Рішення

від 12.12.2024 по справі 909/1009/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/1009/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.12.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго"

(вул. Б. хмельницького, буд. 59 А, м. Івано-Франківськ, 76007)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ

теплоенерго"

(вул. Індустріальна, буд. 34, корпус 4, м. Івано-Франківськ, 76014)

про стягнення заборгованості в розмірі 63 838, 56 гривень, з яких: 41 746, 80 гривень - основна заборгованість, 11 789, 02 гривень пеня, 2 704, 83 гривень - 3 % річних, 7 597, 91 гривень - інфляційні втрати,

за участі:

від позивача: Белей Оксани Богданівни,

від відповідача: представник у судове засідання не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

2. Рішення у цій справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.

І. СУТЬ СПОРУ

4. У жовтні 2024 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплоенерго" про стягнення заборгованості в розмірі 63 838, 56 гривень, з яких: 41 746, 80 гривень - основна заборгованість, 11 789, 02 гривень пеня, 2 704, 83 гривень - 3 % річних, 7 597, 91 гривень - інфляційні втрати.

ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

5. 30.10.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначив на 28.11.2024; зобов`язав сторони подати заяви по суті спору, зокрема: відповідачу встановив 15 - тиденний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов.

6. 20.11.2024 судом винесено ухвалу про виправлення описки в ухвалі від 30.10.2024.

7. 28.11.2024 суд відклав розгляд справи по суті на 12.12.2024.

8. В судові засідання представник відповідача жодного разу не з`явився.

9. Про дату, час та місце судових засідань у справі відповідач належним чином повідомлявся відповідними ухвалами суду, які направлені в його Електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд".

10. Згідно положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

11. Станом на 12.12.2024 відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, свої пояснення стосовно позову до суду не подав.

12. Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

13. Водночас, як визначено в частині 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

14. За правилами частини 1 та пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

15. Водночас суд зауважує, що сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.

16. Також, відповідач не скористався своїм правом згідно приписів статті 197 Господарського процесуального кодексу України на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

17. Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є розумні строки розгляду справи судом.

18. Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

19. Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі статтею 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена статтею 3 Господарського процесуального кодексу України.

20. У відповідності до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997, дана Конвенція та Протоколи до неї № № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.

21. За статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

22. Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить стаття 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

23. Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003 № 01-8/1427. У цьому листі зазначено: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника". Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" № 23786/02 від 30.11.2006 (§ 51).

24. Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

25. Разом із тим, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

26. Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності, а відтак суд вважає, що спір належить вирішити по суті у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушених прав.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ СТОРІН

27. Позиція позивача. Обґрунтовуючи свої позові вимоги позивач посилається на порушення відповідачем умов Договорів підряду № 22-345-1 від 29.06.2022 та № 22-416-2 від 30.08.2022 в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 41 746, 80 гривень. За прострочення виконання зобов`язання на підставі пунктів 6.2. договорів позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 11 789, 02 гривень. Керуючись положеннями статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 7 597, 91 гривень, а також 3 % річних у розмірі 2 704, 83 гривень.

28. Позиція відповідача. Відзив на позов не подав, проти позову не заперечив.

IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

29. 29.06.2022 між ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (Підрядник) та ТОВ "Івано-Франківськ теплоенерго" (Замовник) було укладено Договір підряду № 22-345-1 (далі Договір №22-345-1), за пунктом 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підрядник бере на себе зобов`язання своїми силами, шляхом використанням, матеріалів Учасника виконати наступні роботи: виготовити газові пальники для водогрійних котлів, в обумовлений цим Договором строк, а Замовник зобов`язується оплатити та прийняти виконані роботи Підрядником.

30. Відповідно до пункту 1.2. Договору № 22-345-1, роботи згідно даного договору повинні бути виконані в термін до 31.08.2022 при умові що не настануть обставини, що перешкоджають Підряднику у виконанні робіт.

31. Пунктом 2.1. Договору № 22-345-1 встановлено, що договірна ціна робіт за цим договором становить 14 749, 20 гривень.

32. Договірна ціна, вказана у пункті 2.1. даного договору, може змінюватися в сторону збільшення або зменшення в залежності від суми яка буде зазначена в акті виконаних робіт (п. 2.2. Договору № 22-345-1).

33. У відповідності до пункту 3.2. Договору № 22-345-1, остаточна оплата робіт, виконаних згідно даного договору проводиться Замовником не пізніше 10 - ти днів після підписання актів виконаних робіт.

34. Згідно пункту 5.1. Договору № 22-345-1, приймання-передача виконаних робіт визначається актом приймання-передачі виконаних робіт, підписаних Підрядником та Замовником.

35. За пунктом 5.2. Договору № 22-345-1, Замовник зобов`язаний прийняти роботи, виконані Підрядником не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання від Підрядника акта виконаних робіт або надати мотивовану відмову у цей же строк. У випадку ненадання відмови від підписання актів виконаних робіт, Сторони домовились, що Замовник прийняв такі роботи і підписав акт приймання виконаних робіт.

36. Пунктом 6.1. Договору № 22-345-1 встановлено, що Сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов даного договору відповідно до чинного законодавства України.

37. Відповідно до пункту 6.2. Договору № 22-345-1, за несвоєчасну оплату виконаних робіт, Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені за кожний день прострочення.

38. Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами, і діє до повного виконання умов даного Договору (п. 8.1. Договору № 22-345-1).

39. Так, 31.08.2022 позивач підписав з відповідачем Акт № 60 Б 17-0-1-1 надання послуг за серпень 2022 року, у відповідності до Договору № 22-345-1 від 29.06.2022, на суму 14 749, 20 гривень.

40. Згідно з долученою до матеріалів справи оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за Договором № 22-345-1 від 29.06.2022, станом на 24.10.2024, у відповідача перед позивачем залишається непогашеною заборгованість в розмірі 14 749, 20 гривень.

41. 30.08.2022 між ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (Підрядник) та ТОВ "Івано-Франківськ теплоенерго" (Замовник) було укладено Договір підряду № 22-416-2 (далі Договір № 22-416-2), за пунктом 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підрядник бере на себе зобов`язання своїми силами та/або силами залучених субпідрядників, своїми засобами, матеріалами або матеріалами Замовника виконати наступні роботи: монтаж системи АСКОЕ на котельні по вул. Мазепи, 142 в м. Івано-Франківську, в обумовлений цим Договором строк, а Замовник зобов`язується забезпечити своєчасне фінансування робіт, прийняти закінчений об`єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт і матеріалів.

42. Відповідно до пункту 1.2. Договору № 22-416-2, роботи згідно даного договору повинні бути виконані в термін до 31.08.2022 при умові своєчасної оплати коштів на рахунок Підрядника Замовником, а також за умови, що не настануть обставини, що перешкоджають Підряднику у виконанні робіт.

43. Пунктом 2.1. Договору № 22-416-2 встановлено, що договірна ціна робіт за цим договором становить 26 997, 60 гривень.

44. Договірна ціна, вказана в пункті 2.1. даного договору, може змінюватися в сторону збільшення або зменшення в залежності від суми яка буде зазначена в акті виконаних робіт (п. 2.2. Договору № 22-416-2).

45. У відповідності до пункту 3.2. Договору № 22-416-2, остаточна оплата робіт, виконаних згідно даного договору проводиться Замовником не пізніше 10-ти днів після підписання актів виконаних робіт.

46. Згідно пункту 5.1. Договору № 22-416-2, приймання-передача виконаних робіт визначається актом приймання-передачі виконаних робіт, підписаних обома Сторонами.

47. За пунктом 5.2. Договору № 22-416-2, Замовник зобов`язаний прийняти роботи, виконані Підрядником не пізніше трьох днів з дня отримання від Підрядника акта виконаних робіт або надати мотивовану відмову у цей же строк. У випадку ненадання відмови від підписання актів виконаних робіт, Сторони домовились, що Замовник прийняв такі роботи і підписав акт приймання виконаних робіт.

48. Пунктом 6.1. Договору № 22-416-2 встановлено, що Сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов даного договору відповідно до чинного законодавства України.

49. Відповідно до пункту 6.2. Договору № 22-416-2, за несвоєчасну оплату виконаних робіт, Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені за кожний день прострочення, а також інфляційні витрати та 3% річних.

50. Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін, і діє до повного виконання Сторонами умов Даного Договору (п. 8.1. Договору № 22-416-2).

51. Так, 31.08.2022 позивач підписав з відповідачем Акт № 60 Б 19-0-1-1 надання послуг за серпень 2022 року, у відповідності до Договору № 22-416-2 від 30.08.2022, на суму 26 997, 60 гривень.

52. Згідно з долученою до матеріалів справи оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за Договором № 22-416-2 від 30.08.2022, станом на 24.10.2024, у відповідача перед позивачем залишається непогашеною заборгованість в розмірі 26 997, 60 гривень.

53. Позивач зазначає, що свої зобов`язання в порядку та строки визначені Договорами підряду № 22-345-1 від 29.06.2022 та № 22-416-2 від 30.08.2022 виконав.

54. Водночас, заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 41 746, 80 гривень в добровільному порядку не сплачена, що зумовило позивача звернутись з даним позовом до суду.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

55. Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

56. Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

57. Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

58. За правилами частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

59. Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

60. Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

61. Як визначено у статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

62. Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що встановлено статтею 629 Цивільного кодексу України.

63. Згідно частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

64. Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

65. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, що передбачено у частині 1 статті 843 Цивільного кодексу України.

66. Пунктами 3.2. Договорів підряду № 22-345-1 від 29.06.2022 та № 22-416-2 від 30.08.2022 визначено, зокрема, що остаточна оплата робіт, виконаних згідно даного договору проводиться Замовником не пізніше 10-ти днів після підписання актів виконаних робіт.

67. Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем робіт на загальну суму 41 746, 80 гривень, зокрема, підписаним обома сторонами Актами надання послуг за серпень 2022 року на суму 14 749, 20 гривень та на суму 26 997, 60 гривень.

68. Відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, вартість виконаних робіт у визначені договорами строки не оплатив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, розмір якої, станом на день розгляду справи, становить 41 746, 80 гривень.

69. Будь-яких доказів сплати заборгованості у розмірі 41 746, 80 гривень, за виконані роботи за Договорами підряду № 22-345-1 від 29.06.2022 та № 22-416-2 від 30.08.2022 матеріали справи не містять.

70. За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплоенерго" основної заборгованості за Договорами підряду № 22-345-1 від 29.06.2022 та № 22-416-2 від 30.08.2022 в сумі 41 746, 80 гривень є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

71. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

72. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010).

73. Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем) (п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

74. Перевіривши надані позивачем розрахунки 3 % річних у розмірі 2 704, 83 гривень, суд вважає їх такими, що не повністю відповідають приписам чинного законодавства в силу допущених методологічних помилок при визначенні початкових та кінцевих дат періодів прострочення та кількості днів за відповідні періоди прострочення, що призвело до заявлення суми вказаних компенсаційних виплат у завищеному розмірі.

75. Так, згідно із частиною 2 статті 252 Цивільного кодексу України, термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

76. Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

77. За правилами частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

78. Так, пунктом 3.2. Договорів підряду № 22-345-1 від 29.06.2022 та № 22-416-2 від 30.08.2022 визначено, що остаточна оплата робіт, виконаних згідно даних договорів проводиться Замовником не пізніше 10-ти днів після підписання актів виконаних робіт.

79. З матеріалів справи встановлено, що за Договорами підряду № 22-345-1 та № 22-416-2 позивачем 31.08.2022 підписано з відповідачем Акт № 60 Б 17-0-1-1 та Акт № 60 Б 19-0-1-1 надання послуг за серпень 2022 року.

80. Отже, з урахуванням пункту 3.2. Договору, остаточна оплата робіт за договорами повинна була бути проведена Замовником не пізніше 12.09.2022 (понеділок), а прострочення виконання зобов`язання має місце з 13.09.2022 (вівторок).

81. Проте, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що розрахунок 3 % річних було здійснено: за Договором підряду № 22-345-1 з 06.09.2022, за Договором підряду № 22-416-2 з 04.09.2022, тобто без урахування встановленого пунктом 3.2. Договорів терміну проведення остаточного розрахунку за виконані роботи, що суперечить вищезазначеним положенням чинного законодавства.

82. Водночас, судом за допомогою інформаційно-пошукової системи "Законодавство" здійснено власний перерахунок трьох відсотків річних (з урахуванням п. 3.2. Договорів підряду) згідно якого:

- три відсотки річних за Договором підряду № 22-345-1 за період з 13.09.2022 по 31.10.2024 (781 день прострочення) на суму 14 749, 20 гривень становлять 945, 77 гривень;

- три відсотки річних за Договором підряду № 22-416-2 за період з 13.09.2022 по 31.10.2024 (781 день прострочення) на суму 26 997, 60 гривень становлять 1 731, 17 гривень.

83. Отже розрахунок позивача є арифметично неточним, оскільки при обчисленні позивачем враховано більшу кількість днів прострочення у періодах, аніж повинна бути, що призвело до нарахування більшої суми трьох відсотків річних.

84. Таким чином з відповідача на користь позивача до стягнення підлягають три відсотки річних в сумі 2 676, 94 гривень. В частині стягнення трьох відсотків річних у розмірі 27, 89 гривень слід відмовити.

85. Приписами статті 14 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

86. Перевіривши розрахунок інфляційних втрат вказаний позивачем в позові, враховуючи встановлений у пункті 3.2. Договорів термін проведення остаточного розрахунку за виконані роботи, та не виходячи при цьому за межі визначених позивачем періодів прострочення, судом встановлено, що сума інфляційних втрат є більшою аніж заявлена позивачем до стягнення сума 7 597, 91 гривень, однак суд не має права виходити за межі позовних вимог.

87. З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце порушення виконання грошового зобов`язання, вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 597, 91 гривень інфляційних втрат є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

88. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

89. Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

90. У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Так, частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

91. За приписами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

92. Пунктами 6.2. Договорів підряду № 22-345-1 від 29.06.2022 та № 22-416-2 від 30.08.2022 передбачено, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт, Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені за кожний день прострочення.

93. Належним чином дослідивши умови Договорів підряду, суд встановив, що пункт 6.2. цих Договорів не містять ні іншого строку, відмінного від встановленого частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, ні зазначення "до дати фактичного виконання", тощо.

94. Відтак, умову, передбачену у пункті 6.2. Договорів підряду, неможливо визнати такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.

95. Аналогічний правовий висновок щодо застосування положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України у подібних правовідносинах викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2019 у справі № 904/1148/19 та від 12.12.2019 у справі № 911/634/19.

96. За прострочення виконання зобов`язання з оплати вартості виконаних робіт за Договором підряду № 22-345-1 від 29.06.2022 позивачем, на суму боргу 14 749, 20 гривень, нараховано до стягнення з відповідача пеню за період з 31.10.2023 по 31.10.2024 в розмірі 4 173, 44 гривень.

97. За прострочення виконання зобов`язання з оплати вартості виконаних робіт за Договором підряду № 22-416-2 від 30.08.2022 позивачем, на суму боргу 26 997, 60 гривень, нараховано до стягнення з відповідача пеню за період з 01.11.2023 по 31.10.2024 в розмірі 7 615, 58 гривень.

98. Проте, з урахуванням наведених норм позивач мав право нараховувати пеню протягом 6 місяців з дати коли виник обов`язок оплати вартості виконаних робіт, у відповідності з положеннями пунктів 3.2. та 6.2. Договорів підряду, та з огляду на строки встановлені статтею 232 Господарського кодексу України.

99. Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в загальному розмірі 11 789, 02 гривень, суд вважає його таким, що не повністю відповідає приписам чинного законодавства в силу допущених помилок при визначенні періоду прострочення, що призвело до заявлення до стягнення суми вказаної штрафної санкції у завищеному розмірі.

100. Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Законодавство" перевірку наданого позивачем розрахунку пені, врахувавши правильні періоди прострочення, суми основної заборгованості за кожним Договором підряду, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а також встановлені чинним законодавством обмеження щодо нарахування пені, суд встановив, що:

- за прострочення виконання зобов`язання з оплати вартості виконаних робіт в розмірі 14 749, 20 гривень, за Договором підряду № 22-345-1 від 29.06.2022, з відповідача підлягає до стягнення пеня в сумі 1 945, 60 гривень;

- за прострочення виконання зобов`язання з оплати вартості виконаних робіт в розмірі 26 997, 60 гривень, за Договором підряду № 22-416-2 від 30.08.2022, з відповідача підлягає до стягнення пеня в сумі 3 561, 32 гривень.

101. Відповідно, сума пені що підлягає до стягнення з відповідача становить 5 506, 92 гривень. В частині стягнення пені у розмірі 6 282, 10 гривень слід відмовити.

102. Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

103. Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

104. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (частина 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

105. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

106. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Висновок суду.

107. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати.

108. Згідно із частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

109. За подання позову сплачено судовий збір у розмірі 3 028, 00 гривень (платіжна інструкція № 215 від 24.10.2024).

110. Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір в розмірі 299, 17 гривень залишається за позивачем, а судовий збір в розмірі 2 728, 83 гривень покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплоенерго" про стягнення заборгованості в розмірі 63 838, 56 гривень, з яких: 41 746, 80 гривень - основна заборгованість, 11 789, 02 гривень пеня, 2 704, 83 гривень - 3 % річних, 7 597, 91 гривень - інфляційні втрати задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплоенерго" (вул. Індустріальна, буд. 34, корпус 4, м. Івано-Франківськ, 76014; ідентифікаційний код: 43668356) на користь Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (вул. Б. хмельницького, буд. 59 А, м. Івано-Франківськ, 76007; ідентифікаційний код: 03346058) 57 528, 57 гривень (п`ятдесят сім тисяч п`ятсот двадцять вісім гривень п`ятдесят сім копійок) з яких: 41 746, 80 гривень - основна заборгованість, 5 506, 92 гривні пеня, 2 676, 94 гривні - 3 % річних, 7 597, 91 гривень - інфляційні втрати, а також 2 728, 83 гривень (дві тисячі сімсот двадцять вісім гривень вісімдесят три копійки) судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В частині стягнення 27, 89 гривень 3 % річних, 6 282, 10 гривень пені - відмовити.

5. Судовий збір в розмірі 299, 17 гривень залишити за позивачем.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

8. Повний текст рішення складено - 16.12.2024.

Суддя В. В. Михайлишин