального Кодексу України

Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі, зокрема,:

1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин;

…

4-1) введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України;

5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

/частина 1/

Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.

/частина 2/

Застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки, передбачені цим Кодексом.

/частина 3/

...

Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, тримається в установі попереднього ув`язнення або установі виконання покарань, організація дистанційного провадження здійснюються службовою особою такої установи.

/частина 9/

Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксуються за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігаються в матеріалах кримінального провадження в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

/частина 10/

…

Дистанційне судове провадження згідно з правилами цієї статті може здійснюватися в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду.

/частина 12/

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.

А. Стосовно подальшого руху цього кримінального провадження.

1. Наразі у судове засідання не прибула свідок, сторони вважають за неможливе подальший розгляд цього кримінального провадження.

Відповідно до процитованих приписів статті 327 Кримінального Процесуального Кодексу України за таких обставин у судовому засіданні слід оголосити перерву.

2. Далі, суд має визначити дату та час наступного судового засідання.

З урахуванням навантаження суду та сторін у справі суд вважає за необхідне оголосити перерву до 04 грудня 2024 року до 16:00 години.

Отже, у судовому засіданні слід оголосити перерву до 04 грудня 2024 року до 14:00 години.

Б. Стосовно клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Стосовно наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину обвинуваченим.

1. Оскільки по справі лише розпочинається судовий розгляд, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, що йому інкримінуються на даній стадії судового розгляду не перевіряється, а встановлення його вини/невинуватості можливо лише під час ухвалення вироку по суті пред`явленого обвинувачення.

Метою ж тримання обвинуваченого під вартою наразі є забезпечення можливості подальшого розслідування кримінальної справи, яке /подальше розслідування/ повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

2. Також суд відзначає, що сторони або потерпіла на теперішній час не оспоюють тої обставини, що дійсно 19 липня 2024 року мала місце сварка за участі обвинуваченого та потерпілої ОСОБА_9 та потерпіла після цієї сварки втратила сумку.

Обвинувачений же по суті не заперечує своєї участі у цій сварці та отриманні майна потерпілої; його заперечення стосуються лише його ролі у цих подіях.

Отже, висунута ОСОБА_4 "підозра" для мети вирішення питання про обрання запобіжного заходу є "обґрунтованою".

Стосовно наявності передбачених законом ризиків.

1. Прокурор вказує про наявність ризику того, що обвинувачений може переховуватись від суду.

Стосовно цих тверджень прокурора суд відзначає таке.

1.1. Наявність цього ризику випливає з того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, за вчинення яких у разі підтвердження його винуватості йому загрожує безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 07 до 10 років.

1.2. До того ж, під час здійснення цього кримінального провадження ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, від суду фактично ухилявся.

1.3. Окрім того, навіть перебуваючи у місцях попереднього ув`язнення, він намагається вчинити дії щодо перешкоджання судовому розгляду та його /розгляду/ уникнення; розпорядження головуючого не виконує.

Таким чином, наявність та актуальність ризику переховування ОСОБА_4 від суду суд вважає доведеними.

2. Прокурор стверджує про наявність ризику того, що, перебуваючи на волі, обвинувачений може вчинити нові злочини.

Наявність цього ризику наразі підтверджується тим, що обвинувачений, маючи 4 непогашених судимостей за вчинення корисливих злочинів, обґрунтовано підозрюється у вчиненні трьох нових злочинів менш , ніж через дев`ять місяців після звільнення з місць позбавлення волі.

Таким чином, наявність та актуальність цього ризику суд вважає доведеними.

Стосовно запобіжного заходу, який має бути застосований відносно ОСОБА_4 .

1. Вирішуючи питання про можливість запобігти встановленим судом ризикам шляхом застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, суд виходе з сутності таких ризиків.

1.1. З огляду на таке суд відзначає, що навіть тримання обвинуваченого під вартою не видається повною мірою ефективним для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

1.2. До того ж, встановленому судом ризику вчинення обвинуваченим нових злочинів об`єктивно неможливо запобігти інакше, ніж тримання його під вартою.

Таке підтверджується й тим, що обвинувачений неодноразово звільнявся від відбування покарань з випробуванням або умовно-достроково, проте випробування постійно проходив невдало та під час встановленого іспитового строку/строку умовно-дострокового звільнення знов вчиняв нові злочини проти власності.

2. Суд також відзначає, що в умовах військового стану саме тримання обвинуваченого під вартою відповідає вимогам публічного інтересу.

Так, під час військового стану особи є особливо вразливими, та втрата ними майна через протиправні дії інших осіб цілком здатна завдати їм відчутної та непоправної шкоди.

За такого перебування на волі особи, яка систематично вчиняє злочини проти власності, наразі цілком здатне спричинити відчутних втрат публічному порядку.

Отже, підстави для зміни обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу є відсутніми.

За такого клопотання прокурора про продовження строку дії раніше обраного запобіжного заходу підлягає задоволенню, а у задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Стосовно заперечень обвинуваченого.

Заперечуючи проти задоволення клопотання прокурора, обвинувачений посилається головним чином на стан свого здоров`я.

Проте, ці заперечення не можуть бути покладеними у підґрунтя судового рішення з огляду на таке.

1. Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про те, що стан здоров`я обвинуваченого перешкоджає його триманню під вартою.

2. Навпаки, матеріали кримінального провадження доводять, що наразі обвинувачений отримує необхідне лікування, якого потребує.

3. До того ж суд відзначає, що стан здоров`я обвинуваченого не перешкоджав йому, щонайменше, брати участь у сварах та іншим чином порушувати суспільний порядоку /перебувати на вулиці після настання комендатнської години тощо/.

Стосовно організації наступного судового засідання.

1. Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 постійно перебуває у місцях попереднього ув`язнення, на території України запроваджений військовий стан, а ситуація на території міста Миколаєва не дозволяє здійснити його доставку у судове засідання, вважаю за необхідне на підставі статті 336 Кримінального Процесуального Кодексу України забезпечити його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

2. Стосовно ж заперечень обвинуваченого про таку форму його участі у судовому засіданні суд в черговий разі відзначає, що вони не можуть бути покладеними у підґрунтя судового рішення.

2.1. Так, процитовані вище приписи статті 336 Кримінального Процесуального Кодексу України доводять, що під час дії воєнного стану, на відміну від інших періодів, позиція обвинуваченого із приводу можливості забезпечення його участі у судовому засіданні не тільки не не є вирішальною, але - юридичного значення не має.

Вирішальною ж для вирішення цього питання є оперативна обстановка у певній місцевості та можливості відповідних підрозділів здійснювати доставку обвинувачених до суду з урахуванням інших завдань, що покладаються на них в умовах воєнного стану.

2.2. З огляду на ці обставини суд в черговий раз наголошує на тому, що обов`язок щодо доставки обвинувачених до приміщення Центрального районного суду міста Миколаєва є покладеним на відповідні підрозділи Національної Гвардії України, які наразі є зайнятими виконанням завдань щодо захисті Незалежності та Територіальної цілісності України, з огляду на що не мають можливості забезпечувати доставку обвинувачених до суду.

2.3. Окрім того, оперативна обстановка у місці Миколаєві не дозволяє здійснювати доставку обвинувачених до Центрального районного суду міста Миколаєва з огляду на конструктивні особливості будівлі суду.

2.4. Суд також наголошує на тому, що на цій стадії кримінального провадження об`єктивні (тобто - ті, які існують в дійсності) перешкоди для участі ОСОБА_4 у судовому засіданні в режимі відеоконференції є відсутніми.

Що стосується наполегливого невмотивованого бажання, яке неодноразово висловлювалося обвинувачем у судових засіданнях, то під час дії військового стану вони є недоречними та не можуть слугувати підставами для зміни режиму роботи підрозділів, які виконують бойові завдання..

Керуючись ст.ст. 369-372; 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.У судовому засіданні оголосити перерву до 04 грудня 2024 року до 14:00 години.

2.Клопотання прокурора - задовольнити

Продовжити строк дії обраного відносно ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 15 грудня 2024 року включно.

Визначити розмір застави у сумі 53.700 /п`ятдесят три тисячі сімсот/ грн., за умови внесення якої ОСОБА_4 підлягає негайному звільненню з-під варти.

У разі внесення суми застави покласти на ОСОБА_4 , окрім загального обов`язку з`являтись до суду, також такі обов`язки:

-негайно повідомити суд про місце свого перебування та актуальні номери засобів зв`язку;

-повідомляти суд про зміну місця проживання та номерів засобів зв`язку;

-прибувати до відділення поліції № 1 Миколаївського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції України в Миколаївській області один раз на місяць для реєстрації.

3.У задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 - відмовити.

4.Забезпечити участь обвинуваченого ОСОБА_6 у наступному засіданні в режимі відеоконференції.

Доручити адміністрації Державної Установи "Снігурівська виправна колонія № 5" забезпечити 04 грудня 2024 року о 14-00 годині участь обвинуваченого ОСОБА_6 у судовому засіданні у режимі відео конференції, а також виконати дії, передбачені частиною 1 статті 345 КПК України

Ухвала в частині продовження строку дії запобіжного заходу може бути оскарженою безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів, в решті ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя = ОСОБА_1 =