ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/3114/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ярош А.І.,
Суддів: Г.І. Діброви, Н.М. Принцевської
секретар судового засідання: Кияшко Р.О.
за участю представників учасників справи:
від прокуратури: Гузь В.Г.
від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області: не з`явився
від Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області: не з`явився
від Фермерського господарства Златов Ігор Васильович: Мурашко І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційні скарги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури та Фермерського господарства Златов Ігор Васильович
на рішення Господарського суду Одеської області від 31.05.2023 року, суддя в І інстанції Бездоля Ю.С., повний текст якого складено 28.06.2023 в. м. Одесі
у справі №916/3114/21
за позовом: Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру в Одеській області
до відповідачів:
1. Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області;
2. Фермерського господарства Златов Ігор Васильович
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації права оренди та повернення земельної ділянки
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2021 року Заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області та Фермерського господарства Златов Ігор Васильович, в якому просив суд:
-визнати незаконним та скасувати рішення Саратської селищної ради Одеської області від 08.12.2011 №380-VІ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ФГ Златов Ігор Васильович у довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень за адресою: смт. Сарата, вул. Промислова, 4 б (в межах населеного пункту) на території Саратської селищної ради Саратського району Одеської області;
-скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за №19538696 від 15.03.2017 з одночасним припиненням права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5124555100:01:002:0078 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1201281851245) за ФГ Златов Ігор Васильович (код ЄДРПОУ 32446834);
-застосувати наслідки недійсності договору оренди земельної ділянки від 01.03.2012, а саме: зобов`язати ФГ Златов Ігор Васильович (код ЄДРПОУ 32446834) повернути територіальній громаді Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 5124555100:01:002:0078, площею 4,9236 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сарата, вул. Промислова, 4 б.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що на момент отримання у користування ФГ «Златов Ігор Васильович» земельної ділянки площею 4,9236 га, з цільовим призначенням «для ведення фермерського господарства», вбачається, що фермерське господарство вже було створено, а отже, спірна земельна ділянка не могла передаватись у користування юридичній особі у позаконкурентний спосіб.
На переконання прокурора, Саратською селищною радою Одеської області, усупереч вимогам ст.ст. 122, 123, 124, 134 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 7 Закону України «Про фермерське господарство» (в редакції, що діяла на той час) прийнято рішення від 08.12.2011 №380-VІ, яким незаконно, з порушенням порядку набуття у користування земель фермерським господарством передано ФГ «Златов Ігор Васильович» земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 4,9236 га. Оскільки оспорюваний правочин укладено на підставі рішення Саратської селищної ради від 08.12.2011 № 380-VІ, що підлягає визнанню незаконним та скасуванню, то договір оренди землі, в силу вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, також має бути визнаний недійсним, а державна реєстрація права оренди за №19538696 від 15.03.2017 також підлягає скасуванню у судовому порядку з одночасним припиненням права користування фермерського господарства на земельну ділянку площею 4,9236 га з кадастровим номером 5124555100:01:002:0078. Водночас прокурор просить зобов`язати відповідача-2 повернути земельну ділянку в рамках застосування наслідків недійсності правочину.
Протокольною ухвалою суду від 01.03.2023 задоволено частково заяви відповідача-2 про залишення позову без розгляду в частині територіальної громади Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, оскільки в цій частині прокурором неправильно обрані підстави для представництва.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 31.05.2023 у справі №916/3114/21 позовні вимоги заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано рішення Саратської селищної ради Одеської області від 08.12.2011 №380-VІ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ФГ Златов Ігор Васильович у довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень за адресою: смт. Сарата, вул. Промислова, 4 б (в межах населеного пункту) на території Саратської селищної ради Саратського району Одеської області.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 4,9236 га від 01.03.2012 з усіма додатками до нього, укладений між Саратською селищною радою та Фермерським господарством Златов Ігор Васильович.
Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за №19538696 від 15.03.2017 з одночасним припиненням права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5124555100:01:002:0078 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1201281851245) за ФГ Златов Ігор Васильович (код ЄДРПОУ 32446834).
Стягнуто з Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь Одеської обласної прокуратури 2270 грн судового збору, а також стягнуто з Фермерського господарства Златов Ігор Васильович на користь Одеської обласної прокуратури 4540 грн судового збору.
В решті позову відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов наступних висновків:
-Прокурор дотримався вимог, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та можливості розгляду позовних вимог по суті;
-матеріалами справи встановлено, що земельна ділянка, яка була передана в оренду відповідачу-2, внаслідок прийняття відповідачем-1 оспорюваного рішення від 08.12.2011 №380-VІ та укладення відповідного договору, відносилась до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, проте була надана для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень, господарський суд дійшов висновку, що такими діями відповідачем-1 порушено вимоги законодавства, а саме: порушено порядок встановлення та зміни цільового призначення землі, що на думку суду має наслідком визнання такого рішення незаконним;
-ФГ Златов Ігор Васильович скористався правом на отримання земельної ділянки у пільговому порядку поза передбаченою законом процедурою - без проведення земельних торгів, а підстави для передачі відповідачу-2 у користування земельної ділянки без проведення земельних торгів були відсутні;
-в матеріалах справи відсутні докази обґрунтування необхідності надання в оренду земельної ділянки площею 49236 кв.м для обслуговування належного відповідачу-2 нерухомого майна площею 1211,6 кв.м;
-щодо вимоги прокурора про застосування наслідків недійсності договору оренди землі від 01.03.2012, а саме: зобов`язання ФГ Златов Ігор Васильович повернути територіальній громаді Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 5124555100:01:002:0078, площею 4,9236 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сарата, вул. Промислова, 4 б, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення у тому вигляді, як вона заявлена, оскільки, як було встановлено судом, на вказаній земельній ділянці розташоване нерухоме майно відповідача-2, належне йому на праві власності, що створює у відповідача-2 підстави оформити за собою (впорядкувати) земельні правовідносини у встановленому законодавством порядку, а отже витребування у відповідча-2 земельної ділянки, на частині якої розташоване належне йому нерухоме майно, що буде порушувати його право на мирне володіння майном у розумінні ст. 1 Першої протоколу про захист прав людини і основоположних свобод;
-вирішуючи питання про визнання причин пропуску строку позовної давності поважними, господарський суд вказав, що в даному випадку прокурором було подано позов в інтересах ГУ Держгеокадастру в Одеській області у зв`язку з порушенням інтересів держави, що полягають у відновленні законності при вирішення значимого питання щодо розпорядження земельними ділянками, тобто прокурор внаслідок подання даного позову довів суду бездіяльність компетентного органу та невжиття ним заходів протягом розумного строку щодо поновлення порушених інтересів держави у межах своєї компетенції, а про порушення законності передачі спірної земельної ділянки прокурору стало відомо у 2020 році та з того часу ним були здійснені оперативні заходи щодо збирання та аналізу необхідної інформації для звернення до суду з відповідним позовом, який був поданий прокурором у 2021 році.
19.07.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від заступника керівника Одеської обласної прокуратури надійшла апеляційна скарга, в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 31.05.2023 у справі №916/3114/21 в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву задовольнити повністю.
В обгрунтування апеляційної скарги прокурор зазначає, що враховуючи визнання судом недійсним договору оренди землі від 01.03.2012, правові наслідки недійсності цього правочину підлягали застосуванню шляхом зобов`язання ФГ «Златов Ігор Васильович» повернути спірну земельну ділянку.
Також прокурор вказує, що знаходження на спірній земельній ділянці нерухомого майна не ускладнюватиме її повернення ФГ «Златов Ігор Васильович», оскільки земельна ділянка має бути повернута за актом приймання-передачі.
19.07.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Фермерського господарства Златов Ігор Васильович надійшла апеляційна скарга, в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 31.05.2023 у справі №916/3114/21 в частині часткового задоволення позову та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позову.
Зокрема, ФГ Златов Ігор Васильович посилається на те, що у спірних правовідносинах суб`єктом прав є саме держава, а не її конкретний орган, тому зміна уповноваженого органу щодо розпорядження спірною земельною ділянкою і здійснення контролю за нею внаслідок внесення змін до чинного законодавства України не змінює порядку перебігу позовної давності, таким чином, визначаючи початок перебігу позовної давності у цьому спорі слід враховувати, коли про порушене право довідалася або могла довідатися саме держава в особі уповноваженого органу, а не позивач (прокурор); оскільки право власності територіальної громади нібито було порушено в момент прийняття відповідачем-1 рішення про затвердження технічної документації та укладення відповідного договору оренди, тобто 08.12.2011 та 01.03.2012, то початок перебігу позовної давності для позову, поданого на захист цього порушеного права, пов`язується з моментом, коли держава в особи уповноваженого органу довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила, а саме із зазначених дат; як держава в особі Держгеокадастру, який є правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів, так і орган місцевого самоврядування Саратська селищна рада були повідомлені про факт передачі відповідачу-2 спірної земельної ділянки у користування.
Вказує, що прокурор не був позбавлений можливості, з використанням повноважень, передбачених Законом України "Про прокуратуру", як чинним до 14.10.2014 так і після, своєчасно отримати від відповідного суб?єкта владних повноважень (у даному випадку - Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Саратській селищній раді Білгород-Дністровського району) необхідну для подання позову інформацію. Відтак, у органів прокуратури, починаючи з червня 2011 року були усі правові підстави та можливості з?ясувати всі обставини та звернутися з відповідним позовом в межах строку позовної давності, що прокурором зроблено не було.
ФГ Златов Ігор Васильович наполягає на тому, що на початку 2012 року (08.02.2012 та 06.04.2012) ГУ Держкомзему у Одеській області, правонаступником якого є ГУ Держгеокадастру в Одеській області, довідався про існування та зміст оспорюваного рішення Саратської селищної ради, а також про існування проекту та його зміст. Відтак, відлік строку позовної розпочався в 2012 році та закінчився в 2015 році.
Відповідач-2 також звертає увагу, що у довідці, на яку посилається суд від 22.08.2011 №1121, де зазначено, що ділянка відноситься до земель промисловості, транспорту, зв?язку, енергетики, оборони та іншого призначення, зазначено, що інформація надається згідно технічної документації з нормативної грошової оцінки яка не визначає землі по категоріям, а здійснюється розрахунок грошової оцінки у відповідності до видів використання.
Також скаржник вказує, що оскільки на спірній земельній ділянці розташовані об?єкти нерухомого майна, що перебувають у власності особи, то відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 134 3К України право оренди спірної земельної ділянки не підлягало продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), а законодавство не містить обмежень щодо категорій земель, що можуть бути надані в оренду відповідно до цього пункту.
Додатково зазначає, що у договорі купівлі-продажу (відчуження) нерухомості було зазначено площу земельної ділянки на якій вона розміщена - 4,9236 га, відтак до Апелянта перейшло право, яке було наявне у попереднього власника, а саме на користування зазначеним розміром земельної ділянки.
У відзиві на апеляційну скаргу прокурора ФГ Златов Ігор Васильович зазначає, що вимога повернути спірну земельну ділянку територіальній громаді Саратської селищної ради Одеської області не підлягає задоволенню, оскільки на ній перебуває нерухоме майно, яке знаходиться у власності Відповідача-2, що свідчить про необхідність користування спірною земельною ділянкою.
26.09.2023 до суду апеляційної інстанції від представника ФГ Златов Ігор Васильович надійшло клопотання про стягнення витрат на правову допомогу, в якій останній просить стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь ФГ Златов Ігор Васильович судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 15 000 грн.
21.12.2023 до суду апеляційної інстанції від Фермерського господарства Златов Ігор Васильович надійшли додаткові пояснення по даній справі, в якій останнє зазначає, що на початку земельної документації наявний документ з назвою Вихідна земельно-кадастрова інформація (Том 1 а.с.96). Відповідно до п. 1 Відомості про земельну ділянку, власника або землекористувача, за рахунок яких передбачається відведення, передбачається, що відповідно до ф. №6-зем: код 37 - землі промисловості. Згідно з п. 2 Відомостями про земельну ділянку, яка запроектована до відведення, цільове використання землі та його код Згідно з КВЦПЗ: Код - 01.02 Для ведення фермерського господарства. Отже, проектом було передбачено зміну категорії земель про що свідчить зазначений документ, який є частиною проекту землеустрою. В пояснювальній записці (Том 1 а.с. 97), зазначається: «... Відповідно до класифікатора видів цільового призначення земель (КВЦПЗ): цільове використання - Код - 01.02 Для ведення фермерського господарства». Зазначене також свідчить про належну зміну категорії земель.
Вказує, що в проекті також наявний документ з назвою «Умови відведення земельної ділянки №146 від 27.03.2010», котрий був виданий начальником Держкомзему у Саратському районі, що підтверджується його особистим підписом та гербовою печаткою, де зазначається: «... 3. Мета використання - для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень. 1. Код використання визначити згідно з вимогами Земельного кодексу України та класифікатора видів цільового призначення земель (КВЦПЗ» - Код 0 01.02 Для ведення фермерського господарства... 7. Класифікацію угідь визначити згідно з формою Nє 6-зем: - Шифр рядка 18 Селянські (фермерські) господарства. Код - 14. Під господарськими будівлями і дворами. Код - 05. Рілля.». Тобто сам же Держгеокадастр, котрий є правонаступником Держкомзему визначив умови відведення земельної ділянки із зазначеним цільовим призначенням.
Додатково відповідач-2 вказав, що згідно наявної довідки 6-зем в проекті землеустрою наданої від 27.03.2010 року №146 підписаної ОСОБА_1 в п.7 довідки вбачається класифікацію угідь визначити згідно з формою 6-зем: Шифр рядка 18 Селянські (фермерські) господарства, код 14. Під господарськими будівлями і дворами, код 05 - рілля.Начало формы
26.12.2023 від прокуратури також надійшли письмові пояснення, в якій останній вказує, що згідно з проєктом землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ «Златов Ігор Васильович», розробленого ПІ «Праймгеоцентр-Юг», спірну земельну ділянку відведено за рахунок земель промисловості, транспорту, зв?язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Зазначена інформація підтверджується вихідною земельно-кадастровою інформацією, складеною відділом Держкомзему у Саратському районі Одеської області, відповідно до якої цільове призначення землі з КВЦІЗ: 11.02. Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Шифр рядка ф. №6-зем: код 37 - землі промисловості. Цільове використання: код - 01.02 Для ведення фермерського господарства. Згідно з довідкою відділу Держкомзему у Саратському районі Одеської області від 22.08.2011 №1121 (наявна у складі проєкту землеустрою), виданою ФГ «Златов Ігор Васильович», земельна ділянка площею 4,9236 га відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв?язку, енергетики, оборони та іншого призначення. на мдставі довідки відділу Держкомзему у Саратському районі Одеської області від 22.08.2011 №1122 (наявна у складі проєкту землеустрою), виданої ФГ «Златов Ігор Васильович», земельна ділянка площею 4,9236 га
Стверджує, що відповідно до форми 6-зем відноситься до категорії земель - землі промисловості. Аналогічні відомості містяться у висновку від 17.02.2012 №4 комісії у Саратському районі Одеської області з розгляду питань, пов?язаних з погодженням документації із землеустрою (наявний у складі проєкту землеустрою), про погодження проєкту землеустрою. При цьому Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№6-зем, ба-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 05.11.1998 за №377 (чинним на час прийняття оскаржуваного рішення Саратської селищної ради Одеської області від 08.12.2011 Nє 380-VI), яка розроблена згідно з Положенням про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 за №15, регламентовано кількісний облік і класифікацію земель. Указаною інструкцією визначено, що заповнення граф першого та другого розділів форми № 6-зем здійснюється за видами земельних угідь і видами економічної діяльності. Відповідно до розподілу за графами у графі 37 обліковуються землі промисловості: землі, на яких провадяться головним чином промислові види діяльності. Отже, з наведеного вбачається, що відведення земель ФГ «Златов Ігор Васильович» здійснювалось за рахунок земель промисловості.
Разом з тим, рішенням Саратської селищної ради Одеської області від 08.12.2011 №380-VI затверджено проєкт землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ФГ «Златов Ігор Васильович» для ведення фермерського господарства. Згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 (чинним на час прийняття оскаржуваного рішення Саратської селищної ради Одеської області від 08.12.2011 №380-VI), земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства (підрозділ 01.02) відносились до категорії земель сільськогосподарського призначення (секція А, розділ 01). При цьому землі промисловості, транспорту, зв?язку, енергетики, оборони та іншого призначення відносились до секції, розділу 11, що свідчить про віднесення земель до різних категорій і неможливості передачі земель для ведення фермерського господарства за рахунок земель промисловості. Аналогічні відомості наявні в Поземельній книзі щодо спірної земельної ділянки. Проте у проєкті відведення спірної земельної ділянки, а також у рішенні Саратської селищної ради Одеської області від 08.12.2011 №380-V1 про затвердження проекту землеустрою відомості щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 4,9236 га відсутні.
Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами заступника керівника Одеської обласної прокуратури та Фермерського господарства Златов Ігор Васильович на рішення Господарського суду Одеської області від 31.05.2023 у справі №916/3114/21 та призначено дану справу до розгляду на 10.10.2023 об 11:00 та в подальшому ухвалою суду від 10.10.2023 оголошено перерву в розгляді даної справи до 21.11.2023 о 12:00.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 оголошено перерву в розгляді даної справи до 29.01.2024 о 12:30.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 зупинено апеляційне провадження у справі №916/3114/21 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи №925/1133/18 та оприлюднення повного тексту постанови.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 поновлено провадження у справі, розгляд справи №916/3114/21 призначено на 15.10.2024 об 11:30 та в подальшому оголошено перерву до 10.12.2024 об 11:00.
В додаткових письмових поясненнях від 05.09.2024 прокурор зазначив, що органи Держгеокадастру на час звернення прокурора до суду з цим позовом могли звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Ураховуючи викладене, органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду з позовами про скасування рішень органів місцевого самоврядування про надання в оренду земельних ділянок та визнання недійсними договорів оренди землі, оскільки на них покладено здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, надання у користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок.
В додаткових письмових поясненнях від 11.10.2024 відповідач-2 зазначив, що Головне управління Держгеокадастру в Одеській області не має право звертатись до суду в спірних правовідносинах, тому були відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави саме в особі цього органу, що є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України, як така, що підписана особою, яка не має права її підписувати.
09.12.2024 до суду апеляційної інстанції від заступника керівника Одеської обласної прокуратури та Фермерського господарства Златов Ігор Васильович надійшли додаткові письмові пояснення.
В судовому засіданні 03.12.2024 прийняли участь представник прокуратури та представник Фермерського господарства Златов Ігор Васильович, інші учасники судового процесу не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, оскільки неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу за відсутності представників Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області за наявними матеріалами справи, яких достатньо для розгляду заяви по суті.
Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів в суді апеляційної інстанції.
В матеріалах справи наявна Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 276539045:
- відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно: реєстраційний номер - 1687283051245; комплекс, об`єкт житлової нерухомості, площею 1563,4 кв.м, земельні ділянки місця розташування: кадастровий номер: 5124555100:01:002:0078, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, площа 4,9236 га; відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна: адміністративний будинок А, лабораторія Б, дизельна В, крупорушка Г, маслобойка Г, маслобойка Г1, склад Д, майстерня Е, адміністративний будинок И, И1, навіс П, Р, С, Т, Ч, Я, автомайстерня У, навіс закритий Х, господарська будівля Ц, лабораторія Ш, миїчна Щ, вбиральня Ю, огородження, 1-5, дворові споруди І-ХІІІ; право приватної власності ФГ Златов Ігор Васильович;
- актуальна інформація про об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка за кадастровим номером 5124555100:01:002:0078, площа 4,9236 га, для ведення фермерського господарства, з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень, адреса: Одеська обл., Саратський р-н, смт. Сарата, вулиця Промзона, земельна ділянка 4 б, комунальна власність Саратської селищної ради Саратського району Одеської області;
- актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права: право оренди земельної ділянки строком на 49 років, орендар - ФГ Златов Ігор Васильович, підстава: договір оренди землі від 01.03.2012; рішення органу місцевого самоврядування №369-VII; земельна ділянка передана у строкове платне користування для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень.
08.12.2009 ОСОБА_2 рішенням №1 Про створення фермерського господарства Златов Ігор Васильович вирішив, на підставі державного акта на право власності на землю серії ІІ-ОД №014744, створити фермерське господарство.
В матеріалах справи наявний державний акт на право власності на землю серії ІІ-ОД №014744, відповідно до якого земельна ділянка площею 0,590 га, яка розташована на території Зорянської сільської ради, мас.5, діл.100, передається у власність ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
30.07.2009 між ПП Відродження РІС (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв у власність майно і сплатив за нього обговорену грошову суму; предметом договору є комплекс, розташований по АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 49236 кв.м, загальною площею 1211,6 кв.м та складається з кам`яної адмінбудівлі, позначеної у плані під літерою А, кам`яної лабораторії літ. Б, кам`яної дизельної літ. В, кам`яної крупорушки літ. Г, кам`яної олійниці літ. Г1, кам`яного складу літ. ДД1, кам`яної майстерні літ. Е, кам`яного складу літ. З, кам`яної прохідної літ. І, кам`яного гаражу літ. К, навіс літ. Ж, навіс літ. Л, дерев`яної вбиральні літ. М, кам`яної насосної літ Н, кам`яної насосної літ. Н, кам`яної водонагрівальні ліг. О, надвірні споруди № 1-6, інші споруди 1-VIII; договір зареєстрований в реєстрі за №3864.
В матеріалах справи наявний витяг №23541694 від 11.08.2009 про реєстрацію права власності на нерухоме майно: комплекс за адресою: Одеська обл., Саратський р-н, смт Сарата, вул. Промзона №4 б за Златовим І.С. на підставі договору купівлі-продажу від 30.07.2009 за №3684.
01.03.2010 від ФОП Златова І.С. до Саратської селищної ради було подано клопотання про надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду строком на 49 років для розміщення та експлуатації будівель та споруд та для ведення підсобного сільського господарства на території Саратської селищної ради, АДРЕСА_1 . До поданого клопотання було додано:
- копія паспорту та ідентифікаційного номеру;
- копію свідоцтва про реєстрацію ФОП;
- копія технічного паспорту;
- копію договору купівлі-продажу.
04.03.2010 Саратською селищною радою було прийнято рішення №1697-V, відповідно до якого:
- надано згоду фізичній особі-підприємцю гр. Златову Ігорю Васильовичу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду строком на 49 років площею 4,96236 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд та для ведення підсобного сільського господарства на території Саратської селищної ради (в межах населеного пункту) за адресою: АДРЕСА_1 ;
- запропоновано фізичній особі-підприємцю гр. Златову Ігорю Васильовичу в місячний термін замовити в землевпорядній організації технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку;
- вирішено заключити з гр. Златовим І.В. попередній договір оренди землі на період виготовлення проекту відводу строком на один рік (за умови надання копії договору на виготовлення проектних робіт).
06.10.2010 від ФОП Златова І.С. до Саратської селищної ради було подано заяву про внесення зміни в рішення сесії Саратської селищної ради №1697-V від 04.03.2010 стосовно: площі земельної ділянки; з площі 4,96236 га на площу 4,9236 га в зв`язку з помилкою; пункту 1 рішення замість слів для розміщення та експлуатації будівель та споруд та для ведення підсобного сільського господарства читати для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно умов відведення, та вихідної земельно-кадастрової інформації, наданих Відділом земельних ресурсів у Саратському районі (копії додаються); пункт 2 рішення замість слів технічна документація читати Проект-землеустрою.
В матеріалах справи наявні умови відведення земельної ділянки від 28.09.2010 №22-04-17/623, які підписані в.о. начальника відділу Держкомзему у Саратському районі Одеської області Кумановим П.М., відповідно до яких, на підставі рішення Саратської селищної ради від (дата не вказана) № (номер не вказано) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФОП Златову І.В. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованого на території Саратської селищної ради Одеської області за адресою: смт. Сарата, вул. Промзона, 4/б, розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки проводити при дотриманні таких умов:
- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно діючому законодавству;
- площа земельної ділянки 4,9236 га;
- мета використання: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
- код використання визначити згідно з Українським класифікатором цільового використання землі (УКЦВЗ)-1.1;
- умови відведення: оренда строком на 49 років;
- форма плати за землю: орендна плата;
- класифікацію угідь визначити згідно з формою №6-зем.;
- обмеження, обтяження сервітути визначити згідно з Українським класифікатором прав власності та використання земельної ділянки та ЗК України (ст. 99, 111). В матеріалах справи також наявна вихідна земельно-кадастрова інформація.
26.10.2010 Саратською селищною радою було прийнято рішення №2065-V, в якому було внесено відповідні зміни до рішення №1697-V від 04.03.2010, на підставі заяви ФОП Златова І.С. від 06.10.2010.
16.03.2011 ФГ Златов Ігор Васильович було подано клопотання до Саратської селищної ради, в якому зазначено, що у зв`язку зі зміною виду діяльності підприємства з ФОП Златов Ігор Васильович на Фермерське господарства Златов Ігор Васильович заявлено клопотання про скасування рішень Саратської селищної ради від 04.03.2010 №1697- V та від 26.10.2010 №2065-V; надання Фермерському господарству Златов Ігор Васильович в довгострокову оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 4,9236 га для ведення селянського фермерського господарства за адресою: вул. Промзона, 4 б, смт. Сарата.
07.06.2011 Саратською селищною радою було прийнято рішення №181-VІ, відповідно до якого:
- втратили чинність рішення Саратської селищної ради: від 04.03.2010 №1697- V та від 26.10.2010 №2065-V;
- надано згоду на розробку фермерському господарству Златов Ігор Васильович проекту землеустрою щодо відведення в довгострокову оренду cтроком на 49 років земельної ділянки площею 4,9236 га для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень на території Саратської селищної ради (в межах населеного пункту) Саратського району Одеської області за адресою: вул. Промзона, 4 б;
- запропоновано ФГ Златов Ігор Васильович в місячний термін замовити в землевпорядній організації проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
08.12.2011 Саратською селищною радою було прийнято рішення №380-VІ Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ФГ Златов Ігор Васильович у довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень за адресою: смт. Сарата, вул. Промзона, 4 б (в межах населеного пункту) на території Саратської селищної ради Саратського району Одеської області, відповідно до якого, розглянувши клопотання ФГ Златов Ігор Васильович про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ Златов Ігор Васильович у довгострокову оренду терміном на 49 (сорок дев`ять) років для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень за адресою: смт. Сарата, вул. Промислова, 4 б (в межах населеного пункту) на території Саратської селищної ради Саратського району Одеської області, розроблену приватним підприємством Праймгеоцентр - Юг, пропозиції постійної комісії Саратської селищної ради з питань земельних відносин, екології та раціональної о природокористування, керуючись статями 12, 93, 123, пунктом 12 розділу X (Перехідні положення) Земельного кодексу України, Саратська селищна рада вирішила:
- затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ Златов Ігор Васильович у довгострокову оренду терміном на 49 (сорок дев`ять) років для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень за адресою: смт. Сарата, вул. Промзона, 4 б (в межах населеного пункту) на території Саратської селищної ради Саратського району Одеської області;
- надати ФГ Златов Ігор Васильович земельну ділянку загальною площею 4,9236 га в довгострокову оренду строком на 49 (сорок дев`ять) років для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень в межах населеного пункту за адресою: смт. Сарата, вул. Промзона, 4 б на території Саратської селищної ради Саратського району Одеської області;
- ФГ Златов Ігор Васильович укласти з Саратською селищною радою договір оренди землі та зареєструвати його в установленому законодавством порядку.
01.03.2012 між Саратською селищною радою (орендодавець) та ФГ Златов Ігор Васильович (орендар) укладений договір оренди землі, відповідно до якого:
- орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових підсобних приміщень, яка знаходиться за адресою: вул. Промзона, 4 б, смт Сарата Саратського району Одеської області (п.1 договору);
- в оренду передається земельна ділянка площею 4,9236 га, у тому числі 1,3672 га - під господарськими будівлями і дворами, 3,5654 га - рілля (п.2 договору);
- на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: адмінбудівля, лабораторія, дизельна, крупорушка, склад, прохідна, гараж, навіс закритий, вбиральня, насосна, водогрійка, надвірні та інші споруди (п.3 договору);
- земельна ділянка передається в оренду без майна визначеного в п.3 даного договору (п.4 договору);
- договір укладено на 49 років; після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк (п.8 договору);
- земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень (п.15 договору);
- цільове призначення земельної ділянки для ведення фермерського господарства (п.16 договору).
В матеріалах справи наявний розроблений ПП Праймгеоцентр - Юг проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ Златов Ігор Васильович у довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень за адресою: смт Сарата, вул. Промзона, 4 Б (в межах населеного пункту), на території Саратської селищної ради Саратського району Одеської області. Відповідно до змісту проект містить: вихідну земельно-кадастрову інформацію; пояснювальну записку; додатки до пояснювальної записки; рішення сесії Саратської селищної ради на розробку проекту відведення земельної ділянки; лист - замовлення Златов Ігор Васильович; умови відведення; технічне завдання на виконання робіт; висновок комісії з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою у Саратському районі Одеської області; висновок Саратської селищної ради; висновок Південно-Західного сектору з охорони навколишнього середовища; висновок Саратської районної санітарно-епідеміологічної служби; правоустановчі документи; копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; довідку про взяття на облік платника податків; копію статуту господарства; копії правовстановчих документів на будівлі та споруди (договір оренди нерухомого майна (нежилих приміщень) та акт прийняття - передачі майна); копію технічного паспорту на будівлі та споруди; викопіювання з плану землекористування; план відведення земельних ділянок; креслення перенесення проекту в натуру; рішення сесії Саратської селищної ради про затвердження проекту відведення земельної ділянки; додатки.
Так, в проекті землеустрою наявні, зокрема:
- умови відведення земельної ділянки Держкомзему у Саратському районі від 27.03.2010 №146, відповідно до яких: розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки ФГ Златов Ігор Васильович у довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень за адресою смт. Сарата, вул. Промзона, 4, Б (в межах населеного пункту) проводити з дотриманням кваліфікаційних, організаційних, технологічних та інших вимог щодо здійснення землевпорядних робіт, відповідно до чинного законодавства та нормативно - технічних документів згідно статей 31, 93, 123, 124, 125, п. 12 розділ X Земельного Кодексу України; площа земельної ділянки - 4,9236 га; мета використання - для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень; код використання визначити згідно з вимогами Земельного Кодексу України та класифікатора видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) - Код - 01.02 Для ведення фермерського господарства; класифікацію угідь визначити згідно з формою №6-зем: - Шифр рядка 18 Селянські (Фермерські) господарства. Код - 14. Під господарськими будівлями і дворами. Код - 05. Рілля;
- довідка Держкомзему у Саратському районі від 22.08.2011 №1121, відповідно до якої земельна ділянка загальною площею - 4,9236 га пропонується для надання ФГ Златов Ігор Васильович у користування для ведення фермерського господарства, що знаходиться у територіальних громад, які управляють земельною власністю через органи місцевого самоврядування на території Саратської селищної ради Саратського району Одеської області (в межах населеного пункту), відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель смт Сарата, Саратської селищної ради, Саратського району Одеської області, та відповідно до наказу від 06.10.2003 №245 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 жовтня 2003 за №979/8300 Про затвердження переліку особливо цінних груп ґрунтів відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення і не є особливо цінними ґрунтами - (74 е) чорноземи південні слабо змиті важко суглинкові;
- довідка Держкомзему у Саратському районі від 22.08.2011 №1122, відповідно до якої земельна ділянка загальною площею - 4,9236 га, на території Саратської селищної ради, яка пропонується для надання ФГ Златов Ігор Васильович відповідно до форми 6-зем, земельна ділянка відноситься до категорії земель - землі промисловості;
- висновок комісії з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою у Саратському районі Одеської області від 17.02.2012 №4, відповідно до якого, розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ Златов Ігор Васильович у довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень за адресою: смт. Сарата, вул. Промзона, 4, Б (в межах населеного пункту) на території Саратської селищної ради Саратського району Одеської області (в межах населеного пункту), Комісія з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою у Саратському районі Одеської області погодила його та вважала за можливе надання земельної ділянки у довгострокову оренду строком на 49 років для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень;
- договір оренди нерухомого майна (нежилих приміщень) від 02.03.2011, який укладено між ОСОБА_2 (орендодавець) та ФГ Златов Ігор Васильович (орендар), відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду майно комплексу, розташований по вулиці Промзона №4Б загальною площею 49236 кв.м; акт приймання-передачі майна від 02.03.2011, відповідно до якого ОСОБА_2 передав, а ФГ Златов Ігор Васильович прийняв наступне майно: адмінбудівля, лабораторія, дизельна, крупорушка, олійниця, склад, прохідна, гараж, навіс закритий, вбиральня, насосна, водогрійка, надвірні споруди, інші споруди.
17.06.2020 Мусихіним Сергієм Сергійовичем було подано заяву (повідомлення) про злочин, відносно дій ФГ Златов Ігор Васильович та Саратської селищної ради щодо земельної ділянки під кадастровим номером №5124555100:01:002:0078 з цільовим призначенням - 01.02 Для ведення фермерського господарства.
У листі від 14.04.2021 №15/1/1-716вих-21 до ГУ Держгеокадастру в Одеській області прокурор просив надати відомості щодо земельної ділянки переданої ОСОБА_2 , для ведення фермерського господарства, після оформлення правовстановлюючих документів щодо якої проведено державну реєстрацію вищевказаного фермерського господарства з наданням належним чином засвідчених копій правовстановлюючі документів; інформацію щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5124555100:01:002:0078, що на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.03.2012 перебуває у користуванні ФГ Златов Ігор Васильович, з зазначенням цільового призначення вказаної земельної ділянки, а також її форми власності.
У листі від 14.05.2021 №10-15-08.82-3316/2-21 ГУ Держгеокадастру в Одеській області повідомило прокурора, зокрема, що за інформацією Відділу у Саратському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (далі - Відділі) згідно Книг реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі станом на 31.12.2012 наявна інформація про реєстрацію договору оренди земельної ділянки, між Саратською селищною радою та ФГ Златов Ігор Васильович, від 06.04.2012 за №512450004003191 на площу 4,9236 га, кадастровий номер - 5124555100:01:002:0078, цільове призначення - для ведення фермерського господарства.
У листі від 20.07.2021 Саратська селищна рада повідомила прокурора, що не володіє інформацією, до якої категорії земель відноситься земельна ділянка з кадастровим номером 5124555100:01:002:0078; згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, отриманої з офіційного порталу, зазначена земельна ділянка відноситься до категорії земель - Землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - Для ведення сільськогосподарського призначення; вказана земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту смт. Сарата, але не внесена до генерального плану смт. Сарата, який є відповідною містобудівною документацію та визначає використання території населеного пункту; на земельній ділянці знаходяться будівлі та споруди, які належать ФГ Златов Ігор Васильович та використовуються ним для здійснення господарської діяльності; за користування земельною ділянкою сплачується орендна плата; щодо надання викопіювання з генерального плану, плану зонування території, наявних містобудівних документацій, містобудівних умов та обмежень забудови, паспортів прив`язки ТС, повідомила, що згідно наявної інформації, зазначені документи стосовно цієї земельної ділянки в селищній раді відсутні.
У повідомленнях від 20.08.2021 №15/1/1-1786вих-21, №15/1/1-1785вих-21 до ГУ Держгеокадастру в Одеській області та Саратської селищної ради прокурор повідомив про наявність факту порушення законодавства при прийнятті Саратською селищною радою рішення про надання в оренду ФГ Златов Ігор Васильович для ведення фермерського господарства земельної ділянки за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку та енергетики, оборони та іншого призначення з метою вжиття вичерпних заходів реагування в межах наданих повноважень, у тому числі скасування рішення селищної ради щодо надання земельної ділянки в оренду, а також визнання недійсним укладеного на його підставі договору оренди та повернення земельної ділянки із кадастровим номером 5124555100:01:002:0078 до земель комунальної власності у розпорядження територіальної громади смт Сарати; у разі невжиття відповідних заходів реагування, спрямованих на повернення незаконно переданої в оренду земельної ділянки до земель комунальної власності у розпорядження територіальної громади смт Сарати, прошу повідомити про причини.
Вважаючи, що земельна ділянка площею 4,9236 га, яка розташована за адресою: смт Сарата, вул. Промзона, 4 б, була незаконно, з порушенням порядку передана у користування ФГ Златов Ігор Васильович, прокурор звернувся з даним позовом до господарського суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації права оренди та повернення земельної ділянки.
Щодо наявності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі територіальної громади Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.
Позов у даній справі було подано прокурором в інтересах держави в особі територіальної громади Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, а позовні вимоги обґрунтовано порушенням інтересів держави, що полягає у недотриманні Саратською селищною радою вимог законодавства при прийнятті спірного рішення від 08.12.2011, що призвело до незаконного надання у користування ФГ «Златов І.В.» земельної ділянки для ведення фермерського господарства поза процедурою земельних торгів (аукціону).
З матеріалів справи вбачається, що у підготовчому засіданні 01.03.2023 судом у протокольній формі задоволено частково заяви відповідача-2 про залишення позову без розгляду в частині територіальної громади Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, оскільки в цій частині прокурором неправильно обрані підстави для представництва.
Таким чином, на розгляді суду залишаються позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, оскільки прокурором в цій частині правильно обрано орган, в інтересах якого з метою захисту інтересів держави прокурор звернувся до суду, а відповідачем-2 в цій частині не доведено порушень підстав представництва у даній справі.
Судова колегія погоджується із викладеним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики ЄСПЛ, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що на прокуратуру покладаються функції, зокрема представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України.
Згідно з абзацом першим частини другої, абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, винятковими випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».
У цій справі прокурор пред`явив, зокрема, вимогу в інтересах держави в особі територіальної громади Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, зокрема, про визнання незаконним та скасувати рішення Саратської селищної ради Одеської області від 08.12.2011 №380-VІ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ФГ Златов Ігор Васильович у довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень за адресою: смт. Сарата, вул. Промислова, 4 б (в межах населеного пункту) на території Саратської селищної ради Саратського району Одеської області, відповідачем визначив Саратську селищну раду Саратського району Одеської області.
Отже, в частині цієї позовної вимоги позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) в інтересах територіальної громади Саратської селищної ради до неї самої.
Відповідно до частин 2, 3 статті 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами ж є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
ГПК України взагалі не передбачає можливості поєднання сторін судового процесу в одній особі, не передбачає цей Кодекс і поняття "неналежний позивач", не визначає й механізму заміни останнього, позаяк положення Кодексу спрямовані на вирішення спору, якого не може бути із "самим собою".
Таким чином, у випадку встановлення судом процесуального випадку за якого позивачем і відповідачем у справі є фактично одна і та ж сама особа, розгляд заявленого позову у цій частині є неможливим за відсутністю спору, як такого.
Отже, звертаючись з позовом у даній справі, зокрема, до Саратської селищної ради та визначаючи в якості органу, що уповноважений на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, а саме в особі територіальної громади Саратської селищної ради, прокурор фактично створив спір, за яким позивачем та відповідачів у справі є одна і так ж особа Саратська селищна рада.
Судова колегія вважає, що, оскаржуючи рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування та правочин щодо розпорядження майном прокурор вправі звернутися до суду або як самостійний позивач в інтересах держави, визначивши такий орган відповідачем (коли оскаржується рішення останнього), або в інтересах держави в особі відповідного органу, зокрема тоді, коли цей орган є стороною (представником сторони) правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. У разі задоволення вимоги про визнання недійсним правочину та про повернення отриманого за ним (наприклад, земельної ділянки) чи про витребування майна від набувача, таке повернення та витребування відбувається на користь держави чи територіальної громади, від імені яких відповідний орган може діяти тільки як представник.
Також господарський суд дійшов висновку про дотримання прокурором вимог, передбачених ст. 23 Закону України Про прокуратуру для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та можливості розгляду позовних вимог по суті.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для здійснення прокурором представництва в суді в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, у зв`язку з таким.
У статті 2 Закону України «Про охорону земель» визначено, що землі в межах території України є об`єктом особливої охорони держави.
Відповідно до абзацу першого частини першої, частини другої статті 188 ЗК України в редакції, чинній на час звернення до суду із позовом, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель, зокрема, є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» в редакції, чинній на час звернення до суду із позовом, державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
У пункті «а» частини першої статті 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.
Згідно з абзацем четвертим статті 15-2 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.
Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 (далі - Положення), Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.
Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладення цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах (підпункт 25-1 пункту 4 Положення в редакції чинній на час подання позову).
Наведене свідчить, що органи Держгеокадастру можуть виконувати: 1) функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності; 2) функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.
Згідно зі статтею 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що перебачений Конституцією та законами України. Отже міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи відповідно до статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» наділені повноваженням звернення до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та пункту 5-1 Положення посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
З наведених норм права вбачається, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
Вказана позиція була підтримана Великою Палатаю Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18.
Отже, у спірних правовідносинах, станом на момент звернення прокурором з відповідним позовом, ГУ Держгеокадастру в Одеській області був органом, уповноваженим державою здійснювати функції нагляду (контролю) за дотриманням селищної ради встановленого законом порядку передачі земельної ділянки в користування.
Судовою колегією не приймаються до уваги доводи щодо безпідставності визначення Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в якості позивача, з огляду на наступне.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №925/929/19 за позовом першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави до Нагірнянської сільської ради Жашківського району Черкаської області та Фермерського господарства "Тищук" про визнання незаконним та скасування рішення Нагірнянської сільської ради від 04.08.2016 № 11-З/VІІ "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та передачі земельної ділянки в оренду" і визнання недійсним договору оренди землі Верховний Суд дійшов такого висновку: "Органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився".
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.06.2021 у справі № 925/929/19, погоджуючись із висновками судів щодо відмови у задоволенні позовних вимог, змінила мотивувальні частини судових рішень, та при цьому зазначила, що у справі позов подано прокурором в інтересах держави без визначення органу, уповноваженого на здійснення відповідних функцій щодо спірних відносин; позовні вимоги обґрунтовані тим, що Нагірнянська сільська рада передала в оренду земельні ділянки Фермерському господарству "Тищук" без проведення земельних торгів та зі зміною виду використання цих земельних ділянок, без дотримання відповідних норм земельного законодавства. Верховний Суд зауважив, що прокурор у 2018 році звертався до відділу у Жашківському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, однак вказаний орган не вчинив жодних дій щодо звернення до суду, тому прокурор правильно подав позов до суду, проте позивачем мав зазначити відповідний орган Держгеокадастру.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 925/929/19 дійшла висновку, що органи Держгеокадастру, якщо це необхідно для здійснення їх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, можуть звертатися до суду.
Таким чином, ГУ Держгеокадастру в Одеській області є належним позивачем за заявленими прокурором позовними вимогами, у зв`язку з чим відповідні доводи відповідача-2 є безпідставними.
При цьому зміна в процесі розгляду справи уповноваженого органу здійснювати функції розпорядження однією спірною земельною ділянкою не змінює обґрунтованості підстав звернення прокурора у даних спірних правовідносинах за захистом інтересів держави.
У справі, яка переглядається, звертаючись до суду з позовом, як вказує прокурор, зумовлено потребою у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання щодо повернення у володіння та розпорядження держави земельної ділянки, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників та користувачів.
При цьому з метою вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, а також надання органу контролю можливості самостійно звернутися до суду для захисту інтересів держави, Одеською обласною прокуратурою листом від 20.08.2021 за №15/1/1-1786 вих-21 та листом від 17.09.2021 за №15/1/1-2006вих-21 повідомлено Головне Управління Держгеокадастру в Одеській області про виявлені факти порушень Саратською селищною радою вимог земельного законодавства під час передачі у оренду земельної ділянки площею 4,9236 га з кадастровим номером 5124555100:01:002:0078, що розташована за адресою: смт. Сарата, вул. Промзона, 4б.
Водночас, відповіді від ГУ Держтеокадастру в Одеській області на листи Одеської обласної прокуратури, скеровані у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Управлінням протягом розумного строку щодо вжитих заходів реагування на встановлені порушення не надано, що свідчить про бездіяльність органу протягом розумного строку.
Отже, колегія суддів дійшла до висновку про дотримання прокурором вимог, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та можливості розгляду позовних вимог по суті, чим спростовуються помилкові доводи відповідача-2 про необхідність залишення позову без розгляду.
Щодо цільового призначення земельної ділянки
Статтею 120 Земельного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що набуття особою права користування земельною ділянкою на підставі ст. 120, ст. 123, 4.2 ст. 134 Земельного кодексу України можливе за наявності таких умов: власником земельної ділянки та розміщеної на ній будівлі (споруди) є одна особа, яка і виступає продавцем; не змінюється цільове призначення та розмір земельної ділянки.
Згідно з абзацом 15 статті 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Статтею 19 Земельного кодексу України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; 2) землі оздоровчого призначення; т) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв??язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Порядок зміни цільового призначення земельних ділянок станом на час прийняття спірних рішень Одеської міської ради регулювався ст. 20 Земельного кодексу України, ст. 50 Закону України «Про землеустрій».
Так, відповідно до ч.2, 3 ст.20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.
Згідно зі ст. 21 Земельного кодексу України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, визнання недійсними угод щодо земельних ділянок, притягнення до відповідальності громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов спірного договору оренди земельної ділянки від 01.03.2012, ФГ «Златов Ігор Васильович» передано в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 4,9236 га, у тому числі 1,3672 га-під господарськими будівлями та дворами, 3,5564 - рілля.
На земельній ділянці розміщені об?єкти нерухомого майна: адмінбудівля, лабораторія, дизельна, крупорушка, олійниця, склад, прохідна, гараж, навіс закритий, вбиральня, насосна, водогрійка, надвірні та інші споруди.
Пунктом 15, 16 Договору передбачено, що земельна ділянка передається у оренду для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень.
Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що з експлікації земель, що зроблено під час розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вбачається, що землі відведено за рахунок земель промисловості, транспорту, зв?язку, енергетики, оборони та іншого призначення (т.1 а.с.87-89).
Судова колегія наголошує, що з проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки фермерському господарству вбачається, що останню відведено за рахунок земель промисловості, проте відомості щодо зміни цільового призначення у проекті відведення, а також оскаржуваних рішеннях відсутні (т.1 а.с.96).
Так, відповідно до довідки №1122 від 22.08.2011, виданої відділом Держкомзему у Саратському районі Одеської області ГУ Держкомзему у Одеській області замовнику ФГ «Златову І.В.» (наявна у складі проекту землеустрою) вбачається, що земельна ділянка площею 4,9236 га відповідно до форми 6-зем відноситься до категорії земель - землі промисловості (т.1 а.с.109).
Зазначена інформація також міститься у висновку про погодження проекту землеустрою №4 від 17.02.2012, в якому вказано, що: категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, проте у вказаному висновком погоджено проект землеустрою для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень (т.1 а.с.112-113).
Вказане підтверджується також інформацією із довідки Держкомзему у Саратському районі від 22.08.2011 №1121, в якій вказано, що земельна ділянка площею 4,9236 га, що пропонується для надання ФГ «Златов Ігор Васильович» у користування для ведення фермерського господарства відносяться до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (т.1 а.с.108).
Відповідно до положень Класифікації видів цільового призначення, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 за №548 (далі Класифікація), спірна земельна ділянка відноситься не до земель сільськогосподарського призначення (Секція А, 01), а до земель промисловості, транспорту, зв?язку, енергетики, оборони та іншого призначення (Секція J, 11), цільове призначення спірної земельної ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02).
Відповідно до положень Класифікації, для земель сільськогосподарського призначення, які можуть передаватись для ведення фермерського господарства передбачено код 01.02, а землям для розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції відповідно інший код - 01.12, що свідчить про те, що вказані земельні ділянки мають різний вид цільового призначення земель, який характеризується різним правовим режимом та допустимими видами господарської діяльності, тому безпідставними є доводи відповідача про те, що відповідно до Класифікації, землі надані для ведення фермерського господарства можуть використовуватися з метою розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що земельна ділянка, яка була передана в оренду ФГ «Златов Ігор Васильович», внаслідок прийняття Саратською селищною радою Білгород-Дністровського району Одеської області оспорюваного рішення від 08.12.2011 №380-VІ та укладення відповідного договору, відносилась до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, проте була надана для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень, що свідчить про факт порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель промисловості на землі сільськогосподарського призначення з боку Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області .
Щодо підстав для передачі ФГ «Златов Ігор Васильович» у користування земельної ділянки без проведення земельних торгів
Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України (тут і далі у редакції, чинній на час прийняття оспорюваних розпоряджень та укладення договорів оренди) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до положень частин 1- 3 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами 2, 3 статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами 2, 3 статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.
Отже, укладення договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, без проведення земельних торгів, суперечить вимогам статті 124 Земельного кодексу України та є підставою для визнання договорів оренди недійсними (близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 04.11.2014 у справі № 922/4817/13).
Згідно з частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної або комунальної власності або права на них, зокрема, у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.
Відповідно до частини 3 статті 134 Земельного кодексу України земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а відповідно до змін, внесених згідно із Законом №2949-17 від 14.01.2011, також при передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.
Отже, чинним законодавством (як на момент прийняття оспорюваних розпоряджень, так і на момент укладення договорів оренди) було імперативно врегульовано, що надання в оренду юридичній особі земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності, можливе виключно на земельних торгах, крім випадків, визначених земельним законодавством, за результатом яких укладається договір оренди земельної ділянки (близька за змістом правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 922/4444/16). При цьому у вичерпному переліку, встановленому частинами 2, 3 статті 134 Земельного кодексу України, не зазначено випадків надання юридичним особам в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів (Постанова КГС ВС від 13.12.2022 у справі № 916/3141/21).
Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України врегульовані Законом України "Про фермерське господарство".
Частинами 1, 2 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» (в редакції станом на дату оспорюваного рішення та укладання спірного договору оренди) передбачено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» (в редакції станом на дату оспорюваного рішення та укладання спірного договору оренди) для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері аграрної політики. Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельних ділянок розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.
З огляду на положення вищевказаних норм законодавства вбачається, що у позаконкурентний спосіб можуть набувати право власності земельні ділянки з цільовим призначенням «для ведення фермерського господарства» лише громадяни України, для створення фермерського господарства.
При цьому, саме фермерське господарство, у разі його створення може набувати такі землі виключно за наслідками проведення земельних торгів, відповідно до ст. 134 Земельного кодексу України.
Судова колегія зазначає, що з матеріалів реєстраційної справи №154700056595 ФГ «Златов Ігор Васильович» вбачається, що вказану юридичну особу було зареєстровано 08.12.2009.
При цьому, відповідно до рішення №1 «Про створення фермерського господарства «ЗЛАТОВ ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ» від 08.12.2009 вбачається, що останнє створено ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІ - ОД №014744 від 12.05.2004р..
У матеріалах реєстраційної справи наявний державний акт на право приватної власності на землю, серії І - ОД №014744, виданий 12.05.2004 ОСОБА_2 на підставі розпорядження Саратської районної державної адміністрації №797/A-2003 від 12.12.2003, за яким у приватну власність останньому передано земельну ділянку площею 0,590 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Отже, враховуючи вищевказані імперативні норми законодавства, чинного на час отримання у користування ФГ «Златов Ігор Васильович» земельної ділянки площею 4,9236 га, з цільовим призначенням «для ведення фермерського господарства», вбачається, що фермерське господарство вже було створено, а отже, спірна земельна ділянка не могла передаватись у користування юридичній особі у позаконкурентний спосіб, враховуючи ще той факт , що згідно державного акту на право приватної власності на землю, серії І - ОД №014744, виданого 12.05.2004 ОСОБА_2 на підставі розпорядження Саратської районної державної адміністрації №797/A-2003 від 12.12.2003, вже було передано земельну ділянку площею 0,590 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що ФГ «Златов Ігор Васильович» скористався правом на отримання земельної ділянки у пільговому порядку поза передбаченою законом процедурою - без проведення земельних торгів, а підстави для передачі ФГ «Златов Ігор Васильович» у користування земельної ділянки без проведення земельних торгів.
За доводами скаржника, спірна земельна ділянка повинна була передаватись відповідачу у позаконкурентний спосіб на підставі ч. 2 ст. 134 ЗК України, у зв`язку із наявністю на ній нерухомого майна, що належало останньому на праві приватної власності.
Так, у відповідача-2 у власності наявне нерухоме майно - комплекс, розташований по вулиці Промзона №4 «б» в смт. Сарата Одеської області, розташований на земельній ділянці площею 49236 кв.м, загальною площею 1211,6 кв.м та складається з кам`яної адмінбудівлі, позначеної у плані під літерою А, кам`яної лабораторії літ. Б, кам`яної дизельної літ. В, кам`яної крупорушки літ. Г, кам`яної олійниці літ. Г1, кам`яного складу літ. ДД1, кам`яної майстерні літ. Е, кам`яного складу літ. З, кам`яної прохідної літ. І, кам`яного гаражу літ. К, навіс літ. Ж, навіс літ. Л, дерев`яної вбиральні літ. М, кам`яної насосної літ Н, кам`яної насосної літ. Н, кам`яної водонагрівальні ліг. О, надвірні споруди № 1-6, інші споруди 1-VIII; договір зареєстрований в реєстрі за №3864.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.
У ч. 2 вказаної статті встановлено, що не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі, зокрема розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Таке положення законодавства спрямоване на забезпечення принципу цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований (слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, яка на ній розташована), закріплений у положеннях ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України (в редакції, чинній на момент набуття відповідачем -2 права власності на нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці).
Положеннями ч. 2 ст. 120 ЗК України (в редакції, чинній на момент набуття відповідачем -2 права власності на нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці) було унормовано, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Аналогічні положення містилося і в ст. 377 ЦК України, відповідно до якої до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, зміст якого розкривається у наведених нормах, особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована (узгоджується із висновком, викладеним у п. п. 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18 та висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 04.10.2022 у справі № 910/5210/20).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 дійшла висновку, що перехід майнових прав до іншої особи тягне за собою перехід до неї і земельних прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування; розмір цієї частини земельної ділянки має визначатися на основі державних будівельних норм та санітарних норм і правил.
Верховний Суд у справі № 910/4528/15-г сформулював висновок, що, в першу чергу, ТОВ "Вагра" в своєму клопотанні від 22.02.2013, а, в другу чергу, Київська міська рада у спірному рішенні від 23.10.2013, незаконно об`єднали в одне ціле земельну ділянку саме для нового будівництва та земельну ділянку саме для обслуговування та експлуатації житлового будинку на вул. Волгоградській, 25, оскільки отримання права оренди на вказані земельні ділянки мало відбуватися в абсолютно різному порядку. Дійшов висновку, що законним є висновок суду першої інстанції про прийняття рішення Київської міської ради від 23.10.2013 № 19/9907 без проведення земельних торгів з порушенням вимог норм ст. ст. 120, 124, 134, 135 ЗК України.
У постанові від 09.04.2020 у справі № 910/2942/19 Верховний Суд, скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 20.09.2018 № 1442/5506 "Про передачу ТОВ "Смарт-Девелопмент" земельної ділянки для будівництва та обслуговування комплексу багатофункціонального призначення, готелів, офісних будівель та торгівельних приміщень з підземним паркінгом, на вул. Механізаторів, 3 у Солом`янському районі м. Києва" і визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 22.12.2018 № 1401, та передаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, дійшов висновку про те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки доводам прокурора про те, що спірним рішенням Київської міської ради передано в оренду ТОВ "Смарт-Девелопмент" земельну ділянку площею 599 кв. м у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно загальною площею 22 кв. м, а отже, площа земельної ділянки, яка надана в оренду, в 27 разів перевищує площу нерухомого майна, яке, в свою чергу, складає менше 4 % від площі земельної ділянки; разом з тим отримання в оренду земельної ділянки у розмірах, що значно перевищують площу належної відповідачу будівлі, для нового будівництва, передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів у порядку, визначеному положеннями ст. ст. 134, 135 ЗК України.
Верховний Суд у постанові від 20.04.2021 у справі № 909/1345/14 зазначив, що у порушення положень ст. ст. 86, 236, 269, 282 ГПК України місцевий та апеляційний господарські суди взагалі залишили поза увагою та не надали оцінки істотним доводам скаржника-2 про те, що у зв`язку з набуттям АТВТ "Родон" права власності на транспортну прохідну загальною площею 22,6 кв. м, яка за умовами договору розташована на земельній ділянці площею 6,3201 га, Товариство всупереч вимог ст. ст. 120, 124, 134 ЗК України придбало не на конкурентних засадах земельну ділянку площею 6,3201, що більш ніж у 2 тисячі разів перевищує площу нерухомого майна, на яке було оформлено право власності АТВТ "Родон".
Судова колегія наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази обґрунтування необхідності надання в оренду земельної ділянки площею 49236 кв.м для обслуговування належного ФГ «Златов Ігор Васильович» нерухомого майна площею 1211,6 кв.м.
Скаржником не доведено, що на усій земельній ділянці, переданій йому у користування, та щодо якої виник спір у даній справі, розташовані належні йому на праві власності об`єкти нерухомого майна.
При цьому, як вже зазначалося вище, земельна ділянка, на якій у власності наявне нерухоме майно ФГ «Златов Ігор Васильович», внаслідок прийняття Саратською селищною радою Білгород-Дністровського району Одеської області оспорюваного рішення від 08.12.2011 №380-VІ та укладення відповідного договору, відносилась до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що ФГ «Златов Ігор Васильович» мав право отримати земельну ділянку, площа якої значно більша ніж площа нежитлових будівель та споруд, що на ній розташовані виключно за наслідками проведених земельних торгів.
При цьому, факт знаходження на спірній земельній ділянці нерухомого майна підтверджує те, що відповідачем набуто спірну земельну ділянку не з метою вироблення сільськогосподарської продукції, як то передбачено умовами Закону України «Про фермерське господарство».
Щодо ефективного способу захисту
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої вказаної статті).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.
Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні за змістом висновки викладено у постановах від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц).
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України). Отже, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, вимога про визнання його недійсним за загальним правилом не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).
Отже, у разі, коли сторона правочину вважає його нікчемним, вона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а з вимогою про застосування наслідків недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи вимоги його нікчемністю.
Так, заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області та Фермерського господарства Златов Ігор Васильович, в якому просив суд:
-визнати незаконним та скасувати рішення Саратської селищної ради Одеської області від 08.12.2011 №380-VІ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ФГ Златов Ігор Васильович у довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень за адресою: смт. Сарата, вул. Промислова, 4 б (в межах населеного пункту) на території Саратської селищної ради Саратського району Одеської області;
-визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 4,9236 га від 01.03.2012, з усіма додатками до нього, зареєстрований у Державному реєстрі земель 19.04.2012 за №5124500011063191;
-скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за №19538696 від 15.03.2017 з одночасним припиненням права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5124555100:01:002:0078 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1201281851245) за ФГ Златов Ігор Васильович (код ЄДРПОУ 32446834);
-застосувати наслідки недійсності договору оренди земельної ділянки від 01.03.2012, а саме: зобов`язати ФГ Златов Ігор Васильович (код ЄДРПОУ 32446834) повернути територіальній громаді Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 5124555100:01:002:0078, площею 4,9236 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сарата, вул. Промислова, 4 б.
Колегія суддів вважає, що оскільки спірний Договір оренди за відсутності для цього підстави, визначеної в абзаці 2 частини 2 статті 134 ЗК України, укладений без дотримання конкурентних засад, тобто спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності, такий договір згідно з частинами 1 та 2 статті 228 ЦК України є нікчемним.
Враховуючи викладене, у задоволенні вимоги про визнання недійсним спірного Договору оренди слід відмовити, оскільки цей договір є нікчемним і не потребує визнання судом недійсним за відповідною позовною вимогою.
Крім цього, судове рішення про повернення територіальній громаді Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району земельної ділянки саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.
Тому, вимоги про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за №19538696 від 15.03.2017 з одночасним припиненням права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5124555100:01:002:0078 на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права.
Щодо вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Саратської селищної ради Одеської області від 08.12.2011 №380-VІ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ФГ Златов Ігор Васильович у довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень за адресою: смт. Сарата, вул. Промислова, 4 б (в межах населеного пункту) на території Саратської селищної ради Саратського району Одеської області.
Так, як вже зазначалося вище, прокурор зазначає що порушення інтересів держави полягає у незаконній зміні категорії земель за цільовим призначенням Саратською селищною радою Одеської області. Тому селищна рада є одним із співвідповідачів.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням (близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 9.67; від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, пункт 8.13; від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, пункт 180).
Оскільки на підставі Рішення Саратської селищної ради Одеської області від 08.12.2011 №380-VІ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ФГ Златов Ігор Васильович у довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень було укладено відповідний договір оренди, зазначене рішення в частині зобов`язання внести зміни до Договору оренди землі вичерпало свою дію виконанням.
Однак судова колегія звертає увагу, що оспорюваним рішенням від 08.12.2011 №380-VІ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ФГ Златов Ігор Васильович у довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень Саратська селищна рада Одеської області не тільки доручила укласти договір оренди, а й змінила цільове призначення спірної земельної ділянки.
Отже, Рішення Саратської селищної ради Одеської області від 08.12.2011 №380-VІ не вичерпало своєї дії шляхом виконання (укладенням відповідного договору тощо).
Зазначене рішення наразі є чинним та породжує відповідні правові наслідки.
Отже, судова колегія наголошує, що, оскільки прокурором в рамках даної справи доведено, що порушення інтересів держави полягає у незаконній зміні категорії земель за цільовим призначенням, то вимога про визнання незаконним та скасування Рішення Саратської селищної ради Одеської області від 08.12.2011 №380-VІ є належною та ефективною. Прокурор може звертатися з позовом про визнання незаконним і скасування такого рішення.
Подібні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18.
Отже, Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає, що для ефективного захисту інтересів держави у спірних правовідносинах достатньо заявити вимоги щодо визнання незаконним та скасування Рішення Саратської селищної ради Одеської області від 08.12.2011 №380-VІ та повернення спірної земельної ділянки її власникові.
Щодо порушення ст.1 першого протоколу до Конвенції
Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).
Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:
Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.
Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.
Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах Рисовський проти України від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), Кривенький проти України від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).
Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.
Будь-які приписи, зокрема і приписи Конвенції, слід застосовувати з урахуванням обставин кожної конкретної справи, оцінюючи поведінку обох сторін спору, а не лише органів державної влади та місцевого самоврядування.
Право держави витребувати нерухоме майно з огляду на доведену незаконність і безпідставність його відчуження передбачене у чинному законодавстві України. Відповідні приписи стосовно охорони права власності і регламентування підстав для повернення майна є доступними, чіткими та передбачуваними.
Незаконні дії відповідачів призвели до того, що земельні ділянки вибули з комунальної власності та з постійного користування її територіальною громадою.
Повернення територіальній громаді земельної ділянки комунальної власності переслідує легітимну мету контролю за використанням вказаної ділянки відповідно до загальних інтересів у тому, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом цієї ділянки.
Отже, у справі, яка розглядається, з огляду на характер спірних правовідносин, установлені судом обставини та застосовані правові норми, не вбачається невідповідності втручання держави у право власності відповідачів критеріям правомірного втручання у право на мирне володіння майном.
Повернення спірної земельної ділянки, яка незаконно вибули з власності держави спрямоване на досягнення легітимної мети захисту "суспільного інтересу", який полягає у відновленні законності, та у поверненні у власність територіальної громади - землі, яка відповідно до Конституції України належить народу, що не є непропорційним втручанням у право на мирне володіння майном, та не покладає на відповідача-2 надмірний індивідуальний тягар.
Відтак, втручання у право володіння земельною ділянкою переслідує легітимну мету і цей захід є пропорційним легітимній меті втручання у право.
При цьому суд апеляційної інстанції вважає, що повернення власникові спірної земельної ділянки не є втручанням чи обмеженням прав на мирне володіння майном ФГ Златов Ігор Васильович, оскільки у справі №916/3114/21 не є вирішенням питання про право власності на нежитлові приміщення, споруджені на частині цієї ділянки. А тому немає підстав вважати, що повернення власникові спірної земельної ділянки унеможливить реалізацію ФГ Златов Ігор Васильович його прав на об`єкти нерухомого майна, які належать останньому на праві приватної власності.
Подібні правові висновки наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 713/1817/16-ц, від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19.
Відтак, твердження апелянта про те, що внаслідок задоволення позову він буде позбавлений можливості реалізувати права власника щодо його нерухомого майна, є безпідставним. Останній не був позбавлений права в законному порядку на конкурентних засадах оформити право на земельну ділянку, на якій безпосередньо розташовані об`єкти нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Щодо строку позовної давності
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовну давність визначено, як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Отже, позовна давність - це строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред`явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ст. 267 ЦК України).
Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Відповідне узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, в постанові Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 905/1331/18.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, за загальним правилом, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи-носія порушеного права (інтересу).
При цьому як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №910/18560/16, якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Таким чином, позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку захистити належне їй цивільне майнове право.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
У постанові Верховного Суду від 11.01.2023 у справі № 924/820/21 викладено правовий висновок, про те, що серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина 2 статті 152 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.
Статтею 391 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Положеннями ч. 2 ст. 153 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц викладено висновок: "зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок".
Зазначений висновок уточнено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц шляхом викладення його першого речення так: зайняття земельних ділянок, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна. Права володіння, користування та розпоряджання майном належать власнику майна (частина перша статті 317 ЦК України), незалежно від того, є він фактичним володільцем чи ні. Відповідно до принципу реєстраційного підтвердження володіння нерухомим майном його фізичне зайняття особою, за якою не зареєстроване право власності на таке майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. У таких випадках підлягає застосуванню стаття 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов).
Визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.
Спір у даній справі виник у зв`язку з тим, що ФГ Златов Ігор Васильович отримало у користування за договорами оренди земельні ділянки з порушенням норм земельного законодавства. Тобто, земельна ділянка не вибувала з власності Держави, тому саме Державі належать права володіння, користування та розпорядження зазначеною земельною ділянкою.
В даному випадку ФГ Златов Ігор Васильович є лише її фактичним користувачем, який порушує права власника майна.
Відсутність у орендаря правових підстав для користування земельними ділянками свідчить про те, що він володіє ними незаконно, і власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні таким майном.
Тому позов про повернення земельних ділянок в даному випадку є таким, що спрямований на усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, тобто негаторним.
Натомість, до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.
Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.
Цивільне законодавство розрізняє право володіння як складову повноважень власника (частина перша статті 317 ЦК України), як різновид речових прав на чуже майно (пункт 1 частини першої статті 395 ЦК України) та як право, що виникає на договірних засадах, тобто договірне володіння. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (стаття 317 ЦК України). Враховуючи специфіку речей в обороті, володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку.
Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.03.2018 у справі №607/15489/15-ц позовна давність до вимог за негаторним позовом не застосовується, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі, а тому цей позов може бути пред`явлений власником майна протягом всього часу, поки триває порушення (пункт 36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав").
Допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном. А тому негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.
За таких обставин, судова колегія доходить висновку, що даний позов є негаторним і позовна давність до вимог такого позову не застосовується.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.10.2023 у справі №916/2319/22.
За таких обставин, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на правові позиції Верховного Суду щодо перебігу позовної давності.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, судова колегія дійшла висновку, що Саратською селищною радою Одеської області, усупереч вимогам ст.ст. 122, 123, 124, 134 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 7 Закону України «Про фермерське господарство» прийнято рішення від 08.12.2011 №380-VI «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ «Златов Ігор Васильович» у довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень на території Саратської селищної ради Саратського району Одеської області, яким незаконно, з порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель промисловості на землі сільськогосподарського призначення, поза передбаченою законом процедурою - без проведення земельних торгів, передано ФГ «Златов Ігор Васильович» земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 4,9236 га.
А тому, оскільки спірний Договір оренди за відсутності для цього підстави, визначеної в абзаці 2 частини 2 статті 134 ЗК України, укладений без дотримання конкурентних засад, тобто спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності, такий договір згідно з частинами 1 та 2 статті 228 ЦК України є нікчемним - для ефективного захисту інтересів держави у спірних правовідносинах слід визнати незаконним та скасувати рішення рішення Саратської селищної ради Одеської області від 08.12.2011 №380-VІ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ФГ Златов Ігор Васильович у довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень за адресою: смт. Сарата, вул. Промислова, 4 б (в межах населеного пункту) на території Саратської селищної ради Саратського району Одеської області та зобов`язати ФГ Златов Ігор Васильович повернути територіальній громаді Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 5124555100:01:002:0078, площею 4,9236 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сарата, вул. Промислова, 4 б.
Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Рішення Господарського суду Одеської області від 31.05.2023 у справі №916/3114/21 не відповідає вказаним вище вимогам у зв`язку з невідповідністю викладених у ньому висновків обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з одночасним ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 277 ГПК України).
Витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги згідно ст. 129 ГПК України покладаються пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 253, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Фермерського господарства Златов Ігор Васильович задовольнити частково.
Апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити.
Рішення Господарського Одеської області від 31.05.2023 у справі №916/3114/21 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
«Позовні вимоги заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області та Фермерського господарства Златов Ігор Васильович про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації права оренди та повернення земельної ділянки - задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати рішення Саратської селищної ради Одеської області від 08.12.2011 №380-VІ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ФГ Златов Ігор Васильович у довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства з метою розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень за адресою: смт. Сарата, вул. Промислова, 4 б (в межах населеного пункту) на території Саратської селищної ради Саратського району Одеської області.
Зобов`язати Фермерське господарство Златов Ігор Васильович повернути територіальній громаді Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району земельну ділянку з кадастровим номером 5124555100:01:002:0078, площею 4,9236 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сарата, вул. Промислова, 4 б.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Фермерського господарства Златов Ігор Васильович на користь Одеської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 4540 грн.»
Стягнути з Фермерського господарства Златов Ігор Васильович на користь Одеської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3405 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 16.12.2024.
Головуючий суддя А.І. Ярош
судді Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2024 |
Оприлюднено | 18.12.2024 |
Номер документу | 123776008 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про невиконання або неналежне виконання зобов’язань що виникають з договорів оренди |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Ярош А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні