Рішення

від 16.12.2024 по справі 908/2740/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/196/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2024 Справа № 908/2740/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛЕКТ АГРО», (69065, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 93, кв. 8)

до відповідача Селянського (фермерського) господарства «ТРАНЗИТ», (71600, Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, пров. Кам`янський, буд. 10)

про стягнення 138124,00 грн.

15.10.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна вих. № 14/10-24, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 14.10.2024, (вх. № 3017/08-07/24 від 15.10.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛЕКТ АГРО», м. Запоріжжя до Селянського (фермерського) господарства «ТРАНЗИТ», м. Василівска Василівського району Запорізької області про стягнення 138124,00 грн. заборгованості за договором поставки № ПР02/04-2021 від 30.04.2021, в тому числі 66240,00грн. основного боргу за поставлений товар, 33120,00 грн. штрафу за прострочення оплати поставленого товару понад 90 календарних днів та 38764,00 грн. 20 % річних.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2024 справу №908/2740/24 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.10.2024, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2740/24 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/196/24, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням ст., ст. 525, 526, 612, 625, 629, 712 ЦК України, ст., ст. 42, 162, 193 ГК України, договором поставки № ПР02/04-2021 від 30.04.2021, на підставі яких позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 138124,00грн. заборгованості, в тому числі 66240,00грн. основного боргу за поставлений товар, 33120,00 грн. штрафу за прострочення оплати поставленого товару понад 90 календарних днів та 38764,00 грн. 20 % річних.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 08.02.2025.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом № 309 від 22.12.2022, зареєстрований в у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Згідно вказаного Переліку з урахуванням наступних змін, внесених відповідними наказами, Василівська міська територіальної громада Василівського району Запорізької області входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України (з 26.02.2022 по теперішній час).

Селянське (фермерське) господарство «ТРАНЗИТ» має місце реєстрації на території, яка відноситься до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, у м. Василівка Василівського району Запорізької області.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. Заяв про зміну відповідачами місцезнаходження на адресу суду не поступало.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило.

Наразі згідно ст. 12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» суд викликає або повідомляє учасників справи про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Враховуючи територіальне перебування відповідача на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» ухвала господарського суду Запорізької області від 21.10.2024 про відкриття провадження у справі № 908/2740/24 опублікована на офіційному веб-сайті судової влади України 24.10.2024.

В ст. 12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» зазначено, що з опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

За приписами зазначеної норми Закону якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/2740/24 та подальший розгляд справи.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Ухвалою суду від 21.10.2024 у справі № 908/2740/24 відповідачу запропоновано у строк до 07.11.2024, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.

Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 20.11.2024 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, приймаючи до уваги військову агресію Російської Федерації проти України, ведення на території України режиму воєнного стану, складну безпекову ситуацією в місті Запоріжжі, постійні ракетні обстріли обласного центру і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, рішення прийнято без його проголошення 16.12.2024.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

30.04.2021між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛЕКТ АГРО», (Продавець, позивач у справі) та Селянським (фермерським) господарством «ТРАНЗИТ», (Покупець, відповідач у справі) укладено Договір поставки № ПР02/04-2021 (далі за текстом Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору в рамках цього договору Постачальник зобов?язується поставити Покупцю, а Покупець прийняти та своєчасно оплатити товарно-матеріальні цінності (надалі товар) у погодженому Сторонами асортименті.

Згідно п. 1.2. Договору сума договору складається з загальної суми всіх видаткових накладних, виданих Постачальником Покупцю у періоді 30.04.2021 р. - 31.12.2021 р. Кількість, асортимент, ціни на Товар та строки його поставки визначаються в Специфікаціях до цього Договору та/або видаткових документах на відпуск Товару, які становлять його невід?ємну частину, підпис на яких Покупця, свідчить про погодження Сторонами вартості та кількості Товару.

Пунктом 2.1. Договору сторони узгодили, що розрахунки між Сторонами здійснюються в Українській національній валюті - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору оплата товару проводиться Покупцем на умовах передплати не пізніше ніж за 5 банківських дні до моменту поставки Товару або з відстрочкою платежу, за домовленістю між сторонами. Інші умови оплати визначаються в Специфікаціях до цього Договору, які становлять його невід?ємну частину.

Згідно з п. 2.1.2. Договору оплата, зроблена протягом визначеного в Договорі та Додатках терміну, вважається своєчасною. У разі несвоєчасної оплати Товару, він вважається товарним кредитом та у відповідності до Додатків даного Договору та/ або видаткових накладних на суму заборгованості нараховуються відсотки за користування товарним кредитом до ставці 1 % вартості такого товару за кожний день користування. Постачальник може виставити Покупцеві рахунок на оплату відсотків за користування товарним кредитом по факту надходження оплати від Покупця за поставлений Товар. У разі виставлення Постачальником рахунку за користування товарним кредитом, Покупець зобов?язаний оплатити його протягом 7 (семи) банківських днів, після дати його виставлення.Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється з першого дня прострочення оплати до моменту повної оплати придбаного Покупцем Товару.

На дату поставки товару його ціна визначається в еквіваленті долар США/Євро до гривні та вказується в гривні. При цьому, загальна ціна Товару, підрахована з урахуванням результатів коригування ціни на Товар на дату здійснення кожного фактичного платежу, - є фактичною загальною ціноюТовару по цьому Договору, яку Покупець зобов?язаний оплатити. У випадку несвоєчасної оплати, Покупець оплачує повну вартість придбаного Товару з урахуванням п 2.2. цьогоДоговору. При цьомуціна за Товар визначається на дату здійснення фактичного платежу.Курс валют і їх співвідношення визначаються згідно даних, вказаних на сайтіhttp://minfih.com.ua(п.2.2. Договору).

Відповідно до п. 3.2.1. Договору покупець зобов`язаний у встановлений термін здійснити розрахунок, згідно п. 2.1. цього Договору.

Згідно з п.8.1. Договору даний Договір набуває чинності з дня його підписання Сторонами та діє до 31.12.2021 року, а в частині проведення розрахунків за поставлений Товар - до моменту проведення остаточних розрахунків. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

На виконання п.1.2 Договору сторонами, 30.04.2021 укладено Специфікацію № 1 до Договору поставки № ПР02/04-2021 від 30.04.2021.

Відповідно до п.1 Специфікації №l Продавець зобов?язався передати у власність Покупця насіння соняшнику «ЕС Белла» в кількості 2,0 мішки на суму 9 600,00 грн.

Ціна товару становить еквівалент 345,95 доларів США та розраховується виходячи з комерційного курсу гривні до долара США на день продажу - 27,75 грн.

13.05.2021 сторонами укладено Специфікацію № 2 до Договору поставки № ПР02/04-2021 від 30.04.2021.

Відповідно до п.1 Специфікації №2 Продавець зобов?язався передати у власність Покупця насіння соняшнику «ЕС Белла» в кількості 5,0 мішків на суму 24000, 00 грн. та гербіциду «Геліос» 20,0 літрів на загальну суму 10800, 00 грн., всього на загальну суму 34 800,00 грн.

Ціна товару становить еквівалент 1257,68 доларів США та розраховується виходячи з комерційного курсу гривні до долара США на день продажу - 27,67 грн.

У п.3 Специфікацій №1 та №2 сторони визначили: умови поставки - протягом 14-ти днів після підписання даної специфікації. Товар надається на умовах товарного кредиту. Місячна ставка відсотків - 1%. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем отримання товару покупцем. Строк оплати - до 10.11.2021.

З наданих до матеріалів справи письмових доказів вбачається, щопозивач поставив відповідачу товар, на загальну суму 44 400,00грн. (1603, 63 доларів США), про що свідчить видаткові накладні, а саме:

-видаткова накладна №PH-003 від 30.04.2021 на суму 9 600,00грн.;

-видаткова накладна №PH-004 від 13.05.2021на суму 34 800,00 грн.

Всі видаткові накладні підписані уповноваженими особами з боку Постачальника і Покупця.

Отже, факт поставки позивачем відповідачу товару на суму 44 400,00грн. (1603, 63 доларів США), доведений видатковими накладними, які узгоджені сторонами та підтверджують факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи уповноважених представників позивача та відповідача на видаткових накладних.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов`язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Відповідачем факт отримання від позивача товару на загальну суму 44 400,00грн. (1603, 63 доларів США) згідно договору, належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, не спростований.

Мотивуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що на момент його звернення до суду з позовом у даній справі відповідачем товар, поставлений згідно Договоруне сплачений, отже з урахуванням п.2.2 Договору (визначення ціни товару на дату здійснення фактичного платежу) та відповідно курсу НБУ на 14.10.2024 (41,30 грн. за 1 дол. США ) заборгованість за договором становить 66 240, 00 грн.

Оскільки відповідачем повністю оплата за поставлений товар не здійснена, зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 66 240, 00грн. основного боргу. Крім того, за невиконання грошового зобов`язання позивачем нараховано 33120,00 грн. штрафу та 38764,00 грн. 20 % річних.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов`язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Зі змісту п. 2.1.1.Договору вбачається, що сторонами узгоджено, що оплата товару проводиться Покупцем на умовах передплати не пізніше ніж за 5 банківських дні до моменту поставки Товару або з відстрочкою платежу, за домовленістю між сторонами. Інші умови оплати визначаються в Специфікаціях до цього Договору, які становлять його невід?ємну частину.

У п.3 Специфікацій №1 та №2 сторони визначили строк оплати - до 10.11.2021.

Отже, поставлений товар, за спірними видатковими накладними відповідач мав оплатити у строк до 10.11.2021включно (прострочення з 11.11.2021).

Матеріали справи свідчать, що відповідачем оплата товару, у передбачені строки та в повному обсязі не здійснена.

Позивач зазначає, що сума основної заборгованості становить - 1604, 00 долара США,та з розрахунку до курсуНБУ станом на 14.10.2024 (на час звернення до суду з позовною заявою) становить 66 240, 00 грн. (41,30 грн. за 1 дол. США ).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до спірних видаткових накладних сума заборгованості відповідача за договором становить 1603, 63 долара США (345,95 доларів США + 1257,68 доларів США).

Крім того, суд зауважує, що відповідно до офіційного курсу НБУ, курс гривні щодо іноземної валюти - долару СШАна дату - 14.10.2024 становить 41, 1891за 1 дол. США.

Таким чином, станом на час звернення позивача до суду з позовом у даній справі заборгованість відповідача за отриманий товар за Договором поставки № ПР02/04-2021 від 30.04.2021 становить 66051,92грн. (1603, 63дол. США*41,891за 1 дол. США).

Відповідачем факт порушення взятих на себе зобов`язань за умовами Договору в частині своєчасної і повної оплати за отриманий товар належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, не спростований.

За змістом положень статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № ПР02/04-2021 від 30.04.2021 документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають частково, в розмірі 66051,92грн. В іншій частині вимог про стягнення основної суми заборгованості в задоволені позову відмовляється.

Нормами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ст. 230 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 6.6 Договору сторони обумовили, що у разі прострочення терміну оплати товару (частини товару) понад30 (тридцять) календарних днів, відповідно графіку встановленого Договором, Покупець сплачує штраф у розмірі 25 % від вартості поставленого та несплаченого товару. У разі прострочення терміну оплати товару (частини товару) понад 90 (дев?яносто) календарних днів, відповідно графіку встановленого Договором, Покупець сплачує штраф у розмірі 50 % від вартості поставленого та несплаченого товару. Штраф сплачується за кожнепорушення строків проведення оплати, встановлених Договором.

Враховуючи прострочення відповідачем оплати товару, поставленого за Договором поставки № ПР02/04-2021 від 30.04.2021 понад 90 календарних днів позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 33120,00 грн. штрафу.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок суми штрафу, суд вважає, що розрахунок виконаний не правильно, оскільки позивачем не вірно визначена сума основної заборгованості за договором.

За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача штрафу заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню частково, в розмірі 33 025,96 грн. В іншій частині вимог про стягнення штрафу в задоволені позову відмовляється.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплати гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов`язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Пунктом 6.5 Договору сторони визначили, що у випадку порушення Покупцем термінів оплати, обумовлених у Договорі, він (Покупець) сплачує Постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежів по оплаті Товару, від своєчасно несплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення, а також 20% річних від простроченої суми.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання з оплати товару, поставленого за Договором, вимоги про стягнення з відповідача 20 % річних заявлені позивачем обґрунтовано.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що ним нараховані 20 % річних за прострочення виконання відповідачем зобов`язань за Договором в розмірі 38764,00 грн., які розраховані за період з 11.11.2021 по 14.10.2024.

Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий позивачем розрахунок 20 % річних та встановлено, що даний розрахунок позивачем виконаний неправильно, оскільки позивачем не враховано правильну кількість днів у році, за період з 01.01.2024 по 14.10.2024 та не вірно визначена сума основної заборгованості за договором.

Згідно проведеного судом перерахунку за порушення строків розрахунку за товар, отриманий за договором, стягненню з відповідача підлягають 20 % річних в розмірі 38661,66грн., які розраховані за період з 11.11.2021 по 14.10.2024. В іншій частині вимог про стягнення 20 % річних в задоволені позову відмовляється.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають частковому задоволенню, в частині стягнення з відповідача на користь позивача 66051,92 грн. основного боргу за поставлений товар, 33 025,96 грн. штрафу та 38661,66 грн. 20 % річних.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст., ст. 123, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛЕКТ АГРО», м. Запоріжжя до Селянського (фермерського) господарства «ТРАНЗИТ», Запорізька область, Василівський район, м. Василівка задовольнити частково.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «ТРАНЗИТ», (71600, Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, пров. Кам`янський, буд. 10,ідентифікаційний код30952282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛЕКТ АГРО», (69065, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 93, кв. 8, ідентифікаційний код 30952282) 66051 (шістдесят шість тисяч п`ятдесят одну) грн. 92 коп. заборгованості, 33 025 (тридцять три тисячі двадцять п`ять) грн. 96 коп. штрафу, 38 661 (тридцять вісім тисяч шістсот шістдесят одну) грн. 66 коп. 20 % річних та 3 019 (три тисячі дев`ятнадцять) грн. 57 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне судове рішення складено « 16» грудня 2024 р.

Суддя Н.Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.