Рішення

від 10.12.2024 по справі 509/5077/24

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/5077/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року смт. Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

за участю секретаря судового засідання Степанової Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу №509/5077/24 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Водафон Україна» третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Овідіопольський відділ державної виконавчої служби в Одеському області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про виключення майна з-під арешту

ВСТАНОВИВ:

29.08.2024 року до Овідіопольського районного суду Одеської області звернувся ОСОБА_1 з позовом в якому просив скасувати арешт, накладений 11 серпня 2004 року відділом державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції, на все майно ОСОБА_1 і виключити з Державного реєстру речових прав відомості про обтяження № 1238490; тип обтяження: арешт нерухомого майна; зареєстровано 13.08.2004 р. за № 1238490 реєстратором: Овідіопольська районна державна нотаріальна контора; підстава обтяження: постанова, АА № 103575, 11.08.2004, ДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області; об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно; власник: ОСОБА_1 ; додаткові дані: все майно; заявник: ДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне, 10 грудня 2002 року між ОСОБА_1 та Українсько-Німецько-Голландсько-Данським спільним підприємством «Український Мобільний Зв`язок» (далі UMC) було укладено договір про надання послуг мобільного телефонного зв`язку, згідно якого компанія UMC зобов`язалась надавати мені послуги мобільного телефонного зв`язку, а я зобов`язався своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги.

Через важкі життєві обставини, він не міг своєчасно та в повній мірі виконати свої зобов`язання перед компанією UMC за надані послуги мобільного телефонного зв`язку згідно вищезазначеного договору і тому у нього виникла заборгованість.

Через це, компанія UMC у 2003 році зверталася до Приморського районного суду м. Одеси із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги мобільного телефонного зв`язку.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2003 року (цивільна справа № 2-4151/2003) з ОСОБА_1 на користь Українсько-Німецько-Голландсько-Данського спільного підприємства «Український Мобільний Зв`язок» було стягнуто заборгованість за надання послуг мобільного телефонного зв`язку в розмірі 222,34 грн., штрафні санкції у розмірі 2080 грн. та судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 51 грн., а всього було стягнуто 2353,34 грн.

У 2004 році відділом державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа Приморського районного суду м. Одеси за вказаним вище рішенням суду. Згідно Постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції від 11 серпня 2004 року, в рамках виконання зазначеного вище виконавчого провадження, на все належне ОСОБА_1 майно було накладено арешт.

Заборгованість в подальшому була погашена, та відповідач вважав, що питання сплати заборгованості і арешту майна було знято.

Адже після цього, він здійснював відчуження належного йому майна, в тому числі нерухомого майна і не виникало жодних питань щодо арешту мого майна.

Проте нещодавно при спробі відчуження нерухомого майна і там «висвітився» арешт майна від 11.08.2004 р., накладений на підставі Постанови ВДВС Овідіопольського РУЮ.

Відповідач звернувся до Одеського державного нотаріального архіву з метою чому не знятий вищевказаний арешт з мого майна. Але там мені дали відповідь, що в матеріалах архівного фонду міститься Постанова ВДВС Овідіопольського РУЮ від 11.08.2004 р. про накладення арешту на все майно, що належить ОСОБА_1 . Потім відповідач звернувся до Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою щодо зняття вище вказаного арешту, але там дали відповідь, що виконавчі провадження за 2004 рік знищені, а тому порекомендували з цим питанням звертатись до суду.

Компанія UMCбула з2007року перейменованона «МТС», аз 2017року іпо сьогоднішнійдень - Компанія «Vodafone Україна». Відповідач надіслав лист запит на електронну пошту Компанії «Vodafone Україна» щодо вирішення питання зняття арешту, але отримав відповідь про те, що питання зняття арешту не входить до їхньої компетенції, тому просить суд його скасувати.

03.09.2024 року ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області провадження по справі відкрито та в порядку ст.ст.274,279ЦПК України призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явилася, до канцелярії суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, звернувся до суду з клопотанням в яком просив справу розглядати за їх відсутності не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Овідіопольський відділ державної виконавчої служби в Одеському області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) явку представника не забезпечили, заяв чи клопотань не подавали до суду.

Відповідно дост. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Суд встановив, що 10 грудня 2002 року між ОСОБА_1 та Українсько-Німецько-Голландсько-Данським спільним підприємством «Український Мобільний Зв`язок» (далі UMC) було укладено договір про надання послуг мобільного телефонного зв`язку, згідно якого компанія UMC зобов`язалась надавати особі послуги мобільного телефонного зв`язку, а він в свою чергу зобов`язався своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги.

В зв`язку з наявністю боргу компанія UMC у 2003 році зверталася до Приморського районного суду м. Одеси із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги мобільного телефонного зв`язку.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2003 року (цивільна справа № 2-4151/2003) з ОСОБА_1 на користь Українсько-Німецько-Голландсько-Данського спільного підприємства «Український Мобільний Зв`язок» було стягнуто заборгованість за надання послуг мобільного телефонного зв`язку в розмірі 222,34 грн., штрафні санкції у розмірі 2080 грн. та судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 51 грн., а всього було стягнуто 2353,34 грн.

У 2004 році відділом державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа Приморського районного суду м. Одеси за вказаним вище рішенням суду. Згідно Постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції від 11 серпня 2004 року, в рамках виконання зазначеного вище виконавчого провадження, на все належне ОСОБА_1 майно було накладено арешт.

Заборгованість в подальшому була погашена.

Проте нещодавно при спробі відчуження нерухомого майна і там «висвітився» арешт майна від 11.08.2004 р., накладений на підставі Постанови ВДВС Овідіопольського РУЮ.

Відповідач звернувся до Одеського державного нотаріального архіву з метою чому не знятий вищевказаний арешт з мого майна. Але там мені дали відповідь, що в матеріалах архівного фонду міститься Постанова ВДВС Овідіопольського РУЮ від 11.08.2004 р. про накладення арешту на все майно, що належить ОСОБА_1 . Потім відповідач звернувся до Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою щодо зняття вище вказаного арешту, але там дали відповідь, що виконавчі провадження за 2004 рік знищені, а тому порекомендували з цим питанням звертатись до суду.

Відповідно доВитягу зДержавного реєструречових правна нерухомемайно 11 серпня 2004 року відділом державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції, на все майно ОСОБА_1 накладено арешт, тип обтяження: арешт нерухомого майна; зареєстровано 13.08.2004 р. за № 1238490 реєстратором: Овідіопольська районна державна нотаріальна контора; підстава обтяження: постанова, АА № 103575, 11.08.2004, ДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області; об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно; власник: ОСОБА_1 ; додаткові дані: все майно; заявник: ДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області.

Позивач вважає, що арешт на сьогоднішній день накладений помилково та просить скасувати його, адже боргові зобов`язання ним виконані.

Відповідач не заперечує проти задоволення позову, про що вказано у поданій заяві до суду.

Статтею 41Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст.ст.316,317,319ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року (Закон № 475/97-ВР), визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 4ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Наявність обтяжень на майно обмежує законні права позивача як власника, перешкоджає вільно володіти, користуватись та розпоряджатись належним йому майном.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду в даному спорі набрало законної сили та на даний час заходи забезпечення позову продовжують діяти, оскільки існує заборона на відчуження майна.

Статтею 391ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як зазначено в Постанові ВСУ від 16.11.2016 року у справі № 6-709цс16, згідно з положенням статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Вирішуючи питання про скасування заходів забезпечення позову, суд бере до уваги інтереси осіб, права яких можуть бути порушенні, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.316,317,319 Цивільного кодекс України, керуючись ст.ст.4,13,19,81,263-265,280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Зняти (скасувати) арешт, накладений 11 серпня 2004 року відділом державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції, на все майно ОСОБА_1 і виключити з Державного реєстру речових прав відомості про обтяження № 1238490; тип обтяження: арешт нерухомого майна; зареєстровано 13.08.2004 р. за № 1238490 реєстратором: Овідіопольська районна державна нотаріальна контора; підстава обтяження: постанова, АА № 103575, 11.08.2004, ДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області; об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно; власник: ОСОБА_1 ; додаткові дані: все майно; заявник: ДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Є. М. Панасенко