Рішення

від 10.12.2024 по справі 910/11996/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2024Справа № 910/11996/24

За позовом ОСОБА_1 Сумської області

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіпекс" м. Києва, 2. Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації

про припинення трудових відносин, зобов`язання вчинити певні дії

Суддя Паламар П.І.

Секретар судового засідання Григоряк М.С.

Представники:

від позивача: Єльчик О.М.,

від відповідачів: 1. не з`явився, 2. не з`явився.

СУТЬ СПОРУ :

у вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд з указаним позовом.

Позивачка зазначала, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Зіпекс" (далі-відповідач 1.) є юридичною особою, єдиним засновником (учасником) якого є ОСОБА_2 з розміром частки 50500 грн., що становить 100% статутного капіталу.

Згідно рішення члена (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіпекс" від 12 березня 2007 р. її було призначено директором відповідача 1. з 2 квітня 2007 р., внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про неї як керівника та представника товариства відповідача 1.

6 липня 2021 р. нею подане повідомлення про скликання загальних зборів відповідача 1. щодо звільнення директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіпекс" (місце проведення загальних зборів: Україна, м. Київ, вул. провулок Несторівський, 7; дата проведення: 6 серпня 2021 р. об 11:00 год.) та заява про звільнення з посади директора товариства відповідача 1. 6 серпня 2021 р. за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

6 серпня 2021 р. загальні збори учасників товариства не відбулись, рішення про звільнення її з посади директора відповідача 1. ухвалене не було.

Посилаючись на порушення її прав на припинення трудових відносин, позивачка на підставі ст.ст. 30, 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додаткової відповідальністю", ст. 43 Конституції України, просила задовольнити позов:

- визнавши трудові відносин між нею та відповідачем 1. з дати набрання рішенням суду законної сили припиненими у зв`язку із її звільненням з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіпекс" за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України;

- зобов`язати державного реєстратора Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (далі-відповідач 2.) внести запис про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про позивачку як керівника та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіпекс".

Також просила покласти на відповідачів понесені нею по справі судові витрати.

У судовому засіданні представник позивачки підтримав заявлені вимоги.

Відповідачі 1., 2. у судове засідання повторно не з`явилися, про час і місце його проведення повідомлені у встановленому порядку.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст.ст. 165, 202 ГПК України у відсутності представників відповідачів за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника позивачки, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно рішення члена (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіпекс" від 12 березня 2007 р. її було призначено директором відповідача 1. з 2 квітня 2007 р., внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про неї як керівника та представника товариства відповідача 1.

Указані обставини підтверджується поясненнями позивачки, наявними у матеріалах справи копіями протоколу зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіпекс" № 1 від 12 березня 2 р., наказу про призначення № 1-К від 2 квітня 2007 р. та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань єдиним засновником (учасником) Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіпекс" є ОСОБА_2 з розміром частки 50500 грн., що становить 100% статутного капіталу товариства.

Також встановлено, що 6 липня 2021 р. позивачкою подане повідомлення про скликання загальних зборів відповідача 1. щодо звільнення директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіпекс" (місце проведення загальних зборів: Україна, м. Київ, вул. провулок Несторівський, 7; дата проведення: 6 серпня 2021 р. об 11:00 год.) та заява про звільнення з посади директора товариства відповідача 1. 6 серпня 2021 р. за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Вищезазначені заява та повідомлення були направлені на юридичну адресу відповідача 1. (Україна, м. Київ, вул. провулок Несторівський, 7), що підтверджується описом вкладення у поштове відправлення № 0421218220067 від 6 липня 2021 р., накладною, фіскальним чеком.

Як слідує з пояснень позивачки 6 серпня 2021 р. загальні збори товариства не відбулись, рішення про звільнення її з посади директора відповідача 1. ухвалене не було.

Спірні відносини, що виникли між сторонами у зв`язку із звільненням від виконання обов`язків керівника юридичної особи врегульовані КЗпП України, ЦК України, Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Згідно зі ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Відповідно до ч. 1 статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Аналогічне положення міститься в пункті 12.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіпекс".

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.

Згідно ч. 13 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим.

Отже, питання щодо звільнення директора вирішується тільки за рішенням загальних зборів, тому позивачка як директор товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора.

Порядок скликання загальних зборів встановлюється законодавством України.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Як вже встановлено судом, заява про звільнення та повідомлення про скликання загальних зборів відповідача 1. були направлені на юридичну адресу відповідача 1.

Проте 6 серпня 2021 р. загальні збори товариства не відбулись, рішення про звільнення позивачки з посади директора відповідача 1. прийнято не було.

Процедура звільнення за ініціативою працівника визначена ст. 38 КЗпП України, ст.ст. 30, 39 "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до яких праву директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 р. № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 р. № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.

Отже, неявка учасників товариства, на загальні збори для розгляду питання щодо звільнення позивачки є прямим порушенням гарантованого їй Конституцією України права на працю та на припинення трудових відносин.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику з метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 520/11437/16-ц, у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року, у справі № 758/1861/18).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України. Цими ж положеннями передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Враховуючи положення наведених норм чинного законодавства України, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту прав позивачки у спірних відносинах є розірвання з 10 грудня 2024 р. (дата прийняття рішення суду) трудового договору між нею та відповідачем 1. на підставі ст. 38 КЗпП України, а не визнання припиненими трудових відносин, про що просила позивачка.

Решта вимог позивачки стосується внесення запису про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про неї як керівника та представника Товариства з обмеженою відповідальністю " Зіпекс".

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (ст. 173 ГПК України).

Враховуючи, що процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством має супроводжуватись внесенням відповідного запису (виключення директора) що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, то вимога про внесення такого запису підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача 1., то понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов ОСОБА_1 Сумської області задовольнити частково.

Розірвати трудовий договір між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зіпекс" (04053, м. Київ, провулок Несторівський, 7, код 35032963) на підставі ст. 38 КЗпП України з 10 грудня 2024 р.

Внести запис про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіпекс" (04053, м. Київ, провулок Несторівський, 7, код 35032963).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіпекс" (04053, м. Київ, провулок Несторівський, 7, код 35032963) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 6056 грн. витрат по оплаті судового збору.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Повне судове рішення складене 13 грудня 2024 р.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар