Постанова

від 16.12.2024 по справі 922/2213/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року м. Харків Справа № 922/2213/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А. , суддя Медуниця О.Є.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Віа" (вх. №2295 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 09.09.2024 (повний текст підписано 09.09.2024 у місті Харкові) у справі №922/2213/24 суддя Лавренюк Т.А.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" м. Конотоп, Сумська областьдо Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Віа", м. Харків про стягнення 167 219,89 грн ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Віа", в якій просив стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Віа" 167219,89 грн збитків, завданих внаслідок порушення зобов`язання щодо реєстрації податкової накладної.

Ухвалою господарського суду від 10.07.2024, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.09.2024 у справі №922/2213/24 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Віа" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" 167 219,89 грн збитків та 2 422,40 грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд вважав їх доведеними та обґрунтованими, оскільки відповідачем не було вжито дій щодо реєстрації податкової накладної, чим заподіяно позивачу збитки на загальну суму ПДВ 167219,89 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Віа" через підсистему Електронний суд звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Харківській області від 09.09.2024 року у справі №922/2213/24 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ Конотопський авіаремонтний завод Авіакон в задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не прийняв до уваги та не надав належну та об`єктивну оцінку доведеному відповідачем факту, що ТОВ «Авто Віа» на виконання умов Договору та своїх зобов`язань як платника податку склало податкову накладну №47 від 26.03.2019 року на суму податку на додану вартість в сумі 171 290, 16 гривень та розрахунок коригування №64 від 29.03.2019 до ПН №47.

Вказані податкова накладна та розрахунок корегування були своєчасно складені та зареєстровані в ЄРПН, як це передбачено приписами чинного законодавства та умова п. 9.4. вказаного Договору.

Підтвердженням чого є власне вказана податкова накладна та розрахунок коригування, а також квитанції про їх реєстрацію в ЄРПН, які були додані відповідачем до відзиву та є в матеріалах справи.

Скаржник зауважує, що дійсно, вказані податкова накладна та розрахунок коригування були складені відповідачем з ознакою покупця (позивача) «НЕПЛАТНИК», причини та підстави саме такої ознаки наводилися відповідачем під час розгляду справи, відповідні письмові докази були надані.

На думку апелянта, в будь-якому випадку наявність таких документів свідчить про відсутність в діях відповідача протиправної поведінки, що є невід`ємним елементом господарського правопорушення.

Умовами п. 9.4 Договору купівлі-продажу автомобіля №255-19 від 21 березня 2019 року, який був укладений між відповідачем та ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон», правонаступником якого є позивач, передбачено, що всі податкові накладні або розрахунки коригування до них мають бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно чинного законодавства.

Наявність складених відповідачем податкової накладної №47 від 26.03.2019 року та розрахунку коригування №64 від 29.03.2019, а також квитанцій про їх реєстрацію в ЄРПН, є свідченням того, що відповідач виконав або щонайменше вчинив всі дії щодо повного та належного виконання своїх договірних зобов`язань.

Скаржник зазначає, що ухвалюючи оскаржуване судове рішення, ані позивач в позові, ані суд першої інстанції не визначилися, чи є суми, про стягнення яких просив позивач, реальними збитками чи упущеною вигодою. На думку апелянта, суми, про стягнення яких просив позивач не відносяться ані до реальних втрат чи витрат позивача, ані до неодержаних позивачем доходів, а відповідно не є збитками в розумінні Цивільного кодексу України чи Господарського кодексу України.

Також апелянт вважає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги протиправну поведінку позивача, яка унеможливила включення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту за правочином із відповідачем.

Окрім викладеного вище, апелянт звертає увагу Східного апеляційного господарського суду на те, що складання відповідачем податкової накладної та розрахунку коригування за правочином із позивачем саме з ознакою покупця (позивач) «НЕПЛАТНИК ПДВ» було здійснено не з бажання створити негаразди позивачеві, а з огляду на об`єктивні відомості, що були в розпорядженні відповідача та є в матеріалах справи, а саме:

- позивач не надав відповідачеві ані Свідоцтво платника ПДВ, ані витяг з Реєстру платників ПДВ;

- згідно відомостей, які ґрунтуються на отриманих відповідачем даних ДПС України, ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» станом на день укладання договору з відповідачем вже не мало статусу платника ПДВ, оскільки Свідоцтво платника ПДВ було анульовано за ініціативою самого ДП;

- під час розгляду справи 04.09.2024 року до Електронного кабінету ТОВ «Авто Віа» отримав від ДПС України Довідку, сформовану за станом на 26 березня 2019 року, тобто на дату складання податкової накладної відповідачем, згідно якої за даними Реєстру платників ПДВ реєстрація ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» була припинена за ініціативою платника податків;

-перевіркою реєстрації ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» через відповідний розділ Електронного кабінету платника податків відповідача надається інформація про анулювання реєстрації платником ПДВ 30.08.2004 року вказаного ДП.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024 року сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2024, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Віа" на рішення Господарського суду Харківської області від 09.09.2024 у справі №922/2213/24. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Віа" на рішення Господарського суду Харківської області від 09.09.2024 у справі №922/2213/24 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено позивачу строк до 06.11.2024 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу та учасникам справи в строк до 06.11.2024 включно надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності) з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів іншим учасникам справи.

29.10.2024 до Східного апеляційного господарського суду у строк встановлений судом через підсистему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Рибець В.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Віа» від 30.09.2024 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 09.09.2024 у справі №922/2213/24 без змін.

У відзиві позивач стосовно тверджень апелянта, викладених у п.п. 1-2 апеляційної скарги щодо не врахування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення того факту, що відповідачем були виписані податкова накладна та розрахунок коригування до нього на НЕПЛАТНИКА податку на додану вартість, що на думку відповідача, свідчить про належне виконання умов п.9.4 спірного договору.

Позивач зазначив, що відповідно до п. 9.3 Договору, всі податкові накладні складаються Постачальником і направляються Покупцю виключно в електронному вигляді. Податкові накладні повинні бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, незалежно від суми ПДВ в одній податковій накладній.

Згідно п.9.4 Договору всі податкові накладні або розрахунки коригувань до них мають бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно чинного законодавства України. За відсутність факту реєстрації ПН в ЄРПН та/або порушення порядку заповнення ПН, що дає право Покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту постачальник відшкодовує збитки, понесені Покупцем, в розмірі суми податку на додану вартість по даним накладним.

Отже, належним виконанням вимог пункту 9.4 Договору є не складання будь-якої податкової накладної, зокрема на неплатника ПДВ, а складання такої податкової накладної або розрахунку коригування у відповідності до чинного законодавства України, які б надавали право саме Покупцю за Договором на включення суми ПДВ, що сплачені в ціні товару, до податкового кредиту.

Також позивач звернув увагу на те, що при підписанні спірного договору позивач повідомив відповідача, що він є платником податку на додану вартість, зазначивши в Розділі 10 Договору свій індивідуальний податковий номер.

Враховуючи, що позивач є платником ПДВ з 28.01.1998 року, про що зазначається у всіх довідках з реєстру платників податку на додану вартість, які надані самим відповідачем, така податкова накладна та розрахунок коригування виписані відповідачем з порушенням вимог чинного податкового законодавства України та п.п. 9.3, 9.4 Договору.

Щодо твердження апелянта, наведені у п.3 скарги, про відсутність збитків в розумінні Цивільного кодексу України чи Господарського кодексу України, позивач зазначив, що у пункті п.9.4 Договору сторони узгодили, що у разі відсутності факту реєстрації ПН в ЄРПН та/або порушення порядку заповнення ПН, що дає право Покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту постачальник відшкодовує збитки, понесені Покупцем в розмірі суми податку на додану вартість по даним накладним.

Податкова накладна №47 від 26.03.2019 та розрахунок коригування №64 від 29.03.2019 до ПН №47 складені відповідачем на «НЕПЛАТНИКА», що позбавило позивача права віднести до податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 167 219,89 грн, що була сплачена в ціні автомобіля.

Щодо посилання апелянта на ненадання йому ані Свідоцтва, ані витягу з Реєстру позивач у відзиві зазначив, що відповідно до Закону України від 24.10.2013 р. №657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» з 1 січня 2014 року набули чинності зміни, зокрема, скасовані свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ та єдиного податку та надано право платникам податку на додану вартість за їх запитом отримувати витяги із реєстру платників податку на додану вартість в контролюючих органах.

Отже, на момент укладання спірного договору 21.03.2019 свідоцтва платника податку на додану вартість втратили свою актуальність. Крім того, як зазначалось раніше, позивач повідомив про свій статус платника ПДВ, зазначивши в Договорі свій ІПН 126027518053.

Щодо посилання апелянта на довідку ДПС від 04 вересня 2024 року позивач зазначає, що не зрозуміло, яким чином відповідач отримав довідку №1 від 26.03.2019, датовану 04.09.2024 року стосовно ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» по ІПН 126027518053, який з 12.07.2022 присвоєний ТОВ «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон».

Також, позивач у відзиві стверджує, що в наданій довідці №1 не зазначено ні дату анулювання реєстрації, ні причину анулювання реєстрації, що не відповідає вимогам п.7.8 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130. Таким чином, інформація, наведена в довідці є суперечливою, не відповідає дійсності та не містить обов`язкових відомостей, визначених п. 7.8 Положення №1130.

Відзив розглянутий судом апеляційної інстанції та долучений до матеріалів справи.

10.11.2024 до Східного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Громова А.В. надійшла заява, у якій останній просить суд застосувати під час ухвалення судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги по справі правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного Господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанови від 01 грудня 2023 року у справі №926/3347/22.

13.11.2024 до Східного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Рибець В.М. надійшла заява/ додаткові пояснення, у якій останній просить суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Віа» від 30.09.2024 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 09.09.2024 у справі №922/2213/24 без змін.

Розглянувши заяву представника відповідача, яка надійшла до суду апеляційної інстанції 10.11.2024 та заяву представника позивача, яка надійшла до суду апеляційної інстанції 13.11.2024, колегія суддів не приймає їх до розгляду, оскільки вони подані поза межами строку, встановленого судом в п.4 ухвали про відкриття апеляційного провадження від 22.10.2024, без клопотання про продовження строку на подання відповідних заяв, керуючись положеннями ч. 2 ст.118, ч. 2 ст.119 ГПК України.

Відповідно ч. 13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Під час розгляду справи апеляційним господарським судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги належне повідомлення учасників справи про розгляд справи, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи 21.03.2019 між Державним підприємством "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон", позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто Віа" (відповідач) укладено договір купівлі-продажу автомобіля № 255-19 (далі договір), відповідно до умов якого відповідач, як продавець, зобов`язався продати (передати у власність) автомобіль марки Citroen за ціною 37 047,78 доларів США, що по курсу НБУ на 01.02.2019 еквівалентно 1 027 740,98 грн, а позивач, як покупець, прийняти та оплатити автомобіль у національній валюті України по офіційному курсу долара США до української гривні, встановленому НБУ на день проведення оплати (а.с.19-22).

За умовами п.2.2 договору позивач взяв на себе зобов`язання здійснити оплату у розмірі 100% вартості автомобіля на підставі виставленого рахунку та оформлення приймально-здавальних документів відповідно до п.4.6 договору.

У п.9.3 договору сторони погодили, що всі податкові накладні складаються відповідачем і направляються позивачу виключно в електронному вигляді. Податкові накладні повинні бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, незалежно від суми ПДВ в одній податковій накладній.

Відповідно до п.9.4 договору всі податкові накладні або розрахунки коригувань до них мають бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно чинного законодавства України. За відсутність факту реєстрації ПН в ЄРПН та/або порушення порядку заповнення ПН, що дає право позивачу на включення сум ПДВ до податкового кредиту - відповідач відшкодовує збитки, понесені позивачем, в розмірі суми податку на додану вартість по даним накладним.

Даний договір набув чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов`язань (у тому числі гарантійних) за даним договором (п. 9.9 Договору).

На виконання умов договору між сторонами відбулась купівля-продаж автомобіля, що підтверджується видатковою накладною від 26.03.2019 № 102, наявною в матеріалах справи (а.с.23 зворот. бік).

28.03.2019 позивач здійснив оплату автомобіля, перерахувавши на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 1 003 319,35 грн, в т.ч. ПДВ 167 219,89 грн, що підтверджується копією платіжного доручення від 28.03.2019 № 1444 (а.с.24. зворот.бік).

Таким чином, позивачем повністю були виконані його договірні зобов`язання.

Оскільки в Єдиному реєстрі податкових накладних відсутня податкова накладна ТОВ "Авто Вія" на суму поставки 1 027 740,98 грн, в т.ч. ПДВ 171 290,16 грн (відповідно до п.2.1 Договору - по офіційному курсу долара США до української гривні, встановленому НБУ на день проведення оплати) та розрахунок коригування на момент оплати на суму ПДВ 4 070,27грн (різниця між вартістю поставки та сумою оплати по курсу долара США на момент здійснення операції), позивач направив на адресу відповідача претензію № 47 від 13.09.2023 за вих. № 2510, в якій вимагав від відповідача відшкодувати збитки в розмірі 167 219,89 грн (а.с. зворот.бік 25-27)

Відповідач у відповіді на дану претензію (лист від 11.10.2023 № 33/23) зазначив про те, що ним 26.03.2019 було складено та зареєстровано податкову накладну № 47, а 29.03.2019 - розрахунок коригування № 64 до податкової накладної № 47. Вказані документи складені у повній відповідності до приписів Податкового кодексу та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.12.2015 № 1307 (зі змінами та доповненнями), зокрема, у відповідності до п. 8 та п. 12 цього Порядку, якими врегульовано порядок складання податкової накладної/розрахунку коригування постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку. Тому відповідач вважає вимоги, викладені у претензії № 47 протиправними, безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають (а.с.27 зворот.бік)

Як зазначав позивач, відповідач в порушення вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України належним чином не зареєстрував податкову накладну, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, втратив можливість сформувати податковий кредит та зменшити податкові зобов`язання на загальну суму 167 219,89 грн, а відтак, отримав збитки у сумі 167 219,89 грн.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи на відзив на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні з огляду на наступне.

Предметом позову у цій справі є обов`язок відповідача скласти та зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що, на думку позивача, є необхідним для віднесення позивачем суми ПДВ до податкового кредиту, тобто зменшення сплачуваного ним суми ПДВ.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Частиною 4 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 192.1 ст.192 Податкового кодексу України визначено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Господарським судом вірно встановлено, що за приписами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.9.4 договору сторони погодили обов`язок відповідача відшкодувати позивачу збитки, понесені останнім, в розмірі суми податку на додану вартість по податковим накладним, у разі відсутності факту реєстрації податкової накладної в ЄРПН та/або порушення порядку її заповнення.

Згідно зі ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ст.ст.224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Господарське правопорушення складається з чотирьох елементів, а саме: протиправної поведінка боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника. За відсутності хоча б одного із цих елементів такий вид господарсько-правової відповідальності, як відшкодування збитків, до учасників господарських відносин не застосовується.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що Державне підприємство "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон", правонаступником якого є позивач, станом на день укладання договору з відповідачем вже не мало статусу платника ПДВ, оскільки свідоцтво платника ПДВ було анульовано за ініціативою самого Державного підприємства, з огляду на наступне.

Як було правильного встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" створене шляхом перетворення Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон", про що внесений запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08.07.2022.

Даний факт також підтверджується п.1.1 Статуту товариства позивача, затвердженого рішенням єдиного учасника ТОВ "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" від 31.10.2023 (а.с.62-65).

Відповідно до п.4.1 розділу ІV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130

у разі перетворення юридичної особи - платника ПДВ проводиться перереєстрація платника ПДВ.

У п. 4.2 даного Положення зазначено, що для перереєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою "Перереєстрація". Другий аркуш реєстраційної заяви платником ПДВ не заповнюється. У разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою перереєстрації є останній день строку у 3 робочих дні від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація".

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду, що помилковою є позиція відповідача з посиланням на докази того, що відповідно до даних реєстру платників податку на додану вартість міститься інформація про те, що анульовано реєстрацію Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" та відповідно до даних цього ж реєстру також вбачається, що таке анулювання пов`язано із перереєстрацією підприємства та Товариство з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (індивідуальний податковий номер 126027518053) є платником податку на додану вартість, а датою реєстрації зазначено 28.01.1998.

Також наявність в позивача статусу платника податку на додану вартість станом на момент існування спірних правовідносин додатково підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом перевірки ДПС України ГУ ДПС у Сумській області від 29.03.2024 №3474/А/18-28-04-05-02/12602450 про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за червень 2018 року, грудень 2019 року, квітень, вересень, грудень 2021 року, лютий, червень, серпень-грудень 2022 року, січень-квітень, червень-грудень 2023 року та січень-лютий 2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон", з якого вбачається, що позивач на момент виникнення та існування спірних правовідносин мав статус платника ПДВ (а.с.66-75).

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з доводом суду першої інстанції, що відповідач був обізнаний про статус позивача, як платника ПДВ при укладенні договору, оскільки взявши на себе зобов`язання відшкодувати збитки, понесені позивачем, в розмірі суми податку на додану вартість по податковим накладним, у разі не реєстрації відповідачем податкової накладної в ЄРПН (п.9.4 Договору).

З метою попередження виникнення збитків, пов`язаних з неможливістю реєстрації податкової накладної в ЄРПН, відповідач не був позбавлений права звернутись до позивача з повідомленням про неможливість реєстрації податкових накладних через певні обставини, зокрема, з`ясувати чи вірною є інформація про відсутність у позивача статусу платника ПДВ, чого відповідачем зроблено не було.

Даний факт скаржником не спростовано, в матеріалах справи такі докази також відсутні.

Крім іншого, суд апеляційної інстанції звертає увагу і на той факт, що в розділі 10 Договору «Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін» у відомостях про ДП «Авіакон» зазначений ІПН 126027518053 (а.с.22).

У пункті 1.6 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 унормовано, що особі, яка реєструється як платник ПДВ, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати податку.

Індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником ПДВ до моменту анулювання реєстрації платника ПДВ.

Використання індивідуального податкового номера, наданого при реєстрації, є обов`язковим при оформленні й користуванні всіма видами документів, пов`язаних із розрахунками при придбанні товарів, обліком, звітністю про податок на додану вартість, оформленні податкового кредиту.

Отже, при підписанні спірного договору позивач повідомив відповідачу, що він є платником податку на додану вартість, зазначивши в Розділі 10 Договору свій індивідуальний податковий номер.

Надані відповідачем довідки з реєстру платників податку на додану вартість не містять відомостей про дату анулювання реєстрації платника ПДВ позивача, а тому не є належними доказами, що спростовують фактичні обставини справи.

Враховуючи викладене, оскільки в матеріалах справи відсутні докази факту реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкової накладної внаслідок оплаченого позивачем товару за договором купівлі-продажу автомобіля № 255-19 від 21.03.2019 та обов`язок такої реєстрації був покладений саме на відповідача, господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність в діях відповідача факту протиправної поведінки, вини, внаслідок яких позивач зазнав збитків у розмірі суми податкового зобов`язання, на яку позивач втратив право зменшення своїх податкових зобов`язань із ПДВ внаслідок факту не реєстрації відповідачем податкової накладної.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача збитків в розмірі 167 219,89 грн є обґрунтованими.

Наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги про недоведеність позивачем та безпідставне встановлення судом першої інстанції усіх чотирьох складових, які необхідні для стягнення збитків.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, місцевий господарський суд дійшов цілком обґрунтованого висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача збитків, завданих внаслідок порушення зобов`язання щодо реєстрації податкової накладної у розмірі 167 219,89 грн.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Харківської області від 09.09.2024 у справі №922/2213/24 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Віа" на рішення Господарського суду Харківської області від 09.09.2024 у справі №922/2213/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 09.09.2024 у справі №922/2213/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 16.12.2024 року.

Головуючий суддя О.О. Радіонова

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.Є. Медуниця