Ухвала

від 11.12.2024 по справі 904/5324/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

11.12.2024м. ДніпроСправа № 904/5324/23

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" про ухвалення додаткового судового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД"

про стягнення грошових коштів

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судового засідання: Морозі А.О.

Представники:

Позивача: не прибув

Відповідача: Трощій О.С.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/5324/23 за позовом ТОВ "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" до ТОВ "УКР-ТРЕЙД ЛТД".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2024 позов ТОВ "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" до ТОВ "УКР-ТРЕЙД ЛТД" про стягнення грошових коштів залишено без розгляду.

02.12.2024 до суду від ТОВ "УКР-ТРЕЙД ЛТД" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в справі № 904/5324/23, в якій Відповідач просив стягнути з Позивача судові витрати на правову допомогу в розмірі 30 000 грн. Заява ТОВ "УКР-ТРЕЙД ЛТД" про ухвалення додаткового рішення в справі мотивована тим, що ухвалою суду від 27.11.2024 позовна заява ТОВ "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" у справі № 904/5324/23 була залишена без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2024 вказана заява прийнята до розгляду, судове засідання з розгляду заяви призначено на 11.12.2024 на 15:30 год., учасники процесу повідомлені про розгляд заяви.

В судове засідання 11.12.2024 прибув представник Заявника.

11.12.2024 до суду електронною поштою надійшла заява від імені представника Позивача адвоката І. Хандусенка про зупинення провадження у справі з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення. Однак, відповідно до акту суду від 11.12.2024, під час надходження електронного листа від Адвоката Хандксенко І.О. не виявилося електронного цифрового підпису, тому суд не розглядав зазначену заяву.

Згідно з ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Розглянувши матеріали заяви та матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Відповідача.

Так, згідно з ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1- 3 ст. 124 ГПК України визначено, що разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 2 ст. 161 ГПК України встановлено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Однак, у своєму відзиві від 20.10.2023 ТОВ "УКР-ТРЕЙД ЛТД" у порушення приписів ст. 124 ГПК України, взагалі не вказало, що очікує понести витрати у зв`язку з розглядом справи, також і не вказало конкретної суми попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, які воно понесло і які очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи.

При цьому, в подальшому, Відповідач у своїх інших заявах та клопотаннях, поданих під час розгляду даної справи, жодного разу не зазначив попереднього розрахунку суми витрат на правову допомогу.

Передбачене ст. 124 ГПК України положення процесуального законодавства щодо подання стороною справи до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України.

Зокрема подання попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а також вирішувати питання про вчинення/не вчинення інших процесуальних дій в межах розгляду справи, у тому числі щодо реалізації відповідних процесуальних прав такого учасника справи.

Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно здійснювати розподіл судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 14 грудня 2021 року в справі № 922/676/21.

З огляду на те, що під час розгляду справи Відповідач разом з першою заявою по суті спору не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на правову допомогу, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, суд дійшов висновку про відмову у відшкодуванні таких судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року в справі № 904/4494/18 та постанові Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 2 грудня 2021 року № 761/28356/20-ц.

Крім того, Відповідач у своїй заяві посилається на ч. 5 ст. 130 ГПК України, однак не вказуючи та не обґрунтовуючи заяву, які саме необґрунтовані дії Позивача були вчинені в конкретній справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Положення ст. 126, 129 ГПК України є загальними у правовідносинах при розподілі витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги адвоката, за результатами розгляду справи. При цьому, у ст. 130 ГПК України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат.

За приписами ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 25.04.2024 у справі № 903/1079/23 викладено такий правовий висновок: "При застосуванні ч. 5 ст.130 ГПК України судом має бути встановлена наявність/відсутність саме необґрунтованих дій позивача. Такі критерії встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин. Тобто стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі залишення позову без розгляду можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача (така правова позиція є сталою і послідовною, та викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 925/1372/21, від 11.05.2023 у справі № 921/811/21, від 25.04.2023 у справі № 924/341/22). Водночас ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, проте відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21, від 18.01.2022 у справі № 922/2017/17, від 14.03.2023 у справі №911/1201/22, очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. Тобто, частина п`ята статті 130 ГПК України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин. Отже, відповідно до приписів частини п`ятої статті 130 ГПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: - чи діяв позивач недобросовісно, пред`явивши позов; - чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; - чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та - інтересів відповідача; - чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується. Верховний Суд зазначає, що поняття "необґрунтованість дій позивача" не є тотожнім таким поняттям як "зловживання правом", "неправомірність дій" або ж "встановлення того, що спір виник внаслідок необґрунтованих дій позивача" (така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі 922/2017/17). Верховний Суд виходить з того, що "необґрунтовані дії позивача" не тотожні поняттю "необґрунтований позов", адже законодавець свідомо визначив саме підставу як дію позивача і яка/які є необґрунтованими, а не заяву по суті спору - позов".

За таких обставин, сам по собі факт залишення позову без розгляду у справі не підтверджує, що спір виник у зв`язку необґрунтованістю дій Позивача, ні свідоме порушення Позивачем охоронюваних законом прав та інтересів Відповідача, не може свідчити про зловживання правом та не свідчить про наявність безумовних підстав для компенсації судових витрат Відповідачу.

При цьому, Відповідач у своїй заяві не навів доказів необґрунтованих дій позивача, а лише послався на ч.5 ст. 130 ГПК України

Суд не встановив, а Відповідач не довів необґрунтованості дій Позивача, як необхідної передумови для стягнення з нього на користь Відповідача витрат на професійну правничу допомогу на підставі ч. 5 ст. 130 ГПК України.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Відповідача про стягнення з Позивача користь 30 000,00 грн. судових витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. 123, 126, 130, 232-235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" у справі № 904/5324/23 про стягнення судових витрат на правову допомогу.

Ухвала, відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 16.12.2024 .

Суддя С.Г. Юзіков