Ухвала

від 16.12.2024 по справі 914/3041/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.12.2024Справа№ 914/3041/24

Суддя Наталія Мороз,

розглянувши матеріали позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «БАБАКО», м. Львів

до відповідача: Міністерства юстиції України, м. Київ

про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» № 2618/5 від 03.09.2024

Встановив:

Позовну заяву подано Товариством з обмеженою відповідальністю «БАБАКО» до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» № 2618/5 від 03.09.2024.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 1 ст. 24 ГПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Частиною 3 ст. 22 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Параграфом 3 Глави 2 Розділу І ГПК України закріплено правила визначення територіальної юрисдикції (підсудності) господарських справ.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 27 ГПК України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Поряд з тим, відповідно до приписів ч.5 ст.30 ГПК України спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

В розрізі зазначеного судом враховано, що правила загальної підсудності поширюють свою дію на всі справи позовного провадження, за винятком тих, для яких Господарського процесуального кодексу України встановлює інший вид підсудності, зокрема за деякими категоріями справ в силу специфіки предмету спору процесуальний закон встановлює виключну підсудність, за якою тільки один конкретний суд серед інших може розглядати таку категорію справ; правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.

Отже, виключна підсудність - це встановлена підсудність певної категорії справ точно визначеному господарському суду, що виключає можливість розгляду їх у будь-якому іншому суді, відтак зазначене свідчить, що певні категорії справ не можуть розглядатися не «судом, встановленим законом» за загальними правилами підсудності або ж за правилами альтернативної підсудності.

Якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у ч.5 ст.30 ГПК України, то така справа у будь-якому разі підлягає розгляду місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 905/1566/17 та від 16.08.2019 у справі № 916/142/19.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, згідно із заявленим позовом, є Міністерство юстиції України, отже, даний спір підсудний Господарському суду міста Києва через виключну підсудність такого спору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно з ч. 3 ст. 31 ГПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Таким чином, виходячи з імперативних приписів ГПК України, суд дійшов висновку, що спір за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАБАКО» до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» № 2618/5 від 03.09.2024 не підсудний господарському суду Львівської області, а повинен розглядатись за правилами виключної підсудності Господарським судом міста Києва.

Керуючись ст. ст. 30, 31, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БАБАКО» до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» № 2618/5 від 03.09.2024 передати за підсудністю до Господарського суду міста Києва (01054, Україна, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44В).

Ухвала набирає законної сили у порядку і строки передбачені ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у порядку і строки визначені розділом IV ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.