Рішення

від 04.12.2024 по справі 902/855/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" грудня 2024 р.Cправа № 902/855/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.,

За участю представників:

прокурор Міняйло І.М., службове посвідчення №072234 від 01.03.2023;

позивача не з`явився;

відповідача1 не з`явився;

відповідача2 Гончар О.І., ордер серії АВ №1029803 від 01.09.2024;

Федчук Т.М., ордер серії АВ №1112899 від 31.10.2024;

присутній Дробаха І.М., згідно паспорту

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Виконувача обов`язків керівника Гайсинської окружної прокуратури (вул. Волонтерів, 15а, м. Гайсин, Вінницька обл., 23700) в інтересах держави в особі

Дашівської селищної ради (вул. Горького, буд. 9, смт Дашів, Гайсинський р-н, Вінницька обл, 22740)

до: Комунального підприємства "Житлокомунгосп" Дашівської селищної ради (вул. Пушкіна, 45, смт Дашів, Гайсинський р-н, Вінницька обл, 22740)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037)

про: визнання додаткових угод недійсними та стягнення 74 389,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Виконувача обов`язків керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дашівської селищної ради до Комунального підприємства "Житлокомунгосп" Дашівської селищної ради та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" про визнання недійсними додаткових угод № 3 від 30.08.2023, №3 від 29.09.2023 та №5 від 22.12.2023 до Договору №ІЛ-230100 від 27.12.2022 про постачання електричної енергії споживачу та стягнення 74 389,30 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 09.08.2024 справу передано для розгляду судді Маслію І.В.

Ухвалою суду від 13.08.2024 відкрито провадження у справі № 902/855/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 02.09.2024.

21.08.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" надійшов відзив на позовну заяву.

02.09.2024 на електронну адресу суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив ТОВ "Енера Вінниця", яка в подальшому 03.09.2024 надійшла засобами поштового зв`язку.

Від відповідача1 Дашівської селищної ради 02.09.2024 надійшов відзив на позовну заяву.

На визначену судом дату в судове засідання 02.09.2024 з`явився прокурор та представники відповідачів, позивач правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався.

За наслідками судового засідання, суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 07.10.2024 о 10:00 год.

Враховуючи неявку у судове засідання позивача, суд ухвалою від 03.09.2024 повідомив останнього про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

05.09.2024 до суду від відповідача2 ТОВ "Енера Вінниця" надійшли заперечення на відповідь на відзив.

09.09.2024 від прокуратури надійшли відповідь на відзив відповідача1 та пояснення, в яких зазначено, що при написанні позовної заяви в її прохальній частині допущено помилку у зазначенні адреси відповідача1 та його коду ЄДРПОУ. До пояснень прокуратурою додано уточнену позовну заяву.

12.09.2024 до суду від відповідача2 надійшло клопотання про зупинення розгляду справи до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи 918/1043/21.

03.10.2024 від прокуратури надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

07.10.2024 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.

На визначену судом дату в судове засідання 07.10.2024 з`явився прокурор та представники відповідачів, позивач правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався.

В судовому засіданні представник відповідача2 заявила усне клопотання про залишення без розгляду клопотання про зупинення провадження у справі, яке судом задоволено протокольною ухвалою.

За наслідками судового засідання, суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті на 13.11.2024 о 14:30 год.

Враховуючи неявку у судове засідання позивача, суд ухвалою від 08.10.2024 повідомив останнього про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

07.10.2024 до суду від відповідача2 надійшли додаткові пояснення.

12.11.2024 від відповідача1 до суду надійшли додаткові пояснення.

На визначену судом дату в судове засідання 13.11.2024 з`явився прокурор та представники відповідача 1, позивач та відповідач 2 правом участі в судовому засіданні представників не скористались.

За наслідками судового засідання, суд протокольною ухвалою оголосив перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 14:30 год. 04.12.2024.

Враховуючи неявку у судове засідання позивача та відповідача 2, суд ухвалою від 14.11.2024 повідомив останніх про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

03.12.2024 до суду від відповідача2 надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.

На визначену судом дату в судове засідання 04.12.2024 з`явився прокурор та представники відповідача1, інші учасники процесу правом участі своїх представників в судовому засіданні не скористались, водночас судом враховано, наявні в матеріалах справи, клопотання позивача та відповідача2 про розгляд справи за відсутності представників останніх.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13,74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання позивачів та третьої особи.

В судовому засіданні прокурор підтримала позовні вимоги в повному обсязі, та просила їх задовольнити.

Представники відповідача1 проти задоволення позову заперечили та просили відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 04.12.2024 судом проголошено вступну і резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представників відповідача1, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Обставини встановлені судом.

В грудні 2022 року Комунальним підприємством «Житлокомунгосп» Дашівської селищної ради (далі відповідач1) проведено закупівлю (UА-2022-11-30-014668-а) шляхом застосування процедури відкритих торгів з особливостями щодо предмету закупівлі «Електрична енергія» ДК 021:2015:09310000-5 по лоту з очікуваною вартістю 1 274 400,00 грн на придбання 212400 кВт/год електричної енергії.

Згідно з протоколом розкриття тендерної пропозиції UА-2022-11-30-014668-а від 09.12.2022 визначено переможцем Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (далі відповідач2) з остаточною ціновою пропозицією 943 056,00 грн з ПДВ.

У подальшому між КП «Житлокомунгосп» (в договорі Споживач) та ТОВ "Енера Вінниця" (в договорі Постачальник) укладено договір №ІЛ-230100 від 27.12.2022 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір).

За цим Договором Постачальник продає Електричну енергію, код за ДК 021:2015 09310000-5 - Електрична енергія, Споживачу для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (п. 1.1. та п. 1.2. Договору).

Початком постачання електричної енергії Споживачу є 01.01.23 (п. 2.1. Договору).

Постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена умовами даного Договором. Обсяг закупівлі електричної енергії (Товару) складає 212 400 кВт/год. Обсяги закупівлі електричної може коригуватися в бік зменшення. залежно від реального фінансування видатків. Споживач може коригувати щомісячні обсяги споживання шляхом направлення повідомлення про коригування обсягів споживання та/або розміщення в особистому кабінеті споживача інформації щодо зміни щомісячних обсягів закупівлі або в інший спосіб визначений сторонами умовами даного Договору. Обсяг проданої споживачу електроенергії визначається ОСР та підтверджується шляхом підписання Сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/акта приймання-передачі електричної енергії (п. 2.3. 2.6. Договору).

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з умовами пункту 4.2 цього Договору. У разі надання у встановленому порядку Постачальником Споживачу повідомлення про зміни умов цього Договору (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу па послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, цей Договір вважається зміненим (в тому числі ціни за одиницю 1 кВт.год) з дати вказаній сторонами у додатковій угоді зміни його умов (п. 4.1. Договору).

Ціна за 1 кВт./год складає 4,44 грн. з ПДВ. Вартість Договору складає 943 056,00 грн. з ПДВ, - кошти місцевого бюджету - 570096,00 грн, - власні кошти - 372960,00 грн. Ціна електричної енергії, в тому числі за одиницю кіловат години може змінюватися у випадках визначених п.12.8 даного Договору (п. 4.3. Договору).

Інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному вебсайті Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування. Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 4.4 4.6. Договору).

Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк не раніше 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання Сторонами акту приймання-передачі електричної енергії (п. 4.8. Договору).

Відповідно до п.12.1 цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з 01.01.2023 та діє до 31.12.2023.

Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов Договору Споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати Договір. Постачальник зобов`язаний повідомити Споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику, якщо Споживач не приймає нові умови (п. 12.6. Договору).

Істотні умови даного Договору, в тому числі ціна за одиницю Товару, можуть змінюватися, шляхом укладення відповідної додаткової угоди до даного Договору у наступних випадках: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; У цьому випадку Сторони погоджуються, що зміна обсягів Товару відбувається на підставі письмового звернення Сторони Договору із зазначенням підстав та обґрунтування щодо зменшення обсягів, визначених даним Договором. 2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. У цьому випадку Сторони погоджуються, що зміна ціни здійснюють у такому порядку: підставою для зміни ціни є письмове звернення Сторони Договору та коливання ціни на ринку; Сторони погоджуються, що збільшення ціни за одиницю товару відбувається пропорційно коливанню цін на ринку, але не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку; Сторони погоджуються, що документальне підтвердження ціни на ринку має містити інформацію про період порівняння ціни» а саме: з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни піни за одиницю товару та до моменту виникнення необхідності у внесенні відповідних змін; Сторони погоджуються, що жоден документ, який підтверджує коливання ціни на ринку не може містити один і той самий період; Сторони погоджуються та допускають, що документальним підтвердженням коливання ціни на рику можуть бути надані документи, які видані уповноваженими на це органами (ДП «Зовнішінформ», Торгово-промисловою палатою тощо) та які підтверджують коливання ціни на ринку такого товару, або інші факти, на які посилається Сторона або інші документи органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати зміни ціни такого товару на ринку. Документальне підтвердження коливання ціни на ринку має містить: - інформацію про стан цін щонайменше на дві дати, що визначають початок (моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару) та кінець часового інтервалу, у якому здійснювалося дослідження цін; - результат порівняння цін у відсотковому вираженні (п. 12.12. Договору).

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Крім того, до вказаного договору за ініціативою відповідача укладено ряд додаткових угод, якими збільшено вартість електричної енергії, у зв`язку з чим зменшено її обсяг, а саме:

- додаткова угода № 1 від 27.03.2023 до Договору, укладена на підставі постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788, відповідно до якої сторони дійшли згоди внести зміни до Договору та викласти його у такій редакції: Ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 4,54152 грн, у тому числі: - ціна електричної енергії - 3,354350 грн; - регульований тариф на послуги з передачі електричної енергії, у розмірі, встановленому НКРЕКП - 0,43025 грн; - податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,75692 грн. Пунктом 5 додаткової угоди № 1 передбачено, що умови додаткової угоди застосовуються до відносин, що виникли між Сторонами з 01.04.2023;

- додаткова угода № 2 від 08.06.2023 до Договору, укладена на підставі постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 відповідно до якої сторони дійшли згоди внести зміни до Договору та викласти його у такій редакції: Ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 4,60734 грн, у тому числі: - ціна електричної енергії - 3,354350 грн; - регульований тариф на послуги з передачі електричної енергії, у розмірі, встановленому НКРЕКП - 0,48510 грн; - податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,76789 грн. Пунктом 5 додаткової угоди передбачено, що умови додаткової угоди застосовуються до відносин, що виникли між Сторонами з 01.07.2023;

- додаткова угода № 3 від 30.08.2023 до Договору, на підставі якої збільшено ціну на електричну енергію з 4,60734 грн за кВт/год до 5,553266 грн за 1 кВт/год. Пунктом 3 додаткової угоди передбачено, що вона набуває чинності з 01.08.2023;

- додаткова угода № 3 від 29.09.2023 до Договору, на підставі якої збільшено ціну на електричну енергію з 5,553266 грн за кВт/год до 5,801824 грн за 1 кВт/год. Пунктом 3 додаткової угоди передбачено, що вона набуває чинності з 01.09.2023;

- додаткова угода № 5 від 22.12.2023 до Договору, на підставі якої збільшено ціну на електричну енергію з 5,801824 грн за кВт/год до 6,088907 грн за 1 кВт/год. Пунктом 3 додаткової угоди передбачено, що вона набуває чинності з 01.12.2023.

- додаткова угода №6 від 29.12.2023 до Договору, на підставі якої в зв`язку із зменшенням обсягу закупівлі, зменшено суму Договору на 348373,73 грн, а саме п. 4.3. Договору викладено в новій редакції « 4.3. Вартість договору складає 594682,27 грн, з ПДВ.». Дана додаткова угода вступає в дію з моменту підписання і діє до закінчення терміну дії Договору.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів на виконання умов договору та додаткових угод до нього Комунальне підприємство Житлокомунгосп» Дашівської селищної ради за період з січня 2023 по грудень 2023 (включно) придбало 106 808 кВт електричної енергії та сплатив відповідачу кошти в загальному розмірі 563 427,88 грн, що підтверджується актами приймання-передачі товарної продукції активної електричної енергії та платіжними інструкціями.

Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю UА-2022-11-30-014668-а, Договір є виконаним.

Прокурор в позовній заяві зазначає, що Гайсинською окружною прокуратурою в ході вивчення стану законності у сфері публічних закупівель товарів, робіт та послуг виявлено факт порушення інтересів держави внаслідок підписання між відповідачами додаткових угод № 3 від 30.08.2023, № 3 від 29.09.2023, № 5 від 22.12.2023, оскільки такі угоди укладені безпідставно, у порушення вимог п. п. 4.3, 4.4, п.12.6, п.12.12 Договору № ІЛ-230100 від 27.12.2022, умов тендерної документації замовника та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», якими збільшено ціну за одиницю товару без наявності та підтвердження факту коливання ціни на ринку за одиницю товару з моменту укладання договору, а саме:

- Обґрунтовуючи необхідність внесення змін до Договору шляхом підписання додаткової угоди № 3 від 30.08.2023, якою збільшено ціну за одиницю товару на 20,5% від попередньої додаткової угоди та яка поширює дію з 01.08.2023, ТОВ "Енера Вінниця" посилається на експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати № В-259 від 10.08.2023, відповідно якого експертом надано інформацію про рівень середньозважених цін на електричну енергію на ринку РДН за липень (в цілому) 2023 року та червень (в цілому) 2023 року, та порівняння між ними. Разом з тим, вказаний висновок не містить інформації про коливання цін на електроенергію з моменту підписання договору до моменту укладення спірної додаткової угоди.

За твердженням прокурора, відповідно до даних офіційного сайту ДП «Оператор ринку», середньозважена ціна купівлі- продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок «на добу наперед») у торговій зоні ОЕС України за період з дати укладення попередньої додаткової угоди № 2 від 08.06.2023 до Договору - до дати укладення додаткової угоди № 3 від 30.08.2023, прослідковується коливання ціни, як в бік збільшення, так і зменшення: 01.06.2023 - 3013,27 грн/МВт.год (ціни на момент початку дослідження за висновком № В-259 від 10.08.2023); 01.07.2023 - 2932,23 грн/МВт.год (ціни на момент дослідження за висновком № В-259 від 10.08.2023); 30.07.2023 - 3111,20 грн/МВт.год. (ціна на момент закінчення дослідження за висновком № В-259 від 10.08.2023). Таким чином, відповідно до даних офіційного сайту ДП «Оператор ринку» не підтверджено коливання ціни за одиницю товару, а саме підняття ціни на 20,5%, оскільки коливання ціни становило 3,25%. Станом на 30.07.2023 ціна становила 3111,20 грн/МВт.год., однак підняття відбулося до суми 5,553266 грн за 1 кВт/год, що фактично становить вартість ціни в 1,8 раз більше, чим вартість електроенергії на майданчику РДН. Крім того, додаткова угода в порушення умов спірного договору та Закону України «Про публічні закупівлі» починає діяти до моменту її підписання. Отже, укладаючи додаткову угоду № 3 від 30.08.2023, сторони порушили п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки не підтвердили коливання такої ціни на ринку.

- Обґрунтовуючи необхідність внесення змін до Договору шляхом підписання додаткової угоди № 3 від 29.09.2023, якою збільшено ціну за одиницю товару на 4,47% від попередньої додаткової угоди та яка поширює дію з 01.09.2023, ТОВ "Енера Вінниця" посилається на експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати № В-298 від 04.09.2023, відповідно якого експертом надано інформацію про рівень середньозважених цін на електричну енергію на ринку РДН за серпень (в цілому) 2023 року та липень (в цілому) 2023 року, та порівняння між ними. Разом з тим, вказаний висновок не містить інформації про коливання цін на електроенергію з моменту підписання договору до моменту укладення спірної додаткової угоди.

За твердженням прокурора, відповідно до даних офіційного сайту ДП «Оператор ринку», середньозважена ціна купівлі- продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок «на добу наперед») у торговій зоні ОЕС України за період з дати укладення попередньої додаткової угоди № 3 від 30.08.2023 до Договору - до дати укладення додаткової угоди № 3 від 29.09.2023, прослідковується коливання ціни, як в бік збільшення, так і зменшення: 30.07.2023 - 3111,20 грн/МВт.год. (ціна на початок дослідження за висновком № В-298 від 04.09.2023); 01.08.2023 - 4136,27 грн/МВт.год. (ціна на момент дослідження за висновком № В-298 від 04.09.2023); 24.08.2023 - 3486,55 грн/МВт.год. (ціна на момент укладення додаткової угоди № 6 від 24.08.2023 до Договору); 31.08.2023 - 3662,24 грн/МВт.год. (ціна на момент закінчення дослідження за висновком № В-298 від 04.09.2023). Станом на 31.08.2023 ціна становила 3662,24 грн/МВт.год., однак підняття відбулося до суми 5,801824 грн за 1 кВт/год., що фактично становить вартість ціни в 1,6 раз більше, чим вартість електроенергії на майданчику РДН. Крім того, додаткова угода в порушення умов спірного договору та Закону України «Про публічні закупівлі» починає діяти до моменту її підписання. Отже, укладаючи додаткову угоду № 3 від 29.09.2023, сторони порушили п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки не підтвердили коливання такої ціни на ринку.

- Обґрунтовуючи необхідність внесення змін до Договору шляхом підписання додаткової угоди № 5 від 22.12.2023, яка поширює дію з 01.12.2023, ТОВ "Енера Вінниця" посилається на експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати № В-419 від 01.12.2023, відповідно якого експертом надано інформацію про рівень середньозважених цін на електричну енергію на ринку РДН за жовтень (в цілому) 2023 року та листопад (в цілому) 2023 року, та порівняння між ними. Разом з тим, вказаний висновок не містить інформації про коливання цін на електроенергію з моменту підписання попередньої додаткової угоди до договору та до моменту укладення спірної додаткової угоди. Так, відповідно до даних офіційного сайту ДП «Оператор ринку», середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок «на добу наперед») у торговій зоні ОЕС України за період з дати укладення попередньої додаткової Угоди №3 від 29.09.2023 до Договору - до дати укладення додаткової угоди № 5 від 22.12.2023, прослідковується коливання ціни, як в бік збільшення, так і зменшення: 01.10.2023 - 3885,67 грн/МВт.год (ціни на момент початку дослідження за висновком № В-419 від 01.12.2023); 01.11.2023 - 4922,67 грн/МВт.год (ціни на момент дослідження за висновком № В-419 від 01.12.2023); 30.11.2023 - 3961,56 грн/МВт.год. (ціна на момент закінчення дослідження за висновком № В-419 від 01.12.2023); 28.12.2023 - 3502,16 грн/МВт.год. (ціна на момент укладення додаткової угоди № 3). Таким чином, відповідно до даних офіційного сайту ДП «Оператор ринку» не підтверджено коливання ціни за одиницю товару, а саме підняття ціни на 4,9%, оскільки коливання ціни становило 9,8% в бік зменшення, а не збільшення. Станом на 28.12.2023 ціна становила 3502,16 грн/МВт.год., однак підняття відбулося до суми 6,088907 грн за 1 кВт/год., що фактично становить вартість ціни в 1,7 раз більше, чим вартість електроенергії на майданчику РДН. Крім того, додаткова угода в порушення умов спірного договору та Закону України «Про публічні закупівлі» починає діяти до моменту її підписання. Отже, укладаючи додаткову угоду № 5 від 28.12.2023, сторони порушили п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки не підтвердили коливання такої ціни на ринку.

Прокурор стверджує, що внаслідок укладання спірних додаткових угод № 3 від 30.08.2023, № 3 від 29.09.2023 та № 5 від 22.12.2023 до Договору № ІЛ-230100 від 27.12.2022 безпідставно, у порушення вимог п. п. 4.3, 4.4, п.12.6, п.12.12 Договору № ІЛ-230100 від 27.12.2022, умов тендерної документації замовника та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» збільшено ціну за одиницю товару без наявності та підтвердження факту коливання ціни на ринку за одиницю товару з моменту укладання договору. Крім цього, розрахункові документи за електричну енергію безпідставно складалися за ціною, яка не погоджувалася сторонами у письмовій формі, КП «Житлокомунгосп» на підставі складених актів і рахунків здійснювалася їх оплата, що призвело до зайвого витрачання бюджетних коштів.

Отже, на переконання прокурора, недотримання вимог законодавства та умов договорів порушує принципи, встановлені ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», не досягається мета цього Закону, а саме щодо забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки ТОВ "Енера Вінниця" під час проведення процедури закупівлі запропоновано одну ціну товару, без наміру продавати електричну енергією за такою ціною, адже безпідставно збільшено цю ціну шляхом укладання додаткових угод, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку за певні періоди. Фактично же постачання електричної енергії здійснювалося за іншими, вищими цінами, які письмово не погоджувалися сторонами, що призвело до зайвого витрачання коштів місцевого бюджету.

З огляду на викладене, прокурор стверджує, що додаткові угоди № 3 від 30.08.2023, № 3 від 29.09.2023, № 5 від 22.12.2023 до Договору № ІЛ-230100 від 27.12.2022 є недійсними з підстав, передбачених ст. ст. 203, 215, 217 ЦК України, і підлягають визнанню їх такими в судовому порядку.

Крім вимоги про визнання додаткових угод недійсними прокурор просить стягнути з відповідача2 надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 74 389,30 грн, в обґрунтування чого зазначає наступне.

Оскільки вищевказані додаткові угоди визнаються недійсними, то розрахунок за поставлену електроенергію повинен здійснюватися за ціною, вказаною за умовами додаткової угоди № 2 від 08.06.2023, а саме 4,60734 грн. Згідно актів приймання-передавання за договором № ІЛ-230100 від 27.12.2022 та платіжних інструкцій за період січень 2023 грудень 2023 року КП «Житлокомунгосп»: фактично отримало 106808 кВт/год. електричної енергії, сплативши - 563427,88 грн з ПДВ. Згідно актів приймання-передавання за договором № ІЛ-230100 від 27.12.2022 та платіжних інструкцій за період серпень 2023 - грудень 2023 року КП «Житлокомунгосп»: фактично отримало 61991 кВт/год. електричної енергії, сплативши - 360 002,92 грн з ПДВ. При тому, що без врахування укладених додаткових угод № 3 від 30.08.2023, № 3 від 29.09.2023, № 5 від 22.12.2023, при ціні електричної енергії згідно Договору - 4,60734 грн за 1 кВт/год. з ПДВ за 61991 кВт/год КП «Житлокомунгосп» повинно бути сплачено - 285 613,62 грн.

Згідно Повідомлення КП «Житлокомунгосп» про намір укласти договір про закупівлю джерелом фінансування закупівлі UА-2022-11-30-014668-а є: - 504000 грн кошти від господарської діяльності; - 770400 грн фінансова підтримка Дашівської селищної ради.

Таким чином, на переконання прокурора, за договором № ІЛ-230100 від 27.12.2022 КП «Житлокомунгосп» безпідставно сплачено коштів у сумі 74 389,30 гривень (360 002,92 грн - 285 613,62 грн = 74 389,30 грн). Саме ця сума підлягає стягненню з ТОВ "Енера Вінниця" на користь Дашівської селищної ради як така, що безпідставно отримана згідно зі ст. 1212 ЦК України.

З огляду на викладене прокурор звернувся до суду з позовом про визнання трьох Додаткових угод недійсними та стягнення з ТОВ «Енера Вінниця» на користь Дашівської селищної ради надмірно сплачених коштів у сумі 74 389,30 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач2 зокрема зазначає, що в зв`язку із коливанням ціни електричної енергії на ринку, керуючись ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015року № 922 Товариством було запропоновано відповідачу1 підписати додаткові угоди в частині збільшення тарифу на постачання електричної енергії, що передбачено Договором. Товариство може використовувати ціну на РДН як орієнтир (індикатор) для укладання правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії та додавати свою маржу та за наслідками господарської діяльності отримання прибутку на таких підставах.

За твердженням відповідача2, дії Уряду в частині встановлення можливих випадків зміни істотних умов договору про закупівлю в Особливостях свідчать про те, що зміна ціни у разі коливання ціни товару на ринку могла у період дії відповідної норми Закону України «Про публічні закупівлі» відбуватися не обмежуючись періодичністю та відсотковою межею, пропорційно до такого коливання, яке фактично відбувається і є документально підтвердженим.

Відповідачем у відзиві проаналізовано споживання електроенергії по Договору відповідачем1 з посиланнями на листи Мінекономрозвитку, Постанови НКРЕКП, Правила роздрібного ринку електричної енергії та на пункт 12.12 укладеного між відповідачами Договору.

За твердженнями відповідача під час дії Договору між відповідачами було укладено 5 додаткових угод, по яким проводились розрахунки за спожиту електричну енергію, вказані додаткові угоди укладені відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі", забезпечують баланс інтересів сторін, тому відповідач2 повністю заперечує проти задоволення позову.

З огляду на викладене, за твердженнями відповідача в задоволенні позову слід відмовити, оскільки прокурор не довів існування обставин порушення вимог чинного законодавства, обґрунтованості підстав вважати нікчемними оскаржувані додаткові угоди, обґрунтованості заявленої до стягнення суми та, відповідно, наявність достатніх правових підстав та повноважень для звернення до суду з даним позовом.

У відзиві на позовну заяву відповідач1 зокрема зазначає, що позивач не довів належними та допустимими доказами позовні вимоги. Разом з тим Доводи представника відповідача ТОВ «Енера Вінниця» є слушними, послідовними та підтверджуються у взаємозв`язку з доказами в матеріалах справи. Підстав для сумніву в логічності відзиву ТОВ «Енера Вінниця» немає. Потреби пере повторювати доводи, з якими погоджується комунальне підприємство «Житлокомунгосп» Дашівської селищної ради також немає.

У відповіді на відзиви прокурор, спростовує твердження відповідачів викладені у відзивах на позовну заяву та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, зокрема зазначає, що у позовній заяві належним чином та в достатньому обсязі обґрунтовані підстави представництва інтересів держави в суді в особі позивача Дашівської селищної ради.

Також, на думку прокурора, є необґрунтованими доводи відповідачів щодо відсутності порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» під час укладення оскаржуваних додаткових угод до договору постачання електричної енергії споживачу, оскільки порівняння представником відповідача2 середньозважених цін на електричну енергію за період з грудня 2022 року по грудень 2023 року жодним чином не підтверджує правомірність та обґрунтованість внесення змін до договору № ІЛ-230100 через укладання додаткових угод № 3 від 30.08.2023, № 3 від 29.09.2023, № 5 від 22.12.2023 шляхом підняття ціни на електричну енергію, так як відповідно до даних офіційного сайту ДП «Оператор ринку» середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок «на добу наперед») у торговій зоні ОЕС України за періоди укладення зазначених додаткових угод до договору прослідковується коливання ціни, як в бік збільшення, так і зменшення. Крім того, повідомлення Споживача про зміну умов договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару було здійснено із порушенням п. 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 та п. 12.6 Договору. При цьому, Постачальником запропоновано укласти додаткову угоду в частині збільшення тарифу на постачання електричної енергії з 01.08.2023, тобто до дати укладання додаткової угоди та направлення відповідного листа замовнику, що суперечить вимогам 12.6 Договору.

За твердженням прокурора відповідачем2 у своєму відзиві не надано жодного належного обґрунтування підтвердження підстав для укладання додаткових угод № 3 від 30.08.2023, № 3 від 29.09.2023, № 5 від 22.12.2023, в тому числі щодо наявності факту коливання ціни на ринку за відповідні періоди та пропорційності підняття ціни на електричну енергію.

Також прокурором наголошено, що позовні вимоги щодо визнання недійсним додаткових угод № 3 від 30.08.2023, № 3 від 29.09.2023, № 5 від 22.12.2023 до Договору постачання електричної енергії № ІЛ-230100 від 27.12.2022, укладеного між відповідачами, фактично спрямовані до обох сторін оспорюваних додаткових угод - КП «Житлокомунгосп» та ТОВ "Енера Вінниця", які є співвідповідачами у позові, а позовна вимога щодо стягнення на користь Дашівської селищної ради в дохід місцевого бюджету коштів у розмірі 74389 грн. 30 коп. спрямована до ТОВ "Енера Вінниця", тому твердження представника відповідача2 про порушення прокурором вимог п. 4 ч.3 ст. 162 ГПК України не відповідає дійсності.

Враховуючи вищевикладене, на переконання прокурора, наявні фактичні обставини, з якими закон пов`язує визнання Додаткових угод № 3 від 30.08.2023, № 3 від 29.09.2023, № 5 від 22.12.2023 до Договору постачання електричної енергії № ІЛ-230100 від 27.12.2022 недійсними на момент їх укладення, оскільки спірні додаткові угоди суперечить п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, встановлених ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», а відтак наявні підстав для визнання їх недійсними відповідно до ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Також судом враховано при розгляді справи заперечення відповідача2 на відповідь на відзив та додаткові пояснення як прокурора так і відповідачів.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Щодо звернення прокурора в інтересах Дашівської селищної ради суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановленому законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Стаття 53 Господарського процесуального Кодексу України (далі - ГПК України) передбачає право прокурора звертатися до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави. Прокурор, звертаючись до суду, у позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Конституційний суд України у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 зазначив, що із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовують в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначають орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Як зазначено Конституційним Судом України в рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004, види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними.

Для розуміння поняття "охоронюваний законом інтерес" важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів.

Поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Статтею 1, ч.2 ст.5 Конституції України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи N 806/1000/11).

У справах за позовами прокурорів, заявлених в інтересах держави в особі уповноважених органів, позивачами є відповідні уповноважені органи, а прокурор у таких справах здійснює представництво їх інтересів в суді. Статус позивача прокурор набуває лише у випадках, коли звертається з позовом в інтересах держави у разі відсутності уповноваженого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду (постанова ВСУ від 21.02.18 у справі №553/3280/16-а).

Прокурор набуває право на реалізацію своїх функцій, визначених законом, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Cтаттею 143 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності, затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання, затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання, встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону, утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, установи, організації.

Згідно з частиною першою статті 61 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої цієї ж статті самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 2 пункту «а» частини першої статті 27 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських, селищних та сільських рад належать повноваження щодо забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів.

З урахуванням викладеного та приймаючи до уваги, що закупівля UА-2022-11-30-014668-а здійснена за рахунок коштів міського бюджету, саме на Дашівську селищну раду покладаються функції внутрішнього контролю за повнотою надходжень і витрачанням бюджетних коштів, в тому числі при проведенні публічних закупівель.

Отже, Дашівська селищна рада підлягає визнанню особою, уповноваженою державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, оскільки саме на користь Дашівської селищної ради, як головного розпорядника бюджетних коштів, підлягають стягненню кошти за неналежне виконання умов Договору.

В порушення вказаних вимог законодавства, Дашівською селищною радою не забезпечено належного виконання функцій щодо ефективного використання коштів місцевого бюджету та допущено пасивність у захисті порушених інтересів територіальної громади, яка полягає у невжитті заходів щодо повернення зайво сплачених коштів.

Враховуючи вищезазначене, Гайсинська окружна прокуратура листом № 51-2847вих-24 від 09.07.2024 повідомила Дашівську селищну раду про порушення законодавства під час виконання Договору №ІЛ-230100 від 27.12.2022 та додаткових угод до вказаного договору.

Проте, згідно відповіді Дашівської селищної ради від 18.07.2024 №02.12/1533, остання надала інформацію щодо здійснення даної закупівлі, однак намірів щодо вжиття заходів до усунення порушень не висловлено.

Отже, не дивлячись на наявність повноважень, наділених законодавцем з метою захисту інтересів держави, обізнаність про виявлені порушення законодавства та безпідставне витрачання бюджетних коштів, а ні Управлінням, а ні селищною радою, не вжито заходів для усунення порушень законодавства та інтересів держави при укладанні договору постачання електричної енергії, а також повернення надміру сплачених коштів до бюджету.

Тому, звернення прокуратури до суду в інтересах Дашівської селищної ради є обґрунтованим, приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли у 2023 році, однак, заходів для усунення порушень та фактичного стягнення надмірно сплачених коштів уповноваженими органами не вжито, хоча достеменно відомо про дані обставини.

Жодним законодавчим актом прокурора не зобов`язано в позовній заяві зазначати причини бездіяльності позивача.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 04.04.2019 у справі № 924/349/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 та Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 згідно з якими прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Неефективне та нераціональне використання бюджетних коштів підриває засади бюджетного процесу, призводить до порушення економічних інтересів держави, необхідність захисту яких покладено на органи прокуратури (ч. 3 ст. 131-1 Конституції України).

У разі встановлення порушення вимог законодавства та факту бездіяльності органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах, у прокурора виникає не лише право, а й обов`язок захистити такі інтереси, що у даному випадку і зроблено шляхом звернення до суду з позовом.

На переконання суду звернення прокурора до суду в даному випадку є забезпечення захисту порушених інтересів держави та здійснено в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Щодо суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст.185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

У цій справі сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Положеннями статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону).

За загальним правилом договір визнається недійсним з моменту його укладення (ч.1 ст.236 Цивільного кодексу України). Тому до спірних правовідносин щодо підстав недійсності додаткової угоди до договору застосовується та редакція Закону "Про публічні закупівлі", яка була чинною на момент укладення такої угоди. Тобто застосуванню підлягає Закону "Про публічні закупівлі" в редакції Закону №114-ІХ (з відповідними змінами).

Відповідно до ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

У зв`язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі) замовником за яким є суб`єкт, визначений у частині першій статті 2 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг.

У абзаці 2 ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за п.2 ч.5 наведеної норми - у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку.

У п. 12.12 Договору про закупівлю встановлено, що істотні умови даного Договору, в тому числі ціна за одиницю Товару, можуть змінюватися, шляхом укладення відповідної додаткової угоди до даного Договору у наступних випадках: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; У цьому випадку Сторони погоджуються, що зміна обсягів Товару відбувається на підставі письмового звернення Сторони Договору із зазначенням підстав та обґрунтування щодо зменшення обсягів, визначених даним Договором. 2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. У цьому випадку Сторони погоджуються, що зміна ціни здійснюють у такому порядку: підставою для зміни ціни є письмове звернення Сторони Договору та коливання ціни на ринку; Сторони погоджуються, що збільшення ціни за одиницю товару відбувається пропорційно коливанню цін на ринку, але не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку; Сторони погоджуються, що документальне підтвердження ціни на ринку має містити інформацію про період порівняння ціни» а саме: з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни піни за одиницю товару та до моменту виникнення необхідності у внесенні відповідних змін; Сторони погоджуються, що жоден документ, який підтверджує коливання ціни на ринку не може містити один і той самий період; Сторони погоджуються та допускають, що документальним підтвердженням коливання ціни на рику можуть бути надані документи, які видані уповноваженими на це органами (ДП «Зовнішінформ», Торгово-промисловою палатою тощо) та які підтверджують коливання ціни на ринку такого товару, або інші факти, на які посилається Сторона або інші документи органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати зміни ціни такого товару на ринку. Документальне підтвердження коливання ціни на ринку має містить: - інформацію про стан цін щонайменше на дві дати, що визначають початок (моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару) та кінець часового інтервалу, у якому здійснювалося дослідження цін; - результат порівняння цін у відсотковому вираженні.

Таким чином, відповідач2 повинен довести належними доказами наявність підстав для внесення змін до договору в частині збільшення ціни товару та для застосування п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18 з подібних правовідносин вказав, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (п. 8.10 постанови).

Суд встановив, що станом на момент підписання договору сторони погодили всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог ч.3 ст.180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод до договору обґрунтована відповідачем2 коливанням ціни на ринку електричної енергії.

Укладенню додаткових угод № 3 від 30.08.2023, № 3 від 29.09.2023, № 5 від 22.12.2023 до Договору постачання електричної енергії № ІЛ-230100 від 27.12.2022 в яких зазначено про зростання цін електричної енергії на ринку України та необхідність приведення цін до ринкової. Сторонами договору також враховано інформацію, зазначену у експертних висновках Вінницької торгово-промислової палати від 10.08.2023 №В-259, від 04.09.2023 №В-298 та від 01.12.2023 №В-419 проте, зазначені висновки не містять інформацію про динаміку цін на вказаний товар, оскільки не містять інформації про рівень цін за попередні періоди (дні, місяці, роки).

Суд зазначає, що у вказаних експертних висновках інформація про динаміку ціни електричної енергії відсутня, оскільки не має інформації про рівень цін за попередні періоди (місяці, роки), а лише зазначено середньозважені ціни за період червень 2023 - липень 2023 (висновок від 10.08.2023 №В-259), за період липень 2023 серпень 2023 (висновок від 04.09.2023 №В-298) та за період жовтень 2023 листопад 2023 (висновок від 01.12.2023 №В-419). Крім того, ці висновки носять довідково-інформаційний характер, не враховує умов договору, термінів поставки та оплати.

Відповідач2 не надав суду жодного доказу щодо розміру ринкової ціни електричної енергії на дату укладення договору, що нівелює його посилання на значне збільшення такої ціни.

Отже, вищевказані документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, у ньому відсутній аналіз вартості електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами дати укладання договору, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв`язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Таким чином, необхідність внесення зазначеної зміни ціни не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.

Суд також зазначає, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (ч.4 ст.36 Закону "Про публічні закупівлі") застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04.08.2021 у справі № 912/994/20 з подібних правовідносин виклав правову позицію про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця (п. 57 постанови).

Також суд звертає увагу на те, що оспорюваними додатковими угодами загальне збільшення ціни за одиницю електричної енергії склало з 4 60734 грн за кВт/год до 6,088907 грн за 1 кВт/год, тобто на 1,481567 грн за кВт/год (на 32,16 % більше від ціни за додатковою угодою №2 від 08.06.2023, яка не оскаржується), при цьому, кількість кВт/год електричної енергії зменшено.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22 дійшла висновку, що відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що при укладенні між Комунальним підприємством "Житлокомунгосп" Дашівської селищної ради та ТОВ «Енера Вінниця» додаткових угод № 3 від 30.08.2023, № 3 від 29.09.2023, № 5 від 22.12.2023 до Договору постачання електричної енергії № ІЛ-230100 від 27.12.2022, сторони не дотримали вимоги п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінили істотні умови договору, при укладенні додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни електричної енергії в період виконання умов договору та ціна за одиницю товару була збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. Сторонами договору не підтверджено належними доказами коливання ціни електричної енергії і під час розгляду цієї справи.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст.20 Господарського кодексу України серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

За приписами ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У той же час, ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.

Враховуючи те, що додаткові угоди № 3 від 30.08.2023, № 3 від 29.09.2023, № 5 від 22.12.2023 до Договору постачання електричної енергії № ІЛ-230100 від 27.12.2022 укладені з порушенням вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання вказаних додаткових угод недійсними на підставі ч. 1 ст. 203, ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України.

(Висновок про визнання додаткових угод недійсними, щодо необґрунтованого збільшення ціни в період виконання умов договору про публічні закупівлі, викладено в постанові Великої Палати Верховного суду від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22).

Що стосується позовної вимоги в частині стягнення з відповідача надмірно сплачених за Договором № ІЛ-230100 від 27.12.2022 грошових коштів у розмірі 74 389,30 грн, внаслідок укладення додаткових угод № 3 від 30.08.2023, № 3 від 29.09.2023, № 5 від 22.12.2023 до договору, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ст. 217 Цивільного кодексу України).

Враховуючи відповідні приписи законодавства, суд вважає обґрунтованою вимогу про стягнення з відповідача2 всього, що було отримано за додатковими угодами, які були визнані судом недійсними, а при проведенні відповідних розрахунків повинні братися ціни, встановлені сторонами в додатковій угоді №2 від 08.06.2023 до договору, якою обґрунтовано збільшено ціну визначену в основному договорі.

Як вже було встановлено судом, ціною, вказаною за умовами додаткової угоди № 2 від 08.06.2023 за 1кВт/год є 4,60734 грн з урахуванням ПДВ.

Прокурором здійснено розрахунок надмірно сплаченої відповідачу2 суми за договором №ІЛ-230100 від 27.12.2022, внаслідок зміни цін на підставі додаткових угод № 3 від 30.08.2023, № 3 від 29.09.2023, № 5 від 22.12.2023, що були визнані судом недійсними, відповідно до якого надмірно сплачено бюджетних коштів на користь відповідача2 в розмірі 74 389,30 грн, а саме: відповідачем 1 за період серпень 2023 - грудень 2023 року фактично спожито 61991 кВт/год. електричної енергії, та сплачено - 360 002,92 грн з ПДВ, однак без врахування укладених додаткових угод № 3 від 30.08.2023, № 3 від 29.09.2023, № 5 від 22.12.2023, при ціні електричної енергії згідно Договору з урахуванням додаткової угоди №2 від 08.06.2023 - 4,60734 грн за 1 кВт/год. з ПДВ за 61991 кВт/год КП «Житлокомунгосп» повинно бути сплачено - 285 613,62 грн., що на 74 389,30 грн (360 002,92 грн - 285 613,62 грн) більше ніж визначено сторонами в договорі без врахування додаткових угод № 3 від 30.08.2023, № 3 від 29.09.2023, № 5 від 22.12.2023 визнаних судом недійсними.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення з відповідача2 надмірно сплачених за договором № ІЛ-230100 від 27.12.2022. грошових коштів у розмірі 74 389,30 грн є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене позовні вимоги прокурора є підставні, ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах, нормах законодавства та підлягають до задоволення.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених прокурором в обґрунтування заявлених позовних вимог, а також заперечень відповідачів, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору.

Згідно із ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст.ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачі не спростували доводів позовної заяви, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача2.

Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13-15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 104, 123, 129, 185, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1 Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними додаткові угоди № 3 від 30.08.2023, № 3 від 29.09.2023, № 5 від 22.12.2023 до Договору постачання електричної енергії споживачу №ІЛ-230100 від 27.12.2022, укладених між Комунальним підприємством "Житлокомунгосп" Дашівської селищної ради (вул. Пушкіна, 45, смт Дашів, Гайсинський р-н, Вінницька обл, 22740, код ЄДРПОУ 33279982) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 41835359).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 41835359) на користь Дашівської селищної ради (вул. Горького, буд. 9, смт Дашів, Гайсинський р-н, Вінницька обл, 22740, код ЄДРПОУ 04326081) безпідставно надмірно сплачених коштів в сумі 74 389,30 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 41835359) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 02909909) витрати зі сплати судового збору в сумі 12 112,00 грн.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 16 грудня 2024 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи