Рішення

від 16.12.2024 по справі 906/1079/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1079/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Полісся-10"

до 1. Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, 2. Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягільському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби у Житомирській області

про стягнення 22 296,94 грн .

Зміст позовних вимог та заперечень.

Позивачем пред`явлено позов про стягнення на його користь з державного бюджету 22296,94 грн., які були ним сплачені у вигляді штрафу на підставі Постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, яку в подальшому скасовано за рішенням суду, та у вигляді виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій. Позивач зазначив про судові витрати в сумі орієнтовно 10000,00грн. .

Позовні вимоги грунтуються на тому, що оскільки підстава для сплати 20100 грн. штрафу вподальшому відпала , у зв`язку із скасуваннням рішенням суду Постанови про накладення штрафу, сплачені кошти на виконання цієї Постанови підлягають поверненню на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України.

У відзиві на позовну заяву Центрально-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці позов не визнало з тих підстав, що на час сплати штрафу, підстава існувала - була чинною Постанова про накладення штрафу; Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів №787, який затверджений Міністерством фінансів України 03.09.2013, на спірні відносини не поширюється, оскільки застосовується при поверненні коштів, які помилково або надміру сплачені (а.с.42).

У відзиві на позовну заяву Звягельський відділ державної виконавчої служби у Звягільському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) позов не визнав з тих підстав, що відділ ДВС є лише проміжним отримувачем цих коштів і здійснив їх подальше перерахування за призначенням; виконавча служба належним чином виконала свої обов`язки з виконання Постанови про накладення штрафу, жодна із сторін не зверталася до виконавчої служби із повідомленням про оскарження Постанови про накладення штрафу; клопотання про зупинення стягнення за виконавчим провадженням до суду не подавалось, поворот виконання не застосовувався; на рахунки органів примусового виконання рішень не може бути накладено арешт або звернено стягнення на підставі виконавчих документів, що виключає стягнення коштів з відділу ДВС (а.с.60).

Рух справи.

24.10.2024 до суду надійшла вказана позовна заява.

Ухвалою від 25.10.24 позовну заяву залишено без руху, у зв`язку з допущеними недоліками в її оформленні та надано строк для їх усунення.

Ухвалою від 30.10.24 суд відкрив провадження у справі №906/1079/24 за вказаною позовною заявою та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

06.11.24 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

12.11.24 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягільському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Встановлені судом обставини.

06 листопада 2023 року Центрально-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, на підставі Акта про неможливість проведення заходу державного контролю №ЦЗ/ЖТ/24264/177/НП від 26 вересня 2023 року, виніс Постанову №ЦЗ-115/ЖИ/а-7, якою наклав на ТОВ "Форест Полісся-10" штраф у розмірі 20100,00 грн. (а.с.23).

Старшим державним виконавцем Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 07.02.2024 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74091386 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРЕСТ ПОЛІССЯ-10" на користь держави штрафу в сумі 20100,00 грн., на виконання Постанова Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 06 листопада 2023 №ЦЗ-115/ЖИ/а-7 (а.с.30).

07.02.2023року старшим державним виконавцем винесені також постанови:

- про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у загальній сумі 186,94 грн., відповідно до ст.42 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року;

- про стягнення виконавчого збору у розмірі 2010.00 грн., відповідно до ст.27 Закону України "Про виконавче провадження";

- про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, штрафу, яка становить 22 296,94 грн.

На виконання Постанови Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 06 листопада 2023 №ЦЗ-115/ЖИ/а-7, 09.02.2024 та 15.02.24 державним виконавцем стягнуто з ТОВ "ФОРЕСТ ПОЛІССЯ-10" на користь Звягельського ВДВС у Звягельському районі 22296,94 грн., що включає суми виконавчого збору - 2010грн., витрати виконавчого провадження - 186,94, та штраф - 20100грн., згідно платіжних інструкцій №О2FC0R2N6P та №O29C0N92J5 (а.с.33,34).

Платіжними інструкціями №2231, №2232, №2233 від 13.02.24, №2487 та №2488 від 16.02.24, №2306 від 14.02.24 виконавча служба перерахувала отримані від позивача кошти за призначенням (витрати виконавчого провадження, виконавчий збір, штраф на користь держави)(а.с.73,74).

16.02.2024року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку із стягненням боргу (а.с.72).

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 29.02.2024року у справі №240/32993/23, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Полісся 10" задовольнив, визнав протиправною та скасував Постанову Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЦЗ-115/ЖИ/а-7 від 06 листопада 2023 року (а.с.24).

11.09.2024року ТОВ "Форест Полісся 10" звернулось до Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою про поновлення виконавчого провадження та про повернення безпідставно стягнутих коштів за виконавчим провадженням №74091386 у розмірі 22296,94грн. (а.с.31).

Листом від 11.10.2024 року №162106 Звягельський відділ державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області повідомив, що в судовому порядку постанова про відкриття від 07.02.2024року та про закінчення виконавчого провадження від 16.02.2024 ТОВ "ФОРЕСТ ПОЛІССЯ-10" не були оскаржені. Тому, оскільки постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження не визнана судом незаконною та не скасована, підстави для відновлення виконавчого провадження відсутні (а.с.32).

Таким чином, ТОВ "Форест Полісся-10" вважає, що грошові кошти в сумі 22 296,94 грн., які стягнені виконавчою службою з позивача, утримуються у Державному бюджеті без достатньої правової підстави, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Висновки суду та норми права.

У пунктах 69, 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі №910/5880/21 зроблено висновок, що Після визнання протиправною та скасування адміністративним судом постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу кошти, які платник сплатив на виконання цієїпостанови, знаходяться у Державному бюджеті України без достатньої правової підстави. Тому повернення таких коштів платникові стосується захисту його майнових прав як суб`єкта господарювання, а вимога про стягнення цих коштів належить до юрисдикції господарського суду. Суму штрафу, перераховану до бюджету на підставі постанови про застосування такого стягнення, яку надалі визнав протиправною та скасував адміністративний суд, можна стягнути на користь платника згідно зі статтею 1212 ЦК України як безпідставно утримувану. На такі правовідносини не поширюються приписи ЦК України про відшкодування шкоди та Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до Державного та місцевих бюджетів України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року N 787.

Також у вищевказаній постанові Велика палата зробила ряд висновків, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Так суд виснував, що:

- В судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах

- Сплачену до Державного бюджету України суму адміністративно-господарського штрафу після того, як підстава такого перерахування відпала (зокрема у разі скасування адміністративним судом постанови про застосування такого штрафу), господарський суд може стягнути на користь платника згідно зі статтею 1212 ЦК України як таку, що утримується у бюджеті без достатньої правової підстави.

- Кошти Державного бюджету України належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України), яка діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України).

- Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (частина перша статті 170 ЦК України).

- Держава відповідає за своїми зобов`язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення (стаття 174 ЦК України).

- З огляду на наведені приписи, а також ураховуючи те, що поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних правовідносинах, у спорі щодо стягнення суми адміністративно-господарського штрафу, яка утримується на казначейському рахунку органу державної влади без достатньої правової підстави, держава бере участь у матеріальних і процесуальних правовідносинах в особі її органу, який контролює справляння надходжень бюджету за відповідним кодом класифікації доходів бюджету. (У справі, що наразі розглядається, таким органом є Центрально-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці).

- Після визнання протиправною та скасування адміністративним судом постанови про застосування штрафу платник згідно зі статтею 1212 ЦК України має право на позов про стягнення суми перерахованих ним коштів як таких, які утримуються у бюджеті без достатньої правової підстави.

За змістом частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Частина 3 статті 1212 Цивільного кодексу України поширює дію положень про безпідставне збагачення на відносини, що регулюються іншими положеннями Цивільного кодексу України, зокрема, на випадки виконання зобов`язання однією із сторін:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, у випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі № 6-88цс13, від 02.09.2014 у справі № 910/1620/13, від 14.10.2014 у справі №922/1136/13 та від 25.02.2015 у справі № 910/1913/14, від 02.02.2016 у справі №6-3090цс15, яка підтримана Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 по справі № 910/13814/17.

У матеріалах справи немає доказів повернення позивачу з Державного бюджету України 20100 грн. За таких обставин, позовні вимоги в цій частині є підставними та обґрунтованими.

Щодо повернення позивачу з Державного бюджету України виконавчого збору (2010грн.) та витрат на виконавче провадження (186,94грн.) суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч.1 ст.42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті (ч.ч.2,3 ст.42 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про виконавче провадження» на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

В силу вимог ч.ч.1, 2 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби (ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ч.7 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Отже скасування рішення, у зв`язку з виконанням якого стягнутий виконавчий збір та витрати виконавчого провадження, є підставою для повернення відповідних коштів, адже правова підстава для їх стягнення є такою, що відпала.

Оскільки відповідно до наведених норм набувачем сплаченого боржником у виконавчому провадженні збору є Державний бюджет України, суми такого сплаченого виконавчого збору підлягають стягненню саме з Державного бюджету України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 551/1099/21.

При визначенні складу учасників справи та формулювання резолютивної частини судових рішень у справах за вказаними позовами про повернення помилково або надміру сплачених сум виконавчого збору необхідно звернутися до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16, згідно з якою спірні суми мають стягуватись з Державного бюджету України.

Таким чином, у даній справі позовні вимоги позивача ТОВ "Форест Полісся-10" заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

На підставі ст. 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3028 грн стягується на його користь з Державного бюджету України.

Доказів понесення витрат на правову допомогу позивач не подавав.

Керуючись статтями 129, 236 ,237, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Полісся-10" (12700, Житомирська область, м.Баранівка, вул.Шевченка,178 ; код 36575849 ):

- 20100 грн. безпідставно набутого штрафу,

- 2010 грн. виконавчого збору,

- 186,94 грн. витрат на проведення виконавчих дій,

- 3028 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 16.12.24

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

- учасникам до ЕК