Рішення

від 16.12.2024 по справі 905/1323/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.12.2024 Справа №905/1323/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Лиман Донецької області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Умвельт Бахмут», м. Бахмут Донецької області,

про стягнення 4393,46грн, з яких 2974,20грн основний борг, 243,29грн 3% річних та 1175,97грн інфляційні втрати,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

Акціонерне товариство «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Лиман Донецької області звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Умвельт Бахмут», м. Бахмут Донецької області про стягнення 4393,46грн, з яких 2974,20грн основний борг, 243,29грн 3% річних та 1175,97грн інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неповернення відповідачем коштів, які були перераховані позивачем відповідно до договору №ДОН/ТЧ-6-18630/НЮ від 01.09.2018, що стало підставою для нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав до суду договір №ДОН/ТЧ-6-18630/НЮ від 01.09.2018 та додаткові угоди до неї, журнал-ордер розрахунків, податкову накладну, листи АТ «Укрзалізниця» №32-П/ТЧ6 від 25.12.2023, №02-П/ТЧ6 від 27.04.2023 та №17/ТЧ6 від 31.08.2022, лист ТОВ «Умвельт Бахмут» №1 від 22.01.2024 з додатками та платіжне доручення №4427181 від 12.01.2022.

Нормативно свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525-526, 530, 551, 610, 612, 615, 625, 629 Цивільного кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1323/24 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою господарського суду від 16.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1323/24. Справу №905/1323/24 постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

06.12.2024 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи примірника платіжної інструкції №4427181 від 12.01.2022.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача - м. Бахмут Донецької області.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, м. Бахмут Бахмутської міської територіальної громади з 13.12.2023 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

Таким чином, на території місцезнаходження відповідача поштові відділення не функціонують згідно з офіційною інформацією, розміщеною на сайті АТ «Укрпошта».

Ухвала господарського суду від 16.10.2024 направлялася на адресу електронної пошти, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є офіційною електронною поштою відповідача.

Також відповідач повідомлявся шляхом розміщення повідомлення-оголошення на сайті Господарського суду Донецької області.

Таким чином, судом вчинені усі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про відкрите судове провадження.

Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частинною 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що судом створені усі умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, заперечень від сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) не надходило, відзив від відповідача не надходив, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2018 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Умвельт Бахмут» (відповідач, підрядник) укладено договір №ДОН/ТЧ-6-18630/НЮ-В (договір), за п. 1.1. замовник доручає, а підрядник бере на себе виконання робіт з приймання утилізації відходів IV класу небезпеки замовника. При цьому всі сторони дотримуються «Правил благоустрою в м.Артемівську», затверджених рішенням Артемівської міської ради №6/41-744 від 24.07.2013.

Згідно з п.п.1.4-1.5 договору, орієнтована ціна договору 3045,48грн з ПДВ.

Зазначена ціна підлягає зміні в разі збільшення складових ціни (вартість палива мастильних матеріалів, оренди земельної ділянки, мінімальної з/плати, зміна розміру екоподатку). Зміна вартості прийому та утилізації відходів IV класу небезпеки проводиться сторонами в письмовому вигляді шляхом укладення відповідної додаткової угоди.

Відповідно до п.3.1 договору (в редакції додаткової угоди №2 від 01.01.2020), для само вивозу відходів з території замовника і здачі їх підряднику замовник набуває у підрядника талони на вивезення відходів на міське звалище. Замовник проводить 100% оплату послуг згідно з виставленим рахунком не пізніше 30 календарних днів з дати його виписки та при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої відповідно до вимог чинного законодавства України в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

За п.6.1 договору термін дії договору з моменту підписання по 31.12.2018, а в порядку розрахунків до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Цей договір вважається подовженим на кожний наступний строк тривалістю 1 календарний рік, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку його дії не надішле іншій стороні письмове повідомлення про свій намір припинити його дію надалі.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та застережень.

На виконання умов договору, позивач здійснив попередню оплату у розмірі 2974,20грн, що підтверджується платіжним дорученням №4427181 від 12.01.2022.

Як зазначає позивач, відповідач умови договору з виконання робіт не виконав.

Позивач направляв відповідачу листи №32-П/ТЧ6 від 25.12.2023, №02-П/ТЧ6 від 27.04.2023 та №17/ТЧ6 від 31.08.2022 з пропозицією про повернення суми попередньої оплати.

У листі №1 від 22.01.2024 відповідач зазначив, що в результаті ворожого обстрілу з боку Російської Федерації згоріло все майно підприємства (будинки, спорудження, автотранспорт, меблі, обладнання, комп`ютерна техніка та інше), що підтверджене витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.08.2022, у зв`язку з чим зникла можливість доступу до всіх бухгалтерських даних, тому немає можливості зробити звіряння по передплатним коштам.

Відповідач невикористану попередню оплату позивачу не повернув, роботи не виконав, що, у свою чергу, стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Сутність позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов`язання за спірними договорами в частині повернення невикористаної попередньої оплати та застосуванні наслідків порушення зобов`язання у вигляді стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно з ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судом встановлено, що договір №ДОН-ТЧ-6-18630/НЮ-В від 01.09.2018 та укладені до нього додаткові договори є належною підставою для виникнення у сторін прав та обов`язків.

Докази розірвання або припинення договору суду не надані.

На виконання умов договору позивач здійснив попередню оплату відповідачу у розмірі 2974,20грн, що підтверджується платіжним дорученням №4427181 від 12.01.2022.

Відповідач роботи з приймання утилізації відходів позивача не виконав.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд зазначає, що умови спірного договору не містять строк (термін), протягом якого підрядник зобов`язаний приступити до виконання робіт з моменту отримання передплати, також відсутній графік виконання робіт.

Враховуючи умови п.6.1 договору, у зв`язку з відсутністю доказів припинення або розірвання договору, станом на дату розгляду справи договір є чинним.

Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що строк виконання зобовязання з повернення передоплати у відповідача виникає з урахуванням приписів ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

В матеріалах справи містяться листи позивача №32-П/ТЧ6 від 25.12.2023, №02-П/ТЧ6 від 27.04.2023 та №17/ТЧ6 від 31.08.2022, за змістом яких позивач пропонує відповідачу повернути кошти попередньої оплати.

Однак, докази направлення вказаних листів відповідачу, у тому числі електронною поштою, суду не надані.

Поряд з цим, матеріали справи містять відповідь відповідача (лист №1 від 22.01.2024) з посиланням на лист позивача від 25.12.2023.

Оскільки суд не може достеменно встановити дату отримання вимоги про повернення попередньої оплати, суд виходить з того, що датою пред`явлення вимоги є дата листа відповідача, а саме 22.01.2024.

На підставі викладеного, з огляду на приписи статті 530 Цивільного кодексу України, останнім днем виконання відповідачем зобов`язання з повернення попередньої оплати є 29.01.2024.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписи ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Належні докази повернення попередньої оплати у розмірі 2974,20грн до матеріалів справи не надані, розмір заборгованості відповідачем не спростовується та не заперечується

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач заявив до стягнення 3% річних у розмірі 243,29грн на борг 2974,20грн за період прострочення з 13.01.2022 по 04.10.2024, а також інфляційні втрати у розмірі 1175,97грн на борг 2974,20грн за період прострочення з січня 2022 року по серпень 2024 року.

Контррозрахунки 3% річних та інфляційних втрат відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що позивачем не правильно встановлена дата початку прострочення виконання зобов`язання відповідачем. Відповідно до вищенаведеної позиції суду датою, з якої зобов`язання відповідачем з повернення попередньої оплати є простроченим становить 30.01.2024.

Здійснивши самостійно розрахунок, суд встановив, що належний розмір 3% річних на борг 2974,20грн за період прострочення з 30.01.2024 по 04.10.2024 становить 60,70грн, а також інфляційних втрат на борг 2974,20грн за період прострочення з лютого по серпень 2024 року становить 132,88грн.

Отже позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 3167,78грн, з яких 2974,20грн основний борг, 60,70грн 3% річних та 132,88грн інфляційні втрати.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Лиман Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Умвельт Бахмут», м. Бахмут Донецької області про стягнення 4393,46грн, з яких 2974,20грн основний борг, 243,29грн 3% річних та 1175,97грн інфляційні втрати, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Умвельт Бахмут», м. Бахмут Донецької області (84500, Донецька обл., місто Бахмут, вул. Незалежності, будинок 218, ідентифікаційний код 37071627) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код: 40075815) в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» м. Лиман Донецької області (84400, Донецька обл., місто Лиман, вулиця Привокзальна, будинок 22, ідентифікаційний код 40150216) 3167,78грн, з яких 2974,20грн основний борг, 60,70грн 3% річних та 132,88грн інфляційні втрати, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1746,61грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, встановленому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Чернова

Рішення складено та підписано 16.12.2024.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.