Рішення

від 16.12.2024 по справі 910/12242/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.12.2024Справа № 910/12242/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ БУДСЕРВІС" (04112, м. Київ, вул. Парково-Сирецька, буд. 4-В, прим. № 295, ідентифікаційний код 39778632)

до Приватного акціонерного товариства фірма "ФУНДАМЕНТ" (02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 4Б, ідентифікаційний код 01416332)

про стягнення 834 522, 46 грн,

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ БУДСЕРВІС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства фірма "ФУНДАМЕНТ" про стягнення 834 522,46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору підряду № 26/10-ПР/21-10В3 від 26.10.2021 позивачем було сплачено на користь відповідача авансові платежі у загальному розмір 4 965 000,00 грн., однак роботи останнім були виконанні лише на суму 4 168 246,74, що підтверджується актами № КБ-2в та довідками № КБ-3 за січень 2022, за липень 2022 та за квітень 2023. Таким чином позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 834 522,46 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників учасників справи.

16.10.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС Товариством з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ БУДСЕРВІС" подано клопотання про доручення доказів, у поданому клопотанні позивач також просив суд поновити строк для подання додаткового доказу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ БУДСЕРВІС" про долучення доказів задоволено,

долучено до матеріалів справи лист Приватного акціонерного товариства фірма "ФУНДАМЕНТ" №67 від 10.10.2024.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 була доставлена до електронного кабінету Приватного акціонерного товариства фірма "ФУНДАМЕНТ" 08.10.2024 о 13:59 год, що підтверджується відповідним повідомленням про доставлення процесуального документа.

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

26.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ БУДСЕРВІС" (далі - генпідрядник) та Приватним акціонерним товариством фірма "ФУНДАМЕНТ" (далі - підрядник) укладено договір підряду №26/10-ПР/21-10В3 (далі - договір), за умовами пункту 1.1. якого генпідрядник доручає та оплачує, а підрядник зобов`язується за рахунок власних та/або залучених сил, засобів, ресурсів (будівельних матеріалів, обладнання, комплектуючих виробів, систем, інструментів та іншого устаткування) та будівельної машинної техніки та підіймальних механізмів, у відповідності до даного договору, проектної документації та державних будівельних норм і правил виконати комплекс підрядних робіт з влаштування буроін`єкційних паль дослідних кущів житлового будинку №10.8 3-ої черги, Х мікрорайону в складі об`єкту - "будівництво мікрорайонів I, II, 1 п.к. Ш, 1 п.к. VI у багатофункціональному житловому районі на вул. Маршала Гречка та просп. Правди (просп. Правди навпроти перетину з проспектом Василя Порика) у Подільському районі м. Києва (X мікрорайон, 3 черга, житловий будинок № 10.8.)" в обсягах та за цінами, визначеними у додатку № 1 до даного договору - "Договірна ціна на улаштування буроін`єкційних паль дослідних кущів" (далі - роботи).

У відповідності до пункту 1.2. договору роботи, що виконуються підрядником за цим договором:

- Забезпечення (доставка) всіх необхідних для виконання робіт ресурсів (будівельних матеріалів, обладнання, устаткування, інструментів тощо), будівельної машинної техніки, вантажопідіймальних механізмів, витратних матеріалів тощо;

- Роботи з виготовлення армокаркасів, улаштування буроін`єкційних паль дослідних кущів;

- Роботи з випробування паль.

Згідно пункту 1.3. договору за даним договором роботи виконуються в обсягах, визначених проектною документацією та додатком №1 до даного договору - "Договірна ціна на улаштування буроін`єкційних паль дослідних кущів" та додатковими угодами до нього. Остаточний обсяг робіт визначається згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт по формі № КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт та витрати по формі № КБ-З.

Підпунктами 2.1.6; 2.1.7. пункту 2.1. договору визначено, що до обов`язків генпідрядника належить: здійснювати оплату виконаних робіт в обсягах та в строки, що передбачені договором; після завершення виконання підрядником робіт в повному обсязі прийняти їх за кінцевим актом приймання-передачі виконаних робіт.

В свою чергу, за умовами пункту 2.3. договору підрядник зобов`язаний виконувати роботи якісно, в повному обсязі, у відповідності з умовами договору та до проектної документації, державних будівельних норм і правил та в строки, що передбачені договором (підпункт 2.3.5);

подавати щомісячно генпідряднику виконані роботи по акту приймання виконаних підрядних робіт КБ-2В та довідку КБ-З. Підрядник надає на розгляд генпідряднику оформлені акти приймання-передачі викопаних робіт в 3-х примірниках для перевірки у термін не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа, звітного місяця. Акти приймання-передачі виконаних робіт повинні бути підписані керівником будівництва на об`єкті (начальником дільниці) генпідрядника та представником технічного нагляду замовника в частині обсягів та якості виконаних робіт. Акти приймання-передачі виконаних робіт, що не підписані вказаними особами від генпідрядника/замовника до розгляду не приймаються. Разом з актами приймання-передачі виконаних робіт підрядник зобов`язаний передати повний комплект виконавчої документації (підпункт 2.3.18);

Після підписання договору, та упродовж виконання робіт, перед кожною закупівлею матеріальних ресурсів підрядник зобов`язаний подавати генпідряднику рахунки-фактури відповідних постачальників ресурсів, необхідних для виконання робіт, для погодження їх ціни генпідрядником.

Генпідрядник протягом 5 (п`яти) робочих днів повинен погодити вказані підрядником ціни, або визначити максимальний розмір ціни, вище якої підрядник не має право закупити відповідні матеріали (обладнання).

У випадку встановлення максимального розміру ціни на матеріали (обладнання) генпідрядник зобов`язаний передати інформацію про постачальника, що пропонує відповідні матеріали (обладнання) за ціною, не вищою за встановлений максимальний розмір генпідрядником.

Крім того, не пізніше 25 (двадцять п`ятого) числа поточного місяця підрядник зобов`язаний надавати генпідряднику в письмовій формі лист-заявку (замовлення) на фінансування на закупівлю матеріальних ресурсів для виконання робіт на наступний місяць (період/етап роботи), вказавши необхідний перелік та обсяги, їх вартість, а також строки поставки таких ресурсів на будівельний майданчик. Кожне замовлення підрядника має бути обґрунтованим та складатися на підставі проектно-кошторисної документації на роботи (підпункт 2.3.19).

Пунктом 4.3. договору погоджено, що ціна договору є динамічною та може бути змінена лише за погодженням сторін у наступних випадках:

- внесення змін до проектної документації та/або виявлення неточностей, помилок та прорахунків у проектній документації, що тягнуть за собою внесення генпідрядником змін до проектної документації, які впливають на обсяг робіт чи спричиняють виникнення додаткового обсягу робіт (п. 2.2.4. та п. 1.4. даного договору);

- зміни фактично виконаного обсягу робіт згідно з актами № КБ-2в та довідками № КБ-3;

- зміни вартості на закуповувані ресурси поставки підрядника. При цьому узгодження закупочних цін на вказані матеріальні ресурси та обладнання здійснюється сторонами згідно п.п. 2.3.19 - 2.3.20 даного договору.

Будь-які зміни ціни договору, вступають в силу тільки після їх погодження та затвердження сторонами, про що сторони укладають додаткові угоди до даного договору, та/або підписують нову редакцію додатку №1 "Договірна ціна на улаштування буроін`єкційних паль дослідних кущів" до договору, в якому будуть відображені такі зміни (підпункт 4.3.1.).

Відповідно до пункту 4.4. договору остаточна ціна договору складається на підставі фактично виконаного підрядником обсягу робіт, твердих одиничних розцінок на виконання робіт, погоджених цін на матеріальні ресурси підрядника та відображається в актах № КБ-2в та довідках № КБ-3. Остаточна загальна ціна договору визначається як сума усіх підписаних сторонами договірних цін та/або актів № КБ-2в та довідок № КБ-3.

Оплата, згідно пункту 4.5. договору, здійснюється генпідрядником на користь підрядника у наступному порядку:

Аванс на закупівлю матеріалів для виконання робіт сплачується генпідрядником на підставі листа-заявки підрядника, поданої та погодженої останнім із генпідрядником у відповідності до п. 2.3.19 договору (підпункт 4.5.1.).

Решту грошових коштів за виконані роботи, за винятком сплачених авансів, генпідрядник сплачує на підставі актів №КБ-2в та довідки №КБ-3, які підписуються уповноваженими представниками сторін щомісячно. Акт №КБ-2в та довідку №КБ-3 підрядник передає генпідряднику не пізніше 15 числа звітного місяця. Генпідрядник протягом 10 днів після отримання акту перевіряє його реальність та підписує в частині фактично виконаних обсягів робіт. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 банківських днів після підписання акту приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3).

Із суми акту утримуються 5% від вартості виконаних робіт (без урахування ціни ресурсів підрядника) (далі - резервне утримання). За рахунок недоплачених 5% від вартості виконаних робіт (без урахування ціни ресурсів підрядника) (далі - резервне утримання). За рахунок недоплачених 5% таких коштів резервного утримання генпідрядник вправі покривати витрати на усунення недоліків робіт, виявлених навіть після прийняття робіт генпідрядником), які не усунені підрядником у встановлені строки, а також компенсувати збитки, понесені з вини підрядника. Залишкові 5% резервного утримання сплачуються підряднику 90 календарних днів після підписання кінцевого акту приймання-передачі виконаних робіт.

Сума резервного утримання встановлюється сторонами за правилами ст.ст. 594-597 Цивільного кодексу України. Притримання резервного тримання генпідрядником не є порушенням умов розрахунків за цим договором та не призводить до застосування штрафних санкцій (підпункт 4.5.2.).

За умовами пункту 4.6. договору розмір плати за виконання функцій генпідрядника, що передбачена даним договором (3% від ціни монтажних робіт (без урахування ціни ресурсів підрядника)), визначається у актах виконаних (наданих) генпідрядних послуг, що складаються генпідрядником та підписуються сторонами одночасно з актами №КБ-2в та довідками №КБ-3. Оплата за виконання генпідрядником функцій генпідрядника, що передбачена даним договором, здійснюється підрядником шляхом взаємозаліку зустрічних однорідних вимог по взаємним зобов`язанням генпідрядника (із суми, належної до сплати підряднику за кожним актом №КБ-2в та довідкою №КБ-3) і підрядника (у сумі, належної до сплати за кожним актом наданих генпідрядних послуг).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, в тому числі гарантійних зобов`язань підрядника згідно глави 6 даного договору (13.1. договору).

На виконання умов пункту 4.1. договору позивач перерахував відповідачу суму авансу у розмірі 4 965 000, 00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: №20284 від 23.12.2021 на суму 2000000, 00 грн, №674 від 27.01.2022 на суму 1 500 000, 00 грн, №1110 від 04.02.2022 на суму 215000, 00 грн, №1591 від 16.02.2022 на суму 500 000, 00 грн, №1829 від 22.02.2022 на суму 750 000, 00 грн.

В той же час, відповідачем роботи були виконані на загальну суму в розмірі 4 168 246,74 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в): за січень 2022 на загальну суму в розмірі 476 350, 57 грн; за липень 2022 на загальну суму в розмірі 2 060 223,54 грн; за квітень 2023 на загальну суму в розмірі 1 631 672,63 грн., а також відповідними довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3).

Також, позивачем нараховано витрати за виконання генпідрядником функції оперативної координації процесу виконання робіт на будівельному майданчику (функції генерального підрядника) в розмірі 3% (три відсотки) від ціни монтажних робіт (без урахування ціни ресурсів підрядника) згідно п. 4.6. договору в загальній сумі 37 769, 20 грн. по актах за січень 2022, липень 2022 та квітень 2023.

У зв`язку з викладеним позивач звертався до відповідача з вимогою вих. №1429 від 11.09.2024 про повернення грошових коштів, в якій з посиланням на ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України просив повернути грошові кошти в сумі 834 522, 46 грн, що складає різницю між здійсненою попередньою оплатою та вартістю фактично виконаних робіт за договором - 796 753, 26 грн та 37 769, 20 грн витрат на виконання функцій генпідрядника - 37 769, 20 грн.

Вказана вимога залишена без задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (частина 2 статті 837 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Частинами 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України закріплено, що в договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Пунктом 4.4 договору визначено, остаточна ціна договору складається на підставі фактично виконаного підрядником обсягу робіт, твердих одиничних розцінок на виконання робіт, погоджених цін на матеріальні ресурси підрядника та відображається в актах № КБ-2в та довідках № КБ-3.

Остаточна загальна ціна договору визначається як сума усіх підписаних сторонами договірних цін та/або актів № КБ-2в та довідок № КБ-3.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, відповідачем виконано, а позивачем прийнято роботи за договором в загальній сумі 4 168 246,74 грн, про що свідчать акти приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3).

В той же час, генпідрядником здійснено сплату авансу в сумі 4 965 000, 00 грн.

Доказів виконання підрядником робіт на більшу суму під час дії договору матеріали справи не містять.

Окрім того, за умовами пункту 4.6. договору розмір плати за виконання функцій генпідрядника, що передбачена даним договором (3% від ціни монтажних робіт (без урахування ціни ресурсів підрядника)), визначається у актах виконаних (наданих) генпідрядних послуг, що складаються генпідрядником та підписуються сторонами одночасно з актами №КБ-2в та довідками №КБ-3. Оплата за виконання генпідрядником функцій генпідрядника, що передбачена даним договором, здійснюється підрядником шляхом взаємозаліку зустрічних однорідних вимог по взаємним зобов`язанням генпідрядника (із суми, належної до сплати підряднику за кожним актом №КБ-2в та довідкою №КБ-3) і підрядника (у сумі, належної до сплати за кожним актом наданих генпідрядних послуг).

Отже, враховуючи, що генпідрядником здійснена оплата за договором у більшій сумі, ніж фактична вартість робіт, визначена в актах форми № КБ-2в та довідках форми КБ-3, з урахуванням плати за виконання функцій генпідрядника, у відповідача виникла заборгованість в сумі 834 522, 46 грн.

Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з вимогою вих. №1429 від 11.09.2024 про повернення грошових коштів, в якій з посиланням на ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України просив повернути грошові кошти в сумі 834 522, 46 грн.

У той же час, під час розгляду справи позивач надав лист відповідача за вих. №67 від 10.10.2024, у якому останній фактично визнав наявність заборгованості у розмірі 834 522, 46 грн, запропонувавши розстрочити її сплату.

Втім, доказів сплати грошових коштів у розмірі 834 522, 46 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт переплати вартості виконаних робіт за договором підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, або свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлені до стягнення кошти, як і не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000, 00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Як встановлено судом, правова допомога надавалася позивачу на підставі договору (угоди) про надання правової допомоги від 26.02.2024, (далі - договір про надання правової допомоги), укладеним між адвокатом Пановим Дмитром Ігоровичем (далі - клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ БУДСЕРВІС" (далі - клієнт), за умовами пункту 1.1. клієнт в порядку і на умовах, визначених цією угодою, надає завдання, а адвокат бере на себе зобов`язання відповідно до завдання клієнта надавати йому правові (адвокатські) послуги, які споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, в обсязі та на умовах, визначених цією угодою. Предметом надання правової допомоги є захист прав інтересів клієнта.

Згідно пункту 4.1. договору про надання правової допомоги вартість послуг, передбачених п. 1.1. договору узгоджується окрема, про що сторони укладають додаткову угоду.

Додатковою угодою №7 від 20.09.2024 до договору про надання правової допомоги сторонами погоджено, що адвокат надає правову допомогу клієнту у справі про стягнення заборгованості з Приватного акціонерного товариства фірма "ФУНДАМЕНТ" за договором підряду №26/10-ПР/21-10В3 від 26.10.2021 (пункт 1).

На умовах п. 4.1. договору сторони домовилися, що вартість послуг адвоката за ведення цієї справи складатиме 40 000, 00 грн (пункт 2).

Вартість послуг може переглядатися в залежності від складності справи, кількості процесуальних дій у справі (заяви, клопотання, адвокатські запити, участь у судовому засіданні), що зазначається у акті наданих послуг (пункт 3).

На умовах п. 4.2. договору сторони домовилися, що клієнт здійснює оплату послуг впродовж 30 календарних днів з дня набрання рішення суду по справі законної сили. При цьому результат рішення (позитивний чи негативний) не впливає на обов`язок клієнта по оплаті наданих послуг (пункт 4).

За актом наданих послуг від 11.11.2024 адвокат надав, а клієнт прийняв юридичні послуги в рамках надання правничої допомоги стосовно представництва інтересів та захисту прав клієнта під час розгляду справи №910/12242/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ БУДСЕРВІС" до Приватного акціонерного товариства фірма "ФУНДАМЕНТ" про стягнення заборгованості за договором підряду від 26.10.2021 №26/10-ПР/21-10В3 щодо повного юридичного супроводу процесу, представництва інтересів та захисту прав клієнта в суді, як позивача по даній справі, а саме: в Господарському суді м. Києва.

Таким чином, загальний розмір винагороди за договором (угодою) про надання правової допомоги від 26.02.2024 склав 40 000, 00 грн.

Судом встановлено, що Панов Дмитро Ігорович є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №7280/10 від 07.12.2018 та інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

Частиною 4-5 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг (п. 2 ч. 5 ст. 129 ГПК України).

Так, судом враховано, що дана справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки ціна позову не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не є складною, зважаючи, що предметом спору є стягнення попередньо сплаченої суми авансу за договором підряду, вартість яких встановлювалася на підставі підписаних між сторонами актів приймання виконаних будівельних № КБ-2в та довідок № КБ-3, а відтак обставини даної справи не потребували додаткових даних, на підставі яких суд би встановлював наявність або відсутність заборгованості, тобто дана справа є звичайним розрахунковим спором.

За таких обставин, виходячи з критеріїв складності справи, ціни позову, обсягу матеріалів, кількості підготовлених документів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для обмеження такого розміру з огляду на розумну необхідність судових витрат в даній справі та необхідність покладення на відповідача витрат позивача на правову допомогу у розмірі 15 000, 00 грн.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства фірма "ФУНДАМЕНТ" (02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 4Б, ідентифікаційний код 01416332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ БУДСЕРВІС" (04112, м. Київ, вул. Парково-Сирецька, буд. 4-В, прим. № 295, ідентифікаційний код 39778632) заборгованість у розмірі 834 522 грн 46 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 10 014 грн 27 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу судовий наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 16.12.2024

Суддя Л.Г. Пукшин