Ухвала

від 16.12.2024 по справі 909/1191/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/1191/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.12.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши матеріали позовної заяви (№ 10913/24 від 11.12.2024) за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Дубенське лісове господарство, вул. Берестецька, буд. 77, м. Дубно, Дубенський район, Рівненська обл., 35603 до Фізичної особи-підприємця Корнутича Василя Володимировича, АДРЕСА_1 про стягнення штрафу у розмірі 170745,55 грн

встановив: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Дубенське лісове господарство" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Корнутича Василя Володимировича про стягнення штрафу у розмірі 170745,55 грн.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає за необхідне вказати на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Отже, процесуальний закон гарантує кожному право на звернення до суду, проте таке право може бути реалізовано лише в порядку, визначеному цим кодексом.

Як вбачається з позовної заяви позивачем є Філія "Дубенського лісового господарства" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", оскільки у своїй позовній заяві позивач зазначає юридичну адресу самої філії, а не юридичної особи.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 44 ГПК України процесуальною дієздатністю (здатністю особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді) наділені фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Згідно з ч. 1 статті 45 ГПК України, сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

За приписами ч. 2 статті 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до чинного законодавства, юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Згідно зі ст. 64 ГК України функції, права та обов`язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.

Частиною 1 ст. 95 ЦК України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (ч. 3 ст. 95 ЦК України).

Тобто, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією. Втім, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю, не можуть бути позивачами чи відповідачами в суді.

Таким чином, у спірних правовідносинах, за правилами встановленими процесуальним законодавством, в якості позивача чи відповідача може виступати юридична особа, або юридична особа в особі її філії (якщо філія наділена відповідними повноваженнями і про це є належні докази).

Натомість судом за позовними матеріалами встановлено, що позивачем у вступній частині позову зазначено адресу місцезнаходження та ідентифікаційний код тільки філії, а не юридичної особи, в складі якої створена філія.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

За наведеного, позовна заява подана з порушенням вимог, викладених у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки визначений у позовній заяві позивач не є юридичною особою, а є філією юридичної особи, а тому не може виступати у такому процесуальному статусі.

У відповідності до частин 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву Філії "Дубенське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (вх. №10913/24 від 11.12.2024) належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Згідно ч. 3 та ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст.ст. 4, 162, 174, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Позивачу у десятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання до суду:

- заяви, в якій вказати позивача у відповідності до вимог ст. 4, ч. 2 статті 44 та п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України;

3. Роз`яснити позивачу положення частин 3, 4 ст. 174 ГПК України про те, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Неверовська Л. М.