Рішення

від 16.12.2024 по справі 904/4431/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2024р. Справа № 904/4431/24

За позовом: Дніпровської міської ради, м. Дніпро

До: Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, м. Москва

Третя особа без самостійних позовних вимог на стороні позивача: Комунальне підприємство «Дніпропетровський електротранспорт» Дніпровської міської ради, м. Дніпро

Про: стягнення 1 085 432,25грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

Дніпровська міськрада (позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (відповідач) про стягнення 1 085 432,25грн. шкоди , завданої комунальному майну (закріпленому за КП «Дніпропетровський електротранспорт» Дніпровської міської ради на праві господарського відання ) внаслідок збройної агресії РФ (ракетних обстрілів).

Враховуючи, що постановою ЦАГС від 16.10.24 р. у справі № 904/2587/24 (з аналогічним складом сторін), що перебуває в провадженні судді Васильєва О.Ю. станом на цей час, була задоволена апеляційна скарга ДМР на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.24 р. про повернення позовної заяви без розгляду з підстав не направлення позивачем на адресу відповідача в будь-який можливий спосіб копії позовної заяви та доданих до неї документів ; господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 16.10.24 р. (незважаючи на ненадання ДМР (позивачем) доказів направлення на адресу РФ в особі МЮ РФ (відповідача) копії позовної заяви і доданих до неї документів) прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження. Цією ухвалою суд також (враховуючи, що відповідно до п.3.10.Статуту КП «Дніпропетровський електротранспорт» Дніпровської міської ради (в редакції від 20.03.24 р.) збитки, завдані підприємству внаслідок порушення його майнових прав громадянами, юридичними особами , органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються підприємству згідно до вимог чинного законодавства України) запропонував позивачу та третій особі надати правове обґрунтування звернення з цим позовом саме Дніпровською міськрадою, а не КП «Дніпропетровський електротранспорт» Дніпровської міської ради.

Господарський суд під час прийняття цієї позовної заяви до розгляду врахував, що відповідно до ч. 1 ст. 79 ЗУ «Про міжнародне приватне право» пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно, - можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Таким чином, ЗУ «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема в якості відповідача.

Водночас, у зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24.02.22р., Україна розірвала дипломатичні відносини з РФ, що унеможливлює із цієї дати направлення різних запитів і листів до посольства РФ в Україні, з огляду на припинення його роботи на території України.

Відповідно до правового висновку , викладеного у постанові Верховного Суду від 14.04.22р. у справі № 308/9708/19 щодо судового імунітету РФ у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором, Верховний Суд дійшов висновку, що РФ, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі громадянину України. Верховний Суд виходив із того, що названа країна-агресор діяла не у межах свого суверенного права на самооборону, навпаки віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, а тому безумовно надалі не користується у такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Таким чином, починаючи з 2014р., немає необхідності в направленні до посольства РФ в Україні запитів щодо згоди РФ бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди у зв`язку з вчиненням РФ збройної агресії проти України й ігноруванням нею суверенітету та територіальної цілісності Української держави. А з 24.02.22р. таке надсилання неможливе ще й з огляду на розірвання дипломатичних відносин України з РФ.

У постановах від 18.05.22р. у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно яких підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судовий імунітет Російської Федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004). Підтримання імунітету Російської Федерації є несумісним із міжнародно-правовими зобов`язаннями України в сфері боротьби з тероризмом.

Судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення Російською Федерацією державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що звертаючись із позовом до Російської Федерації для правильного вирішення спору позивач не потребує згоди компетентних органів держави Російської Федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та Російською Федерацією з цього питання.

При цьому судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.04.22р. у справі № 308/9708/19, відповідно до якої національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом «генерального делікту).

Враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з РФ, що унеможливлює надсилання ухвал суду на адресу відповідача в особі посольства РФ в Україні повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань у даній справі судом здійснено шляхом розміщення на офіційному веб-сайті судової влади України (https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/) відповідних оголошень-повідомлень.

Дніпровська міськрада (позивач) та КП «Дніпропетровський електротранспорт» Дніпровської міської ради (третя особа) в письмових поясненнях (які є аналогічними за своїм змістом) вказали, що Дніпровська міськрада є власником цього комунального підприємства та майна (закріпленого за ним на праві господарського відання), має право здійснювати контроль за належним використанням та збереженням майна та має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди відповідно до вимог ч.3 ст.386 ЦК України. Отже, ДМР та третя особа вважають, що саме Дніпровська міськрада є належним позивачем у цій справі.

Насправді, питання щодо належного позивача в таких випадках є дискусійним (оскільки Дніпровська міськрада навряд чи погодилась би звертатися з позовними вимогами про відшкодування майнової шкоди, завданої КП «Дніпропетровський електротранспорт» Дніпровської міської ради, наприклад внаслідок ДТП за участю транспортного засобу, що закріплене за підприємством на праві господарського відання; а тим більше виступати відповідачем у справі за позовом іншої особи до цього комунального підприємства про відшкодування шкоди , завданої внаслідок ДТП з вини працівників підприємства). Але враховуючи відсутність заперечень з цього приводу з боку відповідача та нечітке правове врегулювання цього питання, суд погоджується з твердженнями позивача та третьої особи.

КП «Дніпропетровський електротранспорт» Дніпровської міської ради (третя особа) письмових пояснень стосовно обставин справи та своєї правової позиції стосовно позову, заявленого Дніпровською міськрадою, не надало. Жодних заяв чи клопотань від нього на адресу суду не надходило.

Під час розгляду справи господарський суд ухвалою від 07.11.24 р., керуючись вимогами, що містяться в Постанові КМУ від 20.03.22 р. № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди і збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації», для вирішення питання про призначення по справі судової експертизи з метою оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих майну територіальної громади внаслідок його втрати, руйнування або пошкодження у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації запропонував сторонам та третій особі протягом 15 днів з дня отримання цієї ухвали надати перелік запитань, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта; кандидатуру експерта або експертну установу, яким слід доручити проведення цього експертного дослідження.

Також Дніпровській міськраді (позивачу) було запропоновано підтвердити згоду на попередню оплату вартості експертного дослідження за рахунок власних коштів, з подальшим розподілом судових витрат відповідно до вимог чинного ГПК України.

Приймаючи цю ухвалу , господарський суд виходив з наступного: відповідно до п.1 цієї постанови КМУ: цей Порядок встановлює процедуру визначення шкоди і збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ, починаючи з 19.02.14 р. Визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за певними напрямками, серед яких пп.18 регламентована процедура визначення шкоди і збитків, економічних втрат підприємств (крім підприємств оборонно-промислового комплексу), у тому числі господарських товариств, напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Визначення шкоди та збитків підприємств здійснюється відповідно до методики, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна.

Відповідно до підпунктів 18 і 19 пункту 2 «Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» спільним наказом Міністерства економіки України та ФДМУ від 18.10.22 р. № 3904/1223 затверджено «Методику визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності» ( зареєстровано в Мінюсті України 02.12.22 р. за № 1522/38858).

Ця Методика застосовується під час оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності внаслідок втрати, руйнування або пошкодження їх майна у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації (далі - збройна агресія), оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб`єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб`єктів господарювання.

Механізми оцінки (визначення розміру) реальних збитків, упущеної вигоди та оцінки потреб у відновленні, що наведені в цій Методиці, розроблено на підставі національних та міжнародних стандартів оцінки, а також керівних принципів Світового банку щодо оцінки збитків та інших матеріалів, що розроблені організаціями, визнаними у світовому співтоваристві.

Ця Методика є обов`язковою для використання під час оцінки збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, проведення судової експертизи (експертного дослідження), пов`язаної з оцінкою збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, та її положення переважають над іншими положеннями нормативно-правових актів, методик, рекомендацій тощо, які регулюють питання визначення розміру збитків, завданих підприємствам, установам, організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності. У разі якщо певні питання, пов`язані з оцінкою збитків, не врегульовано цією Методикою, застосовуються інші нормативно-правові акти з питань оцінки майна, що визначені такими згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», та оціночні процедури, що передбачені міжнародними та національними стандартами оцінки, міжнародною оціночною практикою. Необхідність та доцільність застосування інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна обґрунтовуються у звіті про оцінку збитків (висновку експерта).

Ця Методика передбачає механізми оцінки (визначення розміру) збитків, завданих підприємствам, установам, організаціям та іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності внаслідок збройної агресії, оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб`єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб`єктів господарювання станом на дату оцінки, яка є датою не раніше ніж 23 лютого 2022 року. Оцінка (визначення розміру) збитків (упущеної вигоди) станом на дату оцінки, яка передує 23 лютого 2022 року, здійснюється шляхом проведення оцінки згідно з вимогами Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» або судової експертизи (експертного дослідження) згідно із Законом України «Про судову експертизу» з дотриманням методичного регулювання оцінки майна, яке здійснюється національними стандартами оцінки та міжнародними стандартами оцінки, європейськими стандартами оцінки, нормами міжнародної оціночної практики, що склалася, за наявності вихідних даних та інформаційних джерел, необхідних для проведення оцінки (визначення розміру) збитків.

Відповідно до п.7 цієї Методики : оцінка збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи (експертного дослідження).

Незалежна оцінка збитків забезпечується суб`єктами оціночної діяльності - суб`єктами господарювання, визнаними такими Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - суб`єкти оціночної діяльності), з дотриманням національних та міжнародних стандартів оцінки, з урахуванням особливостей, що визначені цією Методикою.

Судова експертиза (експертне дослідження), що пов`язана з оцінкою збитків, та діяльність судових експертів, що пов`язана з оцінкою майна, здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про судову експертизу», з урахуванням особливостей методичного регулювання оцінки збитків, спричинених втратою, руйнуванням та пошкодженням майна державної, комунальної та приватної форм власності в ході збройної агресії, визначених цією Методикою. При цьому в дослідницькій частині висновку експерта відображаються всі процедури, пов`язані з оцінкою збитків, що визначені цією Методикою.

Отже, цією Методикою (яка є обов`язковою для використання під час оцінки збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії РФ), визначено два способи оцінки збитків - проведення незалежної оцінки збитків або проведення судової експертизи (експертного дослідження).

В той же час, до позовної заяви Дніпровської міськради в обґрунтування розміру завданих збитків (шкоди) не додано доказів проведення оцінки збитків в жодний із вищенаведених способів . Але ж суд самостійно позбавлений можливості здійснити таку оцінку збитків; тому постало питання щодо призначення по справі судової експертизи з метою оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих майну територіальної громади внаслідок втрати, руйнування або пошкодження цього майна у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації .

Для роз`яснення цих питань , що виникли при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, виникла необхідність в призначені судової експертизи. Але, 21.11.24 р. на адресу суду від Дніпровської міської ради за підписом уповноваженого представника - Марінеско Андрія ; надійшли пояснення на ухвалу суду від 07.11.24 р., в яких цей представник зазначив про наступне : до позовної заяви ДМР надано копія витягу з Держреєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок військової агресії РФ; відомості щодо вартості відновлювальних робіт стосовно шести окремих пошкоджених об`єктів . На його думку «в рамках розгляду справи № 904/4431/24 зібрано достатньо доказів для винесення обґрунтованого, законного рішення за результатами вказаної справи». Призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин виходить за межу предмету доказування, є неприпустимим. Виходячи із «суб`єктивного» складу сторін (напевне, слід читати «суб`єктного» складу сторін) та предмету позову, Дніпровська міська рада вказує на відсутність визначених законом підстав для призначення експертизи в розрізі даного спору. Також представник Марінеско Андрій вважає, що призначення судової експертизи збільшує розумний строк розгляду справи, що має наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи; вимагає від суду «швидкого здійснення правосуддя»; вказує на те, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Підсумовуючи, представник позивача - Марінеско Андрій, вважає зазначені в ухвалі господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.24р. пропозиції суду стосовно призначення судової експертизи «недопустимими» в рамках розгляду справи та вимагає ухвалити рішення за наявними в матеріалах справи доказами.

Надаючи правову оцінку цим поясненням представника позивача - Марінеско Андрія, суд допускає, що можливо на час звернення з цим позовом представники Дніпровської міської ради не були обізнані з вимогами «Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» та «Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності» (що напевне свідчить про їх недостатній професійний рівень підготовки); але ж нехтування ними вимогами цих Порядку та Методики після того, як судом у відповідній ухвалі під час розгляду цієї справи до представників сторін були доведені приписи цих нормативних документів, які безпосередньо регламентують порядок дій позивача саме у таких випадках, напевне свідчать про умисне невиконання представниками позивача вимог цих нормативних документів, обов`язкових для використання під час оцінки збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії РФ.

КП «Дніпропетровський електротранспорт» Дніпровської міської ради (третя особа) витребуваних судом письмових пояснень з приводу призначення по справі судової експертизи не надала ; жодних заяв чи клопотань від неї з цього приводу на адресу суду не надходило.

Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (відповідач) письмових пояснень щодо доцільності призначення по справі вищезазначеної судової експертизи не надала.

Враховуючи категоричну незгоду Дніпровської міськради на проведення по справі судової експертизи та оплату її вартості, суд позбавлений можливості призначити цю експертизу та ухвалює рішення за наявними у справі доказами в розумний строк.

Також, ухвалою суду від 04.12.24 р. враховуючи ту обставину , що на підтвердження фактів пошкодження майна, зазначених у п.1-4 позовної заяви , позивачем додано акти обстеження об`єктів, пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації, комісією, повноваження якої визначені рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 01.07.22р. № 624 «Про створення комісій з обстеження пошкоджених будівель і споруд, об`єктів незавершеного будівництва внаслідок збройної агресії Російської Федерації» (зі змінами), витяги з ЄДРДР за кожним із фактів обстрілу, вказано календарні дати та орієнтовний час ракетних обстрілів внаслідок яких пошкоджено це майно.

В той же час, стосовно тролейбусної машини АКСМ 321, інв. № 1012 (п.5 позовної заяви) акт обстеження об`єкту, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, комісією, повноваження якої визначені рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 01.07.22р. № 624 «Про створення комісій з обстеження пошкоджених будівель і споруд, об`єктів незавершеного будівництва внаслідок збройної агресії Російської Федерації» (зі змінами) та витяг з ЄДРДР в матеріалах справи відсутні. Окрім того, позовна заява не містить посилань на дату ракетної атаки збройних сил РФ, внаслідок якої пошкоджено цей тролейбус.

Також, стосовно тролейбусної машини ЮМЗ Т2, інв. № 2537 (п.6 позовної заяви) відсутні акт обстеження об`єкту, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, комісією, повноваження якої визначені рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 01.07.22р. № 624 «Про створення комісій з обстеження пошкоджених будівель і споруд, об`єктів незавершеного будівництва внаслідок збройної агресії Російської Федерації» (зі змінами) та витяг з ЄДРДР.

Враховуючи вищевикладене, керуючись приписами ст. 74 ГПК України, господарський суд запропонував Дніпровській міськраді (позивачу) на протязі 10 днів з часу отримання цієї ухвали надати письмові пояснення щодо наявності /відсутності актів обстеження об`єктів (тролейбусних машин АКСМ 321 (інв. № 1012) та ЮМЗ Т2 (інв. № 2537), пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації, комісією, повноваження якої визначені рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 01.07.22р. № 624 «Про створення комісій з обстеження пошкоджених будівель і споруд, об`єктів незавершеного будівництва внаслідок збройної агресії Російської Федерації» (зі змінами); витягів з ЄДРДР по фактам завдання збройними силами РФ ракетних атак, внаслідок яких пошкоджено це майно та дати пошкодження тролейбусної машини АКСМ 321 ( інв. № 1012). У разі наявності таких доказів надати їх для залучення до матеріалів справи.

Ця ухвала в електронному вигляді в той же день - 04.12.24 р. була направлена до електронних кабінетів Дніпровської міськради та КП «Дніпропетровський електротранспорт» Дніпровської міської ради та відповідно до довідок про доставку електронного листа, 04.12.24 р. доставлена до електронних кабінетів позивача та третьої особи. Окрім того, інформація про цю ухвалу була розміщена на офіційному сайті судової влади (для сповіщення відповідача).

16.12.24 р. на адресу суду від Дніпровської міськради надійшли додаткові пояснення, в яких представник позивача Марінеско А.В. вказав, що акт обстеження тролейбусної машини АКСМ-32100D, інв. № 1012, проводився комісією, склад якої було затверджено наказом КП «Дніпропетровський електротранспорт» Дніпровської міської ради . В той же час , ці пояснення не містять відомостей щодо наявності /відсутності актів обстеження об`єктів (тролейбусних машин АКСМ 321 (інв. № 101 ) та ЮМЗ Т2 (інв. № 2537), комісією, повноваження якої визначені рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 01.07.22р. № 624 «Про створення комісій з обстеження пошкоджених будівель і споруд, об`єктів незавершеного будівництва внаслідок збройної агресії Російської Федерації» (зі змінами); витягів з ЄДРДР по фактам завдання збройними силами РФ ракетних атак, внаслідок яких пошкоджено це майно та дати пошкодження тролейбусної машини АКСМ 321 (інв. № 1012).

Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (відповідач) своїм процесуальним правом на надання відзиву на позов не скористалася , явку повноважних представників до судових засідань не забезпечила , незважаючи на ту обставину , що своєчасно повідомлялася судом про час та місце розгляду справи . Жодних заяв чи клопотань від відповідача на адресу господарського суду не надходило. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши наявні в справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

1) Тролейбусна лінія маршруту № 10 в районі будинку № 118 по вул. Набережна Перемоги в м. Дніпрі перебуває у комунальній власності Дніпровської міської територіальної громади на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 18.09.03р. № 2757 та відповідно до п.3.1. Статуту КП «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради закріплена за підприємством на праві господарського відання.

Внаслідок агресивних дій збройні сили Російської Федерації 14.01.23р. вчинили терористичний акт шляхом ракетної атаки, внаслідок якої було пошкоджено тролейбусну лінію маршруту № 10 в районі будинку № 118 по вул. Набережна Перемоги в м. Дніпрі.

Згідно із Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.01.23 р. до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за фактом обстрілу 14.01.23 р. приблизно о 15 год. 43 хв. збройними силами РФ ракетами невстановленого типу цивільної інфраструктури м. Дніпро, внаслідок якого пошкоджено цивільну інфраструктуру за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 118.

Після цього ракетного обстрілу комісією з обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, повноваження якої визначені рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 01.07.22р. № 624 «Про створення комісій з обстеження пошкоджених будівель і споруд, об`єктів незавершеного будівництва внаслідок збройної агресії Російської Федерації» (зі змінами), за результатами огляду пошкоджень, 14.01.23р. та 22.03.23р. складено акти комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

За результатами проведених обстежень комісією в акті від 14.01.23р. були зафіксовані наступні пошкодження: «контактна мережа: обрив тролейбусного контактного проводу МФ-85 - 3 од., контактний провід - 80 м.; тросова система: обрив поперечної тросової системи - 2 од.; ізоляція: ізолятор IE-10 - 4 од., ізолятор 21Е-10 - 4 од, парні комплекти - 2 од.»

За результатами проведених обстежень комісією в акті від 22.03.23р. були зафіксовані наступні пошкодження: «контактна мережа: обрив тролейбусного контактного проводу МФ-85 - 3 од., контактний провід - 80 м.; тросова система: обрив поперечної тросової системи 2 од.; ізоляція: ізолятор IE-10 - 400, ізолятор 21Е - 10 - 4 од., парні комплекти - 2 од.» Комісія дійшла до наступних висновків: «…при огляді виявлено пошкодження контактної мережі тролейбусу маршруту № 10. Для віднослення необхідно терміново замінити: контактний провід МФ-85 - 80 м.; канат сталевий оцинкований 6,8 мм2 - 60 м.; затискач Б-12 - 4 од.; затискач клиновий 3КК - 8 од.; парний комплект - 2од.; ізолятор 1Е-10 - 4 од.; ізолятор 21Е-10 4 од.»

Інформація щодо пошкодженого майна була внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації за номером ОНМ-18.05.2023-87358. З метою відновлення інфраструктури Енергогосподарством КП «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради було проведено ремонтні роботи господарським способом . Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт за січень 2023 р. вартість проведених робіт склала 72 155,00 грн.

2) Контактна мережа трамвайного маршруту № 11 та тролейбусні лінії маршрутів «А», «Б», по вул. Криворізька, 1 (зупинка громадського транспорту «Стадіон Метеор») в м. Дніпрі перебувають у комунальній власності Дніпровської міської територіальної громади на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 18.09.03р. № 2757 та відповідно до п.3.1. Статуту КП «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради закріплені за підприємством на праві господарського відання.

Внаслідок агресивних дій збройні сили Російської Федерації 17.11.22р. вчинили терористичний акт шляхом ракетної атаки, внаслідок чого було пошкоджено контактну мережу трамвайного маршруту № 11 та тролейбусні лінії маршрутів «А», «Б», по вул. Криворізька, 1 (зупинка громадського транспорту «Стадіон Метеор») в м. Дніпрі.

Згідно із Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.22 р. до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за фактом обстрілу 17.11.22 р. приблизно у період з 08 год.30 хв. до 08 год.45 хв. збройними силами РФ ракетами невстановленого типу цивільної інфраструктури м. Дніпро, внаслідок якого пошкоджено цивільну інфраструктуру в районі стадіону «Метеор».

Після цього ракетного обстрілу комісією з обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, повноваження якої визначені рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 01.07.22р. № 624 «Про створення комісій з обстеження пошкоджених будівель і споруд, об`єктів незавершеного будівництва внаслідок збройної агресії російської федерації» (зі змінами), за результатами огляду пошкоджень 13.03.23р. та 17.11.22р. складено акти комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

За результатами проведених обстежень комісією в акті від 13.03.23р. були зафіксовані наступні пошкодження: «контактна мережа - обрив тролейбусного контактного проводу МФ-85 - 4 од., обрив трамвайного контактного проводу МФ-85- 2(од.), загальна орієнтовна довжина пошкодження (10 м.п.); тросова система - обрив поперечної сумісної тросової системи (канат сталевий одинарного звивання типу ЛК-О 6,8 мм.) - 2 од./орієнтовно 70 м.п.; спецчастини - пошкоджено трамвайні секційні ізолятори - 2 од.; живлення 600В - пошкодження трамвайної перемички (провід ПСРВМ - 3000 1х95 мм) - орієнтовно 5 м.п.; ізоляція - пошкодженні ізолятори 1Е-10 (8 од.); опорні конструкції - пошкоджена металева опора контактної мережі».

Комісія дійшла до наступних висновків: «За результатами комісійного обстеження контактної мережі трамвайного маршруту № 11 та тролейбусних маршрутів «А», «Б» за адресою: вул. Криворізька (зупинка громадського транспорту «Стадіон Метеор») внаслідок ракетного обстрілу 17 листопада 2022р. було виявлено пошкодження трамвайної потенційної перемички, обрив тролейбусного та трамвайного контактного проводу, обрив поперечної сумісної тросової системи, пошкодження ізоляторів, пошкодження металевої опори контактної мережі. Необхідне проведення відновлювальних робіт.»

За результатами проведених обстежень, комісією в акті від 17.11.22р. були зазаначені наступні пошкодження: «контактна мережа - обрив тролейбусного контактного проводу МФ-85 - 4 од., обрив трамвайного контактного проводу МФ-85 - 2 од.; тросова система - обрив поперечної сумісної тросової системи 2 од.; спецчастини - трамвайні секційні ізолятори - 2 од.; живлення 600В - пошкодження трамвайної потенційної перемички (провід ПСРВМ 3000мм2) - 5 м.; ізоляція - ізолятор 1E-10-8 од.; опорні конструкції - металева опора контактної мережі».

Комісія дійшла до наступних висновків: «…при огляді виявлено пошкодження контактної мережі трамваю маршруту № 11, тролейбусних маршрутів кільце «А», «Б». Для відновлення необхідно замінити контактний провід МФ-85 - 10 м.; канат металевий одинарного звивання типу ЛК-О 6,8 мм.2 - 70 м.; опора металева - 1 од.; секційний ізолятор - 2 од.; затискач Б-12 - 12 од.; затискач клиновий ЗКК - 10 од.; провід ППСРВМ - 3000 1х95 мм2 - 5 м.; затискач 3ПТ - 4 од.; ізолятор 1Е-10 - 8 од.»

Інформація, щодо пошкодженого майна була внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації за номером OHM-20.04.2023-49232.

3 метою відновлення інфраструктури Енергогосподарством КП «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради господарським способом було проведено ремонтні роботи, вартість яких відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2022р. вказана в розмірі 123 774,00 грн.

3) Контактна мережа тролейбусної лінії маршруту № 17 по вул. Калиновій, буд. 96 в м. Дніпрі перебуває у комунальній власності Дніпровської міської територіальної громади на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 18.09.03р. № 2757 та на підставі п. 3.1. Статуту КП «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 21.04.22р. № 18/20 закріплено за підприємством на праві господарського відання.

Внаслідок ведення агресивної війни збройні сили Російської Федерації 10.10.22р. вчинили терористичний акт шляхом ракетної атаки, внаслідок чого було пошкоджено контактну мережу тролейбусної лінії маршруту № 17 по вул. Калиновій, буд. 96 в м. Дніпрі.

Згідно із Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.10.22 р. до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за фактом обстрілу 10.10.22 р. в період часу з 08 год.26 хв. до 09 год.03 хв. збройними силами РФ ракетами невстановленого типу цивільної інфраструктури м. Дніпро , внаслідок якого пошкоджено цивільну інфраструктуру в районі вул. Калинової,89 в м. Дніпрі.

Після вказаного ракетного обстрілу комісією з обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, повноваження якої визначені рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 01.07.22р. № 624 «Про створення комісій з обстеження пошкоджених будівель і споруд, об`єктів незавершеного будівництва внаслідок збройної агресії російської федерації» (зі змінами), за результатами огляду пошкоджень 10.10.22р. та 07.11.22р. складені акти комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

За результатами проведених обстежень комісією в акті від 10.10.22р. були зафіксовані наступні пошкодження: « контактна мережа - обрив контактного проводу МФ-85 - 4 од., контактний провід МФ-85 - 50 м., тросова система - обрив повздовжньо-тримаючої тросової системи - 4 од., спецчастини - кронштейн тролейбусний - 2 од., шафа фідерного вводу - 2 од., живлення 600В: пошкодження виводів живлення біля. 2922, 2972 (провід ПСРВМ - 3000 (1х95 мм2) -84 м., ізолятор 1Е-10 - 10 од., підвіс ковзаючий з ізолятором ІКП та затискачем - 12 од.»

Комісія дійшла до наступних висновків: «При огляді виявлено пошкодження контактної мережі приблизно 150 м. в два провода в обидва напрямки руху тролейбусного маршруту № 17. Для відновлення необхідно замінити: контактний провід МФ-85 - 50 м., канат сталевий одинарного звивання типу 1К-40 - 200 м., кронштейн тролейбусний 5 м. - 2 од., затискач Б-12 - 14 од., затискач замковий ЗКК - 14 од., шафа фідерного проводу - 2 од., провід ПСРВМ - 3000 (1x95 мм2) - 84 м., затискач 31П - 6 од., ізолятор 1Е-10 - 10 од. Тимчасовому демонтажу підлягає спуски живлення діл. 2992, 2972»

Комісією в акті від 07.11.22р. були зафіксовані наступні пошкодження: контактна мережа - обрив контактного проводу МФ-85 - 4 од., контактний провід МФ-85 - 50 м., тросова система - обрив повздовжньо-тримаючої тросової системи - 4 од., спецчастини- кронштейн тролейбусний - 2 од., шафа фідерного вводу - 2 од., живлення 600В- пошкодження виводів живлення діл. 2922, 2972 (провід ПСРВМ - 3000 (1х95 мм2) -84 м., ізоляція - ізолятор 1Е-10 - 10 од., підвіс ковзаючий з ізолятором ІКП та затискачем - 12 од.»

Комісія дійшла до наступних висновків: «…за результатами візуального комісійного огляду тролейбусної лінії за адресою: м. Дніпро, вул. Калинова, в районі будинку № 96 (проїжджа частина дороги) внаслідок ракетного обстрілу, який відбувся 10.10.22р., було встановлено пошкодження контактної мережі приблизно 150,0 м. в два провода в обидва напрямки руху тролейбусного маршруту № 17».

Інформація щодо пошкодженого майна була внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації за номером OHM-31.03.2023-28973.

З метою відновлення інфраструктури Енергогосподарством КП «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради господарським способом було проведено ремонтні роботи, вартість яких згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2022р. склала 239 281,20 грн.

4) Контактна мережа трамвайного маршруту № 4 та трамвайна колія маршруту № 4 по вул. Короленка в районі буд. 23 по вул. Святослава Хороброго в м. Дніпрі перебувають у комунальній власності Дніпровської міської територіальної громади на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 18.09.03р. № 2757 та на підставі п.3.1. Статуту КП «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 21.04.22р. № 18/20 закріплені за підприємством на праві господарського відання.

Внаслідок ведення агресивної війни збройні сили Російської Федерації 28.07.23р. вчинили терористичний акт шляхом ракетної атаки, внаслідок чого було пошкоджено контактну мережу трамвайного маршруту № 4 та трамвайну колію маршруту № 4 по вул. Короленка в районі буд. 23 по вул. Святослава Хороброго в м. Дніпрі.

Згідно із Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.23 р. до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за фактом обстрілу 28.07.23 р. приблизно о 20 год.20 хв. збройними силами РФ ракетами невстановленого типу цивільної інфраструктури м. Дніпро , внаслідок якого пошкоджено цивільну інфраструктуру в районі вул. Короленко,22 в м. Дніпрі.

Після цього ракетного обстрілу комісією з обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, повноваження якої визначені рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 01.07.22р. № 624 «Про створення комісій з обстеження пошкоджених будівель і споруд, об?єктів незавершеного будівництва внаслідок збройної агресії російської федерації» (зі змінами), за результатами огляду пошкоджень 28.07.23р. та 15.09.23р. складені акти комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

За результатами проведених обстежень комісією в акті від 28.07.23р. були зафіксовані наступні пошкодження: «Контактна мережа - обрив трамвайного контактного проводу - 350 м. ,тип проводу МФ-85 ; спецчастин - кронштейн трамвайний - 2 од.; ізоляція - ізолятор ІН-1 - 8 од., ізолятор ІН-2 - 8 од., ізолятор 1П-2 - 4 од.»

Комісія дійшла до наступних висновків: «При огляді виявлено пошкодження контактної мережі трамвайного маршруту № 4. Для відновлення необхідно терміново замінити: контактний провід МФ-85 - 350 м.; канат сталевий оцинкований 6,8 мм.2 - 120 м.; затискач Б-12 - 4 од.; затискач клиновий ЗКК - 12 од.; затискач 3ПВ - 4 од.; кронштейн трамвайний - 2 од.; вузол кріплення кронштеина до опори - 2 од.; ізолятор ІН-1 - 8 од.; ізолятор ІН-2 - 8 од.; ізолятор ІП-2 - 4 од.; хомут сталевий діаметром - 280 мм.»

За результатами проведених обстежень комісією в акті від 15.09.23р. були зафіксовані наступні пошкодження: контактна мережа - обрив трамвайного контактного проводу - 307 м., тип проводу МФ-85, зруйновані водопровідні лотки та бетонні блоки ФБС-3 - 35 м.»

Комісія дійшла до наступних висновків: «При огляді виявлено пошкодження контактної мережі трамвайного маршруту № 4. Для відновлення необхідно терміново замінити: контактний провід МФ-85 -307 м.; лотки водопровідні - 35 м.; блоки ФБС-3 - 35 м»

Інформація щодо пошкодженого майна була внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації за номером OHM-27.09.2023-217602.

3 метою відновлення інфраструктури Енергогосподарством КП «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради господарським способом було проведено ремонтні роботи, вартість якіх згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2023 р. склала 303 542,18 грн. та за актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2023р. склала 226 201,80 грн., а всього - 529 743,98 грн.

5) Тролейбусна машина АКСМ 321 прийнята на баланс КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР згідно з наказом від 22.02.21р. № 55 «Про введення в експлуатація придбаних тролейбусних машин типу AKCM32100D інв. № 1012,1014». Факт придбання КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР вказаної тролейбусної машини підтверджується видатковою накладною від 17.02.21р. Ця тролейбусна машина АКСМ 321 перебуває у комунальній власності Дніпровської міської територіальної громади та на підставі п. 3.1. Статуту КП «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради закріплена за підприємством на праві господарського відання.

Позивач стверджує , що внаслідок ведення агресивної війни збройні сили Російської Федерації вчинили терористичний акт шляхом ракетної атаки (при цьому не вказує календарну дату цієї ракетної атаки та не надає відповідний витяг з ЄДРДР про відкриття кримінальної справи за цим фактом), внаслідок чого було пошкоджено тролейбусна машина АКСМ 321.

18.10.22р. технічною комісією в складі : начальника ВТВ Анікєєва І.Л., начальника цеху ремонту та обслуговування ремонтного складу Келета О.П., контролера ТК Терентьєвої М.О. було проведено перевірку комплектності тролейбуса для визначення величини збитку за наслідками ракетного удару, за результатами якого складено відповідний акт.

За результатами проведених обстежень, комісією було встановлено: «Потрібна кількість матеріалів для відновлення тролейбуса: Скло лобове - 1 шт., Скло бокове салону - 1 шт., Герметик силіковновий чорний - 9 шт. Затрати робочого часу: слюсар з ремонту рухомого складу 5-го розряду - 6 год.»

Відповідно до акту приймання тролейбусної машини з непланового ремонту від 19.10.22р. комісією ( створеною відповідно до наказу №322 від 04.11.21 р. у складі : головного інженера Ковба О. , начальника ВТВ Анікєєва І., начальника цеху Келет О. та контролера якості Турусоваої Т.) щодо тролейбусної машини типу АКСМ-32100D інв. № 1012 після ракетного обстрілу м. Дніпро 18.10.22 р. проведений позаплановий ремонт,виконано наступні роботи (скло лобове - 1шт., скло бокове салону-1 шт.) та тролейбус допущено до експлуатації з пасажирами.

З метою відновлення технічних властивостей тролейбусної машини за наслідками проведених робіт були понесені витрати, які за твердженням позивача відповідно до калькуляції ДЕПО №1 КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР від 18.10.22р. склали 49 275,68 грн.

Відмостей щодо внесення інформації щодо пошкодженого майна до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації ; позивачем не надано.

6) Тролейбусна машина ЮМЗ Т2 інв.№ 2537 прийнята на баланс КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР наказом від 28.12.07р. № 258 «О вводе в експлуатацию вновь поступивших тролейбусных машин типа ЮМЗ Т2». Факт придбання КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР вказаної тролейбусної машини підтверджується товарно-транспортною накладною від 27.12.07р. Тролейбусній машині ЮМЗ Т2 присвоєно інвентарний номер 2537 та взято на баланс КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР, що підтверджується відповідною довідкою.

Отже, тролейбусна машина ЮМЗ Т2 перебуває у комунальній власності Дніпровської міської територіальної громади та на підставі п.3.1. Статуту КП «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради закріплена за підприємством на праві господарського відання.

Позивач стверджує, що внаслідок ведення агресивних дій збройні сили Російської Федерації 17.11.22р. вчинили терористичний акт шляхом ракетної атаки, внаслідок чого було пошкоджено тролейбусна машина ЮМЗ Т2 . При цьому на підтвердження факту ракетного обстрілу не надає відповідний витяг з ЄДРДР про відкриття кримінальної справи за цим фактом .

Відповідно до акту приймання тролейбусної машини з непланового ремонту від 07.02.23р. комісією у складі: головного інженера Депо №2 Дворниченко О.М., начальника ВТВ Депо №2 Безуглого В.Г., начальника цеху Григорока В.В., майстра дільниці ППР Господинко А.С., контролера якості Дерич О.Д.: з 01.02.23 р. по 06.02.23 р. тролейбусній машині типу ЮМЗ-Т2 реєстр. № 2537 після ракетного обстрілу м.Дніпро 17.11.22р.проведений неплановий ремонтта виконані наступні роботи: «Заміна пошкоджених аварійних вікон салону - 2 шт.; заміна пошкоджених рухомих вікон кватирки салону - 5 шт.; заміна пошкоджених нерухомих вікон кватирки салону - 5 шт.; заміна пошкоджених бокових вікон під фрамугу - 5 шт.». Тролейбус допускається до експлуатаціїхз пасажирами.

Відповідно до розшифровки планової калькуляції вартість витрачених для ремонту матеріалів склала 67 635,50 грн., вартість робіт - 3 566,89 грн.

На підставі договору поставки від 17.10.22р. та договору про закупівлю від 19.05.23р. ФОП Деркач В.В. передано у власність, а КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР прийнято та оплачено ряд товарів, до переліку якого ввійшли аварійні вікон салону - 2 шт.; рухомі вікна кватирки салону - 5 шт.; нерухомі вікна кватирки салону - 5 шт.; бокові вікна під фрамугу - 5 шт. Отже, за наслідками відновлення технічних властивостей тролейбусної машини понесені витрати в розмірі 71 202,39 грн.

Відомостей щодо внесення інформації щодо пошкодженого майна до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації ; позивачем не надано.

Вищенаведені незаконні, протиправні дії Російської Федерації, як в контексті норм національного законодавства України, так і в контексті норм міжнародного права, призвели до порушення права власності Дніпровської міської ради внаслідок пошкодження комунального майна, що стало підставою звернення позивача до суду з відповідною позовною заявою.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно з ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за ст. 1166 Цивільного кодексу України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Згідно зі ст. 1192 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Аналіз змісту статей 22, 1166, 1192 Цивільного кодексу України свідчить, що реальні збитки можуть розраховуватись як у формі втрат, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, так і у формі витрат, які особа зробила або мусить зробити для відновлення пошкодженої речі. Потерпілий за власним вибором може вимагати відшкодування або реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або реальної вартості будівельних робіт, необхідних для відновлення пошкодженого нерухомого майна.

Відповідно до абз. 13 п. 2 Загальних засад оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації - додатку до «Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.22р. № 326 (далі Загальні засади оцінки збитків) під збитками розуміють:

- вартість втраченого, пошкодженого та (або) знищеного майна, що зазнало руйнівного впливу внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, ракетно-бомбових ударів в ході збройної агресії Російської Федерації, розмір витрат, необхідний для відновлення порушеного права (реальні збитки);

- розмір доходу, який постраждалий міг би одержати за умови відсутності збройної агресії Російської Федерації (упущена вигода).

Метою оцінки збитків є: визначення розміру реальних збитків (у вартісному виразі); визначення упущеної вигоди; визначення витрат, необхідних для відновлення майна та майнових прав, що зазнали руйнівного впливу (п. 8 Загальних засад оцінки збитків).

Як встановлено підпунктом 18 п. 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 326, визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за таким напрямом: економічні втрати підприємств (крім підприємств оборонно-промислового комплексу), у тому числі господарських товариств, - напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Відповідно до п. 5 Загальних засад оцінки збитків оцінка збитків, завданих постраждалим, здійснюється шляхом проведення аналітичної оцінки збитків, стандартизованої, незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи.

Незалежна оцінка збитків проводиться суб`єктами оціночної діяльності суб`єктами господарювання, визнаними такими Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі суб`єкти оціночної діяльності), із дотриманням національних стандартів оцінки майна та Міжнародних стандартів оцінки майна з урахуванням особливостей, що визначені цими Загальними засадами та методиками оцінки шкоди та збитків, передбаченими пунктом 5 Порядку.

Наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 18.10.2022 № 3904/1223 затверджена Методика визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності (далі - Методика).

У пункті 4 Методики встановлено, що відповідно до цієї Методики об`єктом оцінки збитку є економічні втрати підприємств, установ та організацій, інших суб`єктів господарювання всіх форм власності, згідно з підпунктами 18 і 19 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 326 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2022 № 951).

Оцінка шкоди та збитків, що проводиться відповідно до цієї Методики, здійснюється з метою, зокрема визначення збитків, завданих внаслідок збройної агресії, для цілей подання позовів (у тому числі колективних) постраждалими до судових інстанцій, зокрема міжнародних, а також подання позову державою Україна до міжнародних судових інстанцій (пункт 5 розділу І Методики).

Така мета згідно з цією Методикою досягається шляхом визначення у вартісному виразі, зокрема: розміру реальних збитків; потреб у витратах, необхідних для відновлення майна та майнових прав, що зазнали руйнівного впливу внаслідок збройної агресії (пункт 6 розділу І Методики).

Згідно з пунктом 7 Методики оцінка збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи (експертного дослідження).

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ЕS-11/1 від 02.03.2022 військова агресія Російської федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, російську федерацію зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16.03.2022 у справі щодо звинувачень в геноциді за Конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти російської федерації) зобов`язав Російську федерацію припинити військову агресію проти України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ЕS-12/1 від 24.03.2022, якою додатково засуджує військову агресію росії проти України, вимагає від Російської федерації припинення військових дій, в тому числі проти атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.22р. «Про заяву Верховної Ради України «Про вчинення російською федерацією геноциду в Україні»» визнано геноцидом Українського народу дії збройних сил, політичного і військового керівництва росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24.02.2022, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення збройними силами російської федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

Преамбулою Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що Україна згідно з Конституцією України суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії російської федерації проти України в розумінні ч. 3 ст. 75 ГПК України є загальновідомим фактом.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення, законодавством України не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить зважати на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)). З урахуванням наведеного, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Права особи в суді повинні бути захищені таким способом, який реально відновить її порушені інтереси.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми завданих збитків є ефективним способом захисту порушеного права в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично може призвести до відновлення його порушених прав.

В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання ( ст.79 ГПК України )

Відповідно до ст.86 цього Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані позивачем у цій справі докази, суд дійшов до висновку про беззаперечне доведення фактів ракетних обстрілів збройними силами РФ цивільних об`єктів на території м. Дніпро, завдання шкоди внаслідок цих обстрілів комунальному майну, належному на праві власності територіальній громаді м. Дніпро; вини відповідача у заподіяні збитків майну позивача; наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між незаконними діями відповідача та зменшення майнових прав позивача ( відносно майна, зазначеного в пунктах 1-4 позовної заяви).

В той же час , оскільки Дніпровською міськрадою (позивачем) в порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.22р. № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» та «Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності» (затвердженої Наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 18.10.2022 № 3904/1223), які є обов`язковими для використання під час оцінки збитків, не була здійснена ані незалежна оцінка збитків шляхом її проведення суб`єктом оціночної діяльності (до часу звернення з позовом до суду), ані не надано згоду на проведення судової експертизи та оплату її вартості вже під час розгляду цієї справи в суді; суд не має об`єктивної можливості надати правову оцінку розміру збитків, заявлених до стягнення з відповідача у позовній заяві.

Відповідно до вимог ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оскільки відповідачем не надано жодних доказів на спростування обставин стосовно розміру збитків (зазначених у пунктах 1-4 позовної заяви), які позивач просить суд стягнути з Російської Федерації, суд вважає, що докази, надані позивачем на підтвердження цієї обставини, є більш вірогідними; в той же час не може ні підтвердити, ні спростувати розмір цих збитків, а відтак ця обставина (розмір збитків) не може вважатися встановленою цим рішенням суду та повинна доказуватися при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та приписи чинного законодавства України, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків, завданих майну, зазначеному у пунктах 1- 4 позовної заяви ; підлягають задоволенню.

В той же час, позовні вимоги про стягнення збитків, завданих майну позивача, наведеному в пунктах 5-6 позовної заяви (тролейбусні машини АКСМ 321, інв.№ 1012 в розмірі 49 275,68 грн. та ЮМЗ-Т2, інв. № 2537 в розмірі 71 202,39 грн.) суд вважає не доведеними, оскільки позивачем не доведено належними доказами факт спричинення шкоди саме внаслідок протиправних дій відповідача, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками (не надано відповідних витягів з ЄДРДР по фактам обстрілів, внаслідок яких пошкоджено ці тролейбусні машини, комісійних актів обстеження, складених відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 01.07.22р. № 624 «Про створення комісій з обстеження пошкоджених будівель і споруд, об`єктів незавершеного будівництва внаслідок збройної агресії російської федерації» (зі змінами). Відсутність хоча б одного з вищезазначених елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. А тому в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 120 478,07 грн. збитків слід відмовити.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з відповідача - Російської Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, м. Москва, вул. Житня, буд 14; ідентифікаційний код 103773968834) на користь позивача Дніпровської міської ради (49000 м. Дніпро просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514): 964 954,18 грн. збитків.

3.Стягнути з відповідача - Російська Федерація (Russian Federation код ISO ru/rus 643) в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, м. Москва, вул. Житня, буд 14; ідентифікаційний код 103773968834) в дохід Державного бюджету України: 14 474,31 грн. - судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням чинності.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.