Рішення

від 11.12.2024 по справі 523/13771/24

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/13771/24

Провадження №2/523/5522/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2024 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі

головуючої судді - Середи І.В.,

за участю секретаря Щербан О.Д,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в м. Одесі цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: Одеська універсальна біржа «Вітязь», про визнання дійсним договору купівлі-продажу майна,

УСТАНОВИВ:

20 серпня 2024 року до Суворовського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , третя особа: Одеська універсальна біржа «Вітязь», про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , який був укладений між сторонами та посвідчений на Одеській універсальній біржі «Вітязь», за яким позивачі набули у власність вказаний об`єкт нерухомості, право власності на придбану квартиру зареєстровано у ОМБТІ та РОН.

В обґрунтування вимог позивачі вказували на те, що вони як покупці та відповідачі як продавці виконали всі істотні умови договору, покупці зареєстрували право власності на придбану квартиру. На теперішній позивачі не мають можливості розпорядитися своєю власністю через відсутність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири, що викликано протиріччями у законодавстві, тому змушені звернутись до суду за захистом своїх прав.

12 вересня 2024 року після отримання інформації щодо відомого зареєстрованого місця проживання відповідачів відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судовий розгляд відповідно до ст.279 ЦПК України.

Сторони узасідання нез`явилися,про часі місцеслухання справиповідомлялися належнимчином. В матеріалах справи є заява представника позивачів адвоката Вацкова М.Г. про підтримання заявлених вимог та про слухання справи у відсутності сторони позивачів на підставі наявних у справі документів.

Відповідачі та представник третьої особи в судове засідання не з`явилися, судом здійснено всі можливі заходи відповідно до вимог ч.8 ст.128 ЦПК України щодо їх повідомлення про дату, місце та час судового засідання шляхом направлення судових повісток за останньою відомою зареєстрованою адресою місця проживання та розміщення оголошення про виклик на сайті Судової влади, у зв`язку з чим вони вважаються такими, що повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

В ході розгляду справибуло встановлено,що 11 лютого 1999 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 продали, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діяла від свого імені та від імені і в інтересах дітей: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , купили квартиру, яка складається із трьох кімнат, житловою площею 36,9 кв.м, загальною площею 62,0 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 . Договір зареєстрували на Одеській універсальній біржі «Вітязь», реєстраційний № 99/С-0015, але нотаріально його не посвідчили.

22 травня 1999 року на підставі даного договору за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 було зареєстровано право власності на придбаний об`єкт нерухомості в ОМБТІ під № 379 у реєстровій книзі 324 пр. на сторінці 12.

З матеріалів справи вбачається, що сторони правочину досягли згоди з усіх істотних умов договору купівлі-продажу № 99/С0015 від 11 лютого 1999 року квартири АДРЕСА_1 . Свої зобов`язання за правочином сторони виконали у повному обсязі: відповідачі звільнили квартиру, передали ключі, а позивачі вселилися у неї, сплативши за це її вартість, зареєстрували своє місце проживання і почали проживати у квартирі, підтримують її у належному стані, сплачують комунальні платежі, тобто сторонами були дотримані всі вимоги статті 224 ЦК України.

05 серпня 2005 року ОСОБА_7 зареєструвала шлюб із ОСОБА_9 і змінила своє прізвище на « ОСОБА_10 » та 27 липня 2011 року знялася з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідност.55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Вказаний договір купівлі-продажу був вчинений 11 лютого 1999 року, тобто під час діїЦК УРСР 1963 року, який на той час регулював купівлю-продаж майна.

Відповідно дост.15Закону України«Про товарнубіржу» біржовою операцією визнається угода, якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; якщо її учасниками є члени біржі; якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладенню з моменту її реєстрації на біржі.

У редакції, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу спірного житлового будинку, в самомуЗаконі України "Про товарну біржу"не передбачалися правові наслідки у вигляді недійсності договору, укладеного та зареєстрованого на біржі, у разі порушення вимог, встановленихст. 15 цього законудо біржової операції, як щодо допуску товарів до обігу на біржі, так і щодо прийняття у члени біржі.

Частиною другоюстатті 47 ЦК Української РСРпередбачено право суду визнати не посвідчений нотаріально договір дійсним, якщо сторони домовились щодо всіх важливих умов договору, що підтверджується письмовими доказамиі відбулось повне або часткове виконання договору.

За нормами ч.1 ст.227 ЦК Української РСР договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

У даному випадку право власності виникло на підставі договору купівлі-продажу, який проведено як біржову операцію між продавцями ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та покупцями ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , яка діяла від свого імені та від імені та в інтересах своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_11 .

Реєстрація на Біржі нерухомості права власності на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого біржею, а не нотаріусом, на той момент не суперечила чинному законодавству.Інструкція «Про порядок Державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, які перебувають у власності юридичних і фізичних осіб"передбачала підставу для державної реєстрації - договорів купівлі-продажу і міни, зареєстровані біржею.

З огляду на викладене, оскільки сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та така домовленість підтверджується письмовими доказами, повністю виконали умови угоди, яку не було нотаріально засвідчено з посиланням наст. 15 Закону України "Про товарну біржу", є підстави для визнання договору купівлі-продажу № 99/С-0015 від 11 лютого 1999 року, оформленого на Одеській універсальній біржі «Вітязь», дійсним.

Відповідно до ч. 2.ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»в редакції, що діє на теперішній час, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними, якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення або на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Здійснивши державну реєстрацію у Одеському міському бюро технічної інвентаризації об`єктів нерухомості за реєстровим № 379 права власності за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 на спірне нерухоме майно, держава цим самим визнала право власності покупців на квартиру АДРЕСА_1 , як таке, що виникло на не заборонених законом підставах.

Отже, на підставі викладеного, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, оскільки зазначена угода цілком виконана сторонами, протизаконних дій не містить, і була укладена на біржі відповідно до норм Закону України «Про товарні біржі», який діяв на той час, суд дійшов висновку, що пред`явлені позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу дійсним є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12,13, 76-78, 258-259, 263-265, 268, 273, 279, 280-284, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: Одеська універсальна біржа «Вітязь», про визнання дійсним договору купівлі-продажу майна задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № 99С/-0015 від 11 лютого 1999 року, а саме трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 62,0 кв. м, жилою 36,9 кв. м, який зареєстрований 11 лютого 1999 року Одеською універсальною біржею «Вітязь», укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які продали, та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діяла від свого імені та від імені і в інтересах дітей: ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , які купили вказану квартиру.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачок поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядкудо Одеського апеляційногосуду протягом 30 днівз дня складення рішення.

Рішення складено 11 грудня 2024 року.

Суддя