Рішення

від 16.12.2024 по справі 911/2686/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2024 р. м. Київ

Справа № 911/2686/24

Господарський суд Київської області у складі:

cудді Ейвазової А.Р.,

розглянувши у спрощеному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСЕНЕРГО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОЕРА НОВА» про стягнення 129 190,93грн, без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСЕНЕРГО» (далі позивач, ТОВ «Сервісенерго») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОЕРА НОВА» (далі відповідач, ТОВ «Автоера Нова») про стягнення з відповідача 129 190,93грн, з яких: 121 608,80грн основний борг; 2 535,73грн 3% річних за період з 14.02.2024 по 24.09.2024; 5 046,40грн втрати від інфляції за період з лютого по серпень 2024 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором підряду від 04.05.2021 №10-05-2021 в частині оплати виконаних робіт у встановлений договором строк (а.с.1-3).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.10.2024: відкрито провадження у даній справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження; встановлено строки для подання учасниками заяв по суті (а.с.34-35).

Відповідна ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін 17.10.2024 о 22:10, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.36-38).

Ухвала суду, за змістом п.1 ч.1 ст.232 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), є видом судового рішення.

В силу п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Поряд з цим, абз.2 ч.6 ст.242 ГПК України установлено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, відповідна ухвала вважається врученою сторонам наступного робочого дня 18.10.2024.

В силу ч.1 ст.251 ГПК України у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

До прийняття рішення у даній справі відзиву на позов від відповідача суд не отримав; з заявою про поновлення встановленого законом строку для подання відзиву відповідач не звертався.

Відповідно до ч.1 ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні обставини.

04.05.2021 між ТОВ «Автоера Нова» (далі замовник) та ТОВ «Сервісенерго» (далі підрядник) укладено договір підряду №10-05-2021 (а.с.5-6; далі договір).

Відповідно до п.1.1 договору підрядник зобов`язується виконати роботи за завданням замовника, а саме ремонт електродвигунів асинхронних, постійного струму, генераторів, трансформаторів (далі електродвигун), а замовник прийняти та оплатити виконані роботи.

Роботи виконуються з матеріалів та механізмів підрядника (п.1.2 договору).

Згідно з п.п.2.1,2.2 договору: вартість робіт, які доручаються підряднику згідно з цим договором визначається актом виконаних робіт згідно рахунка-фактури, які є невід`ємною частиною даного договору; розрахунок за надані послуги здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 14 календарних днів після закінчення ремонтних робіт та підписання акту виконаних робіт.

Пунктами 3.1.3.2 договору визначено, що: після завершення робіт підрядник зобов`язаний повідомити про готовність відремонтованого електродвигуна до транспортування замовнику та надати всю необхідну бухгалтерську та іншу документацію; після повідомлення протягом 5 робочих днів замовник зобов`язаний забрати відремонтований електродвигун, установити його на місце роботи, провести випробувальні роботи та, за відсутності зауважень, зобов`язаний підписати акт здачі-прийняття.

Роботи, передбачені цим договором, підрядник зобов`язаний виконати в термін, обумовлений з замовником в кожному окремому випадку з правом дострокового виконання (п.4.1 договору).

Відповідно до пп.5.1.2, 5.1.3 п.5.1 договору, підрядник зобов`язаний: якісно виконувати в повному обсязі та в строки ремонт електродвигунів, поставлених замовником, із своїх матеріалі, вузлів та механізмів, згідно технічних вимог та інших нормативних документів; здати виконану роботу замовнику згідно акту прийому-передачі. Замовник, як визначено пп.5.2.2,5.2.3 п.5.2 договору, зобов`язаний: прийняти виконані підрядником роботи та оплатити, в термін, передбачений п.2.2 договору, на умовах, встановлених договором.

Договір починає діяти з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків та виконання своїх зобов`язань сторонами до повного їх виконання (п.8.1 договору).

Доказів внесення змін до договору щодо строку його дії у передбачений формі письмовій сторонами під час розгляду справи не надано, однак, надані письмові докази свідчать про те, що на умовах такого договору за взаємною згодою сторін, що вбачається із вчинення ними ряду конклюдентних дій, здійснювались ремонтні роботи, що вбачається з наступного.

На підтвердження виконання зобов`язань з ремонту позивач надав акти надання послуг за січень та травень 2024 року, які підписані сторонами та містять посилання на вказаний договір, на загальну суму 206 608,8грн, а саме від:

29.01.2024 №82 на суму 157 190,8грн з ПДВ (а.с.7);

31.05.2024 №658 на суму 49 418грн з ПДВ (а.с.8).

Позивач в оплату відповідних ремонтних робіт виставив відповідачу рахунки на оплату від:

26.10.2023 №1259 на суму 157 190,8грн (а.с.9);

07.05.2024 №543 на суму 49 418грн (а.с.10).

За твердженнями позивача відповідач зобов`язання з оплати робіт за вказаними актами виконав частково, сплативши 85 000грн, що підтверджується платіжними інструкціями, які також містять посилання на вказаний договір, а саме від:

30.04.2024 №560 на суму 15 000грн (а.с.11);

15.05.2024 №920 на суму 40 000грн (а.с.12);

25.07.2024 №713 на суму 30 000грн (а.с.13).

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків, який підписано сторонами, за період з 01.01.2024 по 08.07.2024 за договором від 04.05.2021 №10-05-2021 борг відповідача станом на 08.07.2024 становив 222 613,81грн (а.с.14), при цьому на початок звітного періоду 01.01.2024 початкове сальдо склало 156 569,01грн.

З урахуванням наданих доказів, які оцінені судом кожний окремо і у сукупності з іншими доказами, зібраними у справі, відповідно до ч.3 ст.86 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що виконання робіт за вищезазначеними актами надання послуг, відбулося саме у відповідності з договором підряду від 04.05.2021 №10-05-2021, дія якого продовжена сторонами за їх згодою.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджує, що виконані ремонтні роботи оплачені відповідачем лише частково, борг становить 121 608,80грн.

Предметом спору в даній справі є наявність у відповідача обов`язку перед позивачем розрахуватись за виконані роботи, а також застосування до нього відповідальності, встановленої чинним законодавством, за порушення відповідного зобов`язання.

Заявлені вимоги є частково мотивованими з наступних підстав.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст.ст.173, 174, ч.1 ст.175 ГК України.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ч.1 ст.175 ГК України.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, як установлено ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи зміст зобов`язань за договором, склад його сторін, мету укладення договору, за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду, а не договором надання послуг, оскільки результатом виконання робіт за договором (надання послуг з ремонту, як у такому договорі визначено), є матеріалізований результат - змінений об`єкт за договором внаслідок ремонту.

Так, відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частиною 2 цієї статі унормовано, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ч.1 ст.839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.853 ЦК України визначено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як встановлено ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підписавши акти надання послуг, складання яких передбачено п.3.2 договору на підтвердження факту виконання зобов`язань та прийняття їх, відповідач не надав жодних заперечень щодо виконаних робіт, а тому, в силу ч.2 ст.853 ЦК України, такі роботи за договором вважаються прийнятими, а у відповідача - замовника ремонтних робіт, виник обов`язок оплатити такі роботи у строк, встановлений п.2.2 договору.

Отже, враховуючи строк оплати послуг, визначений п.2.2 договору, відповідач мав виконати свій обов`язок щодо оплати виконаних позивачем робіт за актом надання послуг від 29.01.2024 №82 до 12.02.2024, а за актом надання послуг від 31.05.2024 №658 - до 14.06.2024.

Частиною 1 ст.612 ЦК України установлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки відповідач не надав доказів оплати робіт, виконаних за актами наданих послуг, а строк виконання відповідних зобов`язань, визначений п.2.2 договору, настав, суд вважає заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 121 608,8грн основного боргу за виконані роботи відповідно до вищевказаних актів обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2 535,73грн 3% річних за період з 14.02.2024 по 24.09.2024, а також 5 046,40грн втрат від інфляції за період з лютого по серпень 2024 року.

Відповідно до ст. 617 ЦК України, ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Як визначено ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач допустив порушення зобов`язання з оплати виконаних робіт, вимоги позивача про сплату боргу з урахуванням втрат від інфляції та процентів є обґрунтованими.

За розрахунком суду, враховуючи період прострочення, розмір боргу, розмір втрат від інфляції за період з лютого по серпень 2024 року складає 4 866,39грн, а розмір 3% річних за період з 14.02.2024 по 24.09.2024 2 528,8грн.

Розбіжності у розрахунках 3 % річних спричинені невірним визначенням позивачем розміру 3% за 1 день. Так, фактично позивач при розрахунку не врахував, що у 2024 році 366 днів, а не 365 днів.

Розбіжності у розрахунку втрат від інфляції пов`язані з невірним визначенням боргу за певні періоди. Так, позивач нараховує втрати від інфляції за період з травня по серпень 2024 року на суму боргу в розмірі 102 190,8грн, не врахувавши тієї обставини, що 25.07.2024 відповідач перерахував в рахунок оплати робіт 30 000грн. Фактично позивач мав право нараховувати втрати від інфляції на суму боргу в розмірі 102 190,8грн виключно у період з 15.05.2024 по 24.07.2024, а з 25.07.2024 по 31.08.2024 - на суму боргу в розмірі 72 190,8грн (102 190,8 - 30 000).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 3% річних суд задовольняє у розмірі 2 528,80грн, а вимоги в частині стягнення втрат він інфляції у розмірі 4 866,39грн; у задоволенні вимог в частині стягнення 6,93грн - 3% річних та 180,01грн втрат від інфляції суд відмовляє.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати на оплату позову судовим збором у розмірі 3 028грн, понесені позивачем, підлягають частковому відшкодуванню йому за рахунок відповідача, а саме у розмірі 3 023,62грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог /(121 608,8+ 4 866,39 + 2 528,80)* 3 028:129 190,93/.

У поданій позовній заяві, ТОВ «Сервісенерго» вказувало, що попередній розрахунок суми витрат на правничу допомогу складає 10 000 (а.с.2), однак, остаточного розрахунку відповідних витрат та заяви про розподіл витрат на оплату професійної правничої допомоги у певному остаточному розмірі позивач до ухвалення рішення не подав, отже питання про відшкодування таких витрат даним рішенням не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОЕРА НОВА» (ідентифікаційний код 40240105; 08205, Київська обл., Бучанський р-н, м. Ірпінь, вул. Северинівська, буд. 9, оф. 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСЕНЕРГО» (ідентифікаційний код 32498348; 08131, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Жулянська, буд. 52) 121 608,8грн основного боргу, 2 528,80грн 3% річних, 4 866,39грн втрат від інфляції, а також 3 023,62грн в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. Відмовити у задоволенні вимог в частині стягнення 180,01грн - втрат від інфляції, 6,93грн - 3 % річних.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Суддя А.Р. Ейвазова