Ухвала

від 12.12.2024 по справі 904/2730/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

за результатами розгляду заяви про грошові вимоги до боржника

12.12.2024м. ДніпроСправа № 904/2730/23

за заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, будинок 17-А; ідентифікаційний код 44118658)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання" (50001, Дніпропетровська область, місто Кривий ріг, вулиця Казкова, будинок 58/2; ідентифікаційний код 33019165)

про визнання грошових вимог на суму 7 494 159,57 грн та 6 056,00 грн судового збору

Суддя Примак С.А.

при секретарі судового засідання Скорик Н.О.

За участі представників сторін:

від заявника: Кравцов В.В.

від боржника: не з`явився

від ліквідатора: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання" перебуває на стадії ліквідації.

До господарського суду надійшла заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання" про визнання грошових вимог на суму 7 494 159,57 грн та 6 056,00 грн судового збору.

Ухвалою господарського суду від 25.03.2024 заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без руху, для усунення недоліків визначених даною ухвалою.

До господарського суду 01.04.2024 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду від 01.04.2024 прийнято заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до розгляду у судовому засіданні на 18.04.2024, зобов`язано ліквідатора - арбітражного керуючого Касаткіна Дениса Миколайовича (свідоцтво №1802 від 22.06.2017) надати до господарського суду до 04.04.2024 повідомлення про результати розгляду грошових вимог кредитора.

До господарського суду 05.04.2024 від ліквідатора за допомогою системою "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яким долучено повідомлення №01-32/11-04 від 03.04.2024 про розгляд грошових вимог.

Також, до господарського суду 05.04.2024 від ліквідатора за допомогою системою "Електронний суд" надійшло додаткове клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яким долучено повідомлення №01-32/11-04 від 03.04.2024 про розгляд грошових вимог.

До господарського суду 16.04.2024 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява (вх. суду №19048/24).

До господарського суду 17.04.2024 від ліквідатора за допомогою системою "Електронний суд" надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

До господарського суду 17.04.2024 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява (вх. суду №19272/24).

Ухвалою господарського суду від 18.04.2024 відкладено розгляд заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання грошових вимог (вх. суду №26-252/24) на 21.05.2024, зобов`язавши ліквідатора надати до господарського суду до 21.05.2024 письмові пояснення з приводу заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 16.04.2024 (вх. суду №19048/24) та 17.07.2024 (вх. суду №19272/24).

До господарського суду 14.05.2024 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява (вх. суду №23872/24).

До господарського суду 21.05.2024 від ліквідатора за допомогою системою "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду від 21.05.2024 відкладено розгляд заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання грошових вимог (вх. суду №26-252/24) на 13.06.2024, зобов`язавши ліквідатора надати до господарського суду письмові пояснення.

До господарського суду 12.06.2024 від ліквідатора за допомогою засобів поштового зв`язку надійшли письмові пояснення №01-32/42-06 від 03.06.2024 (вх. суду №28644/24 від 12.06.2024).

Ухвалою господарського суду від 13.06.2024 відкладено розгляд заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання грошових вимог (вх. суду №26-252/24) на 11.07.2024, повторно зобов`язавши Головне управління ДПС у Дніпропетровській області надати до господарського суду до 11.07.2024 письмові пояснення стосовно розгляду даних грошових вимог.

До господарського суду 08.07.2024 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за допомогою системи "Електронний суд" на виконання вимог ухвали суду надійшла заява (вх. суду №32599/24 від 08.07.2024) з додатками.

Ухвалою господарського суду від 11.07.2024 відкладено розгляд заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання грошових вимог (вх. суду №26-252/24) на 01.10.2024 на 10:40 год. Зобов`язано ліквідатора надати до господарського суду до 15.09.2024 письмові пояснення стосовно заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вх. суду №32599/24 від 08.07.2024). Зобов`язано Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надати до господарського суду до 15.09.2024 письмові пояснення чи замінено позивача (стягувача) у справах №804/5579/15, №804/4810/16, №804/7177/16, №804/3169/17, №804/6395/16, №804/7535/17, №804/19369/14, №804/12446/15, №160/238/22, №160/13353/19 на його правонаступника Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код ВП 44118658), а також документальне обґрунтування правонаступництва Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код ВП 44118658) податкових органів (філій, управлінь), що виступали позивачами по сравах №804/5579/15, №804/4810/16, №804/7177/16, №804/3169/17, №804/6395/16, №804/7535/17, №804/19369/14, №804/12446/15, №160/238/22, №160/13353/19.

До господарського суду 16.09.2024 від ліквідатора за допомогою системи "Електронний суд" надійшли письмові пояснення (вх. суду №43587/24 від 16.09.2024) по справі.

До господарського суду 17.09.2024 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду №43813/24 від 17.09.2024) про долучення документів до матеріалів справи.

До господарського суду 27.09.2024 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду №45345/24 від 27.09.2024) про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 01.10.2024 відкладено розгляд заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання грошових вимог (вх. суду №26-252/24) на 12.12.2024, зобов`язавши Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надати до господарського суду до 12.12.2024 письмові пояснення стосовно пояснень ліквідатора (вх. суду №43587/247 від 16.09.2024); актуальну інформацію (станом на дату наступного судового засідання) стосовно розгляду заяв ГУ ДПС у Дніпропетровській області, щодо заміни сторони.

До господарського суду 11.12.2024 від ліквідатора за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

До господарського суду 12.12.2024 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду №57571/24 від 12.12.2024) про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 12.12.2024 з`явився повноважний представник заявника. Інші учасники провадження по справі у вказане судове засідання не з`явилися про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

У вказаному судовому засіданні обговорені питання стосовно розгляду даних грошових вимог, досліджено матеріали грошових вимог.

У судовому засіданні 12.12.2024 оголошено вступну та резолютивні частини ухвали господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання" обґрунтовані наступним.

В інтегрованих картках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання" обліковується борг на загальну суму 7 494 159,57 грн (основний платіж 0 грн, штрафна санкція 0 грн, пеня 7 494 159,57 грн) а саме:

- податковий борг з податку на додану вартість виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов`язань у загальному розмірі 3 917 144,70 грн (основний платіж 0 грн, штрафна санкція 0 грн, пеня 3 917 144,70 грн);

- податковий борг по орендній платі виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов`язань у загальному розмірі 3 577 014,87 грн (основний платіж 0 грн, штрафна санкція - 0 грн, пеня 3 577 014,87 грн).

Відповідно до поданої заяви та письмових пояснень заявника, вказаний податковий борг у вигляді пені виник на підставі несплати грошових коштів (боргу) по податковим-повідомленням рішенням та податковим вимогам, що також були предметом розгляду у справах №804/5579/15, №804/4810/16, №804/7177/16, №804/3169/17, №804/6395/16, №804/7535/17, №804/19369/14, №804/12446/15, №160/238/22, №160/13353/19.

Відповідно до представлених заявником розрахунків (а.с. 86-87), дата виникнення податкового боргу у вигляді пені на суму у загальному розмірі 7 494 159,57 грн, з яких 3 917 144,70 грн (пені) - по податку на додану вартість та 3 577 014,87 грн (пені) - по орендній платі є 13.06.2023.

При цьому, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023 у справі №904/2730/23 було зокрема відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно із положеннями статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій (див. абз.3 ч.3 ст.41 КУзПБ).

Тобто, вказаний борг у вигляді пені на суму 7 494 159,57 виник під час дії мораторію у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання", введеного ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023 у справі №904/2730/23.

Відповідно до положень частин першої, третьої, четвертої та п`ятої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Нормами частин 1, 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України).

Нормами частин першої та третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до приписів статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

Зміст цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.

Зазначений підхід узгоджується із судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За правилами частини другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункті 3 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц.

За таких обставин, суд приходить до висновку відхилити грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання" на суму 7 494 159,57 грн (пені) та 6 056,00 грн (судового збору).

Керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтями 45, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відхилити грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання" на суму 7 494 159,57 грн (пені) та 6 056,00 грн (судового збору).

Ухвала набирає законної сили - 12.12.2024 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 254-258 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано - 12.12.2024

Суддя С.А. Примак