Рішення

від 16.12.2024 по справі 609/1085/24

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/1085/24

2/609/455/2024

16 грудня 2024 року Шумський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Харлана М.В.

за участю:

секретаря судового засідання Семенюк О.І.

представника позивача Матвійчука В.В.

представника Сектору служби у справах дітей

Великодедеркальської сільської ради Сірук Е.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до

відповідача: ОСОБА_2

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Сектор служби у справах дітей Великодедеркальської сільської ради

вимоги позивача: про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 13 серпня 2024 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Сектор служби у справах дітей Великодедеркальської сільської ради, з вимогою про позбавлення батьківських прав.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 21 квітня 2009 року позивач із відповідачем перебували у шлюбі, який зареєстрований Садківською сільською радою Шумського району Тернопільської області, актовий запис № 1. Від спільного проживання у сторін народилось троє дітей: ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Спільне життя з відповідачем не склалось, а тому рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 22 січня 2013 року шлюб між ними було розірвано.

Позивач у позові зазначає, що з часу припинення шлюбних відносин відповідач суттєво втратив інтерес до дітей, не піклується про них, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавиться успіхами дітей, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчанням, зокрема, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дітьми в обсязі необхідному для їх нормального самоусвідомлення.

Вказує, що усі питання щодо виховання дітей вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідача, зокрема, діти знаходяться на повному її утриманні.

У зв`язку із цим, позивач звернулась до органу опіки і піклування Великодедеркальської сільської ради з проханням позбавити відповідача батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей.

Вказує, що зазначені обставини можна розцінювати як ухилення батька від виховання та утримання дітей, що є підставою для позбавлення його батьківських прав. З цих підстав просила позов задовольнити.

У судовому засіданні, яке відбулось 18 листопада 2024 року позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити із підстав зазначених у позовній заяві.

Крім того, позивач ОСОБА_1 вказала, що відповідач не виконує своїх батьківських обов`язків, не бере участі у вихованні дітей, ігнорує повідомлення про допомогу дітям.

У судовому засіданні, яке відбулось 18 листопада 2024 року була заслухана думка неповнолітніх дітей сторін - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 які повідомили, що батько іноді телефонує до них, а іноді, вони телефонують до нього. При потребі, останній пересилає кошти на їх особисті рахунки. Останній раз батько приїжджав до них в 2022 році. Вказали, що мають бажання поїхати до нього у Республіку Польща, однак не заперечили щодо позбавлення його батьківських прав.

В судовому засіданні, яке відбулось 16 грудня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Матвійчук В.В. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник Сектору служби у справах дітей Великодедеркальської сільської ради Сірук Е.Я. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову, з підстав викладених у висновку комісії з питань захисту прав дитини, затвердженого рішенням виконавчого комітету Великодедеркальської сільської ради від 24.09.2024 р.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав суду заяву, згідно якої просив розгляд справи здійснювати у його відсутність, позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову. Вказав, що постійно спілкується з дітьми, та періодично надсилає кошти на їх утримання.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 14 серпня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче судове засідання на 27 серпня 2024 року, у зв`язку із неявкою відповідача підготовчий розгляд справи відкладено на 11 вересня 2024 року, у зв`язку із неявкою відповідача підготовчий розгляд справи відкладено на 25 вересня 2024 року, у зв`язку із клопотанням третьої особи підготовчий розгляд справи відкладено на 24 жовтня 2024.

4. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2024 року справу призначено до судового розгляду по суті на 18 листопада 2024 року, у зв`язку із оголошеною перервою судовий розгляд справи відкладено на 02 грудня 2024 року, у зв`язку із неявкою сторін судовий розгляд справи відкладено на 16 грудня 2024 року.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

5. Судом встановлено, що в період спільного проживання у сторін ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_3 , батьками якого зазначено: мати - ОСОБА_6 , батько - ОСОБА_7 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 09.04.2008 р. Садківською сільською радою Шумського району Тернопільської області, а.з № 3.

6. ІНФОРМАЦІЯ_5 народився син ОСОБА_4 , батьками якого зазначено: мати - ОСОБА_6 , батько - ОСОБА_7 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 11.03.2009 р. Садківською сільською радою Шумського району Тернопільської області, а.з № 4.

7. Судом встановлено, що із 21 квітня 2009 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00035557057 від 13 травня 2022 року. Прізвище нареченої до укладення шлюбу « ОСОБА_8 », після уладення шлюбу - « ОСОБА_8 ».

8. Від спільного шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась дочка - ОСОБА_5 , що стверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 виданого 27.07.2010 р. Садківською сільською радою Шумського району Тернопільської області, а.з № 2.

9. Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 22 січня 2013 року шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_2 розірвано.

10. Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 05 жовтня 2021 року ОСОБА_2 визнано батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_10 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в розмірі по 1500 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 21.10.2020 р. і до досягнення дітьми повноліття.

11. Згідно копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 , виданого 14 травня 2024 року Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, позивач ОСОБА_1 14 травня 2024 року зареєструвала шлюб із гр. ОСОБА_12 та їй присвоєно прізвище « ОСОБА_1 », а.з. № 482.

12. Актом обстеження житлово-побутових умов проживання складеного 30 липня 2024 року старостою Колодіївського старостинського округу Скалатської міської ради Сень О.М. встановлено, що ОСОБА_1 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 разом із своїми неповнолітніми дітьми - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

13. Відповідно до довідок №02-16/144, №02-16/144 виданих 13 травня 2024 року дирекцією Тернопільської загальноосвітньої школи I-III ступенів №24 Тернопільської міської ради Тернопільської області вбачається, що неповнолітні діти сторін ОСОБА_5 та ОСОБА_4 навчаються у вищевказаному навчальному закладі.

14. Відповідно до довідки № 10/18-55 виданої Відокремленим структурним підрозділом «Тернопільський фаховий коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя» 14 травня 2024 року, неповнолітній син сторін ОСОБА_3 є учнем І курсу, денної форми навчання за професією «Слюсар з механоскладальних робіт. Електрогазозварник» відділення професійної підготовки Відокремленого структурного підрозділу «Тернопільський фаховий коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя» за регіональним замовленням, з терміном навчання з 01.09.2023 р. по 30.06.2026 р.

15. Згідно копії характеристики наданої директором Тернопільської загальноосвітньої школи I-III ступенів №24 Тернопільської міської ради Тернопільської області слідує, що здобувач освіти ОСОБА_4 регулярно відвідує навчальні заняття. У школі веде себе спокійно, врівноважено, з повагою ставиться до старших, неагресивний, уникає конфліктних ситуацій. Мати бере активну участь у навчанні та вихованні сина, батько не цікавиться успіхами дитини та не відвідує батьківські збори.

16. Згідно копії характеристики наданої директором Тернопільської загальноосвітньої школи I-III ступенів №24 Тернопільської міської ради Тернопільської області слідує, що здобувач освіти ОСОБА_5 регулярно відвідує навчальні заняття, пропускає уроки лише з поважних причин, про які заздалегідь щоразу повідомляє мама дівчинки. У школі веде себе спокійно, врівноважено, з повагою ставиться до старших, користується авторитетом серед однокласників. Матір дівчинки приділяє належну увагу вихованню дочки, цікавиться навчанням і вихованням дитини, відповідально ставиться до її вподобань. Батько не цікавиться успіхами дитини та не відвідує батьківські збори.

17. Відповідно до копії розрахунку заборгованості із виплати аліментів проведеного державним виконавцем Шумського відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Р.В. Романюком вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів на утримання трьох неповнолітніх дітей станом на 26 липня 2024 року становить 82596,00 грн.

18. Відповідно до копій квитанцій долучених відповідачем до матеріалів цивільної справи, вбачається, що останній періодично сплачує аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей, а також надсилає кошти на рахунки дітей, позивача особисто, та за допомогою близьких осіб.

19. Рішенням виконавчого комітету Великодедеркальської сільської ради № 81 від 24 вересня 2024 року затверджено висновок комісії з питань захисту прав дитини про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відносно його неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

ІV. Оцінка Суду.

20. Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

21. Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного Кодексу України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах справедливості, добросовісності та розумності.

22. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

23. Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

24. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

25. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина третя статті 51 Конституції України).

26. За частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

27. Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

28. Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

29. Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

30. У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18).

31. ЄСПЛ зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

32. Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

33. Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

34. Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

35. Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

36. Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники повинні мати систематичний та постійних характер.

37. Відповідно до частин четвертої-шостої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

38. Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

39. У постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц зроблено висновок по застосуванню пункту 2 частини першої статті 164 СК України і вказано, що «ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

Подібні правові висновки щодо застосування відповідних норм СК України викладені у постановах Верховного Суду: від 23 січня 2020 року в справі № 755/3644/19, від 23 червня 2021 року в справі № 953/17837/19.

40. У постанові Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 643/7876/18 зазначено, що, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті споріднення з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Вказані правові висновки викладені в Постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року у справі № 462/4705/19.

Таким чином, при вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько чи мати ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.

41. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

42. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

43. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

44. Звертаючись до суду із позовною вимогою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно трьох його неповнолітніх дітей позивач ОСОБА_1 посилалась, зокрема, на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, не приймає участі у їх житті, не забезпечує необхідного утримання дітям, не спілкується з ними, що згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 СК України є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази винної поведінки та свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками, які б були підставою для застосування відносно нього крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав.

Та обставина, що ОСОБА_2 впродовж тривалого часу перебуває за кордоном, не є підставою для позбавлення його батьківських прав, оскільки позбавлення батьківських прав, тобто природніх прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого позивач не довела.

У справі відсутні докази застосування до ОСОБА_2 заходів впливу у вигляді попередження з боку органів внутрішніх справ, притягнення до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків, бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування.

При цьому доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Як вже зазначалось, умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч.1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками. Однак, докази умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідача відносно дітей матеріали справи не містять.

Вказані обставини також підтверджуються висновком комісії з питань захисту прав дитини, затвердженого рішенням виконавчого комітету Великодедеркальської сільської ради за № 81 від 24.09.2024 р про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відносно його неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Так, комісією встановлено, що після розірвання шлюбу подружжя проживає окремо, зокрема позивач разом з дітьми проживає в с. Панасівка Тернопільського району Тернопільської області. Разом з тим, батько дітей - ОСОБА_2 неодноразово забирав їх до себе на канікули в с. Радошівка Кременецького району Тернопільської області, збирав до школи, надсилав грошові перекази на ім`я позивача. Окрім того, відповідач спілкується із дітьми в телефонному режимі.

При винесенні рішення суд бере до уваги вищевказаний висновок, оскільки такий є обґрунтованим та не суперечить інтересам дітей.

З наявних у справі доказів вбачається, що відповідач категорично заперечує проти позбавлення його батьківських прав, вказуючи на те, що хоча впродовж тривалого часу і перебуває за межами України, однак спілкується з дітьми та надсилає кошти для їх матеріального забезпечення.

Вказаний факт підтверджується дублікатами чеків із переказами коштів на ім`я позивача та дітей, долучених відповідачем до матеріалів цивільної справи.

Факт заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав свідчить про інтерес батька до дітей.

У даній справі судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 не бажає спілкуватися із своїми дітьми та брати участь у їх вихованні, остаточно і свідомо самоусунувся від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, які наразі проживають з матір`ю.

Навпаки, судом встановлено, що відповідач виявляє прихильне ставлення до своїх дітей, з намаганням підтримувати стосунки між ними. Окрім того, неповнолітні сини сторін - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , висловлюючись в судовому засіданні щодо задоволення позову про позбавлення батьківських прав не заперечили, що вони спілкуються з батьком в телефонному режимі, а також те, що останній за потреби здійснює грошові перекази на їх особисті рахунки. Також діти не приховували, що мають бажання поїхати до батька у Республіку Польща.

З наведених обставин, суд критично ставиться до викладених у позові пояснень позивача щодо нехтування відповідачем своїми обов`язками щодо виховання та утримання дітей, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

45. Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

46. Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

47. У рішенні по справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року Суд повторює, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 (див., зокрема, рішення у справі «МакМайкл проти Сполученого Королівства» (McMichael v. the United Kingdom) від 24 лютого 1995 року, п. 86, серія A, N 307-B). Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не «згідно із законом», не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8, і не може вважатися «необхідним у демократичному суспільстві» (див. згадане вище рішення у справі МакМайкла, п. 87).

48. Суд вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав не буде відповідати меті такого заходу: захисту інтересів дітей та стимулювання батька щодо належного виконання своїх обов`язків, та не забезпечить інтересів дітей, оскільки остаточно розірве їх зв`язок із батьком.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позбавлення батьківських прав у даному випадку не відповідатиме інтересам дітей та є недоцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на особу, яка не виконує батьківських обов`язків свідомо, а в даному випадку винна поведінка відповідача ОСОБА_2 не встановлена, як і не встановлено свідоме нехтування ним своїми батьківськими обов`язками відносно своїх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а тому суд приходить до висновку, що у задоволенні позову позивача про позбавлення батьківських прав, слід відмовити. Разом з тим, відповідача слід попередити, що у разі в подальшому неналежного виконання ним батьківських обов`язків відносно дітей, він буде позбавлений батьківських прав.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

49. Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача.

З цих підстав,

Керуючись Декларацією прав дитини, Конвенцією ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ЗУ «Про охорону дитинства», постанови ПВСУ від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст. 19, 141, 150, 164, 166, 181-184, 192 Сімейного кодексу України, ст.ст. 3-5, 11-13, 76- 81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Сектор служби у справах дітей Великодедеркальської сільської ради про позбавлення батьківських прав - відмовити.

2. Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити своє ставлення до виховання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , поклавши на Сектор служби у справах дітей Великодедеркальської сільської ради Кременецького району Тернопільської області контроль за виконанням відповідачем своїх батьківських обов`язків.

3. Судові витрати по справі залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду складено 16 грудня 2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , адреса проживання згідно позовної заяви: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Сектор служби у справах дітей Великодедеркальської сільської ради, місце знаходження: вул. Садова, 1, с. Великі Дедеркали, Кременецького району Тернопільської області, код ЄДРПОУ: 04393999.

Суддя: М.В. Харлан