Постанова

від 04.12.2024 по справі 925/893/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2024 р. Справа№ 925/893/23(925/457/24)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена"

на рішення господарського суду Черкаської області від 31.07.2024 (повне рішення складене 09.08.2024)

у справі № 925/893/23(925/457/24) (суддя Гладун А. І.)

за позовом Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена"

до ОСОБА_1

про стягнення 466 256,34 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

В квітні 2024 року Гаражно-будівельний кооператив "Сирена" (далі за текстом - позивач; кооператив) звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 (далі за текстом - відповідач; ОСОБА_1 ) про стягнення 466 256, 34 грн збитків, завданих юридичній особі її посадовою особою.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді голови правління кооперативу, накопичив борги за зобов`язаннями щодо своєчасного внесення плати за користування земельною ділянкою, внаслідок чого податковим органом застосовані штрафні санкції, які були стягнуті з позивача, за період з 2013 по 2023 роки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Черкаської області від 31.07.2024 у справі № 925/893/23(925/457/24) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 46 625,63 грн збитків, 3028,00 грн витрат зі сплати судового збору. У решті позову відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про заподіяння відповідачем збитків позивачу та наявність усіх елементів деліктної відповідальності. При цьому суд першої інстанції зменшив розмір збитків до 10 % (до 46 625,63 грн), з урахуванням здійсненої оцінки поведінки обох сторін.

Процедура апеляційного провадження

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2024 (колегія у складі: Ходаківської І.П. - головуючої, Демидової А.М., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена" на рішення господарського суду Черкаської області від 31.07.2024 у справі № 925/893/23(925/457/24) та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 06.11.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Черкаської області від 31.07.2024 у справі № 925/893/23(925/457/24) залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Черкаської області від 31.07.2024 у справі № 925/893/23(925/457/24); апеляційну скаргу та додані до неї матеріали повернуто скаржнику.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 за клопотанням відповідача розгляд справи, призначений на 06.11.2024 постановлено здійснювати в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 розгляд справи відкладено на 04.12.2024 та продовжено строк її розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про проведення судового засідання 04.12.2024 в режимі відеоконференції.

Позивач і відповідач явку своїх представників у судове засідання 04.12.2024 не забезпечили. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

02.12.2024 від позивача надійшло клопотання, у якому просив розгляд справи здійснювати за наявними у матеріалах справи документами, апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити.

Короткий зміст апеляційної скарги і заперечень на неї

В апеляційній скарзі позивач просить суд змінити рішення господарського суду Черкаської області від 31.07.2024 у справі № 925/893/23(925/457/24) та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Підставою для скасування рішення позивач визначив пункти 2, 3 частини першої статті 277 ГПК України, а саме: недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:

було безпідставно здійснено повторний авторозподіл справи, внаслідок якого визначено іншого суддю для її розгляду справи - Гладуна А.І., поза межами дослідження цього судді опинилися факти, що мають значення для правильного вирішення даного спору і які підтверджені доказами у справі про банкрутство №925/893/23 за заявою Головного управління ДПС у Черкаській області про банкрутство кооперативу, яку розглядав суддя Дорошенко М.В.;

не надано доказів несвоєчасної сплати членських внесків;

посилання відповідача на несвоєчасну сплату членських внесків спростовується відомостями з касової книги за 2019 рік;

з точки зору ревізійної комісії кооперативу (акт перевірки від 14.01.2022) розміри необґрунтованих перевитрат дозволяли відповідачу проводити своєчасні виплати по задекларованим бюджетним зобов`язанням;

відповідач діяв недобросовісно, не скликав загальні збори кооперативу, не відвідував робоче місце, приховував бухгалтерську документацію, уникав проведення перевірок і аудитів, залучив адвоката без погодження із загальними зборами за рахунок кооперативу;

діяльність відповідача призвела до банкрутства кооперативу;

суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність заходів належного реагування членами кооперативу на ситуацію навколо надходжень/витрат кооперативу, оскільки ще у 2017 році правоохоронними органами проводиться розслідування низки кримінальних проваджень за статтями 191, 212, 357, 366, 382 Кримінального кодексу України;

кваліфікація судом діяльності відповідача, як необережність, та висновок про бездіяльність членів кооперативу, є помилковими, оскільки зроблені без належного дослідження доказів.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин

Гаражно-будівельний кооператив "Сирена" є юридичною особою створеною за законодавством України, відомості про юридичну особу внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до статуту Гаражно-будівельний кооперативу "Сирена" у редакціях 2012 року, 2014 року та 2022 року Гаражно-будівельний кооперативу "Сирена" створений громадянами, які на добровільних засадах вирішили утворити гаражно-будівельний кооператив (обслуговуючий кооператив) відповідно до чинного законодавства України, затвердити Статут та своєю працею брати участь у його діяльності (п. 1.1.)

Кооператив не є прибутковою організацією. Дохід кооперативу формується за рахунок надходжень вступних та членських внесків членів кооперативу, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб.

З доходів кооперативу проводяться розрахунки по сплаті податків і зборів до відповідних бюджетів, оплату праці, погашенню кредитів, покриттю збитків та ін.

Кооператив використовує наявні фінансові ресурси за власним розсудом без обмежень, незалежно від джерел надходжень (п. 14.1, 14.2, 14.3).

Голова правління кооперативу здійснює керівництво та управління кооперативом; забезпечує безумовне дотримання кооперативом правлінням кооперативу та членами кооперативу вимог законодавства та статуту кооперативу; забезпечує надходження від членів кооперативу вступних, щорічних членських та інших внесків; забезпечує правильне ведення фінансового діловодства і звітності кооперативу; несе повну матеріальну відповідальність за збитки, нанесені кооперативу внаслідок протиправної та/або халатної діяльності з порушенням статуту кооперативу та чинного законодавства (п. 11.2).

16.05.2013 відповідач приступив до виконання обов`язків голови правління ГБК "Сирена" на підставі наказу № 1 від 16.05.2013 та протоколу загальних зборів членів ГБК "Сирена" від 20.04.2013.

Відповідно до акту ревізії каси кооперативу за 2012 рік в касу кооперативу всього надійшло 354145,45 грн, з яких 347043 грн членських внесків, залишок по касі станом на 01.01.2012 1111,45 грн; За 2012 витрачено всього 359765,16 грн, з яких на оренду землі 178103,90 грн, залишок станом на 01.01.2013 3380,29 грн, заборгованість зі сплати членських внесків 55534,55 грн.

31.01.2021 загальні збори членів ГБК "Сирена" ухвалили рішення, яким припинили повноваження правління ГБК "Сирена" (минула каденція) та звільнили ОСОБА_1 з посади голови правління. Ухвалили обрати персональний склад правління та призначити головою правління Флорю Г.І. .

17.02.2021 ГБК "Сирена" надіслав ОСОБА_1 лист з проханням прибути на засідання комісії, що здійснює перевірку дотримання вимог трудового законодавства найманими працівниками кооперативу, та передати службову, кадрову, протокольно-статутну та розрахунково-касову документацію кооперативу за 2013-2018 роки.

ГБК "Сирена" користується земельною ділянкою комунальної власності на праві оренди.

Відповідно до розрахунку заборгованості ГБК "Сирена" по орендній платі за земельні ділянки згідно договорів оренди від 21.11.2023, складеного Департаментом фінансової політики Черкаської міської ради, за період 2017-2023 кооперативу нараховано 874748,04 грн орендної плати, за рішеннями суду стягнуто 310325,03 грн, кооперативом сплачено 1277492,79 грн, борг кооперативу становить 60916,74 грн.

27.09.2023 ГБК "Сирена" звернувся до ГУ ДПС у Черкаській області із запитом, у якому просив надати відомості про постатейний розмір (рік, вид нарахувань, сума) стягнутих на користь ГУ ДПС у Черкаській області штрафних санкцій (штрафи, пені, неустойка) за період 2013-2023 роки.

13.10.2023 ГУ ДПС у Черкаській області у відповідь на запит кооперативу повідомило, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 у справі №580/1672/19 з кооперативу стягнуто 8861926,38 податкового боргу; постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 у справі № 580/10266/21 з кооперативу стягнуто 385052,83 грн податкового боргу. Станом на 12.10.2023 рішення суду не виконані, податковий борг, у т.ч. штрафні санкції, з кооперативу не стягнуто.

08.02.2024 ГБК "Сирена" звернувся до Державної податкової служби України із запитом, у якому просив надати відомості про постатейний розмір (рік, вид нарахувань, сума) стягнутих на користь ГУ ДПС у Черкаській області штрафних санкцій (штрафи, пені, неустойка) за період 2013-2023 роки.

01.03.2024 ГУ ДПС у Черкаській області у відповідь на запит кооперативу надало відомості про здійснені контрольно-перевірочні заходи у 2013-2023 роках, за змістом яких за вказаний період контролюючий орган провів 44 перевірки кооперативу, зокрема 8 фактичних та 36 камеральних перевірок щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання. За наслідками перевірок складено акти, на підставі яких кооперативу донараховано 9072714,40 грн штрафних санкцій. Стягнуто до бюджету 277584,00 грн штрафу.

06.03.2024 ГБК "Сирена" звернувся до Державної податкової служби України із запитом, у якому просив надати відомості про постатейний розмір стягнутої на користь ГУ ДПС у Черкаській області пені за період 2013-2023 роки.

22.03.2024 Державна податкова служба України у відповідь на запит кооперативу надала інформацію про нараховані та сплачені суми пені в розрізі платежів за 2013-2023 роки, за змістом якої за 2013 рік кооперативу за платежем орендна плата з юридичних осіб нараховано 595,66 грн пені, сплачено 595,66 грн; за 2014 нараховано 8051,44 грн пені, сплачено 491,10 грн; за 2015 нараховано 32004,40 грн пені, сплачено 26809,07 грн; за 2016 нараховано 16536,54 грн пені, сплачено 22403,05 грн; за 2017 нараховано 20284,35 грн пені, сплачено 6173,52 грн; за 2018 нараховано 28569,45 грн пені, сплачено 11157,04 грн; за 2019 нараховано 38615,54 грн пені, сплачено 28597,23 грн; за 2020 нараховано 36850,64 грн пені, сплачено 9988,58 грн; за 2021 нараховано 7160,96 грн пені, сплачено 32279,76 грн; за 2022 нараховано 3,36 грн пені, сплачено 28451,95 грн; за 2023 нараховано 26895,61 грн пені, сплачено 21725,38 грн. Всього сплачено пені 188672,34 грн.

15.11.2023 ГУ ДПС у Черкаській області у відповідь на запит арбітражного керуючого ГБК "Сирена" надало відомості про посадових осіб кооперативу за період з 1999 по 2023 рік, за змістом яких у період з 22.08.2013 по 09.02.2021 керівником та головним бухгалтером кооперативу був ОСОБА_1

23.03.2024 загальні збори членів ГБК "Сирена" ухвали рішення (протокол №1/24), яким визнали збитками, що підлягають стягненню з Середенка В.І. в судовому порядку, 277584,00 штрафних санкцій та 188672,34 пені, стягнутих ГУ ДПС у Черкаській області з кооперативу у період 2013-2023 роки, за наслідками порушення ОСОБА_1 строків виконання бюджетних платежів.

11.07.2024 судом першої інстанції за участю представників сторін суд здійснив огляд електронного кабінету платника податків ГБК "Сирена" за адресою веб-сайту (сторінки) у мережі Інтернет: https://cabinet.tax.gov.ua/login з метою встановлення та фіксування його змісту.

За результатами огляду електронного кабінету платника податків ГБК "Сирена" 11.07.2024 складено протокол огляду доказів за їх місцезнаходженням (огляду веб-сайту (сторінки) в мережі Інтернет).

Суд першої інстанції оглянув розділ електронного кабінету платника податків ГБК "Сирена" з назвою "Розрахунки з бюджетом", підрозділ "Орендна плата юридичних осіб".

Представник ГБК "Сирена" Сергатий С.О. продемонстрував зміст розділів кабінету платника податків, пояснив порядок відображення інформації у розділі "Розрахунки з бюджетом", підрозділі "Орендна плата юридичних осіб" за 2015-2024 роки, зокрема порядок відображення інформації про сплату (списання) пені та штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язання зі сплати орендної плати, пояснив зміст кодів операцій, що відображені у підрозділі "Орендна плата юридичних осіб", зокрема кодів штрафних санкцій у виді штрафу 9Z0, 95U та пені 2Z1, 251.

Інформація у розділі "Розрахунки з бюджетом", підрозділі "Орендна плата юридичних осіб" за 2013-2014 роки у електронному кабінету не відображалася.

Інформацію, що міститься у електронних файлах, в обсязі визначеному представником ГБК "Сирена" роздруковано та приєднано до протоколу процесуальної дії.

До протоколу огляду доказів за їх місцезнаходженням додано: 1) компакт-диск відеозапису огляду веб-сайту; компакт-диск з електронними доказами, сформованими під час огляду; 3) паперові копії електронних доказів на 26 арк (а.с. 15-42,том 2).

Оскільки сформовані та роздруковані під час огляду доказів за їх місцезнаходженням файли не містять відомостей про номер рядка розділу та назву операції, що впливає на ідентифікацію періоду нарахувань, ідентичність відомостей у порівнянні з візуальним відображенням 15.07.2024 позивач подав суду паперові копії оглянутих судом електронних доказів (а.с. 50-86, том 2).

Відповідно до оглянутих судом першої інстанції електронних доказів за їх місцезнаходженням - електронного кабінету платника податків ГБК "Сирена" за адресою веб-сайту (сторінки) у мережі Інтернет: https://cabinet.tax.gov.ua/login за період з 2013 по 2024 роки ГБК "Сирена" у погашення штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою сплатив штрафу (код 9ZU, 9Z0): у 2023 році 340962 грн; у 2022 році 58133,12 грн; у 2021 році 2798,73 грн; у 2020 році 21296,71 грн; у 2019 році 25351,81 грн; у 2018 році 2346,99 грн; у 2017 році 26476,16 грн; у 2016 році 35231,30 грн; у 2015 році 46014,71 грн, а разом 558 611,53 грн (а.с. 15-40, том 2).

Відповідно до оглянутих судом першої інстанції електронних доказів за їх місцезнаходженням - електронного кабінету платника податків Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена" за адресою веб-сайту (сторінки) у мережі Інтернет: https://cabinet.tax.gov.ua/login за період з 2013 по 2024 роки ГБК "Сирена" у погашення штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою сплатив пені (код 2Z1, 251): у 2023 році 21725,38 грн; у 2022 році 28451,95 грн; у 2021 році 32279,80 грн; у 2020 році 9988,58 грн; у 2019 році 28597,23 грн; у 2018 році 11157,04 грн; у 2017 році 6173,52 грн; у 2016 році 22403,05 грн; у 2015 році 26809,07 грн, а разом 187585,62 грн (а.с. 15-40, том 2).

Відповідно до поданих позивачем паперових копій оглянутих судом першої інстанції електронних доказів за період з 2013 по 2024 роки ГБК "Сирена" у погашення штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою сплатив штрафу (код 9ZU, 9Z0): у 2024 році 59950,93 грн; у 2023 14755,73 грн; у 2022 році 31338,78 грн; у 2021 році 2798,73 грн; у 2020 році 21296,71 грн; у 2019 році 25351,81 грн; у 2018 році 2346,99 грн; у 2017 році 26476,16 грн; у 2016 році 35231,30 грн; у 2015 році 33008,44 грн; у 2014 році 17265,24 грн; у 2013 році 600,02 грн, а разом 270420,84 грн. (а.с. 52-66, том 2).

Відповідно до поданих позивачем паперових копій оглянутих судом першої інстанції електронних доказів за період з 2013 по 2024 роки ГБК "Сирена" у погашення штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою сплатив пені (код 2Z1, 251): у 2023 21725,38 грн; у 2022 році 28451,95 грн; у 2021 році 32279,80 грн; у 2020 році 9988,58 грн; у 2019 році 28597,23 грн; у 2018 році 11157,04 грн; у 2017 році 6173,52 грн; у 2016 році 22403,05 грн; у 2015 році 26809,07 грн; у 2014 491,10 грн, а разом 188076,72 грн (а.с. 67-86, том 2).

Отже причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 466 256, 34 грн збитків, завданих позивачу його колишньою посадовою особою, внаслідок стягнення з позивача штрафних санкцій за період з 2013 по 2023 роки.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

У підпункті 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення

Згідно з пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України)

Камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення усіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.

Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичних та/або методологічних помилок, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок сум податкових зобов`язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.

Відповідно до пунктів 287.1, 287.3, 287.4 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця

Податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пп.16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Податкові зобов`язання, які самостійно визначені платником у податкових деклараціях є узгодженими.

Відповідно до частини 1-3 статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, а також яка є членом колегіального виконавчого органу юридичної особи, з моменту її вступу на посаду набуває обов`язків щодо такої юридичної особи, зокрема зобов`язана діяти виключно в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, у межах повноважень, наданих статутом юридичної особи і законодавством, і у спосіб, який, на її добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності юридичної особи, у тому числі уникаючи конфлікту інтересів. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Відповідно до частини 5 статті 65 Господарського кодексу України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Відповідно до частини другої статті 89 Господарського кодексу України (у редакції чинній на час виконання відповідачем посадових обов`язків голови кооперативу) посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків; іншими винними діями посадової особи.

Кооперативною організацією є кооператив або кооперативне об`єднання. Кооперативом є юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування (стаття 1 Закону України "Про кооперацію").

Відповідно до статті 16 Закону України "Про кооперацію" виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу.

Одними із принципів на яких базується кооперація є демократичний контроль за діяльність кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативних організацій та безпосередня участь членів кооперативної організації у її діяльності (стаття 4 Закону України "Про кооперацію").

Відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2 статті 22 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 22 Цивільного кодексу України особа збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Аналіз змісту статей 22 ЦК України, 224, 225 ГК України свідчить, що збитками є об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною (частина друга статті 224, частина перша статті 225 ГК України).

За змістом положень статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У постанові від 04.12.2018 у справі №910/21493/17, спір у якій пов`язаний з відшкодуванням збитків, завданих юридичній особі її посадовою особою, Верховний Суд здійснив тлумачення норм статті 92 Цивільного кодексу України, зазначивши, що особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно.

У постанові від 04.12.2018 у справі №910/21493/17 Верховний Суд звертає увагу на довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором), у зв`язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.

У постанові від 22.10.2019 у справі №911/2129/17 Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що правовідносини між товариством та керівником мають довірчий характер, а протиправна поведінка посадової особи полягає у неналежному та недобросовісному виконанні певних дій, без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм посадовими обов`язками за власним умислом (розсудом), прийнятті очевидно необачних, марнотратних та завідомо корисливих на користь такої посадової особи рішень. Положеннями статті 92 ЦК України та статті 89 ГК України передбачено відповідальність членів органу юридичної особи, її посадових осіб, в тому числі її керівника, якщо він діяв всупереч інтересам цієї особи.

У постанові від 24.06.2020 у справі №922/2187/16 Верховний Суд погодився із висновком суду апеляційної інстанції, що обов`язок керівника проявляти належне піклування про справи компанії означає, що керівник компанії повинен проявляти розумне піклування про її справи, використовувати необхідні професійні навички і здійснювати свої повноваження з необхідною ретельністю. Протиправна поведінка керівника може полягати у здійсненні дій, які хоча і належать до компетенції останнього, проте здійснені всупереч інтересів товариства, в тому числі, витрачання коштів на цілі, не пов`язаних з економічно-господарською діяльністю товариства.

Застосовуючи за аналогією закону норми статті 89 Закону України "Про акціонерні товариства", суд враховує, що посадові особи товариства зобов`язані діяти з розумним ступенем обачності, професійності та старанності. Це означає обачність, професійність та старанність, з якими діяла б розумна особа, яка: 1) володіє таким рівнем знань, професійності та досвіду, які можна розумно очікувати від особи, яка виконує функції посадової особи товариства; 2) володіє таким рівнем знань, професійності та досвіду, який повинна мати посадова особа.

Завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 3 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Як зазначив суд першої інстанції, передумовою виникнення спору є несвоєчасне виконання кооперативом зобов`язання зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності. Причиною виникнення спору є застосування контролюючим органом та сплата кооперативом штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язання зі сплати орендної плати.

Як вбачається з позовної заяви, сплачені кооперативом штрафні санкції позивач кваліфікує як збитки та доводить, що такі збитки завдані внаслідок неправомірних дій керівника кооперативу відповідача у справі.

Між сторонами виникли корпоративні правовідносини пов`язані з діяльністю та управлінням обслуговуючого кооперативу.

Судом першої інстанції встановлено, що кооператив користується земельною ділянкою комунальної власності на праві оренди.

З 22.08.2013 по 09.02.2021 керівником та головним бухгалтером кооперативу був відповідач ОСОБА_1 .

Відповідач, склав та подав декларації зі сплати земельного податку у період 2013-2020 роки. У вказаний період відповідач сплачував від імені кооперативу орендну плату за користування земельною ділянкою комунальної власності з порушеннями строку її сплати.

За несвоєчасну сплату податкового зобов`язання зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 2013 по 2023 рік кооператив сплатив 277 584,00 грн штрафу та 188 672,34 грн пені.

Відповідач, пояснив, що несвоєчасна сплата орендної плати зумовлена несвоєчасною сплатою членами кооперативу членських внесків.

Кожен, чиї права та свободи було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду є, зокрема, відшкодування шкоди.

Звернення позивача з позовом про відшкодування шкоди відповідає передбаченому законом судовому способу захисту. Такий спосіб є належним та ефективним.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Звернення позивача з позовом про відшкодування збитків у випадку доведення факту їх спричинення відповідає змісту порушеного права, про яке стверджує позивач.

Обставиною, якою позивач доводить заподіяння йому збитків є застосування податковим органом та сплата кооперативом штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язання зі сплати орендної плати.

На переконання позивача, збитки кооперативу завдані діями посадової особи кооперативу голови правління, що надає йому право на судовий захист та право вимагати відшкодування завданих збитків.

Завдання майнової (матеріальної) шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками (шкодою); наявності вини особи, яка заподіяла збитки (шкоду). За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Кооперативною організацією є кооператив або кооперативне об`єднання. Кооперативом є юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству.

Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків; іншими винними діями посадової особи.

Між юридичною особою (зокрема кооперативом) та його посадовою особою (зокрема головою правління) у процесі діяльності складаються відносини довірчого характеру, у зв`язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатися не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені юридичної особи, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.

Посадова особа кооперативу зобов`язана діяти з розумним ступенем обачності, професійності та старанності. Це означає обачність, професійність та старанність, з якими діяла б розумна особа, яка: 1) володіє таким рівнем знань, професійності та досвіду, які можна розумно очікувати від особи, яка виконує функції посадової особи товариства; 2) володіє таким рівнем знань, професійності та досвіду, який повинна мати посадова особа.

Особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно.

Нормами статті 92 Цивільного кодексу України та статті 89 Господарського кодексу України передбачено відповідальність членів органу юридичної особи, її посадових осіб, в тому числі її керівника, якщо він діяв всупереч інтересам цієї особи.

Обов`язок керівника проявляти належне піклування про справи компанії означає, що керівник компанії повинен проявляти розумне піклування про її справи, використовувати необхідні професійні навички і здійснювати свої повноваження з необхідною ретельністю. Протиправна поведінка керівника може полягати у здійсненні дій, які хоча і належать до компетенції останнього, проте здійснені всупереч інтересів товариства, в тому числі, витрачання коштів на цілі, не пов`язаних з економічно-господарською діяльністю товариства.

Між юридичною особою та її посадовою особою виникають правовідносини, що ґрунтуються на акті юридичної особи, передбачають права та обов`язки сторін у цих правовідносинах.

Відповідно до статуту кооперативу (п. 11.2) голова правління кооперативу здійснює керівництво та управління кооперативом; забезпечує безумовне дотримання кооперативом, правлінням кооперативу та членами кооперативу вимог законодавства та статуту кооперативу; забезпечує надходження від членів кооперативу вступних, щорічних членських та інших внесків; забезпечує правильне ведення фінансового діловодства і звітності кооперативу; несе повну матеріальну відповідальність за збитки, нанесені кооперативу внаслідок протиправної та/або халатної діяльності з порушенням статуту кооперативу та чинного законодавства.

Отже, особою, яка діяла від імені кооперативу без довіреності, забезпечувала безумовне дотримання кооперативом, правлінням кооперативу та членами кооперативу вимог законодавства та статуту кооперативу, забезпечувала надходження від членів кооперативу вступних, щорічних членських та інших внесків, забезпечувала правильне ведення фінансового діловодства і звітності кооперативу та несла повну матеріальну відповідальність за збитки, нанесені кооперативу внаслідок протиправної та/або халатної діяльності з порушенням статуту кооперативу та чинного законодавства був голова правління кооперативу Середенко В.І.

Спір між сторонами виник у зв`язку з несвоєчасною сплатою відповідачем узгодженого податкового зобов`язання зі сплати за користування земельною ділянкою, яка відбулася не внаслідок неналежної якості податкового законодавства, тобто заплутаності (неясності) правового регулювання, наявності колізій між його нормами, їх неоднакового тлумачення платником та податковим органом, неоднакової судової практики, складної процедури обрахування податку (визначення об`єкту, бази оподаткування, ставки податку чи порядку його обрахування), а в ситуації, яка характеризується правовою визначеністю. І голова правління кооперативу у разі належного виконання своїх обов`язків, проявивши розумну обачливість мав би не допустити такого порушення.

Такі дії голови правління свідчать про неналежне виконання статутних обов`язків, відсутність належної обачливості при розпорядженні майном (грошовими коштами) кооперативу.

Протиправна поведінка голови правління полягала у несвоєчасній сплаті узгодженого грошового зобов`язання всупереч інтересам кооперативу, через відсутність належної обачливості, неналежне виконання своїх статутних обов`язків.

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що у зв`язку з несвоєчасною сплатою до бюджету орендної плати кооператив сплатив штрафні санкцій у розмірі 466256,34 грн. Сплачені штрафні санкції є сумою прямих збитків кооперативу. У випадку, якщо б голова правління своєчасно сплатив до бюджету орендну плату, грошові кошти, сплачені у виді штрафу та пені, залишилися б у власності кооперативу.

Причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями голови правління (несвоєчасна сплата до бюджету орендної плати) і завданими збитками (вибуття грошових коштів із власності товариства) є очевидним.

Потерпілим у деліктних відносинах виступає позивач.

Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вина заподіювача шкоди є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Суд, при вирішення спору щодо притягнення особи до відповідальності за завдану шкоду, має визначити форму вини, враховуючи фактичні обставини справи (характер дії, обставини завдання шкоди, індивідуальні особливості потерпілого, його стан тощо).

У частині 1 статті 614 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Застосовуючи за аналогією закону статтю 614 Цивільного кодексу України до деліктних відносин, виною є невжиття особою всіх належних від неї заходів для запобігання заподіянню шкоди ("поведінкова концепція вини").

Умисел як форма вини включає елемент усвідомлення та наміру. Діяння особи вважаються такими, що вчинені з умислом, якщо вона усвідомлювала протиправність своєї поведінки та бажала або свідомо допускала настання шкоди (збитків).

Вина у формі необережності проявляється за відсутності у особи наміру завдати шкоди. При необережності особа не передбачала можливість настання шкідливих наслідків свого діяння, хоча могла та повинна була їх передбачити або легковажно (безпідставно) сподівалася на їх відвернення.

Колегія суддів погоджується із оцінкою суду першої інстанції поведінки відповідача, який не мав жодної особистої зацікавленості у несвоєчасній сплаті до бюджету орендної плати. Водночас, відповідач, як голова правління кооперативу, тобто особа, яка відповідає за організацію фінансово-господарської діяльності в кооперативі, повинен був знати, про те, що несвоєчасна сплата до бюджету узгодженого податкового зобов`язання (орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності) матиме наслідком застосування до кооперативу штрафних санкцій.

У випадку, якщо голова управління усвідомлював (або мав усвідомлювати), що він не володіє відповідними знаннями у сфері фінансів та податкового законодавства, він мав можливість найняти кваліфікованого бухгалтера чи звернутися за допомогою до незалежного аудитора для надання професійної допомоги та консультацій з питань сплати податків.

Проте відповідач визнав, що має достатній рівень знань та кваліфікації у сфері бухгалтерського обліку і аудиту, до обрання головою правління кооперативу працював на посаді казначея.

Відтак, місцевий суд дійшов правильного висновку, що несвоєчасна сплата кооперативом узгодженого зобов`язання зі сплати орендної плати відбулася з вини голови правління.

У справі, що розглядається, голова правління кооперативу вочевидь, не мав наміру завдати збитків кооперативу, який знаходився під його керівництвом.

Враховуючи встановлені обставин справи, вину відповідача місцевий суд правильно кваліфікував як необережність. Відповідач не передбачав і не бажав тих наслідків, які фактично настали (застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати), хоча, виходячи із конкретних обставин, об`єктивно міг і був зобов`язаний їх передбачити.

Потерпілий, діючи добросовісно і розумно, має обов`язок сприяти зменшенню завданих іншою особою збитків. Наявність у потерпілого можливість виправити наслідки завданої шкоди своїми силами, відновити стан, який існував до завдання шкоди повністю чи частково, не свідчить про те, що збитки не були завдані. Невчинення потерпілою від делікту особою дій для зменшення шкідливих наслідків, виправлення ситуації, не впливає на питання доведеності складу деліктного правопорушення.

Одними із принципів на яких базується кооперація є демократичний контроль за діяльність кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативних організацій та безпосередня участь членів кооперативної організації у її діяльності.

Позивач не здійснив жодних розумних заходів для зменшення розміру збитків. Несвоєчасне виконання зобов`язання зі сплати орендної плати продовжувалося протягом тривало часу та набуло ознак систематичності, про що свідчать 36 камеральних перевірок кооперативу, проведених податковим органом за період з 2013 по 2021 роки.

Члени правління кооперативу та й загалом члени кооперативу мали можливість звернути увагу та відреагувати на систематичну несвоєчасну сплату головою правління орендної плати, виявити причини, що цьому сприяли, та уникнути негативних наслідків у вигляді застосування до кооперативу штрафних санкцій у наступних періодах.

Загальні збори кооперативу за умови розумної обачливості могли самостійно виявити несвоєчасну сплату головою правління орендної плати або найняти для перевірки звітності незалежного аудитора. Втім, такий аудит не був проведений, а обставину несвоєчасної сплати члени кооперативу виявили лише у 2021 році та ініціювали звільнення відповідача.

Відповідно до статті 1193 Цивільного кодексу України, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, що завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Тобто зазначена норма передбачає можливість зменшення розміру відшкодування. В такому випадку враховується ступінь вини потерпілого, а також ступінь вини особи, яка завдала шкоди (у разі врахування вини як умови відповідальності).

Враховуючи, що колишній голова правління кооперативу ОСОБА_1 не мав особистої зацікавленості у здійснення несвоєчасної сплати до бюджету грошового зобов`язання з орендної плати за користування земельною ділянкою, а формою його вини є необережність, а також поведінка самого кооперативу та його членів, які своєчасно не сплачували членські внески та протягом тривалого часу упродовж семи років не здійснили жодних заходів зі зменшення суми завданих несвоєчасною сплатою збитків, а також не вжили своєчасних заходів з метою попередження завдання таких збитків, враховуючи їх завдання у попередніх періодах, суд першої інстанції, виходячи з оцінки поведінки обох сторін, обґрунтовано зменшив розмір збитків, які підлягають відшкодуванню відповідачем, до 46 625,63 грн, що становить 10 % відсотків від суми завданих збитків.

Доводи позивача в апеляційній скарзі про безпідставність здійснення повторного авторозподілу цієї справи про відшкодування збитків, внаслідок якого було визначено іншого суддю для її розгляду, поза межами дослідження якого опинилися факти, що мають значення для правильного вирішення даного спору і які підтверджені доказами у справі про банкрутство кооперативу (№925/893/23), яку розглядав суддя, який "є найобізнанішим та процесуально компетентним суддею Господарського суду Черкаської області для здійснення неупередженого та об`єктивного розгляду заявлених вимог, які ґрунтуються на тих самих правовідносинах та порушеннях, підтверджених належними доказами учасниками справи про банкрутство ГБК "Сирена"" порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявників не влаштовує. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 02.02.2023 у справі №927/734/21, від 31.01.2022 у справі №910/8589/21, від 17.10.2022 у справі №873/214/21.

Провадження у справі №925/893/23 про банкрутство ГБК "Сирена" було закрито відповідно до ухвали господарського суду Черкаської області від 09.04.2024, яка набрала законної сили негайно після її оголошення, тобто з 09.04.2024, оскільки постановлена у судовому засіданні за участі представників сторін (ст. 235 ГПК України), а не з дати складання її повного тексту, як про це зазначає скаржник.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що його посилання в апеляційній скарзі на відомості з касової книги за 2019 рік та акт перевірки ревізійної комісії кооперативу від 14.01.2022, є таким, що не може бути прийнято судом апеляційної інстанції, оскільки частиною 5 статті 269 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Про вказані підстави не було заявлено позивачем під час звернення з даним позовом до місцевого господарського суду.

Одним з принципів господарського судочинства є принцип змагальності сторін, положення щодо якого містяться у статті 13 ГПК України.

Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1). У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.3). Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч.4).

Зазначена норма права є загальною, оскільки процедура подання доказів суду першої інстанції визначена у статтях 80, 81 цього Кодексу.

За частиною другою статті 80 ГПК України, зокрема, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини 4, 5 вказаної статті).

Отже, за змістом вказаних норм всі докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані позивачем одночасно з позовною заявою, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем до суду та належним чином обґрунтована.

У свою чергу статтею 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Отже, за змістом наведених положень ГПК України докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

У цих висновках суд звертається до сталої правої позиції Верховного Суду в питанні розподілу тягаря доказування та добросовісності поведінки сторони/учасника при вчиненні процесуальної дії з надання доказів у господарському процесі, що викладена, зокрема в постановах від 03.04.2019 у справі № 913/317/18, від 22.05.2019 у справі №5011-15/10488-2012 та від 16.07.2020 у справі №908/2828/19, від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19 та від 12.01.2021 у справі № 924/1103/19.

З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції належним чином з`ясовано і перевірено усі обставини справи та пов`язані з ними докази.

Колегія суддів дійшла висновку, що оскаржене судове рішення прийнято на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Черкаської області від 31.07.2024 у справі № 925/893/23(925/457/24) залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 16.12.2024.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

С.В. Владимиренко