Рішення

від 16.12.2024 по справі 910/11667/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.12.2024Справа №910/11667/24

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анега-Плюс"

про стягнення збитків у розмірі 384 065,15 грн,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2024 року Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анега-Плюс" про стягнення збитків у розмірі 384 065,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" стверджує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Анега-Плюс" не було зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних на суму ПДВ в розмірі 384 065,15 грн за наслідками виконання відповідачем робіт за Договором №11079-ПУ-УМТС-У від 05.10.2022 з монтажу двох фільтр-пресів PXOENIX (США), стрічкового фільтр-преса WX-3,0G-6 з допоміжним обладнанням по осях K-O/7-10 та збільшення діаметра існуючих двох радіальних згущувачів у будівлі БРС філіалу позивача, що мало своїм наслідком зменшення податкового зобов`язання Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на зазначену суму, яка є, на думку позивача, його збитками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 відкрито провадження у справі №910/11667/24 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено учасникам справи строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Оскільки відповідачем не було виконано свого обов`язку з реєстрації свого електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), то ухвала суду від 30.09.2024 була надіслана відповідачу 01.10.21024 на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.

Однак поштове відправлення №0600291510423 не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 15.10.2024 у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку від 08.10.2024 на відповідному конверті.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що ухвала суду від 30.09.2024 є такою, що вручена Товариству з обмеженою відповідальністю "Анега-Плюс" 08.10.2024.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 у справі №910/11667/24 встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Анега-Плюс" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом двадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Анега-Плюс" вправі було подати відзив на позов у строк до 28.10.2024 включно.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, відтак справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

05.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Анега-Плюс" (підрядник) та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (замовник) укладено Договір №11079-ПУ-УМТС-У (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого у порядку та на умовах, передбачених цим договором, підрядник зобов`язався власними силами та на свій ризик виконати, а замовник зобов`язався прийняти та сплатити наступні роботи: Установка двох фільтр-пресів PXOENIX (США), WX-3,0G-6 Belt Filter Press з допоміжним обладнанням в осях К-О/7-10 та збільшення діаметра існуючих двох радіальних згущувачів у будівлі БРС філії "Центральна збагачувальна фабрика Павлоградська" Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", відповідно до умов цього договору.

Пунктом 2.12 Договору передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань підрядник зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з використанням електронного підпису уповноваженої підрядником особи та зареєструвати її у Єдиному реєстрі податкових з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, у якому вони складені.

У разі відмови підрядника надати замовнику податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) або у разі порушення ним порядку її заповнення та / або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі суми податкового кредиту з ПДВ, який замовник має отримати, такої податкової накладної (розрахунок коригування до податкової накладної) протягом 10 календарних днів із дати отримання відповідної претензії замовника.

Замовник має право застосувати оперативно-господарську санкцію у разі не реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) у Єдиному реєстрі податкових накладних або у разі порушення підрядником порядку її заповнення.

Під оперативно-господарською санкцією сторони розуміють право замовника затримати оплату за виконані роботи на суму податкового кредиту з ПДВ, який замовник має отримати за податковою накладною (з розрахунком коригування до податкової накладної), не зареєстровану підрядником у Єдиному реєстрі податкових накладних або неналежним чином заповненою накладної до моменту надання замовнику належним чином оформленої та зареєстрованої податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної).

Замовник повідомляє підрядника про застосування оперативно-господарської санкції за 10 календарних днів до моменту настання терміну оплати за виконані роботи. Сторони погодили, що у разі застосування замовником оперативно-господарських санкцій, штрафні санкції (неустойки, пені, штрафи, відсотки річних за користування чужими коштами, індекс інфляції, збитки тощо) за несвоєчасну оплату за виконані роботи до замовника не застосовуються .

Відповідальний представник підрядника за надання (реєстрацію у Єдиному реєстрі) податкових накладних (розрахунків коригування до податкових накладних) Сайко О.О.

У разі зміни відповідального представника підрядника за надання (реєстрацію в Єдиному реєстрі) податкових накладних (розрахунків коригувань до податкових накладних) та / або зміни їх контактних даних, підрядник зобов`язаний протягом 2 днів повідомити про зміну відповідальних осіб замовнику.

Сторони договору підтверджують наявність комплектів електронного цифрового підпису.

Сторони погодили, що підрядник зобов`язується оформляти (виписувати, реєструвати, надавати) податкові накладні та інші первинні документи для виконання умов договору українською мовою.

Згідно п. 4.1 Договору прийом виконаних робіт здійснюється сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт (Форма КБ-2в), довідками про вартість виконаних підрядних робіт (Форма КБ-3), що підписуються уповноваженими представниками обох сторін. Акт приймання виконаних підрядних робіт підрядник надає не пізніше 1 числа місяця наступного за місяцем, в якому виконувались роботи. Замовник протягом 3 робочих днів зобов`язаний розглянути надані документи, та у разі відсутності зауважень до виконаних робіт прийняти їх, підписати акти приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ- 3) та повернути підряднику по одному примірнику підписаних актів та довідок.

Відповідно п. 5.1 Договору вартість робіт за договором узгоджується сторонами у договірній ціні, яка є невід`ємною частиною цього договору, та становить 19 414 228,99 грн у тому числі ПДВ. Підрядник бере на себе зобов`язання щодо незмінності (фіксації) ціни / вартості робіт за договором до закінчення терміну його дії. Вартість робіт включає вартість необхідних для виконання робіт матеріалів та / або обладнання, інших витрат підрядника, пов`язаних з виконанням робіт згідно з договірною ціною та кошторисною документацією, що є невід`ємною частиною цього договору.

У пункті 5.3 Договору вказано, що оплата за цим договором здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника таким чином:

- передоплата у розмірі 40% від Договірної ціни;

- остаточний розрахунок протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт (Форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (Форма КБ-3) та виставлення рахунку підрядником.

У разі якщо термін оплати припадає на неплатіжний день, оплата здійснюється у перший наступний за ним робочий банківський день.

Сторони погодили, що розрахунок ПДВ здійснюється згідно з вимогами Податкового кодексу України.

Цей договір набирає чинності в день його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2022, а у разі неналежного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов`язань - до повного їх виконання (п. 10.1 Договору).

11.01.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Анега-Плюс" та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" складено акт №8 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2023 року (форми КБ-2в) на суму 935 688,68 грн, 29.12.2023 - акт №9/1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року (форми КБ-2в) на суму 901 183,97 грн та акт №9/2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року (форми КБ-2в) на суму 467 518,18 грн.

На виконання своїх зобов`язань за Договором з оплати виконаних підрядним робіт Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Анега-Плюс" згідно платіжної інструкції №2913688 від 07.04.2023 кошти у розмірі 374 275,47 грн, згідно платіжної інструкції №2913687 від 07.04.2023 - кошти у розмірі 561 413,21 грн, згідно платіжної інструкції №3443836 від 12.04.2024 - кошти у розмірі 187 007,27 грн, згідно платіжної інструкції №3443837 від 12.04.2024 - кошти у розмірі 360 473,59 грн, згідно платіжної інструкції №3411240 від 01.04.2024 - кошти у розмірі 540 710,38 грн, згідно платіжної інструкції №3411241 від 01.04.2024 - кошти у розмірі 280 510,91 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача, що відповідачем не було виконано свого зобов`язання з реєстрації податкових накладних за господарськими операціями, зафіксованими в актах приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) №8 від 11.01.2023, №9/1 від 29.12.2023 та №9/2 від 29.12.2023, у зв`язку з чим Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" не могло включити суму ПДВ в загальному розмірі 384 065,15 грн у свій податковий кредит та зменшити свої податкові зобов`язання на вказану суму, тому позивач вважає, що такими діями Товариством з обмеженою відповідальністю "Анега-Плюс" було завдано йому збитків на вказану суму.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Спірні правовідносини у цій справі виникли із укладеного між сторонами Договору, за яким відповідач, як підрядник, взяв на себе зобов`язання виконати роботі, а позивач, як замовник, оплатити виконану відповідачем роботу.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Анега-Плюс" було виконано, а Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" прийнято роботи за Договором на загальну суму 2 304 390,83 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) №8 за січень 2023 року від 11.01.2023 на суму 935 688,68 грн, №9.1 за грудень 2023 року від 29.12.2023 на суму 901 183,97 грн та №9/2 за грудень 2023 року від 29.12.2023 на суму 467 518,18 грн.

В свою чергу, Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" було оплачено виконані Товариством з обмеженою відповідальністю "Анега-Плюс" за вказаними актами роботи, що підтверджується платіжними інструкціями №2913688 від 07.04.2023 на суму 374 275,47 грн, №2913687 від 07.04.2023 на суму 561 413,21 грн, №3443836 від 12.04.2024 на суму 187 007,27 грн, №3443837 від 12.04.2024 на суму 360 473,59 грн, №3411240 від 01.04.2024 на суму 540 710,38 грн, №3411241 від 01.04.2024 на суму 280 510,91 грн.

Отже, як вбачається спірні правовідносини у цій справі є договірними та стосуються, зокрема стягнення сум ПДВ з вартості виконаних відповідачем у 2023 році та оплачених позивачем підрядних робіт.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів урегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

За змістом підпункту "б" пункту 185.1. статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1. статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 201.1., 201.7., 201.10. статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця таких товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та / або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця таких товарів / послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів / послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та / або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної / розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну / розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна / розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів / послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів / послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Датою та часом надання податкової накладної та / або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Аналіз наведених положень закону, зокрема статті 201 Податкового кодексу України, свідчить про те, що саме на надавача послуг (у спірних правовідносинах - на підрядника) покладений обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні. Зазначені норми закону не передбачають здійснення реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг (у спірних правовідносинах - замовником).

Зазначена обставина зумовлює обґрунтоване сподівання контрагента (замовника) на те, що зобов`язання зі складання та реєстрації податкових накладних буде виконано надавачем послуг (підрядником), оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Крім того, Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

Отже, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю (у спірних правовідносинах - замовнику) включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом (у спірних правовідносинах - підрядником) у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Оскільки саме від підрядника, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація замовником майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (підрядник) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Тотожної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 05.09.2024 у справі №910/9998/23, від 12.06.2024 у справі №927/1252/23 та від 21.05.2024 у справі №904/2104/19.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 виснувала, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції.

Натомість належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17).

Отже, збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів / послуг, який з 01.01.2015 за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем в публічно-правових відносинах з державою обов`язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, адже із цим пов`язується виникнення у покупця права на віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.

Водночас, покупець (замовник) не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів / послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України зумовлює лише обов`язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.

Як наслідок, такий покупець також не може вимагати від держави відшкодування збитків, спричинених невиконанням контролюючим органом обов`язку з проведення перевірки, оскільки цей обов`язок контролюючий орган має не перед покупцем і його невиконання не вважається таким, що порушує якесь конкретне право платника податків.

Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Якщо перешкодою для вчинення продавцем дій, необхідних для реєстрації податкової накладної у ЄРПН, було незаконне рішення, дія чи бездіяльність контролюючого органу, то держава може бути притягнута до відповідальності перед постачальником за спричинену цим шкоду, зокрема в результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом.

Законний майновий інтерес покупця в отриманні права на податковий кредит з ПДВ випливає з господарської операції, яку він як платник податку здійснює з іншим платником податку, від дій якого залежить, чи буде цей майновий інтерес реалізовано, про що зазначено вище.

Цей майновий інтерес не має своїм джерелом окремі спеціальні умови господарського правочину між продавцем і покупцем. Він виникає в силу норм податкового законодавства внаслідок відповідної господарської операції між платниками податку.

Слід зауважити, що включення в господарські договори положень про відповідальність продавця (виконавця послуг) за порушення обов`язку щодо складання та реєстрації податкової накладної та / або вчинення інших діянь, які можуть призвести до позбавлення покупця (замовника) можливості включити суму податку за відповідну операцію до складу податкового кредиту, є звичайною діловою практикою, що набула поширення у зв`язку зі змінами в податковому законодавстві з 01.01.2015.

Пунктом 2.12 Договору передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань підрядник зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з використанням електронного підпису уповноваженої підрядником особи та зареєструвати її у Єдиному реєстрі податкових з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, у якому вони складені.

У разі відмови підрядника надати замовнику податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) або у разі порушення ним порядку її заповнення та / або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі суми податкового кредиту з ПДВ, який замовник має отримати, такої податкової накладної (розрахунок коригування до податкової накладної) протягом 10 календарних днів із дати отримання відповідної претензії замовника.

Замовник має право застосувати оперативно-господарську санкцію у разі не реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) у Єдиному реєстрі податкових накладних або у разі порушення підрядником порядку її заповнення.

Відповідальний представник підрядника за надання (реєстрацію у Єдиному реєстрі) податкових накладних (розрахунків коригування до податкових накладних) Сайко О.О.

Позивач стверджує, що відповідачем не було виконано своїх зобов`язань з реєстрації податкових накладних за господарськими операціями, що були зафіксовані сторонами у актах приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) №8 за січень 2023 року від 11.01.2023 на суму 935 688,68 грн, №9.1 за грудень 2023 року від 29.12.2023 на суму 901 183,97 грн та №9/2 за грудень 2023 року від 29.12.2023 на суму 467 518,18 грн, у зв`язку з чим Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" не могло включити суми ПДВ у загальному розмірі 384 065,15 грн за операцію з придбання товарів / послуг до складу податкового кредиту.

Проте суд, здійснивши перерахунок розміру суми ПДВ, яку міг включити позивач до свого податкового кредиту, встановив, що за наслідками спірних господарських операцій Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" мало право включити до свого податкового кредиту суму 384 065,14 грн (2 304 390,83 грн / 6), тобто на 0,01 грн менше ніж за розрахунками позивача.

Відповідач не скористався своїми правом на спростування тверджень позивача щодо невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Анега-Плюс" свого обов`язку з реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних на суму ПДВ в розмірі 384 065,14 грн за наслідками виконання відповідачем робіт за Договором №11079-ПУ-УМТС-У від 05.10.2022 з монтажу двох фільтр-пресів PXOENIX (США), стрічкового фільтр-преса WX-3,0G-6 з допоміжним обладнанням по осях K-O/7-10.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на приписи ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Анега-Плюс" не виконано свого обов`язку з реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних на суму ПДВ в розмірі 384 065,14 грн.

Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні і неможливістю включення сум ПДВ в розмірі 384 065,14 грн до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливістю зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

За таких обставин позов Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" підлягає частковому задоволенню, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анега-Плюс" підлягають стягненню збитки у розмірі 384 065,14 грн.

Щодо розподілу витрат позивача на оплату судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В поданій до суду шляхом формування в системі "Електронний суд" позовній заяві Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" заявлено вимогу майнового характеру - про стягнення коштів у розмірі 384 065,15 грн.

В той же час, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У відповідності до наведених приписів закону за подання до господарського суду даної позовної заяви Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" повинне було сплатити судовий збір у розмірі 4 608,78 грн (384 065,15 грн х 0,015 х 0,8).

В той же час, Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" за звернення до господарського суду із майновою вимогою про стягнення коштів у розмірі 384 065,15 грн сплачено судовий збір у розмірі 5 760,98 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3650695 від 20.09.2024.

Тобто позивачем при зверненні до суду із даним позовом було надмірно сплачено судовий збір у сумі 1 152,20 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, судовий збір у сумі 1 152,20 грн не підлягає розподілу між сторонами за наслідками розгляду спору у справі №910/11667/24 та може бути повернутий за клопотанням особи, яка його сплатила - Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля".

Щодо судового збору, який підлягав сплаті позивачем за звернення до суду із даним позовом, - 4 608,78 грн, то згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в цій частині покладається на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.cт. 2, 13, 74, 76, 79, 80, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анега-Плюс" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63; ідентифікаційний код 41933285) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76; ідентифікаційний код 00178353) збитки у розмірі 384 065 (триста вісімдесят чотири тисячі шістдесят п`ять) грн 14 коп. та судовий збір у розмірі 4 608 (чотири тисячі шістсот вісім) грн 78 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 16.12.2024.

Суддя Р.В. Бойко