Рішення

від 03.12.2024 по справі 910/8942/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2024Справа № 910/8942/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Олексюк О. В., розглянувши у загальному позовному провадженні господарську справу

за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортім»

про визнання частково недійсним договору та стягнення 21 083,33 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Пащенко О.М.

від відповідача: Козак О.С.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулась ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - ВЧ НОМЕР_1 , позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортім» (далі - ТОВ «Фортім», відповідач) про визнання частково недійсним державного контракту (договору) на закупівлю товару № 307/СЗ від 14.11.2023 та стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 21 083,33 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідач за відсутності правових підстав включив до вартості товару за вказаним державним контрактом суму ПДВ у розмірі 21 083,33 грн, який не підлягав оподаткуванню відповідно до положень Податкового кодексу України та Митного кодексу України. За таких обставин позивач просить суд визнати недійсним положення державного контракту (договору) на закупівлю товару оборонного призначення № 307/СЗ від 14.11.2023 в частині включення до ціни товару податку на додану вартість у сумі 21 083, 33 грн та стягнути з ТОВ «Фортім» безпідставно отримані кошти у зазначеній сумі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

У визначений законом строк відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заявлені вимоги не визнав, посилаючись на лист Державної податкової служби України, вказав, що звільняється від оподаткування відповідний товар, який ввозиться на митну територію України, а не той, що постачався за контрактом, укладеним сторонами. Також відповідач зазначив, що позивач прийняв обумовлений товар без зауважень та сплатив його вартість відповідно до вказаного договору, що виключає факт безпідставного набуття відповідачем коштів та застосування приписів статті 1212 ЦК України.

Під час розгляду справи по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві, просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши їх пояснення в судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Установлено, що 14.11.2023 між ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (покупець) та ТОВ «Фортім» (постачальник) був укладений державний контракт (договір) на закупівлю товару оборонного призначення № 307/СЗ (далі - договір). Відповідно до п. 1.1 вказаного договору постачальник зобов`язується у 2023 році поставити покупцю з дотриманням вимог законодавства товари оборонного призначення, найменування, кількість та ціна яких зазначені в специфікації (далі - товар), а саме - товар за кодом ДК 021:2015:32230000-4: радіостанцію авіаційну Icom-A120 в комплекті: блок живлення MeanWell AD-155A, антена Sirio GPA 108-136 (108-136 МГц) в кількості 2 одиниці, ціною за одиницю 63 250,00 грн.

Покупець зобов`язується прийняти й своєчасно оплатити товар (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 2.1 договору ціна цього договору становить 126 500,00 грн, в тому числі ПДВ - 21 083 33 коп. з урахуванням вартості доставки до місця поставки (передачі), яка визначена на підставі розрахунку ціни договору.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що покупець оплачує поставлений товар за ціною, визначеною у цьому контракті. Оплата товару за даним контрактом здійснюється в національній валюті України гривнях. Розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з рахунку покупця на рахунок постачальника (п. 3.7 договору).

Відповідно до п. 11.1 договору цей контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту завершення воєнного стану, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання сторонами контракту. Строк дії цього контракту може бути продовженим за згодою сторін у разі продовження дії воєнного стану, але не пізніше ніж до 23.12.2023.

У силу положень ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору відповідач поставив позивачу товар - радіостанцію авіаційну Icom-A120 в комплекті: блок живлення MeanWell AD-155A, антена Sirio GPA 108-136 (108-136 МГц) на загальну суму 126 500,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 197 від 20.11.2023, яка була підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена їх печатками.

Комісією військової частини НОМЕР_1 вказаний товар був прийнятий від ТОВ «Фортім» без зауважень, про що сторонами складено акт приймання-передачі від 20.11.2023.

У свою чергу позивач розрахувався за поставлений товар у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 1587 від 20.11.2023 на суму 126 500,00 грн, у тому числі ПДВ - 21 083,33 грн.

У подальшому позивач звернувся до відповідача з листом № 374/3/4-942 від 24.05.2024 про повернення безпідставно набутих коштів у розмірі ПДВ (21 083,33 грн), оскільки вказаний товар звільняється від оподаткування під час воєнного стану відповідно до норм чинного законодавства.

На цей лист відповідач надав відповідь № 1/30052024 від 30.05.2024, в якій зазначив, що вказаний товар був придбаний у офіційного постачальника ТОВ «Альфателеком», на митну територію України він відповідачем не ввозився, а для операцій із постачання такого виду товару на митній території України пільгового режиму оподаткування ПДВ не передбачено, тому такі операції оподатковуються в загальному порядку.

Оскільки суму ПДВ за договором відповідач не повернув, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому, зокрема, просить визнати недійсним договір в частині включення до ціни товару податку на додану вартість у сумі 21 083, 33 грн.

За змістом ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, є визнання правочину недійсним, а загальні вимоги щодо недійсності правочину визначено статтею 215 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За приписами статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Пунктом 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину (п. 2.9 вказаної постанови).

Водночас, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Аналогічні положення містяться і в статті 180 Господарського кодексу України.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Отже, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Частинами 1, 2 ст. 189 Господарського кодексу України передбачено, що ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях.

Згідно з підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем товару (замовником послуг).

Відповідно до підпунктів а, б пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

За змістом пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Як було вказано вище, в спірному договорі сторони погодили ціну договору в сумі 126 500,00 грн, у томі числі ПДВ - 21 083,33 грн.

Відповідно до пп. 4 п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону України "Про оборонні закупівлі", що класифікуються за такими групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД:

в) 8529 90 20 00 (тільки для частин і приладдя до апаратури для передачі та приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі дротового або бездротового зв`язку, апаратури прослуховування направленої дії, радіостанцій ультракороткохвильового і короткохвильового діапазону військового призначення, розвідувально-сигнальної апаратури, що класифікуються за кодом 8525 60 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, у разі якщо постачання (закупівля) таких товарів здійснюється для державних замовників з оборонного замовлення);

г) 8524 (виключно для підкатегорій 8524 11 00 90, 8524 12 00 90, 8524 19 00 90, 8524 91 00 90, 8524 92 00 90, 8524 99 00 90) (тільки для частин і приладдя до апаратури для передачі та приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі дротового або бездротового зв`язку, апаратури прослуховування направленої дії, радіостанцій ультракороткохвильового і короткохвильового діапазону військового призначення, розвідувально-сигнальної апаратури, що класифікуються за кодом 8525 60 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, у разі якщо постачання (закупівля) таких товарів здійснюється для державних замовників з оборонного замовлення);

Також пунктом 32 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України, зокрема, товари для оборонних потреб, у тому числі: товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб`єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель.

Згідно з пп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПК України до таких товарів включено, у тому числі, апаратуру для передачі та приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі дротового або бездротового зв`язку, апаратури прослуховування направленої дії, радіостанцій ультракороткохвильового і короткохвильового діапазону військового призначення, розвідувально-сигнальної апаратури, їх частин і приладдя, що класифікуються у товарній підпозиції 8517 69 та у товарних підкатегоріях 8525 60 00 00, 8529 90 20 00, 8524 11 00 90, 8524 12 00 90, 8524 19 00 90, 8524 91 00 90, 8524 92 00 90, 8524 99 00 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з п. 92 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, але не більше ніж до 1 січня 2024 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту (у тому числі переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) товарів, визначених пунктом 924 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, зокрема що класифікуються у товарних підкатегорія 8517 62 00 00, 8517 69 30 90, 8517 69 90 00.

Отже, товар, який підлягав поставці позивачу за державним контрактом (договором) № 307/СЗ від 14.11.2023 - радіостанція авіаційна Icom-A120 в комплекті: блок живлення MeanWell AD-155A, антена Sirio GPA 108-136 (108-136 МГц), класифікується в товарній позиції 8517 згідно з УКТ ЗЕД, що, враховуючи наведені вище положення ПК України та МК України, додатково підтверджує доводи позивача про безпідставне включення суми ПДВ до ціни договору.

При цьому Військова частина НОМЕР_1 є державним замовником у сфері оборони у розумінні Закону України «Про оборонні закупівлі» та здійснює придбання товарів для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також інших товарів, які закуповуються державними замовниками у сфері оборони, визначеними Законом України «Про оборонні закупівлі», для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

Також судом встановлено, що договір на закупівлю товару був укладений сторонами 14.11.2023, в той час, як Закон України від 10.04.2023 № 3019-ІХ «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, набрав чинності ще 03.05.2023, тобто до укладення договору операції з постачання/ввезення товарів для потреб безпеки і оборони у період воєнного стану, у тому числі товару, який був предметом закупівлі за договором № 307/СЗ від 14.11.2023, вже було звільнено від оподаткування податком на додану вартість.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно включив до ціни, зазначеної в п. 2.1 договору, суми податку на додану вартість, чим порушено пп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

З огляду на вищевикладене, оскільки пунктом 2.1 договору всупереч вимогам законодавства до вартості товару включено суму ПДВ, а саме - 21 083, 33 грн, суд вважає, що наявні підстави для визнання недійсними положень такого договору (п. 2.1) в частині включення до ціни договору суми ПДВ.

При цьому судом прийнято до уваги правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20 про те, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак, не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.

Таким чином позов про визнання недійсним положення державного контракту (договору) на закупівлю товару оборонного призначення № 307/СЗ від 14.11.2023 щодо включення до ціни державного контракту податку на додану вартість в сумі 21 083,33 грн підлягає задоволенню.

Що ж стосується наданої позивачем індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України від 14.02.2024 № 4910/6/15-3204-03-06, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.172 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПК України індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Згідно з п. 52.1 ст. 52 ПК України за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.

Отже індивідуальна податкова консультація має лише інформаційний характер та не відноситься до нормативно-правових актів чинного законодавства України.

При вирішенні спору, суд досліджує індивідуальну податкову консультацію як доказ у сукупності з іншими наявними у справі доказами, оскільки, вона не є беззаперечним доказом.

Оскільки спірний договір укладений під час дії підпункту 5 пункту 32 та пункту 92 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України у наведеній вище редакції із звільненням від оподаткування податком на додану вартість, а матеріалами справи підтверджується спрямування такого товару на користь військової частини, то включення до ціни договору ПДВ суперечить пунктам 32, 92 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Наданий відповідачем лист ДПС України від 14.02.2024 № 4910/6/15-3204-03-06 не спростовує зазначених вище висновків.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів у виді податку на додану вартість у сумі 21 083, 33 грн суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна виникає відповідно до статті 1212 ЦК України за умови набуття або збереження особою майна за рахунок іншої особи, а також відсутності достатньої правової підстави для такого набуття (збереження), зокрема у разі, коли відповідні підстави згодом відпали.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

З огляду на те, що відповідачем сума податку на додану вартість у розмірі 21 083,33 грн була отримана за товар, який не підлягав оподаткуванню податком на додану вартість, така сума коштів є перерахованою поза межами договірних платежів та має наслідком збагачення відповідача за рахунок позивача поза підставою, передбаченою законом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 916/707/21.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги ВЧ НОМЕР_2 про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів в сумі 21 083,33 грн.

Отже позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортім» про визнання частково недійсним договору та стягнення 21 083,33 грн задовольнити.

Визнати недійсним положення державного контракту (договору) на закупівлю товару оборонного призначення № 307/СЗ від 14.11.2023, укладеного між ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортім», в частині включення до ціни державного контракту (договору) податку на додану вартість у сумі 21 083 грн 33 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортім» (03049, м. Київ, вул. Топольова, буд. 4-8, кв. 22, ідентифікаційний код 43263319) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) безпідставно отримані кошти у сумі 21 083 (двадцять одна тисяча вісімдесят три) грн 33 коп. та судовий збір у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини оголошено в судовому засіданні в присутності представників сторін 03 грудня 2024 року.

Повний текст рішення складений 13 грудня 2024 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.