Постанова

від 10.12.2024 по справі 915/1362/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/1362/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Кияшко Р.О.

представники учасників справи участі не приймали

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Зелені Кошари" Селекційно-генетичного інституту-Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення"

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.08.2024 року, суддя в І інстанції Коваль С.М., в м. Миколаєві

у справі №915/1362/23

за позовом: Приватного підприємства "Стартком-Агро"

до відповідача: Державного підприємства "Дослідне господарство "Зелені Кошари" Селекційно-генетичного інституту-Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення"

про стягнення 526 027,34 грн

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2023 року Приватне підприємство "Стартком-Агро" звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Зелені Кошари" Селекційно-генетичного інституту-Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення", в якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 526 027,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем грошового зобов`язання щодо оплати вартості поставленого товару за укладеним між ними договором купівлі-продажу від 23.09.2021 № 5.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 30.08.2024 у справі №915/1362/23 позов Приватного підприємства "Стартком-Агро" задоволено повністю; стягнуто з Державного підприємства "Дослідне господарство "Зелені Кошари" Селекційно-генетичного інституту-Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення" на користь Приватного підприємства "Стартком-Агро" грошові кошти у сумі 526 027,34 грн - донарахована вартість поставленого товару, з урахуванням курсової різниці національної валюти до долара США, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 7890,41 грн.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про доведеність не виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати товару у порядку п. 3.3 договору, з урахуванням збільшеного курсу долару США на день оплати такого товару, а тому вимога про стягнення з відповідача донарахованої вартості поставленого товару з урахування курсової різниці національної валюти до долара США на день оплати товару в сумі 526 027,34 грн є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

23.09.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державного підприємства "Дослідне господарство "Зелені Кошари" Селекційно-генетичного інституту-Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення", в якій останнє просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.08.2024 у справі №915/1362/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд ухвалою від 30.08.2024 року заяву відповідача про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження залишив без задоволення, тим самим суд позбавив відповідача надати докази, які підтверджують відсутність боргу та своєчасної оплати, а саме: між відповідачем та позивачем проведено звірку взаємних розрахунків по стану за період: 01.01.2022 по 17.03.2023 за договором №5 від 23.09.2021 року в якій зазначено, що на момент розрахунків у відповідача виникла переплата.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Зокрема, позивач зазначає, що судом першої інстанції було надано всі належні права та забезпечено виконання всіх обов`язків усіма учасниками процесу в т.ч. Відповідачем щодо подання всіх процесуальних документів та доказів до суду, участі в розгляді справи в порядку спрощеного провадження, але представник Відповідача проігнорував наданими йому правами та не подавав в передбачені законом терміни документи до суду, щоб довести, на його думку надуманість поданої позовної заяви Позивачем, що підтверджується матеріалами справи.

Щодо підписаного акту звірки між сторонами, зазначає, що дійсно акт підписано сторонами договору та засвідчено печатками, і його було приєднано до матеріалів позовної заяви, і його вивчав суд першої інстанції, але акт підписано лише після розрахунку з основної заборгованості за договором, а позовну заяву було подано зовсім з інших підстав та за іншого предмету позову, а саме у зв`язку з порушенням умов договору Відповідачем - не проведення індексації та не перерахування заборгованості, яка в результаті цього утворилась.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 відкрито апеляційне провадження вказаною за апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду на 10.12.2024 о 12:00.

В судове засідання 10.12.2024 учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, оскільки неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу за відсутності представників учасників справи за наявними матеріалами справи, яких достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом, 23.09.2021 між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 5, за умовами якого ПрАТ Стартком-Агро (постачальник) зобов`язалося передати у власність Державного підприємства Дослідне господарство Зелені Кошари Селекційно-генетичного інституту-Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (покупця) насіння сільськогосподарських культур, засоби захисту рослинімінеральні добрива/мікродобрива (товар), найменування, одиниці виміру, ціна за одиницю товару, кількість товару, визначається у додатку(ах) та/або специфікації(ях) до договору, які є його невід`ємними частинами договору, а покупець прийняти та оплатити товар у порядку та на умовах, визначених договором та додатку та/або до нього специфікаціями (п.п. 1.1, 2.1 договору).

Перехід права власності на товар здійснюється з дати поставки товару (п. 2.10 договору).

Пунктами 3.1-3.3 договору встановлено, що загальна сума цього договору складається з сум, вказаних у накладних на передачу товару (видаткових), найменування та кількість якого зазначена у додатку(ах) та/або специфікації(ях) договору.

Ціна товару встановлена за домовленістю сторін у національній валюті України, але сторони визначили грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті Долар США або Євро (в залежності від закупівель товару у постачальника) та встановлюють, що протягом строку дії договору, грошові зобов`язання покупця існують і підлягають сплаті у гривні згідно умов п.3.3. цього договору.

Сума у гривні, що підлягає сплаті покупцем на виконання ним зобов`язань по договору, визначається шляхом множення вартості товару в доларах США, на комерційний курс гривні до долару США, який буде встановлений міжбанківським валютним курсом продажу долара США до гривні, який щоденно розміщується за адресою на інтернет-сторінці (http//minfin.com.ua/curency/mb/), нa момент виставлення рахунку продавцем. Виставлений рахунок вважається дійсним протягом 2(двох) банківських днів.

В разі, якщо курс міжбанку гривні змінився, покупець, у день здійснення платежу (переказування коштів на розрахунковий рахунок продавця) самостійно, без пред`явлення йому рахунку продавцем, проводить його перерахунок з урахуванням встановленого міжбанком курсу гривні до долару США на день здійснення платежу та ініціює переказ продавцю перерахованої суми платежу.

При переказуванні перерахованої суми платежу покупець зобов`язується в призначенні платежу (у т.ч.) вказати суму збільшення ціни Товару, але цей платіж з перерахунком може бути меншим від суми платежу за товар на дату коли мав бути здійснений платіж за договором згідно виставленого рахунку (для товару, який закуповується у Євро, сума у гривні, що підлягає сплаті Покупцем на виконання ним зобов`язань за договором, визначається шляхом множення вартості товару в Євро, на комерційний курс гривні до Євро, який буде встановлений міжбанківським валютним курсом пролажу Євро до гривні, який щоденно розміщується за адресою інтернет-сторінці (htp//minfіn.com.uacurency/mb/), на момент виставлення рахунку продавцем, розрахунок проводиться аналогічно до наведеного розрахунку доларах США).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2022 р., але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 9.1 договору).

Сторонами у додатках до договору погоджено поставку товару з визначенням оплати: від 04.07.2022 року № СТ-00000330 (100 % відстрочка платежу до 04.07.2022); від 02.08.2022 року № СТ-00000347 (відстрочка платежу до 09.08.2022); від 06.09.2022 року № СТ-00000381 (передплата 100% від загальної вартості у сумі 87319 грн. 44 коп.); від 21.09.2022 року СТ-00000408 (100% відстрочка платежу до) та від 23.09.2022 року № СТ-00000893 (передплата 20% від загальної вартості товару у сумі 355546 грн. 80 коп. у строк до 27.09.2021, залишок від загальної вартості товару у сумі 1422187 грн. 2 коп. у строк до 15.07.2021).

На виконання умов договору ПрАТ Стартком-Агро поставлено Інституту товар на загальну суму 4849011 грн. за видатковими накладними від 30.09.2021 р № 1301 на суму 1316844 грн.; від 27.10.2021 р № 1328 на суму 67230 грн.; від 21.02.2021 № 51 р. - на суму 70900 грн. 56 коп.; від 12.04.2022 р. № 109 - на суму 2623350 грн.; від 05.07.2022 р. № 365 - на суму 2100 грн.; від 15.08.2022 р. № 336 - на суму 473220 грн. 60 коп.; від 09.09.2022 р. № 382 - на суму 87319 грн. 44 коп.; від 22.09.2022 р. № 397 - на суму 208046 грн. 40коп.

Для оплати поставленого товару виставлено відповідачу рахунки від 23.09.2021 № 893 на суму 1777734 грн. 00 коп., від 16.02.2022 № 53 на суму 70900 грн.; від 12.04.2022 № 181 на суму 2623350 грн.; від 04.07.2022 № 330 на суму 2100 грн.; від 02.08.2022 № 347 на суму 473220 грн. 60 коп.; від 06.09.2022 № 381 на суму 87319 грн. 44 коп.; від 21.09.2022 № 408 на суму 208046 грн. 40 коп.

Інститут у зв`язку із неможливістю оплатити товар у визначені договором строки, повернув частково товар ПрАТ Стартком-Агро на суму 1384074 грн. в рахунок оплати за поставлений товар, що підтверджується зворотними накладними від 30.03.2022 № 2 на суму 1316844 грн. та від 29.04.2022 №5 на суму 67230 грн.

У зв`язку з порушенням відповідачем п. 3.3 договору, ПрАТ Стартком-Агро звернувся до Інституту з претензією від 02.05.2023 №78 сплатити заборгованість, яка виникла на момент оплати товару, у зв`язку із збільшення курсу долара США. У відповідь Інститут листом повідомив про направлення документів для підтвердження наявності заборгованості.

На переконання позивача, Інститут неналежно виконував грошові зобов`язання за договором, зокрема, порушенням умов договору щодо не проведеного розрахунку вартості донарахованої суми поставленого товару з урахуванням збільшення курсу долара США станом на момент оплати товару, у зв`язку із чим виник борг, стягнення якого є предметом даного спору.

Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Як зазначено у ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України далі відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України ).

Згідно зі статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 4 849 011 грн, який був отриманий відповідачем у повному обсязі, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними від 30.09.2021 р №1301 на суму 1316844 грн.; від 27.10.2021 р № 1328 на суму 67230 грн.; від 21.02.2021 № 51 р. - на суму 70900 грн. 56 коп.; від 12.04.2022 р. № 109 - на суму 2623350 грн.; від 05.07.2022 р. № 365 - на суму 2100 грн.; від 15.08.2022 р. № 336 - на суму 473220 грн. 60 коп.; від 09.09.2022 р. № 382 - на суму 87319 грн. 44 коп.; від 22.09.2022 р. № 397 - на суму 208046 грн. 40коп., а також для оплати поставленого товару виставлено відповідачу рахунки від 23.09.2021 № 893 на суму 1777734 грн. 00 коп., від 16.02.2022 № 53 на суму 70900 грн.; від 12.04.2022 № 181 на суму 2623350 грн.; від 04.07.2022 № 330 на суму 2100 грн.; від 02.08.2022 № 347 на суму 473220 грн. 60 коп.; від 06.09.2022 № 381 на суму 87319 грн. 44 коп.; від 21.09.2022 № 408 на суму 208046 грн. 40 коп.

В подальшому, у зв`язку із неможливістю оплатити товар у визначені договором строки, відповідач повернув частково товар позивачу на суму 1384074 грн. в рахунок оплати за поставлений товар, що підтверджується зворотними накладними від 30.03.2022 № 2 на суму 1316844 грн. та від 29.04.2022 №5 на суму 67230 грн.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, за отриманий товар на суму 2 623 350 грн за накладною №109 від 12.04.2022 та рахунку №181 від 12.04.2022 відповідач у строки, встановлені пунктом 3.3. договору ( два дні з дня отримання рахунку), оплату не здійснив.

При цьому, згідно розрахунку суми заборгованості за спірним договором відповідач частково здійснював оплату за вказаним рахунком №181 від 12.04.2022, що підтверджується матеріалами справи а саме: за платіжними дорученнями №3300 на суму 300 000 грн, №4911 від 05.09.2022 на суму 300 000 грн, №4948 від 07.09.2022 на суму 200 000 грн, №4983 від 12.09.2022 на суму 300 000 грн, №4999 від 15.09.2022 на суму 300 000 грн, №5011 від 16.09.2022 на суму 203445,71 грн, №5033 від 19.09.2022 на суму 175488,09 грн, №5082 від 21.09.2022 на суму 100000 грн, №5104 від 22.09.2022 на суму 200 000 грн, №5087 від 22.09.2022 на суму 500 000 грн.

Всього сплачено за поставку з порушенням строків оплати на загальну суму 2 278 603,20 грн.

Разом з цим, як вже зазначалося вище, пунктами 3.1-3.3 договору встановлено, ціна товару встановлена за домовленістю сторін у національній валюті України, але сторони визначили грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті Долар США або Євро (в залежності від закупівель товару у постачальника) та встановлюють, що протягом строку дії договору, грошові зобов`язання покупця існують і підлягають сплаті у гривні згідно умов п.3.3. цього договору.

Сума у гривні, що підлягає сплаті покупцем на виконання ним зобов`язань по договору, визначається шляхом множення вартості товару в доларах США, на комерційний курс гривні до долару США, який буде встановлений міжбанківським валютним курсом продажу долара США до гривні, який щоденно розміщується за адресою на інтернет-сторінці (http//minfin.com.ua/curency/mb/), нa момент виставлення рахунку продавцем. Виставлений рахунок вважається дійсним протягом 2(двох) банківських днів.

В разі, якщо курс міжбанку гривні змінився, покупець, у день здійснення платежу (переказування коштів на розрахунковий рахунок продавця) самостійно, без пред`явлення йому рахунку продавцем, проводить його перерахунок з урахуванням встановленого міжбанком курсу гривні до долару США на день здійснення платежу та ініціює переказ продавцю перерахованої суми платежу.

При переказуванні перерахованої суми платежу покупець зобов`язується в призначенні платежу (у т.ч.) вказати суму збільшення ціни Товару, але цей платіж з перерахунком може бути меншим від суми платежу за товар на дату коли мав бути здійснений платіж за договором згідно виставленого рахунку (для товару, який закуповується у Євро, сума у гривні, що підлягає сплаті Покупцем на виконання ним зобов`язань за договором, визначається шляхом множення вартості товару в Євро, на комерційний курс гривні до Євро, який буде встановлений міжбанківським валютним курсом пролажу Євро до гривні, який щоденно розміщується за адресою інтернет-сторінці (htp//minfіn.com.uacurency/mb/), на момент виставлення рахунку продавцем, розрахунок проводиться аналогічно до наведеного розрахунку доларах США).

Таким чином, відповідач повинен був самостійно та без пред`явлення йому рахунку продавцем, провести його перерахунок з урахуванням встановленого міжбанком курсу гривні до долару США на день здійснення платежу.

Курс долара США на момент продажу становив 30,00 грн, а на момент здійснення відповідачем оплати становив вже 36,93 грн.

Тобто на момент здійснення оплати відповідачем за отриманий товар, з урахуванням пункту 3.3. договору та з урахуванням встановленого міжбанком курсу гривні до долару США на день здійснення платежу сума вартості товару становила вже 2804960,54 грн.

Отже, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідач неналежно виконував грошові зобов`язання за договором, зокрема, порушив умов договору щодо не проведеного розрахунку вартості донарахованої суми поставленого товару з урахуванням збільшення курсу долара США станом на момент оплати товару, у зв`язку із чим виник борг у сумі 526 357,34 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми заборгованості, судова колегія встановила, що він є арифметично вірним. Відповідач на заперечує щодо нарахованої позивачем суми заборгованості, контррозрахунок не надав.

При цьому, судова колегія відхиляє посилання скаржника на акт звірки взаємних рахунків сторін за період з 01.09.2021 по 17.03.2023, оскільки сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Суд зазначає, що вказаний акт підписано лише після розрахунку з основної заборгованості за договором, в той час як предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу, яка виникла у зв`язку з не проведенням відповідачем індексації та не перерахування заборгованості, яка в результаті цього утворилась.

Щодо доводів скаржника про порушенням судом першої інстанції норм процесуального права у зв`язку з відмовою у задоволенні клопотання відповідача про перехід справи за правилами загального позовного провадження, судова колегія вказує таке.

Так, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду першої інстанції від 05.09.2024 відкрито провадження в даній справі, та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, а також встановлено відповідачу строк для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

21.09.2023 від представника відповідача надійшла заява із запереченнями щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження. Заява мотивована тим, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають розгляд справи загальним позовним провадженням в підготовчому засіданні з повідомленням сторін, оскілки предметом позову є стягнення грошової суми за договірними правовідносинами, що потребує дослідження значної кількості доказів та перевірки правильності розрахунків заявлених до стягнення сум (основного боргу, платежів за процентами та комісією), а також існує необхідність дослідження заперечень відповідача проти позовних вимог.

Суд першої інстанції ухвалою від 30.08.2024 заяву Державного підприємства Дослідне господарство Зелені Кошари Селекційно-генетичного інституту-Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення про розгляд справи № 915/1362/23 за правилами загального позовного провадження залишив без задоволення, з чим повністю погоджується судова колегія апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Згідно ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Судова колегія зазначає, що дана справа не є малозначною (розмір заявлених позовних вимог перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), однак, виходячи зі змісту позовної заяви, складу сторін та наданих доказів, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що даний спір не відноситься до категорії складних, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Під час спрощеного провадження сторони мали можливість висловити свою думку, навести свої доводи та міркування з приводу обставин справи у письмовому вигляді. А суд має можливість і зобов`язаний надати оцінку таким доводам та документам, що є в справі.

При цьому, заперечення щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права викладаються у відзиві на позовну заяву.

Тож, відповідач не був обмежений у праві подати відзив на позовну заяву, у разі наявності заперечень щодо заявлених позовних вимог.

Разом з цим, відповідач на скористався вказаним правом та не подав до суду відзиву та жодних доказів в обґрунтування своїх вимог. Єдиний доказ, на який посилається скаржник в апеляційній скарзі акт звірки взаєморозрахунків вже наявний в матеріалах справи та доданий позивачем разом з відповідною позовною заявою.

Крім того, у разі встановлення судом в подальшому підстав для розгляду даної справи у судовому засіданні, суд може з власної ініціативи постановити ухвалу про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та/або про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт в апеляційній скарзі не посилається на те, яким чином розгляд даної справи судом першої інстанції без участі представників сторін призвело до прийняття неправильного рішення; і апеляційним господарським судом зазначеного не встановлено.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки місцевий господарський суд, на переконання судової колегії, діяв у межах положень встановлених статтею 252 ГПК України.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.08.2024 у справі №915/1362/23 без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 129, 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Зелені Кошари" Селекційно-генетичного інституту-Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.08.2024 у справі №915/1362/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.08.2024 у справі №915/1362/23 - залишити без змін.

Постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.12.2024.

Головуючий суддяА.І. Ярош

Судді:Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська