Постанова

від 02.12.2024 по справі 29/5005/6381/2011

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2024 року м.Дніпро Справа № 29/5005/6381/2011 (904/2823/22)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач) суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання: Зелецький Р.Р.

від позивача: Білоцерковець Н.В., представник ТОВ "Ольга.";

від відповідача: Головко А.І., представник ТОВ «Лізинг Пром»;

від третьої особи ТОВ "ТД Ирбис": Загурська А.В., представник;

інші представники сторін у судове засідання не з`явились

розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга." та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ирбис" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2024 року у справі №29/5005/6381/2011 (904/2823/22) (суддя Суховаров А.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга." (49000, м.Дніпро, вул. Краснопільська, 9, ідентифікаційний номер юридичної особи 30236375)

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Скандій" (61052, м.Харків, вул.Мала Панасівська, 1, ідентифікаційний номер юридичної особи 36371380)

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг Пром" (61011, м.Харків, вул.Різдвяна, 14, ідентифікаційний номер юридичної особи 44284612)

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ТОВ "СКС" (61022, м.Харків, вул.Іванівська, 5, ідентифікаційний номер юридичної особи 22722372)

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ТОВ "Глобал Інвест Капітал" (61022, м.Харків, вул.Іванівська, 1, ідентифікаційний номер юридичної особи 40930864)

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ТОВ "Альфа Інвест Плюс" (61022, м.Харків, вул.Іванівська, 5, ідентифікаційний номер юридичної особи 36374203)

за участю третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, 30, ідентифікаційний номер юридичної особи 09806443)

за участю третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

за участю третьої особи-6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків )

за участю третьої особи-7, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - виключено зі складу учасників справи №29/5005/6381/2011(904/2823/22)

за участю третьої особи-8, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 )

за участю третьої особи-9, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 )

за участю третьої особи-10, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 )

за участю третьої особи-11, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Ирбис" (61001, м.Харків, провулок Микитинський, 24, ідентифікаційний код юридичної особи 31559190)

за участю третьої особи-12, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 )

про визнання недійсними правочину, витребування майна,-

в межах справи №29/5005/6381/2011 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга.", 49000, м. Дніпро, вул. Краснопільська, 9, ЄДРПОУ 30236375 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга.", 49000, м. Дніпро, вул. Краснопільська, 9, ЄДРПОУ 30236375

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Ліквідатор ТОВ "Ольга." Гусар Іван Олексійович звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скандій" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг Пром", за змістом якого просив суд:

1) визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, який укладений у м. Харкові 20.05.2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Ольга" (код ЄДРПОУ: 30236375) (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольга.") як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скандій" (код ЄДРПОУ 36371380) як покупцем, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бінус О.О. за реєстровим № 1910, згідно умов якого продавець передає у власність (продає), а покупець приймає у власність (купує) нежитлові приміщення підвалу № 38, 1-го поверху № 54-:-87, 93-:-103, антресолі 1-го поверху № 104-:-119, 122, 123, 125-:-133, 136, 137а, 139-:-158 в будинку літ. "Х-4" загальною площею 24 073,4 кв.м., які розташовані в місті Харкові по вулиці Морозова в будинку № 13 (тринадцять) ;

2) витребувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга." (код ЄДРПОУ: 30236375) з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг Пром" (код ЄДРПОУ: 44284612) наступне майно:

- нежитлові приміщення 1-го поверх № 81-:-84, 87, 93-:-103. антресолі 1-го пов.№112-:-119,122,123,125,126,133,139,158 в будівлі літ."Х-4", загальною площею 11045,4 кв.м., реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно -1291168363101;

- нежитлові приміщення 1-го поверху №63-:-73, 80, антресолі 1-го поверху №111,136,137, в будівлі літ. "Х-4", загальною площею 5518.4 кв.м., реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2392011863101.

3) припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг Пром" (код ЄДРПОУ: 44284612) на наступне майно:

- нежитлові приміщення 1-го поверх №81-:-84,87,93-:-103, антресолі 1-го поверх №112-:-119,122,123,125,126,133,139,158 в будівлі літ."Х-4", загальною площею 11045,4 кв.м., реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно -1291168363101;

- нежитлові приміщення 1-го поверху №63-:-73, 80, антресолі 1-го поверху №111,136,137, в будівлі літ. "Х-4", загальною площею 5518,4 кв.м, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2392011863101.

Позовні вимоги мотивовані наявністю ознак фраудаторності договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 20.05.2009 року, у зв`язку з чим, на думку позивача, вказаний правочин підлягає визнанню недійсним, а майно, відчужене за вказаним договором, підлягає витребуванню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга.".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області у даній справі у задоволенні позовних вимог ліквідатора ТОВ "Ольга." відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано посиланням на обставини наявності ознак фраудаторності оскаржуваного правочину, а отже, наявністю підстав для визнання його недійсним, та відповідно, витребування спірного майна, як такого що відчужено за недійсним правочином.

Зокрема, суд першої інстанції встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків:

- враховуючи те, що Наглядовою радою, яка була підзвітною та підконтрольною ОСОБА_1 згідно зі статутом ВАТ "Ольга", прийнято рішення про відчуження спірного майна на користь ТОВ "Скандій", в той час як ОСОБА_1 перебував у вищому (на той час) органі управління ВАТ "Ольга" як акціонер, а отже мав повноваження здійснювати управління ВАТ "Ольга" через загальні збори акціонерів та приймати будь-які обов`язкові рішення з питань діяльності ВАТ "Ольга", в тому числі обирати та відкликати наглядову раду, господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості тверджень позивача про те, що ОСОБА_1 мав повноваження здійснювати управління та приймати обов`язкові рішення з усіх питань діяльності ВАТ "Ольга" та ТОВ "Скандій" на момент укладення оскаржуваного договору, а тому ВАТ "Ольга" та ТОВ "Скандій" є пов`язаними між собою особами;

- у даній справі має місце сукупність обставин, за результатом дослідження яких вбачається факт скерування грошових коштів від ВАТ "Ольга" на користь іншого підприємства, що належало учаснику ВАТ "Ольга"; погашення вимог пов`язаної компанії - ТОВ фірма "Пранк" за наявності зобов`язань та непогашеної заборгованості перед кредитором АТ "Укрексімбанк", що не відповідає принципу добросовісності, натомість вказане свідчить про те, що органи управління ВАТ "Ольга" мали за мету скерувати активи ВАТ "Ольга" (нерухоме майно, а в подальшому грошові кошти) на користь інших компаній, які також перебували під управлінням ОСОБА_1 , отже уклали фраудаторний правочин, задіявши при цьому низку учасників, об`єднаних єдиною неправомірною метою;

- ТОВ "Ольга." вчинено дії щодо зменшення розмірів його активів, в той час як за наявності розмірів невиконаних грошових зобов`язань перед кредиторами, зокрема, АТ "Укрексімбанк", існують підстави для утримання від вчинення боржником таких дій;

- наявність невиконаних зобов`язань боржника перед третіми особами станом на час укладання оскаржуваного правочину свідчить про неплатоспроможність боржника, в той час як укладення оспорюваного договору з відчуження нерухомого майна за наявності невиконаних грошових зобов`язань перед третіми особами, в подальшому спричинило зменшення активів боржника, за рахунок яких підлягають погашенню грошові зобов`язання боржника перед кредиторами;

- спірне майно вибуло з володіння ТОВ "Ольга." за фраудаторним правочином, що свідчить про відсутність волі власника на законне відчуження цього майна, оскільки за таким правочином воля власника спрямована не на правомірну реалізацію свого права власності, а на зловживання ним для досягнення неправомірної цілі - завдання шкоди кредиторам. Воля власника на відчуження майна може бути виражена виключно в рамках здійснення права власності, тоді як у спірних правовідносинах мало місце не здійснення права власності, а "вживання" ТОВ "Ольга." свого права з іншою метою, яка не захищається позитивним правом. Тому укладення оскаржуваного договору внаслідок недобросовісних, нерозумних та таких, що суперечать інтересам товариства, дій керівника та учасників ТОВ "Ольга.", укладення спірного договору фактично в особистих інтересах учасників ТОВ "Ольга." свідчить про відсутність волі ТОВ "Ольга." як юридичної особи на відчуження спірного майна.

З огляду на те, що матеріали справи містять заяву відповідача-2 про застосування до оспорюваних правовідносин наслідків спливу позовної давності, граничний строк якої сплинув 15.09.2019 року, яка є обґрунтованою пропуском позовної давності, а позивачем протилежного не доведено, господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог з підстав спливу позовної давності.

Не погодившись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, позивач - ліквідатор ТОВ "Ольга." звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати в частині відмови у задоволенні вимог про визнання недійсним правочину, витребування майна; задовольнити позовні вимоги до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Скандій", відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг Пром" у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ліквідатор ТОВ "Ольга." посилається на приписи ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України та стверджує, що позивачем було пропущено строк позовної давності для звернення з цим позовом за наявності поважних причин.

Зокрема, позивач звертає увагу апеляційного суду на те, що:

- обставини, які доводять фраудаторність оскаржуваного договору, в період після 09.12.2015 року і навіть після 15.09.2016 року, були прихованими від кредиторів, суду, третіх осіб і виявлення їх було утрудненим, що доведено п.п.4.2-4.3 позовної заяви;

- до моменту розкриття прихованої інформації про бенефіціарного власника ІП "Аврора", компанії, яка здійснила фінансування ТОВ "Скандій" та надала останньому кошти на придбання спірного майна, ліквідатор не мав підстав вважати, що оскаржуваним договором порушено права ТОВ "Ольга." та наявність підстав для звернення до суду; цим доводам ліквідатора суд не надав оцінки;

- в матеріалах справи про банкрутство і в будь-яких державних реєстрах чи інших джерелах інформації була відсутня інформація про те, що ОСОБА_7 є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Скандій" станом на 20.05.2009 року; цю інформацію не вдалося розкрити навіть за Рішенням Верховного Суду Белізу від 11.05.2020 року у справі №254 (2020).

Також апелянт наводить інші обставини, які, на його думку, підтверджують поважність причин пропуску позивачем строку позовної давності для звернення до суду та спростовують висновки оскаржуваного рішення в цій частині

Також, не погодившись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, треті особи ОСОБА_1 , Акціонерне товариство "Таскомбанк" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Ирбис" звернулися до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.09.2024 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Таскомбанк" повернуто скаржнику внаслідок невиконання ним вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме - несплату судового збору за подання апеляційної скарги.

ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Ирбис" за змістом апеляційних скарг просять змінити рішення місцевого господарського суду в частині обґрунтування причин відмови у задоволенні позовних вимог, а саме: виключити з мотивувальної частини висновки про наявність порушеного права, обґрунтованість та доведеність вимог позивача та висновки щодо пропущення строку позовної давності; доповнити мотивувальну частину висновками про відсутність порушеного права позивача, необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог.

Правова позиція цих апелянтів схожа.

В обґрунтування доводів апеляційних скарг ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Ирбис" посилаються на те, що висновки про наявність в оспорюваного договору купівлі-продажу ознак фраудаторного правочину зроблені місцевим господарським судом на підставі неналежних доказів, за відсутності оригіналів доказів, які б підтверджували фраудаторність цього правочину, з порушенням норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим, на думку скаржників, у позові ліквідатора ТОВ "Ольга." слід відмовити не у зв`язку з пропущенням позовної давності, а у зв`язку з недоведеністю та необґрунтованістю позовних вимог.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.07.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ирбис", розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 12.11.2024 року на 11:00 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга.", розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 12.11.2024 року на 11:00 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 12.11.2024 року на 11:00 год.

Всі скарги об`єднанні в одне апеляційне провадження.

У відзиві на апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ирбис" позивач спростовує доводи скаржників. Просить залишити обидві скарги без задоволення.

Скаржник ТОВ "ТД Ирбис" надав суду додаткові пояснення по справі та просив їх врахувати при ухваленні рішення.

Інші учасники справи відзив на апеляційні скарги не надали.

12.11.2024 року справу знято з розгляду у зв`язку із перебуванням члена колегії Паруснікова Ю.Б. на лікарняному.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2024 року розгляд справи відкладено на 02.12.2024 року о 09:30 год.

В судове засідання 02.12.2024 року з`явились представники позивача, відповідача-2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ирбис", надали пояснення по справі.

Всі інші учасники справи, в тому числі і скаржник ОСОБА_1 , надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

02.12.2024 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційних скарг ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ирбис" та залишення без задоволення апеляційної скарги ліквідатора ТОВ "Ольга." виходячи з наступного:

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 18.05.2009 року відбулось засідання Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Ольга", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольга.", за результатом якого вирішено:

- прийняти пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Скандій" та продати останньому нежитлову будівлю літ. "Х-4" загальною площею 24073,4 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 13;

- встановити ціну продажу вищевказаної нежитлової будівлі у розмірі 11 836 582, 24 грн. у т.ч. ПДВ.

20.05.2009 року між ВАТ "Ольга", правонаступником якого є ТОВ "Ольга." (продавцем), та ТОВ "Скандій" (покупцем) укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бінус О.О. за реєстровим №1910 (далі - договір, спірний договір), за яким продавець ВАТ "Ольга" передає у власність (продає), а покупець приймає у власність (купує) нежитлові приміщення підвалу № 38, 1-го поверху № 54-:-87, 93-:-103, антресолі 1-го поверху №104-:-119, 122, 123, 125-:-133, 136, 137а, 139-:-158 в будинку літ. "Х-4" загальною площею 24073,4 кв.м., які розташовані в місті Харкові по вулиці Морозова в будинку № 13 (тринадцять) (надалі - "нежитлові приміщення Х-4") (п.1 договору).

Продаж нежитлових приміщень Х-4 вчиняється за 11 836 582,24 (одинадцять мільйонів вісімсот тридцять шість тисяч п`ятсот вісімдесят дві гривні двадцять чотири копійки) грн., в тому числі ПДВ. Покупець зобов`язується сплатити вищевказану ціну продавцю шляхом безготівкового перерахування коштів на протязі 30 банківських днів з моменту підписання цього договору на рахунок продавця: ВАТ "Ольга": ХФ ВАТ КАБ "Південкомбанк", МФО 350813, р/р 26000001061001 (п. 3 договору ).

21.05.2009 року відбулось засідання Наглядової ради ВАТ "Ольга", на якому було вирішено встановити ціну продажу нежитлової будівлі літ. "Х-4" загальною площею 24073,4 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 13 у розмірі 14 203 898,69 грн у т.ч. ПДВ.

21.05.2009 року між ВАТ "Ольга" та ТОВ "Скандій" укладено додатковий договір №1 до договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бінус О.О. за реєстровим №1910 (далі - додатковий договір).

За змістом пункту 1 додаткового договору викладено пункт 3 договору в наступній редакції:

"Продаж нежитлових приміщень Х-4 вчиняється за 14 203 898,69 (чотирнадцять мільйонів двісті три тисячі вісімсот дев`яносто вісім гривень шістдесят дев`ять копійок) грн.., в тому числі ПДВ - 2 367 316, 45 (два мільйона триста шістдесят сім тисяч триста шістнадцять гривень сорок п`ять копійок) грн. Покупець зобов`язується сплатити вищевказану ціну продавцю шляхом безготівкового перерахування коштів на протязі 30 банківських днів з моменту підписання договору № 1910 на рахунок продавця - ВАТ "Ольга": ХФ ВАТ КАБ "Південкомбанк", МФО 350813, р/р НОМЕР_4 ".

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №276898250, 28.05.2009 року на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бінус О.О. за реєстровим №1910, було зареєстровано право власності ТОВ "Скандій" на нежитлові приміщення Х-4.

В подальшому відбувся поділ та подальший перехід права власності нежитлового приміщення Х-4 наступним чином:

1) 11.04.2013 року нежитлові приміщення Х-4 було відчужено ТОВ "Скандій" на користь Публічного акціонерного товариства "Таскомбанк" (код ЄРДПОУ 09806443) (третя особа -4) на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя №718 від 11.04.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бінус О.О.

2) 17.04.2014 року нежитлові приміщення Х-4 було відчужено ПАТ "Таскомбанк" на користь ТОВ "Альфа Інвест Плюс" (код ЄДРПОУ 36374203) (третя особа-3) на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень № 303 від 17.04.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дубковою О.В.

3) 31.01.2017 року нежитлові приміщення Х-4 було відчужено ТОВ "Альфа Інвест Плюс" на користь ТОВ "Глобал Інвест Капітал" (код ЄДРОУ 40930864) (третя особа - 2) на підставі договору купівлі-продажу №91 від 31.01.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мангушевою О.С.

4) 30.06.2017 року відбулась зміна опису нежитлових приміщень Х-4 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно шляхом зміни площі з 24 073,4 кв.м. на 25 342,7 кв.м., реєстраційний номер нежитлових приміщень Х-4 в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно залишався незмінним - 39671263101 (далі - об`єкт-1).

5) 30.06.2017 року закрито розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта-1 у зв`язку з його поділом.

За результатом поділу обєкта-1 утворилось три об`єкти нерухомого майна, щодо кожного з яких було відкрито новий розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме:

а) нежитлові приміщення підвалу № 51,52, нежитлові приміщення 1-го поверху №49,50,53,54, антресолі 1-го поверху № 55, 56 в будівлі літ. "Х-4", загальною площею 8342.2 кв.м. номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 1291251863101 (далі - об`єкт-2);

б) нежитлові приміщення 1-го поверху № 81-:-84,87,93-:-103, антресолі 1-го поверху №112-:-119,122,123,125,126,133,139,158 в будівлі літ. "Х-4", загальною площею 11045,4 кв.м., номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 1291168363101 (далі - об`єкт-3);

в) нежитлові приміщення 1-го поверху № 32-:-44, антресолі 1-го поверху №45-:-48 в будівлі літ. "Х-4", загальною площею 5955.1 кв.м.. номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1291210563101 (далі - об`єкт -4).

В подальшому відбувся поділ та подальший перехід права власності об`єктів-2, 3 та 4 наступним чином.

Щодо об`єкта-2 відбулись наступні зміни та відчуження.

14.07.2017 року змінено опис об`єкта-2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з "нежитлові приміщення підвалу № 51,52, нежитлові приміщення 1-го поверху №49,50,53,54, антресолі 1-го поверху №55,56 в будівлі літ. "Х-4", загальною площею 8342,2 кв.м" на "нежитлові приміщення підвалу № 38, 38а, нежитлові приміщення 1-го поверху № 54, 61, 62, 63а, антресолі 1-го поверху № 104,109 в будівлі літ. "Х-4", загальною площею 8342,2 кв.м.

29.08.2017 року об`єкт-2 відчужено ТОВ "Глобал Інвест Капітал" на користь ТОВ "Медея-М" (код ЄДРПОУ 39067345) на підставі договору купівлі- продажу №1246 від 29.08.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мангушевою О.С.

26.06.2020 року об`єкт-2 відчужено ТОВ "Медея-М" на користь ТОВ "ТД Ирбис" (код ЄРПОУ 31559190) на підставі договору купівлі-продажу №1737 від 26.06.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гончаренко Н.Ю.

Щодо об`єкта-3 відбулись наступні зміни та відчуження.

21.09.2017 року змінено опис об`єкта-3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з "нежитлові приміщення 1-го поверху №81-:-84,87,93-:-103, антресолі 1-го поверху №112--.119,122,123,125,126,133,139,158 в будівлі літ. "Х-4", загальною площею 11045,4 кв.м." на "нежитлові приміщення 1-го пов.№ 81-:-84,87,93-:-103, антресолі 1-го пов.№112-:-119,122,123,125,126,133,139,158 в буд. літ."Х-4", заг.пл.11045,4 кв.м.".

01.07.2021 року об`єкт-3 відчужено ТОВ "Глобал Інвест Капітал" на користь ТОВ "Лізинг Пром" (код ЄДРПОУ 44284612) на підставі договору купівлі-продажу №1854 від 01.07.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бондаренко Г.Ю.

Щодо об`єкта-4 відбулись наступні зміни та відчуження.

21.09.2017 року опис об`єкта-4 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з "нежитлові приміщення 1-го поверху № 32-.--44, антресолі 1-го поверху №45-:-48 в будівлі літ. "Х-4", загальною площею 5955,1" було змінено на "нежитлові приміщення 1-го поверху № 63-:-74,80, антресолі 1-го поверху №111,136,137,138а в будівлі літ. "Х-4", загальною площею 5955,1 кв.м.".

03.09.2021 року об`єкт-4 відчужено ТОВ "Глобал Інвест Капітал" на користь ТОВ фірма "СКС" (код ЄДРПОУ 22722372) на підставі договору купівлі-продажу №1443 від 03.10.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мангушевою О.С.

18.06.2021 року закрито розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта-4 у зв`язку з його поділом.

Внаслідок поділу об`єкта-4 утворилось 2 об`єкти нерухомого майна, щодо кожного з яких було відкрито новий розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме:

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 74, антресолі 1-го поверху №138а, в будівлі літ. "Х-4", загальною площею 436,7 кв.м, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно -2392188363101 (далі - об`єкт - 4.1.);

- нежитлові приміщення 1-го поверху №63-:-73,80, антресолі 1-го поверху №111,136,137, в будівлі літ. "Х-4", загальною площею 5518,4 кв.м, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2392011863101 (далі - об`єкт-4.2.).

Щодо об`єкта-4.1. та об`єкта-4.2., які утворились внаслідок поділу об`єкта-4, відбулись наступні відчуження.

22.07.2021 року об`єкт-4.1. відчужено ТОВ фірма "СКС" на користь ТОВ "ТД Ирбис" (код ЄДРПОУ 31559190) на підставі договору купівлі-продажу №2671 від 22.07.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гончаренко Н.Ю.

01.07.2021 року об`єкт-4.2. відчужено ТОВ фірма "СКС" на користь ТОВ "Лізинг Пром" (код ЄДРПОУ 44284612) на підставі договору купівлі-продажу №1851 від 01.07.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бондаренко Г.Ю.

Станом на час звернення з даним позовом до суду в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровані наступні об`єкти нерухомого майна, які утворились внаслідок поділів нежитлових приміщень Х-4 після їх вибуття з володіння ТОВ "Ольга.":

- об`єкт-2 - нежитлові приміщення підвалу № 38, 38а, нежитлові приміщення 1-го поверху № 54, 61, 62, 63а, антресолі 1-го поверху № 104,109 в будівлі літ. "Х-4", загальною площею 8342.2 кв.м. реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 1291251863101, право власності на який зареєстровано за ТОВ"ТД Ирбис" ;

- об`єкт-3 - нежитлові приміщення 1-го пов.№ 81-:-84,87,93-:-103, антресолі 1-го пов.№112-:-119,122,123,125,126,133,139,158 в будівлі літ."Х-4", загальною площею 11045.4 кв.м.. реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 1291168363101, право власності на який зареєстровано за ТОВ "Лізинг Пром";

- об`єкт-4.1. - нежитлові приміщення 1-го поверху № 74, антресолі 1-го поверху №138а, в будівлі літ. "Х-4", загальною площею 436.7 кв.м. реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2392188363101, право власності на який зареєстровано за ТОВ "ТД Ирбис";

- об`єкт-4.2. - нежитлові приміщення 1-го поверху № 63-:-73, 80, антресолі 1-го поверху №111,136,137, в будівлі літ. "Х-4", загальною площею 5518.4 кв.м. реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2392011863101, право власності на який зареєстровано за ТОВ "Лізинг Пром".

За змістом позову позивач стверджує, що:

- спірний договір від 20.05.2009 року, укладений між ВАТ "Ольга" (правонаступником якого ТОВ "Ольга.") та ТОВ "Скандій", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бінус О.О. за реєстровим № 1910, містить ознаки фраудаторності, що свідчить про наявність підстав для визнання його недійсним; майно, що вибуло з власності ВАТ "Ольга" за вказаним правочином, підлягає витребуванню на користь ТОВ "Ольга." як правонаступника ВАТ "Ольга";

- спірний договір має усі ознаки договорів, вчинених на шкоду кредиторам ТОВ "Ольга." (фраудаторних договорів), з огляду на особу-контрагента ТОВ "Ольга.", дефекти оплати за цим договором, а також з огляду на момент його укладення.

Щодо особи-контрагента ТОВ "Ольга." позивач вказував, що належне ТОВ "Ольга." майно відчужено на користь ТОВ "Скандій" - заінтересованої (пов`язаної з ТОВ "Ольга.") особи. Кошти, якими ТОВ "Скандій" розрахувалось з ВАТ "Ольга" за спірне майно, були отримані ТОВ "Скандій" від ІП "Аврора", що перебувало під контролем ОСОБА_1 , який був бенефіціарним власником ВАТ "Ольга". При цьому, кошти, які надійшли на рахунок ВАТ "Ольга" в якості розрахунків за придбане майно, того ж дня були в повному обсязі "виведені" на рахунок іншого підприємства - ТОВ фірма "Пранк", єдиним власником якого був акціонер ВАТ "Ольга" ОСОБА_1 .

Щодо моменту укладення договору позивач вказував, що оспорюваний договір укладено ВАТ "Ольга" в період наявності у товариства невиконаних грошових зобов`язань перед кредиторами у значних розмірах.

В обґрунтування заявлених вимог про витребування на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга." з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг Пром" спірного майна, позивач вказував, що:

- ТОВ "Ольга." є власником об`єктів -2,-3,-4.1та 4.2, які утворились внаслідок формального поділу нежитлових приміщень Х-4, незважаючи на те, що станом на дату звернення з позовом право власності на об`єкт-3 і об`єкт-4.2 зареєстровано за ТОВ "Лізинг Пром";

- реєстрація права власності на спірне майно за ТОВ "Альфа Інвест Плюс", ТОВ "Глобал Інвест Капітал", ТОВ "Медея-М", ТОВ фірма "СКС", а станом на зараз - за ТОВ "Лізинг Пром", не свідчить про втрату ТОВ "Ольга." права власності на спірне майно, з огляду на те, що недобросовісні набувачі спірного майна за будь-яких обставин не могли набути права власності на нього; у добросовісних набувачів спірне майно може бути витребуване відповідно до ст.ст.330, 388 Цивільного кодексу України.

На підтвердження своїх вимог про витребування спірного майна на користь ТОВ "Ольга.", позивач зазначав, що вказане майно вибуло з володіння ТОВ "Ольга." за відсутності волі останнього, оскільки укладення оспорюваного договору внаслідок недобросовісних, нерозумних та таких, що суперечать інтересам товариства, дій керівника та учасників ТОВ "Ольга." свідчить про відсутність волі ТОВ "Ольга." як юридичної особи на відчуження спірного майна.

Вибуття нежитлових приміщень Х-4 із законного володіння ТОВ "Ольга." до ТОВ "Скандій" на підставі фраудаторного правочину свідчить про те, що останнє не набуло прав на розпорядження майном, а подальше відчуження майна від ТОВ "Скандій", як неправомочного володільця, до проміжних володільців (ПАТ "Таскомбанк", "ТОВ "Альфа Інвест Плюс", ТОВ "Глобал Інвест Капітал", ТОВ "Медея-М", ТОВ фірма "СКС") та до ТОВ "Лізинг Пром" свідчить про те, що ТОВ "Лізинг Пром" володіє майном без правових підстав.

Викладене, на думку позивача, підтверджує, що на час подання позову об`єкт-3 та об`єкт-4.2, які утворились внаслідок поділу нежитлових приміщень Х-4, знаходяться у незаконному володінні ТОВ "Лізинг Пром", оскільки були придбані ним від осіб, які не мали права відчужувати спірне майно.

Позивач зазначає про обґрунтованість позовних вимог щодо витребування спірного майна на користь ТОВ "Ольга." з огляду на доведеність обставин, які зумовлюють можливість витребування спірного майна з володіння ТОВ "Лізинг Пром" на підставі п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, за змістом позовної заяви, позивач зазначає про поважність причин пропуску строку позовної давності щодо звернення з даним позовом до суду.

Щодо цього позивач вказував наступні доводи:

- в період з 20.05.2009 року по 25.08.2015 року управління ТОВ "Ольга." здійснювали засновники та акціонери, в інтересах яких було укладено цей договір, а ліквідатор Малишева Т.А., яка була призначена цими засновниками, систематично вчиняла дії всупереч інтересам кредиторів ТОВ "Ольга.";

- у період з 26.08.2014 року по 08.12.2015 року повноваження ліквідатора ТОВ "Ольга." виконувала арбітражний керуючий Івіна В.В., яка також систематично вчиняла дії всупереч інтересам кредиторів ТОВ "Ольга." та була усунута судом за результатом розгляду скарги кредиторів у зв`язку з неналежним виконанням своїх повноважень;

- з 09.12.2015 року управління ТОВ "Ольга." здійснювали добросовісні ліквідатори, проте виявлення ними ознак фраудаторності оскаржуваного договору купівлі-продажу ускладнювалось з огляду на відсутність в матеріалах справи про банкрутство ТОВ "Ольга." документів, які підтверджували проведення розрахунків між ТОВ "Ольга." та ТОВ "Скандій" за оскаржуваним договором, ускладнення отримання відомостей від ІП "Аврора" щодо бенефіціарного власника цього підприємства з огляду на ліквідацію цього підприємства 28.01.2016 року; відсутність прямих доказів (окрім заяви свідка ОСОБА_8 ), які б доводили, що ОСОБА_1 є співвласником Торгівельної групи "Таргет", до якого входили ТОВ "Ольга.", ТОВ "Скандій" та ІП "Аврора", недобросовісну поведінку ОСОБА_1 як засновника ТОВ "Ольга." та ІП "Аврора" щодо приховування ним відомостей про те, що він був бенефіціаром компанії TOLEDO LIMITED (яка призначила ОСОБА_9 ліквідатором ТОВ "Ольга.") та ISIDA TRADING LLC, та їх примусове розкриття лише у травні 2020 року.

В обґрунтування заявлених вимог про припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг Пром" на спірне майно позивач, посилаючись на положення абз. 3 ч.3 ст.26, п.9 ч.1 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вказує, що у разі задоволення позовних вимог ТОВ "Ольга." про визнання недійсним оспорюваного договору та про витребування спірного майна у ТОВ "Лізинг Пром", для безперешкодної державної реєстрації права ТОВ "Ольга." на спірне майно за рішенням суду, необхідним є припинення цим рішенням права власності ТОВ "Лізинг Пром" на спірне майно, що зумовило звернення позивача з вимогою про припинення права власності ТОВ "Лізинг Пром" на об`єкт-3 та об`єкт-4.2.

Відповідно до вимог апеляційних скарг ОСОБА_1 та ТОВ "ТД Ирбис" предметом апеляційного перегляду є рішення місцевого господарського суду від 10.04.2024 року в частині висновків, викладених у мотивувальній частині рішення, щодо обґрунтованості тверджень позивача про наявність ознак фраудаторності оскаржуваного правочину та щодо наявності підстав для визнання його недійсним, та відповідно, витребування спірного майна, як такого, що відчужено за недійсним правочином.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 року у справі № 910/8357/18 зроблено висновок про те, що обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник має піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника має відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.

Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції "фраудаторності" при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору.

До таких обставин, зокрема, відноситься:

- момент укладення договору;

- контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа);

- ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника.

Отже, правопорядок не може залишати поза реакцією на такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18).

Через це будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину - правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (див. висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі N 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі N 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі N 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі N 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі N 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі N 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі N 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі N 908/794/19 (905/1646/17)).

Дослідивши докази, що стосуються фактів укладення ВАТ "Ольга" (боржником) спірного договору купівлі-продажу від 20.05.2009 року та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині висновків про наявність ознак фраудаторності оспорюваного договору купівлі-продажу, колегія суддів вважає такі висновки невірними, зробленими з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права з огляду на наступне.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що станом на дату укладення оспорюваного договору склад його сторін виглядав таким чином:

- ВАТ "Ольга" (продавець): ОСОБА_1 з часткою в розмірі 18 423 750,00 грн. (51%); ще три фізичні особи, інформація про яких не відображається в ЄДРПОУ, з часткою в розмірі 17 701 250,00 грн (49%).

- ТОВ "Скандій" (покупець): Іноземне підприємство "Селена" (код ЄДРПОУ34756174) з часткою в розмірі 63 000,00 грн (100%), єдиним засновником якого була компанія- нерезидент - EURIALA DEVELOPMENT LLC.

Однак, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 мав повноваження здійснювати управління та приймати обов`язкові рішення з усіх питань діяльності ВАТ "Ольга" та ТОВ "Скандій" на момент укладення оскаржуваного договору, а тому ВАТ "Ольга" та ТОВ "Скандій" є пов`язаними між собою особами.

Так, зазначені висновки суду першої інстанції обґрунтовані тим, що:

- рішенням Антимонопольного комітету України від 19.01.2011 року № 15-р "Про надання дозволу на узгоджені дії" було встановлено, що учасниками корпорації "Торгівельна група "Тагіт" є 28 суб`єктів господарювання, серед яких, зокрема: ТОВ "Скандій", ІП "Селена", ТОВ Фірма "Пранк", ТОВ "Ольга";

- місцем реєстрації компанії EURIALA DEVELOPMENT LLC була та ж сама адреса, яка була місцем реєстрації компанії ISIDA TRADING LLC, США. У свою чергу, бенефіціарним власником компанії ISIDA TRADING LLC, США, був ОСОБА_1 ;

- за змістом відповідей в письмовому опитування учасника справи ( ОСОБА_1 ) як свідка (том 4 а.с.188), наданих в порядку ст. 90 ГПК України на виконання вимог ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2022 року у справі №29/5005/6381/2011 (904/2823/22), ОСОБА_1 зазначено, що він був єдиним бенефіціарним власником компанії EURIALA DEVELOPMENT LLC, яка була єдиним учасником ІП "Селена", яка була єдиним учасником ТОВ "Скандій" станом на час укладання оспорюваного правочину.

Однак, вказаним рішенням Антимонопольного комітету України від 19.01.2011 року №15-р встановлено, що лише ТОВ фірма "ПРАНК", ТОВ "ВСІПР", ПФ "ПАП-СЕРВІС", ПФ "ОРНАТУС" пов`язані відносинами контролю із фізичними особами - громадянами України ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , які є братами. Тоді як обставина пов`язаності ОСОБА_1 із ТОВ "Скандій" у рішенні Антимонопольного комітету України не була встановлена.

Натомість, колегією суддів встановлено, що у згаданому рішенні Антимонопольного комітету України міститься наступне положення (із посиланням на Статут Корпорації): "Корпорація утворюється як договірне об`єднання, яке не є господарським товариством чи підприємством; не здійснює підприємницької діяльності, учасники корпорації не отримують прибутків (дивідендів) від її діяльності. Корпорація не має права здійснювати управління та контроль за діяльністю Учасників, крім випадків, передбачених статутом та установчим договором, що входять до її складу та виконувати функції із розпорядження їх майном".

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами скаржників ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ирбис" про те, що входження ТОВ "Ольга." та ТОВ "Скандій" до складу однієї корпорації "Торгівельна група "Тагіт" у 2011 році не є належним доказом того, що ці юридичні особи були підконтрольні ОСОБА_1 (були пов`язані відносинами контролю з ним), тим більше у період травня 2009 року.

Тому дане рішення Антимонопольного комітету України не може слугувати доказом причетності ОСОБА_1 до управління ТОВ "Скандій" через начебто підконтрольних осіб, оскільки: (1) в наведеному рішенні не розкритий ланцюг бенефіціарного володіння ОСОБА_1 зазначеними юридичними особами, зокрема, ТОВ "Скандій", оскільки той факт, що чотири юридичні особи (ТОВ фірма "Пранк", ТОВ "ВСІПР", ПФ "ПАП-СЕРВІС", ПФ "ОРНАТУС") пов`язані відносинами контролю з ОСОБА_1 , не є належним доказом того, що інші юридичні особи, зокрема ТОВ "Скандій", які входять до цієї корпорації, також пов`язані з ОСОБА_1 такими відносинами контролю.

Також колегією суддів встановлено, що наведене рішення Антимонопольного комітету України про створення корпорації "Торгівельна група "Тагіт" має дату прийняття 19.01.2011 року, тобто поза часовими межами укладення оспорюваного правочину (через майже 2 роки після укладення оспорюваного у цій справі договору). А тому станом на момент укладення оспорюваного договору така Корпорація ще не існувала.

До того ж, як вбачається з вказаного рішення Антимонопольного комітету України, до створення Корпорації "Торгівельна група "Тагіт" ТОВ "Ольга." (боржник) не було пов`язане відносинами контролю з будь-якими суб`єктами господарювання, які стали учасниками цієї Корпорації.

Таким чином, дане рішення Антимонопольного комітету України не є належним доказом того, яка фізична особа була кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Скандій" або здійснювала управління ТОВ "Скандій" станом на травень 2009 року, а зазначені у цьому рішенні Антимонопольного комітету України обставини, які мали місце у 2011 році, не входять у предмет доказування у даній справі.

Висновки суду першої інстанції про те, що управління ТОВ "Скандій" на момент укладення оспорюваного договору здійснював ОСОБА_1 , оскільки в період з 02.04.2013 року по 16.12.2020 року часткою розміром 100% статутного капіталу ТОВ "Скандій" володіло ТОВ "Фідея", єдиним засновником якого в період з 24.01.2011 року до 04.03.2014 року була компанія-нерезидент LILIT INK, одноосібним бенефіціарним власником якої з квітня 2009 року є ОСОБА_1 , є хибними з огляду на наступне.

Відповідно ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Верховний Суд у постанові від 15.11.2019 року у справі № 909/887/18 зробив висновок, що докази, які подаються до суду, повинні бути належними, тобто стосуватися предмета доказування, інакше суд не бере їх до розгляду згідно з ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України. Сторона, яка подає доказ на підтвердження обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, здійснює це саме таким чином, щоб поданий нею доказ був належним, тобто вказує, для доведення яких саме належних до предмету доказування обставин сторона подає цей доказ, або стверджує про обставини і посилається при цьому на доказ існування цих обставин.

Колегія суддів зазначає, що предметом доказування у даній справі є обставини того, яка особа (які особи) прямо та/або опосередковано володіла (володіли) часткою у статутному капіталі ТОВ "Скандій" станом на дату укладення оспорюваного договору від 20.05.2009 року.

Натомість, висновки суду першої інстанції про пов`язаність ТОВ "Ольга." та ТОВ "Скандій" зроблені на підставі фактів опосередкованого володіння ОСОБА_10 часткою у статутному капіталі ТОВ "Скандій" у 2013 році, тобто через 4 роки після укладення оспорюваного правочину. Тому ці обставини, встановлені судом першої інстанції, не входять до предмету доказування у справі, оскільки мали місце через 4 роки після укладення спірного договору від 20.05.2009 року. У зв`язку з цим ці висновки суду першої інстанції зроблені з порушенням норм процесуального права - ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України.

Також суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що місцем реєстрації компанії EURІАLA DEVELOPMENT LLC була та ж сама адреса, яка була місцем реєстрації компанії ISIDA TRADING LLC, США, бенефіціарним власником якої був ОСОБА_11 , що було розкрито на підставі рішення Верховного Суду Белізу від 11.05.2020 року у справі № 254 (2020), отриманого ліквідатором ТОВ "Ольга." у травні 2020 року.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційних скарг про те, що сам по собі факт реєстрації НОМЕР_5 ОСОБА_12 та ISIDA TRADING LCC, бенефіціарним власником якої є ОСОБА_1 , за однією адресою не може свідчити про те, що бенефіціарним власником EURІАLA ОСОБА_12 чи особою, яка здійснювала управління компанією EURІАLA ОСОБА_12 , був саме ОСОБА_1 , а протилежні висновки суду першої інстанції є лише припущенням.

Колегією суддів встановлено, що станом на 20.05.2009 року єдиним засновником ТОВ "Скандій" (покупця спірного майна) було ІП "Селена", єдиним засновником якого була компанія EURІАLA DEVELOPMENT L.C.

Відомостей щодо засновника чи кінцевого бенефіціарного власника EURІАLA ОСОБА_13 або жодних інших належних і допустимих доказів на підтвердження своїх доводів про те, що управління компанією EURІАLA ОСОБА_13 на момент укладення спірного договору здійснювали засновники (акціонери) ТОВ "Ольга." (ВАТ "Ольга), зокрема, ОСОБА_1 , позивачем не надано.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційних скарг ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ирбис" про те, що оскільки ТОВ "Ольга." та ТОВ "Скандій" не мали спільних засновників, керівників, а засновником покупця майна станом на час укладення оспорюваного договору було ІП "Селена", засновником якої, в свою чергу, була EURІАLA DEVELOPMENT LLC(США), яка в свою чергу не має жодного зв`язку з ОСОБА_1 , оскільки даний факт не доведений та не підтверджений позивачем жодним належним та допустимим доказом, а висновки місцевого господарського суду щодо фраудаторності оспорюваного правочину є передчасними.

Посилання суду першої інстанції на рішення Верховного Суду Белізу від 11.05.2020 року у справі № 254 (2020), отримане ліквідатором ТОВ "Ольга." у травні 2020 року, не спростовує доводи апеляційних скарг, оскільки, як вірно зазначають скаржники ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Ирбис", вказаним рішенням Верховного Суду Белізу від 11.05.2020 року у справі № 254 (2020) було примусово розкрито відомості про ОСОБА_14 як кінцевого бенефіцарного власника компаній TOLEDO LIMITED, , LILIT INC, ISIDA TRADING LLC, жодна з яких ані прямо, ані опосередковано не володіла часткою у статутному капіталі ТОВ "Скандій" (покупця майна) на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу.

У свою чергу, відповіді в письмовому опитування учасника справи ( ОСОБА_14 ) як свідка, які надані в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, які враховані місцевим господарським судом, не спростовують доводів апеляційних скарг цих апелянтів з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги ТОВ "ТД Ирбис" про те, що обставина кінцевого бенефіціарного володіння юридичною особою має бути встановлена не на підставі показань свідків, а на підставі інших належних доказів. Такими доказами, на думку колегії суддів, можуть бути відомості з відповідного державного реєстру, правочини щодо купівлі-продажу частки (корпоративних прав), протоколи рішень загальних зборів учасників юридичної особи, трастові декларації чи інші документи, які містять відомості про відносини між номінальним та реальним власником юридичної особи тощо.

Однак, такі докази в матеріалах справи відсутні, а тому висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_11 був кінцевим бенефіціарним власником компанії EURІАLA ОСОБА_13 на момент укладення оспорюваного договору, зроблені з порушенням ч. 2 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

Крім цього, місцевий господарський суд не звернув уваги, що у відповіді на питання "1. Чи здійснювали Ви контроль над ТОВ "Скандій" (код ЄДРПОУ 36371380) станом на 20.05.2009 та через яку компанію Ви здійснювали такий контроль?" ОСОБА_1 у заяві свідка зазначає, що "У 2009-2010 р.р. мій статус як бенефіціарного власника компанії-нерезидента EURELIA DEVELOPMENT LLC. був номінальним, а фактичне управління компанією-нерезидентом EURELIA DEVELOPMENT LLC, ІП "Селена" та ТОВ "Скандій", а також ВАТ "Ольга", які входили до компаній групи "Target", здійснювали мої брати ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Зазначене підтверджується пунктами 1, 8, 11, 13, 18, 30 заяви ОСОБА_8 як свідка у справі №29/5005/6381/2011 від 21.10.2019, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Богданович А.О., копія якої додається до цієї відповіді, а також письмовими поясненнями ОСОБА_17 від 21.02.2020, поданими у справу № 29/5005/6381/2011, копія яких також додається до цієї відповіді".

Таким чином, із заяви свідка ОСОБА_14 вбачається, що він не визнає обставину здійснення контролю (управління) ані над ТОВ "Скандій" (покупцем спірного майна), ані над компанією EURIALA DEVELOPMENT LLC, натомість стверджує, що такий контроль (управління) здійснювали інші особи.

Тому встановлена судом першої інстанції обставина того, що ОСОБА_1 був єдиним бенефіціарним власником компанії EURIALA DEVELOPMENT LLC, яка була єдиним учасником ІП "Селена", яка була єдиним учасником ТОВ "Скандій", станом на час укладання оспорюваного правочину, є недоведеною. Суд першої інстанції визнав встановленими обставини того, що ОСОБА_1 мав вплив (здійснював управління) на особу продавця та особу покупця, та що ВАТ "Ольга" та ТОВ "Скандій" є пов`язаними між собою особами, однак ці обставини не доведені наявними у справі доказами.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 здійснював як управління ВАТ "Ольга" (продавцем майна), так і ТОВ "Скандій" (покупцем майна) на час укладання оспорюваного правочину, зроблені місцевим господарським судом з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з цим, доводи апеляційних скарг в цій частині знайшли своє підтвердження.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційних скарг третіх осіб у даній справі про те, що позивачем не доведено, а судом першої інстанції на підставі належних та допустимих доказів не встановлено, що ТОВ "Скандій" як особа-контрагент ТОВ "Ольга." є заінтересованою (пов`язаною з ТОВ "Ольга.") особою, а отже й не доведено, що особа-контрагент ТОВ "Ольга." є такою особою, укладення договору з якою дозволяє зробити висновок про наявність у такого договору ознак фраудаторного правочину.

Крім цього, місцевий господарський суд погодився з доводами позивача та дійшов висновку, що оспорюваний договір має інші ознаки фраудаторного правочину, а саме:

- щодо сплати ціни контрагентом боржника: кошти, якими ТОВ "Скандій" розрахувалось з ВАТ "Ольга" за спірне майно, були отримані ТОВ "Скандій" від ІП "Аврора", що перебувало під контролем Протаса Владислава Миколайовича., який був бенефіціарним власником ВАТ "Ольга", при цьому в той же день кошти, які надійшли на рахунок ВАТ "Ольга" в якості розрахунків за придбане майно, того ж дня були в повному обсязі "виведені" на рахунок іншого підприємства - ТОВ фірма "Пранк", єдиним власником якого був акціонер ВАТ "Ольга";

- щодо моменту укладення договору: оспорюваний договір укладено ВАТ "Ольга" в період наявності у товариства невиконаних грошових зобов`язань перед кредиторами у значних розмірах.

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Висновки місцевого господарського суду про фраудаторність оспорюваного договору купівлі-продажу з підстав дефекту оплати ціни контрагентом боржника та моменту укладення договору зроблені на підставі наступних доказів: копії виписки з рахунку ТОВ "Скандій" у ПАТ "Південкомбанк" щодо руху коштів 25.05.2009 року, копії платіжних доручень №6-11 від 25.05.2009 року, копії листа ТОВ "Карпос" від 15.09.2016 року, копії листа ТОВ "Скандій" від 05.08.2016 року, копій Балансу ТОВ "Ольга" станом на 31.12.2010 року, Балансу ТОВ "Ольга" станом на 31.12.2009 року, Балансу ТОВ "Ольга" станом на 31.12.2008 року, Звіту про фінансові результати ТОВ "Ольга" за 2008 рік; Звіту про фінансові результати ТОВ "Ольга" за 2009 рік; Звіту про фінансові результати ТОВ "Ольга" за 2010 рік; Звіту про рух грошових коштів ТОВ "Ольга" за 2008 рік; Звіту про рух грошових коштів ТОВ "Ольга" за 2009 рік; Звіту про рух грошових коштів ТОВ "Ольга" за 2010 рік; Звіту про власний капітал ТОВ "Ольга" за 2008 рік; Звіту про власний капітал ТОВ "Ольга" за 2009 рік; Звіту про власний капітал ТОВ "Ольга" за 2010 рік; Приміток до річної фінансової звітності ТОВ "Ольга" за 2008 рік; Приміток до річної фінансової звітності ТОВ "Ольга" за 2009 рік; Приміток до річної фінансової звітності ТОВ "Ольга" за 2010 рік.

Відповідно до положень ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Тобто, при зверненні з даним позовом, на позивача покладений тягар доведення обставин, на які позивач посилається в обґрунтування своїх вимог, в тому числі щодо фраудаторності оспорюваного договору купівлі-продажу.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.

Відповідно до ч.ч.1,2,5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

З матеріалів справи вбачається, що за змістом клопотання від 07.02.2024 року ТОВ "ТД Ирбис" звернулось до суду з вимогою про витребування доказів, яке було вмотивоване, в тому числі, тим, що вищенаведені документи є важливими для повного, всебічного та об`єктивного вирішення справи, оскільки від них залежить встановлення фактичних обставин, якими обґрунтовується позов, а ТОВ "ТД Ирбис" ставить під сумнів відповідність поданих позивачем копій письмових доказів їх оригіналам, у зв`язку з чим, у разі ненадання позивачем витребуваних документів, суд в силу ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України не може брати до уваги копії таких письмових доказів.

Колегією суддів встановлено, що ухвалами місцевого господарського від 29.03.2023 року та від 08.02.2024 року по справі №29/5005/6381/2011(904/2823/22) судом задоволено клопотання ТОВ "ТД Ирбис" та витребувано у позивача оригінали наведених вище документів.

07.03.2024 року від позивача надійшло клопотання, за змістом якого позивач зазначає про неможливість надання оригіналу витребуваної виписки з рахунку ТОВ "Скандій" у ПАТ "Південкомбанк" щодо руху коштів 25.05.2009 року, платіжних доручень №6-11 від 25.05.2009 року, відповідей ТОВ "Скандій" від 05.08.2016 року та ТОВ "Карпос" від 15.09.2016 року та оригіналів інших витребуваних судом доказів.

27.03.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ирбис" щодо ненадання позивачем оригіналів письмових доказів, за змістом яких ТОВ "ТД Ирбис" вказує, що за відсутності у позивача оригіналів витребуваних документів, з посиланням на які останній обґрунтовує свої позовні вимоги, відсутні підстави для врахування вказаних доказів під час розгляду справи, з огляду на те, що ТОВ "ТД Ирбис" зазначило про наявність обґрунтованих сумнівів щодо належності, допустимості, достовірності та вірогідності поданих позивачем доказів.

За викладених обставин, ТОВ "ТД Ирбис" зазначало суду першої інстанції про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження факту отримання ТОВ "Скандій" коштів від ІП "Аврора", що перебувало під контролем Протаса В.М., "виведення" коштів ВАТ "Ольга", які надійшли в якості "розрахунків" за придбане майно на рахунок ТОВ фірма "Пранк", єдиним власником якого був акціонер ВАТ "Ольга", а також доказів на підтвердження факту укладення оспорюваного договору в період наявності у ВАТ "Ольга" невиконаних грошових зобов`язань перед кредиторами у значних розмірах.

Однак, колегія суддів зазначає, що наведені обставини та доводи не були враховані судом першої інстанції, їм не було надано жодної оцінки, у зв`язку з чим місцевим господарським судом було порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Відповідно до ч.6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Аналогічний висновок щодо неможливості врахування судом письмових доказів, поданих у копіях, оригінали яких не надано суду, у разі заявлення учасником у справі клопотання про витребування оригіналів таких письмових доказів, та якщо учасник справи ставить під сумнів відповідність поданих позивачем копій письмових доказів їх оригіналам, зроблено Верховним Судом у постанові від 19.03.2019 року у справі № 925/1027/15.

У пункті 7.3.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 року у справі № 906/1336/19 зроблено висновок щодо застосування наведеної процесуальної норми, а саме: такий наслідок неподання для огляду оригіналу письмового доказу є імперативним, а отже, для підтвердження відповідності копії оригіналу документа сторона спору зобов`язана надати суду для огляду оригінал письмового документа або зазначити про наявність в іншої особи оригіналу такого письмового документа.

Тому колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги ТОВ "ТД Ирбис" про те, що в порушення імперативних вимог ч.6 ст.91 Господарського процесуального кодексу України та без врахування наведених висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми права, судом першої інстанції безпідставно прийнято до уваги подані копії письмових доказів, які були витребувані ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2024 року та не надані позивачем.

Оскільки суд першої інстанції, з урахуванням ч.6 ст.91 Господарського процесуального кодексу України, не мав підстав приймати у якості доказів зазначені вище копії письмових доказів, на які позивач посилався на підтвердження позовних вимог та доведення фраудаторності оспорюваного правочину, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем не доведено, що оспорюваний договір має усі ознаки договорів, вчинених на шкоду кредиторам ТОВ "Ольга." (фраудаторних договорів), з огляду на особу-контрагента ТОВ "Ольга.", дефекти оплати за цим договором, а також з огляду на момент його укладення, про які позивач зазначав у позовній заяві.

На думку колегії суддів викладене вище свідчить про недоведеність обставин, що мають значення для справи (щодо наявності усіх ознак фраудаторності оскаржуваного правочину, які зазначено позивачем), які суд першої інстанції визнав встановленими.

Отже, з огляду на неподання оригіналів витребуваних судом доказів, копії яких були поставлені під сумнів іншими учасниками справи та не повинні братися судом до уваги відповідно до ч.6 ст.91 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не доведено наявність дефектів оплати за оскаржуваним договором. Позивач не довів, що кошти, якими ТОВ "Скандій" розрахувалось з ВАТ "Ольга" за спірне майно, були отримані ТОВ "Скандій" від ІП "Аврора", що перебувало під контролем Протаса Владислава Миколайовича, який був бенефіціарним власником ВАТ "Ольга", та не довів, що в той же день кошти, які надійшли на рахунок ВАТ "Ольга" в якості розрахунків за придбане майно, того ж дня були в повному обсязі "виведені" на рахунок іншого підприємства - ТОВ фірма "Пранк", єдиним власником якого був акціонер ВАТ "Ольга". Отже, позивачем не доведено обставин отримання коштів ТОВ "Скандій" від ІП "Аврора" та перерахування коштів ВАТ "Ольга" на рахунки ТОВ фірма "Пранк".

Копії письмових доказів (перелічені у п.1-п.5 ухвали суду від 08.02.2024 року), які надані позивачем на доведення обставин дефектів оплати, не відповідають вимогам ст.ст.76-78 Господарського процесуального кодексу України, були обґрунтовано поставлені під сумнів учасниками справи та у зв`язку з ненаданням їх оригіналів суду не повинні були братися судом до уваги відповідно до ч.6 ст.91 Господарського процесуального кодексу України.

Також колегія суддів зазначає, що з огляду на неподання оригіналів витребуваних судом доказів, копії яких були поставлені під сумнів іншими учасниками справи та не повинні братися судом до уваги відповідно до ч.6 ст.91 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не доведено, що оспорюваний договір укладено ВАТ "Ольга" в період наявності у товариства невиконаних грошових зобов`язань перед кредиторами у значних розмірах та напередодні банкрутства ТОВ "Ольга.".

Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Проте, рішення місцевого господарського суду у цій справі не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, про що свідчить викладене вище.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права (ст.ст. 13, 74, 76, 91 Господарського процесуального кодексу України), позивачем не доведено обставини, що мають значення для справи (обставини пов`язаності ТОВ "Скандій" як контрагента боржника з боржником, обставини виведення грошових коштів, отриманих боржником від продажу спірного майна, на користь пов`язаної з ВАТ "Ольга" компанії ТОВ фірма "Пранк" та інші обставини, що мають значення для справи), у зв`язку з чим висновки місцевого господарського суду про наявність в оспорюваного договору купівлі-продажу від 20.05.2009 ознак фраудаторного правочину не відповідають дійсним обставинам справи.

Висновки місцевого господарського суду про наявність підстав для витребування спірного майна з чужого незаконного володіння ТОВ "Лізинг Пром" на підставі п. 3) ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України та припинення права власності ТОВ "Лізинг Пром" ґрунтуються на висновках про вибуття спірного майна на підставі оспорюваного у цій справі фраудаторного правочину та, у зв`язку з цим, за відсутності волі власника на законне відчуження цього майна, оскільки за таким правочином, як стверджує місцевий господарський суд, воля власника спрямована не на правомірну реалізацію свого права власності, а на зловживання ним для досягнення неправомірної цілі - завдання шкоди кредиторам.

Оскільки позивачем не доведено, що оспорюваний договір купівлі-продажу від 20.05.2009 року містить ознаки фраудаторного правочину, то колегія суддів дійшла висновку про відсутність матеріально-правових підстав для витребування цього майна на користь ТОВ "Ольга." з володіння ТОВ "Лізинг Пром", адже позивачем не доведено факту незаконного вибуття цього майна з володіння боржника не з його волі.

У зв`язку з цим, висновки місцевого господарського суду про наявність матеріально-правових підстав для задоволення вимог позивача про витребування спірного майна з володіння ТОВ "Лізинг Пром" зроблені з порушенням норм матеріального права, а саме п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційних скарг ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ирбис" про те, що /у позові ліквідатора ТОВ "Ольга." в цій справі слід було відмовити з підстав відсутності порушеного права позивача, необґрунтованості та недоведеності позовних вимог, а тому виходячи з повноважень суду апеляційної інстанції, передбачених п.2 ч.1 ст. 275, ч. 4 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, рішення місцевого господарського суду слід змінити в частині обґрунтування причин відмови у задоволенні позовних вимог, а саме: виключити з мотивувальної частини висновки про наявність порушеного права, обґрунтованість та доведеність вимог позивача та висновки щодо пропущення строку позовної давності; доповнити мотивувальну частину висновками про відсутність порушеного права позивача, необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог у редакції цієї постанови.

Відповідно до вимог апеляційної скарги позивача - ліквідатора ТОВ "Ольга.", предметом апеляційного перегляду є рішення місцевого господарського суду від 10.04.2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним оспорюваного договору купівлі-продажу від 20.05.2009 року про витребування спірного майна з чужого незаконного володіння ТОВ "Лізинг Пром" та припинення права власності ТОВ "Лізинг Пром" на це майно.

Ліквідатор ТОВ "Ольга." не погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що позивачем було пропущено строк позовної давності для звернення з цим позовом за відсутності поважних причин пропущення строку позовної давності, та стверджує про наявність поважних причин пропущення позовної давності у розумінні ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Щодо доводів апеляційної скарги позивача колегія суддів звертає увагу на наступне:

Європейський Суд з прав людини наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 року за заявами № 22083/93 та № 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 57 рішення від 20.09.2011 року за заявою № 14902/04 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелюватись із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20.12.2007 року у справі "Фінікарідов проти Кіпру").

Отже, застосування інституту позовної давності є одним з інструментів, який забезпечує дотримання принципу юридичної визначеності. Відтак, вирішуючи питання про застосування позовної давності, суд має повно з`ясувати усі обставини, пов`язані з фактом обізнаності та об`єктивної можливості особи бути обізнаною щодо порушення її прав та законних інтересів, ретельно перевірити доводи учасників справи у цій частині, дослідити та надати належну оцінку наданим ними в обґрунтування своїх вимог та заперечень доказів.

Як унормовано ст.256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч.ч.3,4 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст.ст.257, 261 Цивільного кодексу України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 року по справі № 910/18560/16 (12-143гс18) зроблено наступний правовий висновок: "Однак застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог".

Отже, позовна давність може застосовуватися виключно, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими та доведеними.

Виходячи з вимог ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

А отже, відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права не потребує зазначення у рішенні суду висновку щодо вирішення питання спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову.

Оскільки за результатами розгляду апеляційних скарг ОСОБА_1 та ТОВ "ТД Ирбис" колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні позову ліквідатора ТОВ "Ольга." у зв`язку з відсутністю порушеного права позивача та з підстави необґрунтованості позову, то вказане усуває потребу у вирішенні та дослідженні питання про сплив позовної давності, так само як і питання про наявність чи відсутність поважних причин її пропущення, на дослідженні яких наполягає ліквідатор ТОВ "Ольга." у своїй апеляційній скарзі.

Тому доводи апеляційної скарги ліквідатора ТОВ "Ольга." про наявність поважних причин пропущення позовної давності у розумінні ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України не спростовують висновків колегії суддів про необхідність відмови в задоволенні позову ліквідатора ТОВ "Ольга." у зв`язку з відсутністю порушеного права позивача та з підстави необґрунтованості позову.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, встановивши невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги ліквідатора ТОВ "Ольга." та про задоволення апеляційних скарг ОСОБА_1 , ТОВ "ТД Ирбис" та зміну рішення господарського суду в оскаржуваній частині, а саме - в мотивувальній частині рішення.

За приписами ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга." на рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № 29/5005/6381/2011 (904/2823/22) від 10.04.2024 року залишити без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ирбис" на рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № 29/5005/6381/2011 (904/2823/22) від 10.04.2024 року задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № 29/5005/6381/2011 (904/2823/22) від 10.04.2024 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення суду в редакції даної постанови.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга." (49000, м.Дніпро, вул. Краснопільська, 9, ідентифікаційний номер юридичної особи 30236375) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати за розгляд апеляційної скарги в розмірі 50 868,00 грн. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга." (49000, м.Дніпро, вул. Краснопільська, 9, ідентифікаційний номер юридичної особи 30236375) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ирбис" (61001, м.Харків, провулок Микитинський, 24, ідентифікаційний код юридичної особи 31559190) судові витрати за розгляд апеляційної скарги в розмірі 63 585,00 грн. Видати наказ.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складання повного тексту постанови.

Постанова складена та підписана 16.12.2024 року.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя О.Г. Іванов

Суддя Ю.Б. Парусніков