Постанова

від 11.12.2024 по справі 911/3966/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2024 р. Справа № 911/3966/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Ходаківської І.П.

розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Київської області від 27.06.2024 (повний текст рішення складено та підписано 30.07.2024) (суддя Сокуренко Л.В.)

у справі № 911/3966/23 Господарського суду Київської області

за позовом виконувача обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

1) Державного агентства меліорації та рибного господарства України;

2) Дівичківської сільської ради

до фізичної особи-підприємця Зозулі Василя Григоровича

про стягнення 183 549,29 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Виконувач обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури (Прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України (позивач-1) та Дівичківської сільської ради (позивач-2) з позовом до фізичної особи-підприємця Зозулі Василя Григоровича (далі - ФОП Зозуля В.Г., відповідач) про стягнення з відповідача на користь держави в особі позивача-2 183 549,29 грн шкоди, заподіяної рибному господарству Канівського водосховища.

В обґрунтування позовних вимог Прокурор послався на те, що відповідачем, в особі його працівника, було порушено вимоги чинного законодавства у сфері рибальства.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.06.2024 у справі № 911/3966/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Місцевий господарський суд виходив із того, що Прокурор в обґрунтування позовних вимог послався на постанову у справі про адміністративне правопорушення № 015351 від 15.08.2023, відповідно до якої ланковий рибалка ФОП Зозулі В.Г. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) проводив промислову операцію з промислового човна ЯКИ 0378 без копії дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) та виловив рибу, чим порушив пп. 7 п. 2 р. ІІІ Правил промислового рибальства у внутрішніх рибогосподарських об`єктах (їх частинах) та п. 22 Постанови № 992 "Про затвердження Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах", чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Оскільки постанова у справі про адміністративне правопорушення № 015351 від 15.08.2023 скасована, а матеріали справи не містять інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у діях відповідача складу правопорушення, яке призвело до заподіяння шкоди рибному господарству Канівського водосховища, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Прокурора не підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із рішенням Господарського суду Київської області від 27.06.2024 у справі № 911/3966/23, перший заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, зокрема, на те, що:

- судом першої інстанції не надано належної оцінки усім доказам, поданим прокуратурою, не встановлено обставин, на які прокуратура посилалась як на підставу своїх вимог та заперечень, не застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не враховано, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях;

- обставини здійснення ланковим рибалкою ФОП Зозулі В.Г. - ОСОБА_1 вилову риби загальною вагою 107 кг з промислового човна ЯКИ 0378 без копії дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), в порушення підп. 7 п. 2 розд. ІІІ Правил промислового рибальства у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), п. 22 Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 992, встановлені та підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення від 15.08.2023 № 015351, складеним головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів Київського рибоохоронного патруля Гордовим О.Л., який наявний у матеріалах справи;

- судом першої інстанції проігноровано той факт, що ланковий рибалка ФОП Зозулі В.Г. - ОСОБА_1. взагалі не мав права займатися виловом водних біоресурсів без копії спеціального дозволу та умисно здійснив свою діяльність у порушення вимог спеціального законодавства у сфері використання водних біоресурсів, що завдало шкоду рибному господарству Канівського водосховища.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою першого заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 27.06.2024 у справі № 911/3966/23; постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 22.10.2024.

Зважаючи на воєнний стан в Україні, тривалі повітряні тривоги по місту Києву, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення справи.

Позиції учасників справи

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Керівник Бориспільської окружної прокуратури подав до Північного апеляційного господарського суду письмові пояснення у даній справі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

15.08.2023 головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів "Рибоохоронний патруль" Гордовим О.Л. складено протокол № 015351 про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 , який, як зазначено в протоколі, є ланковим рибалкою у ФОП Зозулі В.Г.

Відповідно до протоколу, 15.08.2023 об 11:30 год на Канівському водосховищі Київської області Бориспільського району ланковий рибалка у ФОП Зозулі В.Г. гр. ОСОБА_1 проводив промислову операцію з промислового човна ЯКИ 03 без копії дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах та виловив рибу: судак - 25 шт., карась - 70 шт., окунь - 83 шт., плітка - 130 шт., лящ - 28 шт., сом - 2 шт., плоскирка - 18 шт., загальною вагою - 107 кг.

Відповідно до ст. 268 КУпАП гр. ОСОБА_1 як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснені його права та обов`язки, а також надано копію протоколу, що підтверджується підписами ОСОБА_1 у відповідних графах протоколу № 015351 від 15.08.2023.

Також, у протоколі в графі "Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності" гр. ОСОБА_1 зазначив, що здійснюючи промислові операції, він не взяв дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів та визнав свою вину.

15.08.2023 головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів "Рибоохоронний патруль" Гордовим О.Л. винесено постанову № 015351, якою ланкового рибалку у ФОП Зозулі В.Г. гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 85 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.

Відповідно до цієї постанови, 15.08.2023 об 11:30 год на Канівському водосховищі Київської області Бориспільського району ланковий рибалка у ФОП Зозулі В.Г. гр. ОСОБА_1 проводив промислову операцію з промислового човна ЯКИ 0378 без копії дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах та виловив рибу: судак - 25 шт., карась - 70 шт., окунь - 83 шт., плітка - 130 шт., лящ - 28 шт., сом - 2 шт., плоскирка - 18 шт., загальною вагою - 107 кг, чим порушив пп. 7 п. 2 р. ІІІ Правил промислового рибальства у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), п. 22 Постанови № 992 "Про затвердження Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах".

Постанова № 015351 від 15.08.2023 гр. ОСОБА_1 була оголошена, копію він отримав, про що свідчить підпис останнього на постанові.

Постанова № 015351 у справі про адміністративне правопорушення від 15.08.2023 станом на дату подання позову до суду не оскаржувалась, і штраф у розмірі 170,00 грн було сплачено гр. ОСОБА_1 відповідно до платіжної інструкції № 9315-0624-5934-2196.

До протоколу № 015351 про адміністративне правопорушення від 15.08.2023 головним спеціалістом відділу іхтіології, регулювання рибальства та меліорації було складено розрахунок збитків, відповідно до якого прямі збитки, заподіяні незаконним виловом риби, становлять 10 715,80 грн, а збитки від втрати потомства становлять 172 833,49 грн. Сума загальних збитків складає 183 549,29 грн.

Згідно з додатком до журналу обліку вилучених водних біоресурсів № 2 від 17.03.2023, затвердженого директором ФОП Зозулею В.Г., рибалка ОСОБА_1 є працівником ФОП Зозулі В.Г.

З огляду на встановлені порушення, Київською обласною прокуратурою скеровано на адресу Дівичківської сільської ради лист від 14.12.2023 № 12/2-1266 вих-23 та на адресу Державного агентства меліорації та рибного господарства України лист від 14.12.2023 № 12/2-1265 вих-23, в яких прокурор просив повідомити відповідних осіб про вчинені ними заходи щодо звернення Дивічківською сільською радою до суду або стягнення Державним агентством меліорації та рибного господарства України збитків у розмірі 183 549,29 грн.

У відповідь на лист прокуратури, Державне агентство меліорації та рибного господарства України направило лист № 16-7-01/3751-23 від 19.12.2023, яким повідомило прокуратуру, що станом на 19.12.2023 збитки в добровільному порядку не сплачено, а з метою забезпечення представництва інтересів держави у спірних правовідносинах Київський рибоохоронний патруль не заперечує проти подання органами прокуратури позовної заяви про стягнення збитків.

Дівичківська сільська рада, у відповідь на лист прокуратури, направила лист № 1570/02-27 від 20.12.2023, яким повідомила прокуратуру, що з позовною заявою про стягнення збитків не зверталась, не має можливості щодо звернення до суду та не заперечує щодо пред`явлення прокурором відповідного позову.

Звертаючись до суду з позовом у даній справі, Прокурор послався на те, що оскільки посадовими особами Дівичківської сільської ради як органом місцевого самоврядування, на рахунки якого мають бути сплачені кошти за заподіяну навколишньому середовищу шкоду, не вжито заходів щодо звернення з позовом до суду, то з відповідним позовом в інтересах держави звертається Прокурор.

У відзиві на позовну заяву, поданому до суду першої інстанції, відповідач позовні вимоги не визнав та зазначив, що в нього наявний дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) № 118 від 16.03.2023.

За доводами відповідача, ні ним, ні ОСОБА_1 не було порушено спеціальне законодавство у сфері використання водних біоресурсів, а усі необхідні документи та дозволи були на місці вилову та демонструвалися інспектору.

Крім того, відповідач звернув увагу, що в первісному дозволі на спеціальне використання водних біоресурсів № 118 від 16.03.2023 була описка щодо одного із човнів: замість "ламінарія ЯКИ 0378" було зазначено "ламінарія ЯКИ 0387", проте вказана описка була виправлена, про що свідчить декларація про провадження господарської діяльності № 045742/23.

Відповідно до Дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) № 118 від 16.03.2023 ФОП Зозулі В.Г. дозволяється промислове рибальство на Канівському водосховищі: дозволені для застосування під час здійснення спеціального використання водних біоресурсів судна флоту рибної промисловості: риболовне ЯКИ 3786, ламінарія ЯКИ 0387. Строк дії дозволу з 16.03.2023 по 16.03.2028.

У відповіді на відзив Прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зазначивши, що твердження представника відповідача щодо невідповідності фактичних обставин вчинення адміністративного правопорушення, встановлених у постанові № 015351 про адміністративне правопорушення від 15.08.2023, а також про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній факт вчинення адміністративного правопорушення, не ґрунтуються на матеріалах справи, а лише відображають думку представника відповідача, оскільки постанова № 0153514 у справі про адміністративне правопорушення станом на час надання відповіді на відзив є чинною.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову. До заперечень на відповідь на відзив відповідач долучив заяву свідка ОСОБА_1 , в якій останній стверджує, що він пред`явив інспектору всі необхідні документи для промислу.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За змістом п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. При цьому, збиток - це грошова оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню за неможливості, недоцільності або у разі відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі.

Тобто відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв`язку з правопорушенням. За таких умов визнається, що причинний зв`язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім або прямим.

Обов`язок із відшкодування збитків настає для суб`єктів господарювання у разі порушення господарського зобов`язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (ст. 224, 225 Господарського України, ст. 623 ЦК України) або внаслідок завдання шкоди без договірних правовідносин (глава 82 ЦК України).

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17 та від 07.05.2018 у справі № 912/3308/16.

За загальним правилом, закріпленим у ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, для притягнення до цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді відшкодування заподіяних ним збитків є наявність складу правопорушення: протиправна поведінка особи, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків. При цьому чинне законодавство передбачає принцип вини контрагента або особи, яка завдала шкоду, як підставу для відшкодування заподіяних збитків (шкоди): за приписами ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17.

Отже, на Прокурора покладений обов`язок доведення шкоди (у тому числі її розміру), протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок; на відповідача - відсутність вини.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Згідно зі ст. 5 вказаного Закону державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Тваринний світ, як зазначено у преамбулі Закону України "Про тваринний світ", є одним з компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об`єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про тваринний світ" риби є об`єктами тваринного світу.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Згідно із ч. 1 ст. 63 Закону України "Про тваринний світ" та ч. 1 ст. 68 "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 63 Закону України "Про тваринний світ" та ч. 2 ст. 68 "Про охорону навколишнього природного середовища", відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні, в тому числі, в порушенні правил використання об`єктів тваринного світу; незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об`єктів тваринного світу.

Статтею 17 Закону України "Про тваринний світ" передбачено, що до спеціального використання об`єктів тваринного світу віднесено усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.

За приписами статей 25, 26 зазначеного Закону на території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство. Правила рибальства, об`єкти рибальства, порядок надання у користування рибогосподарських водних об`єктів, а також вимоги щодо ведення рибного господарства визначаються у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Підприємствам, установам, організаціям і громадянам у порядку спеціального використання об`єктів тваринного світу надається право ведення промислового рибальства, включаючи промисел водних безхребетних на промислових ділянках рибогосподарських водних об`єктів та континентальному шельфі України.

У силу положень ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Отже, як правильно зазначив місцевий господарський суд, крім загальних підстав, відповідальність суб`єкта господарювання за шкоду настає у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з особою, до якої подано позов, у трудових відносинах, і шкода заподіяна нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.06.2024 у справі № 373/68/24 встановлено, що між ФОП Зозулею В.Г. та ОСОБА_1 існували трудові відносини на момент вчинення спірного правопорушення, і зазначена особа діяла від імені відповідача під час виконання службових обов`язків.

Згідно із ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зазначені вище обставини підтверджуються також наявною в матеріалах справи копією Журналу вилучених водних біоресурсів № 2 від 08.03.2023.

Таким чином, враховуючи, що в рішенні Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.06.2024 у справі № 373/68/24 було встановлено факт існування трудових відносин між ФОП Зозулею В.Г. та ОСОБА_1, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що Прокурором правильно визначено відповідача у даній справі - ФОП Зозулю В.Г. як роботодавця ОСОБА_1

Відповідно до визначень, наведених у ст. 1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" (далі - Закон), рибальство - добування (вилов) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах); добування (вилов) - вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування; промислове рибальство (промисел) - вид спеціального використання водних біоресурсів (вилучення, приймання, переробка, зберігання, транспортування тощо, у тому числі постачання палива, води, тари, продовольства для функціонування риболовних суден та їх екіпажів) у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), у тому числі у водах, що знаходяться за межами юрисдикції України.

Відповідно до статті 27 Закону спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється шляхом їх добування (вилову) з природного середовища (крім любительського рибальства у водних об`єктах загального користування в межах та обсягах безоплатного добування (вилову) і включає промислове рибальство.

Порушення правил рибальства утворюють склади правопорушень, передбачених частинами третьою і четвертою статті 85 КУпАП.

При цьому правила рибальства - нормативно-правові акти, які у визначеному районі дії встановлюють умови, способи добування, допустимі до вилучення розміри водних біоресурсів, вимоги щодо їх охорони, а також можуть визначати кількість, типи, розміри, технічні характеристики риболовних суден та знарядь лову, умови користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами) та навантаження на них (ст. 1 Закону).

Відповідно до п. 22 Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 992 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1479) (далі - Порядок), який був чинний до 23.12.2023, спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється за наявності на безпосередньому місці добування (вилову):

- промислового журналу та додатка до нього;

- посвідчення рибалки, крім членів екіпажів суден, зареєстрованих у Державному судновому реєстрі України;

- договору на право здійснення промислу або договору на право здійснення дослідного вилову (в тому числі договору субпідряду у разі його укладення);

- копії дозволу на спеціальне використання у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах).

За приписами підп. 7 п. 2 розд. ІІІ Правил промислового рибальства у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.04.2023 № 785, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.04.2023 за № 665/39721 (далі - Правила), під час здійснення промислу забороняється проводити промислові операції без наявності у відповідального за добування (вилов) водних біоресурсів копії дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), промислового журналу та додатка до нього, а у всіх рибалок - посвідчення рибалки (крім членів екіпажів суден, які підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України).

Згідно із ч. 3 ст. 85 КУпАП порушення правил рибальства тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 240 КУпАП органи рибоохорони розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням правил рибальства та охорони рибних запасів, передбачені статтею 50, частиною третьою статті 85, статтями 86-1, 91-2 і 188-5 цього Кодексу. Від імені органів рибоохорони розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: Головний державний інспектор рибоохорони України, головні державні інспектори рибоохорони в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, провідні державні інспектори рибоохорони, старші державні інспектори рибоохорони.

Відповідно до п. 2.1 Інструкції з оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики України від 09.04.2003 № 101, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.04.2023 за № 320/7641, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Інструкція), при вчиненні громадянами правопорушень уповноважені на те посадові особи органів рибоохорони згідно із статтею 255 КУпАП складають протокол про адміністративне правопорушення (далі - протокол) згідно з додатком 1.

Протокол складається на місці виявлення правопорушення. У разі неможливості скласти його на місці виявлення правопорушення, якщо складання протоколу є обов`язковим, інспектори рибоохорони можуть доставляти порушника(ів) до органів місцевого самоврядування та/або органів внутрішніх справ (пункт 2.6 Інструкції).

За змістом п. 2.8 Інструкції протокол підписується особою, яка його склала, порушником і свідками, якщо вони є. У разі відмови порушника підписати протокол у ньому робиться запис про це, який засвідчується підписом особи, яка склала протокол, та іншими особами, які брали участь у виявленні правопорушення. Порушник має право додати до протоколу пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви відмови від підпису.

Пунктом 2.9 Інструкції визначено, що особа, яка склала протокол, повідомляє порушнику про місце і час розгляду справи щодо адміністративного правопорушення, роз`яснює його права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

Як встановлено місцевим господарським судом і перевірено судом апеляційної інстанції, розрахунок збитків до протоколу про адміністративне правопорушення № 015351 від 15.08.2023 проводився відповідно до Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 12.07.2004 за № 248/273, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.11.2004 за № 1446/10045 (далі - Методика), яка була чинною до 22.02.2024.

Відповідно до п. 1.2 Методики остання призначена для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству України юридичними та фізичними особами (підприємцями), у тому числі іноземними, унаслідок незаконного (з порушенням правил рибальства і охорони водних живих ресурсів) добування або знищення запасів водних живих ресурсів у територіальних та внутрішніх водах, на континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні України.

Згідно з п. 1.3 Методики підставою та основними вихідними даними для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству порушенням правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, можуть бути акти, рапорти, повідомлення, службові записки, фотографії та інші документи, складені посадовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства та посадовими особами їх територіальних органів, посадовими особами підприємств, установ та організацій, що здійснюють охорону, використання і відтворення тваринного світу, та громадськими інспекторами у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, та особами, що безпосередньо спостерігали ті або інші вияви спричинення збитків, прямі підрахунки і виміри, результати контрольних ловів, а також офіційні відомості науково-дослідних установ та організацій про стан сировинних запасів даного об`єкта промислу та інші аспекти спричинення збитків.

Пунктом 1.4 Методики визначено, що збитки відшкодовуються у разі: загибелі риби (на всіх стадіях розвитку), інших водних живих ресурсів, а також їх незаконного вилучення з водних об`єктів; зменшення запасів риби, інших водних живих ресурсів при погіршенні умов їх існування і відтворення.

Відповідно до п. 3.1-3.3 Методики визначення заподіяних збитків підраховується послідовно. Спочатку підраховується розмір прямих збитків у вартісному виразі, а потім збитки від утрати потомства. Сума величин безпосередніх збитків та від утрати потомства приймається за загальний збиток, завданий рибному господарству внаслідок загибелі або незаконного вилучення водних живих ресурсів з водних об`єктів.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Як встановлено місцевим господарським судом і свідчать матеріали справи, Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилався на постанову у справі про адміністративне правопорушення № 015351 від 15.08.2023, відповідно до якої ланковий рибалка ФОП Зозулі В.Г. ОСОБА_1. проводив промислову операцію з промислового човна ЯКИ 0378 без копії дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) та виловив рибу, чим порушив підп. 7 п. 2 розд. ІІІ Правил промислового рибальства у внутрішніх рибогосподарських об`єктах (їх частинах) та п. 22 Постанови № 992 "Про затвердження Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах" чим, у свою чергу, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 85 КУпАП.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення Прокурора з позовом у даній справі про стягнення з ФОП Зозулі В.Г. 183 549,29 грн шкоди, заподіяної рибному господарству Канівського водосховища.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.06.2024 у справі № 373/68/24 постанову у справі про адміністративне правопорушення № 015351 від 15.08.2023 відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП, - скасовано.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення № 015351 від 15.08.2023 скасована, і матеріали справи не містять інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у діях відповідача складу правопорушення, яке призвело до заподіяння шкоди рибному господарству Канівського водосховища, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Прокурора до ФОП Зозулі В.Г. про стягнення 183 549,29 грн шкоди, заподіяної рибному господарству Канівського водосховища, у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що відповідні обставини встановлені та підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення від 15.08.2023 № 015351, складеним головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів Київського рибоохоронного патруля Гордовим О.Л., який наявний у матеріалах справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.

Протокол про адміністративне правопорушення не є актом, який встановлює, змінює чи скасовує норми права у відповідній сфері відносин, або породжує права і обов`язки для сторони. Протокол про адміністративне правопорушення є лише фіксацією виявленого порушення та відповідно до ст. 251 КУпАП є одним із джерел доказів і підставою для подальшого провадження у справі. Протокол як доказ підлягає оцінці при розгляді уповноваженою особою справи про адміністративне правопорушення і не може бути скасований.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 640/17380/16-ц.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення лише фіксує порушення, а питання про винуватість чи невинуватість особи вирішує суд.

Протокол про адміністративне правопорушення від 15.08.2023 № 015351 був предметом дослідження при розгляді справи № 373/68/24 Бориспільським міськрайонним судом Київської області, за результатами розгляду якої суд дійшов висновку про безпідставність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП.

Відтак доводи скаржника з посиланням на протокол про адміністративне правопорушення від 15.08.2023 № 015351 колегією суддів апеляційної інстанції відхиляються.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), де зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни ухваленого у справі рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 27.06.2024 у справі № 911/3966/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 27.06.2024 у справі № 911/3966/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

І.П. Ходаківська