Рішення

від 14.11.2024 по справі 915/183/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року Справа № 915/183/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Артьомові І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", вул. Мечникова, 16-А, м. Київ, 01601 (код ЄДРПОУ 30401456)

адреса для листування: вул. Мечникова, 16-А, м. Київ, 01601

електронна пошта: info@ukragroleasing.com.ua

представник позивача: Пилипенко А.В.

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРО ТРАСТ", вул. Мала Морська, 108/7, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54002 (код ЄДРПОУ 42484588)

про стягнення коштів в сумі 519 104, 17 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Пилипенко А. В.

від відповідача: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРО ТРАСТ» збитки в розмірі 519 104, 17 грн.

Позивач просить суд судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 02.04.2024.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.03.2024 задоволено заяву представника позивача Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» - Пилипенка А.В. про участь у підготовчому засіданні, що призначене на 02.04.2024 об 11:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.04.2024 відкладено підготовче засідання на 25.04.2024.

Підготовче засідання у справі Господарського суду Миколаївської області № 915/183/24, призначене на 25 квітня 2024 року об 11:45 не відбулось, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення даного засідання, зокрема, у період з 11:38 по 12:28 у Миколаївській області тривала повітряна тривога.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.04.2024 призначено підготовче засідання по справі на 27.05.2024.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.05.2024 закрито підготовче провадження у справі № 915/183/24, розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 25.06.2024.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.06.2024 відкладено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 20.08.2024.

Судове засідання з розгляду даної справи, яке було призначено на 20.08.2024, не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Олейняш Е.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 призначено судове засідання по справі на 14.11.2024.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

В судовому засіданні 14.11.2024 судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІI. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція позивача.

Підставою позову позивачем зазначено наступні обставини.

12.05.2020 між сторонами укладено договір фінансового лізингу № 14-20-68 ств-фл/185 від 12.05.2020, згідно якого позивач передав відповідачу у користування косарку-плющилку ротаційну трисекційну начіпну КПР-09-04 в комплекті з ЗІП, зав. № 02331/0381 загальною вартістю 1 330 115, 00 грн. строком на 3 роки, а останній зобов`язувався сплачувати за це лізингові платежі на умовах договору.

У зв`язку з порушенням відповідачем умов договору в частині сплати лізингових платежів, позивач звертався до суду з позовними заявами про стягнення заборгованості, розірвання договору, вилучення предмету лізингу.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2021 у справі 915/1006/21 стягнуто заборгованість, розірвано договір фінансового лізингу та вилучено у ТОВ «УКРАГРО ТРАСТ» предмет лізингу. Вартість предмета лізингу на момент розгляду справи (15.06.2021) становила 709 394, 68 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2023 у справі 915/135/22 стягнуто заборгованість.

З метою примусового виконання судового рішення по справі № 915/1006/21 Заводським відділом ДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) постановою від 08.02.2023 було відкрито виконавче провадження АСВП № 70940456 по примусовому виконанню наказу по справі № 915/1006/21 про вилучення предмета лізингу та передачу позивачу.

Під час примусового виконання судового рішення було встановлено, що майно, яке підлягає поверненню, розукомплектоване, наявні лише складові частини, які можуть входити до комплекту предмета лізингу, у зв`язку з чим державним виконавцем винесено постанову від 22.06.2023 про призначення суб`єкта оціночної діяльності. За результатами оцінки предмету лізингу суб`єктом оціночної діяльності ПП «Аджіо» складено звіт про незалежну оцінку по визначенню ринкової вартості майна від 14.09.2023, відповідно до якого ринкова вартість предмета лізингу становить 7 500, 00 грн., предмет лізингу не підлягає подальшому ремонту.

За послуги з проведення оцінки предмета лізингу позивач здійснив оплату в сумі 6 000, 00 грн.

З урахуванням наданого звіту, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виніс постанову від 19.01.2024 про закриття виконавчого провадження № 70940456.

Позивач зазначає, що предмет лізингу, який мав бути вилучений відповідно до наказу від 24.01.2022 у справі № 915/1006/21 залишковою вартістю станом на 15.06.2021 у розмірі 709 394, 68 грн. наразі має ринкову вартість 7 500, 00 грн.

Залишкова вартість предмету лізингу станом на 17.01.2023 (дата набрання законної сили судовим рішенням у справі № 915/1006/21) становить 520 604, 17 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач зазначає, що відповідачем завдано позивачу збитки в розмірі 516 104, 17 грн. (520 604, 17 грн. - 7 500, 00 грн. + 6 000, 00 грн.), які заявлено до стягнення у даній справі, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором та норм Закону України "Про фінансовий лізинг" в частині належного збереження та утримання предмета лізингу.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 22, 526, 653, 610, 611, 772, 806, 1166 ЦК України, ст. 224, 225 ГК України, ст. 18, 20 Закону України «Про фінансовий лізинг» та умовами договору.

2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 04.03.2024 про відкриття провадження у справі, а також всі інші ухвали суду по даній справі доставлено до електронного кабінету ЄСІТС відповідача, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Відповідач не скористався наданим йому ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

12.05.2020 між Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (далі - Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАГРО ТРАСТ" (далі - Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 14-20-68 ств-фл/185 від 12.05.2020.

Відповідно до п. 9.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до цього договору "Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу", та виконання сторонами всіх зобов`язань за цим договором, якщо інше не визначено цим договором.

Відповідно до п. 10.5 договору додатки до цього договору є його невід`ємними частинами.

Додатками до договору є:

- Додаток № 1 "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу";

- Додаток № 2 "Графік сплати лізингових платежів".

Договір з додатками підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, Лізингодавець зобов`язується набути у власність у Постачальника предмет лізингу відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати його (предмет лізингу) за плату (лізингові платежі) у користування Лізингоодержувачу на визначений у цьому договорі строк не менше одного року.

Відповідно до п. 1.2 договору сторони погоджуються з тим, що специфікацією та умовами предмета лізингу є найменування, кількість, тип, модель, марка, інші технічні характеристики, вартість предмета лізингу, а також найменування виробника (постачальника) предмета лізингу, що визначені у додатках до цього договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу".

Відповідно до п. 2.3 договору постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк передачі і адреси місця передачі предмета лізингу, строк лізингу встановлюються додатками до цього Договору "Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу". Місцем поставки (передачі) предмета лізингу є: Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Озерна, вул. Б. Хмельницького, 33.

Відповідно до п. 3.1.3 договору Лізингодавець має право вимагати від Лізингоодержувача відшкодування збитків, завданих внаслідок його дій або бездіяльності, відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 3.1.6 договору Лізингодавець має право відмовитися від цього договору (достроково припинити його дію) та вимагати повернення простроченої заборгованості і предмета лізингу у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) календарних днів та з інших підстав, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 3.4.2 договору Лізингоодержувач зобов`язаний, зокрема: належним чином користуватися предметом лізингу, утримувати його відповідно до погоджених сторонами умов цього договору, згідно з яким він був переданий, з урахуванням фізичного зносу та змін стану предмета лізингу, сумлінно дотримуватися умов, норм і правил експлуатації, технічного обслуговування і ремонту, встановлених законодавством і інструкціями виробника.

Відповідно до п. 3.4.4 договору Лізингоодержувач зобов`язаний, зокрема: за несплату частково або повністю лізингових платежів протягом 30 календарних днів або порушення правил утримання чи використання предмета лізингу, або з інших підстав, передбачених цим Договором, протягом 15 календарних днів з моменту надсилання вимоги Лізингодавця, надіслану згідно з п. 9.4 цього договору (якщо інше не передбачено Договором), повернути йому предмет лізингу у визначене Лізингодавцем місце разом з технічною документацією, одержаною від постачальника, згідно Акту в технічно справному та комплектному стані. В разі відсутності технічного паспорту та іншої документації, яка ідентифікує предмет лізингу, Лізингоодержувач за власний рахунок в десятиденний термін поновлює та передає втрачені документи Лізингодавцю. На дату повернення предмету лізингу Лізингоодержувач зобов`язаний підписати акт приймання-передачі предмету лізингу та надати товарну та податкову накладні на суму залишкової вартості або на суму експертної оцінки предмету лізингу. У разі відмови повернути предмет лізингу у добровільному порядку Лізингоодержувач повинен відшкодувати витрати Лізингодавця, пов`язані з вчиненням виконавчого напису нотаріуса, на підставі виставленого Лізингодавцем рахунку.

У випадку, якщо після повернення Предмета лізингу вартість останнього зменшилась, Лізингоодержувач зобов`язаний відшкодувати Лізингодавцю різницю між залишковою вартістю предмета лізингу на дату укладення акту приймання-передачі та вартістю предмета лізингу, визначеною експертним шляхом.

Відповідно до п. 3.4.5 договору Лізингоодержувач зобов`язаний, зокрема: на вимогу Лізингодавця пред`являти предмет лізингу у зазначеному Лізингодавцем місці; надавати доступ для перевірки предмета лізингу; надавати відомості про технічний стан та умови утримання, експлуатації і обслуговування предмета лізингу.

Відповідно до п. 3.4.7 договору Лізингоодержувач зобов`язаний, зокрема: забезпечувати збереження Предмета лізингу та нести повну майнову відповідальність за його втрату, знищення або пошкодження.

Відповідно до п. 5.1 договору предмет лізингу передається Лізингоодержувачу за актом, за умови перерахування платежу у розмірі та в порядку, визначеному п. 4.1 цього договору, та (за необхідності) у разі укладення забезпечувального (забезпечувальних) договору (договорів) відповідно до розділу 7 цього договору.

Відповідно до п. 5.2 договору предмет лізингу протягом усього строку дії цього договору є власністю Лізингодавця.

Відповідно до п. 5.3 договору з моменту укладання Акту ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до Лізингодержувача, при цьому він не має права ухилятися від платежів, вставлених цим договором, термінів і сум, навіть якщо ушкодження або часткова втрата викликані обставинами настання страхового випадку.

Відповідно до п. 8.6 договору в разі дострокового припинення дії договору Лізингоодержувач відшкодовує Лізингодавцю збитки: в тому числі спричинені внаслідок неналежної експлуатації чи зберігання предмета лізингу; неустойки (пені, штрафи) що виникли внаслідок дострокового припинення дії договору. При цьому, до складу збитків Лізингодавця, які Лізингоодержувач зобов`язаний відшкодувати Лізингодавцю, крім іншого, входять лізингові платежі в частині відшкодування вартості предмета лізингу, зобов`язання по сплаті яких виникло у Лізингоодержувача станом на дату дострокового припинення дії договору, та які залишились несплаченими ним на дату такого дострокового припинення.

Відповідно до п. 9.7 договору протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту дострокового припинення дії цього договору (відмови від договору) та/або з моменту закінчення терміну для сплати викупного платежу Лізингоодержувач зобов`язаний повернути Лізингодавцю предмет лізингу до визначеного Лізингодавцем місця разом з технічною документацією, одержаною від постачальника, згідно акту в технічно справному та комплектному стані та сплатити усі лізингові платежі, в тому числі в частині відшкодування вартості техніки до моменту дострокового припинення дії цього договору, а також неустойку в розмірі подвійного лізингового платежу (з розрахунку останнього діючого лізингового платежу) до дати фактичного повернення предмету лізингу.

У разі невідповідності нормальному ступеню спрацювання предмету лізингу або його некомплектності, Лізингодавець проводить експертну оцінку предмета лізингу за рахунок Лізингоодержувача.

Якщо вартість предмета лізингу, визначена експертним шляхом, менша ніж залишкова вартість, розрахована за графіком, різницю між залишковою вартістю предмета лізингу та вартістю предмета лізингу за експертною оцінкою відшкодовує Лізингоодержувач, який користувався предметом лізингу.

Додатком № 1 до договору сторонами погоджено, що предметом лізингу є косарка-плющилка ротаційна трисекційна начіпна КПР-9-04 в комплекті з ЗІП вартістю 1 330 115, 00 грн. Строк передачі предмета лізингу не пізніше 12.05.2021.

13.05.2020 Національною акціонерною компанією "Украгролізинг" (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАГРО ТРАСТ" (Лізингоодержувач) складено та підписано Акт № 1 приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 13.05.2020, відповідно до якого Лізингодавець передає, а Лізингоодержувач приймає у платне користування на умовах договору фінансового лізингу від 12.05.2020 №14-20-68 ств-фл/185 предмет лізингу (нову не бувшу у користуванні сільськогосподарську техніку (косарку-плющилку ротаційну трисекційну начіпну КПР-9-04 в комплекті з ЗІП зав. № 02331/0381).

В акті зазначено, що стан предмету лізингу справний, технічний формуляр (паспорт техніки) Лізингоодержувач отримав. Власником техніки, переданої по даному акту, є Національна акціонерна компанія "Украгролізинг".

В зв`язку з порушенням відповідачем ТОВ «УКРАГРО ТРАСТ» умов договору фінансового лізингу від 12.05.2020 № 14-20-68 ств-фл/185 в частині сплати лізингових платежів (6-13 платежі згідно графіку сплати лізингових платежів за період з 13.11.2020 по 13.06.2021), позивач Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "УКРАГРОЛІЗИНГ" в червні 2021 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з відповідача та поручителя заборгованості за лізинговими платежами з урахуванням штрафних санкцій, розірвання договору фінансового лізингу та вилучення предмета лізингу.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2021 у справі № 915/1006/21 позовні вимоги Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгро Траст" та відповідача ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгро Траст" та ОСОБА_1 на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" заборгованість в сумі 364 439, 22 грн., з яких: 320 376, 50 грн. - сума основного боргу, 13 288, 68 грн. - сума пені, 5 209, 63 грн. - сума інфляції, 24 500, 32 грн. - 25 % річних, 1 064, 09 грн. - штраф.

Розірвано Договір фінансового лізингу від 12.05.2020 № 14-20-68 ств-фл/185, укладений між Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАГРО ТРАСТ".

Вилучено у Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгро Траст" косарку-плющилку ротаційну трисекційну начіпну КПР-9-04 в комплекті з ЗІП зав. № 02331/0381, залишковою вартістю 709 394, 68 грн. та передано Державному публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгро Траст" на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" 15 644, 22 грн. судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" 2 733, 29 грн. судового збору.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2021 у справі № 915/1006/21 в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 18.01.2022.

На виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2021 у справі № 915/1006/21 судом видано накази від 24.01.2022.

В зв`язку з порушенням відповідачем ТОВ «УКРАГРО ТРАСТ» умов договору фінансового лізингу від 12.05.2020 № 14-20-68 ств-фл/185 в частині сплати лізингових платежів (14-20 платежі згідно графіку сплати лізингових платежів за період з 13.07.2021 по 05.01.2022), позивач Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "УКРАГРОЛІЗИНГ" в лютому 2022 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з відповідача та поручителя заборгованості за лізинговими платежами з урахуванням штрафних санкцій.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2023 у справі № 915/135/22 позов Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРО ТРАСТ" та ОСОБА_1 на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" заборгованість в сумі 296 188, 34 грн., з яких: 233 451, 87 грн. - сума основного боргу; 10 622, 87 грн. - сума пені; 4 683, 77 грн. - інфляційних втрат; 15 507, 07 грн. - 25 % річних; 31 922, 76 грн. - штрафу.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРО ТРАСТ" на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" 2 221, 42 грн. - судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" 2 221, 42 грн. - судового збору.

На виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2023 у справі № 915/135/22 судом видано накази від 26.04.2023.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2023 у справі № 915/135/22 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

08.02.2023 головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 70940456 від 08.02.2023 з примусового виконання наказу № 915/1006/21 виданого Господарським судом Миколаївської області 21.04.2022 (щодо вилучення у боржника об`єкта лізингу).

08.06.2023 позивачем подано до органу ДВС клопотання № 14/412 від 08.06.2023, в якому повідомлено, що майно, яке підлягає вилученню у ТОВ "УКРАГРО ТРАСТ" та поверненню позивачу, розукомплектоване, наявні лише складові частини, які можуть входити до комплекту предмету лізингу, що знаходиться в не придатному стані для використання його в подальшому і може бути кваліфіковане, як знищене. Просив призначити експерта (спеціаліста) для повної та відповідної ідентифікації, наявності, комплектності, оціночної вартості майна, що підлягає поверненню від ТОВ "УКРАГРО ТРАСТ", гарантував авансування витрат, а також розглянути питання покладення таких витрат як витрат виконавчого провадження на боржника.

22.06.2023 постановою головного державного виконавця Заводського ВДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м. Одеса) про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП № 70940456 призначено Приватне підприємство "АЖІО" (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 148/2022 виданий 23.04.2022 Фондом державного майна України) в особі оцінювача Клименко Вікторії Олександрівни (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача серії МФ № 58-1 видане 04.07.2020 Фондом державного майна України) суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання у виконавчому провадженні. Зобов`язано ПП "АЖІО" в особі оцінювача Клименко В.О. в строк до 06.07.2023 надати письмовий висновок щодо комплектності, складових частин та вартості майна, яке необхідно передати згідно виконавчого документу, а саме - косарки-плющилки ротаційної трисекційної начіпної КПР-9-04 в комплекті з ЗІП зав. №02331/0381.

26.06.2023 листом № 14/446 від 26.06.2023 позивач повідомив орган ДВС про відсутність заперечень щодо залучення ПП "АЖІО" як суб`єкта оціночної діяльності для оцінки майна, яке підлягає поверненню.

14.07.2023 стягувачем відповідно до постанови від 22.06.2023 та рахунку-фактуру № 570/23 від 06.07.2023 проведено оплату в сумі 6 000, 00 грн. на користь ПП "АЖІО" за проведення робіт з оцінки майна у виконавчому провадженні № 70940456, що підтверджується наявною у матеріалах справи випискою по рахунку АБ "Укргазбанк" за період з 14.07.2023 - 14.07.2023.

02.08.2023 Миколаївською філією Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" складено Акт огляду технічного стану косарки-плющилки ротаційної трисекційної начіпної КПР-9-04 в комплекті ЗІП, заводський № 02331/0381 від 02.08.2023, відповідно до якого комісією за місцем огляду (виробнича база ТОВ "УКРАГРОТРАСТ") встановлено, що косарка-плющилка ротаційна трисекційна начіпна КПР-9-04 в комплекті ЗІП, заводський № 02331/0381 залишковою вартістю - 709 394, 68 грн. не підлягає відновленню внаслідок влучання боєприпасу та подальшого повного розукомплектування і виглядає як металобрухт вагою приблизно 1500 кг.

14.08.2023 ПП "АЖІО" на замовлення Заводського ВДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м. Одеса) надано Звіт про незалежну оцінку по визначенню ринкової вартості майна, а саме: рухомі речі сільськогосподарське обладнання, що належить юридичній особі - НАК "Украгролізинг" станом на 07.08.2023. Термін дії оцінки: 6 місяців від дати підписання звіту, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до Звіту ринкова вартість об`єкту оцінки становить 7 500, 00 грн. У Звіті зазначено, що відповідно до акту огляду технічного стану від 02.08.2023 косарка - плющила ротаційна трисекційна начіпна КПР-9-04 в комплекті з ЗІП зав. № 02331/0381 знаходиться у розукомплектованому стані, фактично присутні фрагменти, що мають значні механічні пошкодження. Не підлягає подальшому відновленню і виглядає як металобрухт вагою 1500 кг чорного металу. Мета оцінки: дана оцінка виконана і єдиною можливою метою її використання може бути визначення вартості майна, яка може бути використана, як початкова під час продажу майна на електронних торгах в ході реалізації виконавчого провадження.

19.01.2024 головним державним виконавцем Заводського ВДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м. Одеса) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 70940456 від 19.01.2024, якою встановлено, що в ході здійснення виконавчого провадження, державним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, оскільки згідно заяви стягувача майно, що підлягає поверненню розукомпектоване, наявні лише складові частини, які можуть входити до комплекту предмету лізингу. Згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності про вартість майна, майно яке підлягає передачі, а саме косарка-плющилка ротаційна трисекційна начіпна КПР-9-04 в комплекті з ЗІП зав. № 02331/0381 знаходиться у розукомплектованому стані, фактично присутні фрагменти, що мають значні механічні пошкодження. Не підлягає подальшому відновленню та має вагу 1500 кг чорного металу.

В зв`язку з вищевикладеним, виконавче провадження закінчене на підставі п. 6 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".

01.02.2024 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 14/84 від 01.02.2024 про сплату збитків, яких зазнав лізингодавець в результаті неналежного виконання зобов`язань по збереженню предмета лізингу, які становлять 707 894, 68 грн., в десятиденний строк з дня отримання даної вимоги.

Факт направлення вимоги підтверджується наявними в матеріалах справи описом з поштового відправлення з ідентифікаційним номером 0100113670929 з відміткою відділення поштового зв`язку, поштовим повідомленням та фіскальним чеком.

Судом також встановлено, що відповідно до довідки Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" станом на 15.06.2021 залишкова вартість предмета лізингу (косарка-плющилка ротаційна начіпна КПР-9-04 в комплекті з ЗІП) ТОВ "УКРАГРО ТРАСТ", згідно з договором від 12.05.2020 №14-20-68 ств-фл/185, становила 709 394, 68 грн., в т.ч. ПДВ.

Відповідно до довідки позивача Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" № 14/93 від 05.02.2024 залишкова вартість предмета лізингу (косарка-плющилка ротаційна начіпна КПР-9-04 в комплекті з ЗІП (1 од.)) за договором фінансового лізингу від 12.05.2020 №14-20-68 ств-фл/185, укладеним з ТОВ "УКРАГРО ТРАСТ", станом на 17.01.2022 складала 520 604, 17 грн., в т.ч. ПДВ.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (п. 5.11-5.13 постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

4.1. Правове регулювання договірних правовідносин.

В силу положень ст. 11, 202, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (господарського зобов`язання), яке (зобов`язання) в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (постанова об`єднаної палати КЦС ВС від 01.03.2021 № 180/1735/16-ц (61-18013сво18)).

Верховний Суд у постанові від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18 наголошував на тому, що:

«…Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Так, принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Зазначений принцип лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Згаданий принцип римського права "venire contra factum proprium" є вираженням "equitable estoppel" - однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на "principles of fraud" та є спрямованою на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».

Подібні висновки викладено у постанові КГС ВС від 25.04.2023 у справі № 911/950/16 (911/3488/20), у постанові ОП КЦС ВС від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, у постанові КЦС ВС від 03.03.2021 у справі № 522/799/16-ц.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

4.2. Правове регулювання відносин лізингу.

Відповідно до ст. 292 ЦК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.

Об`єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні засоби, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Майно, зазначене в частині першій цієї статті, яке є державною (комунальною) власністю, може бути об`єктом лізингу тільки за погодженням з органом, що здійснює управління цим майном, відповідно до закону.

Не можуть бути об`єктами лізингу земельні ділянки, інші природні об`єкти, а також єдині майнові комплекси державних (комунальних) підприємств та їх структурних підрозділів.

Перехід права власності на об`єкт лізингу до іншої особи не є підставою для розірвання договору лізингу.

Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про фінансовий лізинг" від 04.02.2021 № 1201-ІХ, який набрав чинності 13.06.2021, цей Закон застосовується до відносин, що виникли після дня набрання чинності цим Законом.

Відносини, що виникли на підставі договорів фінансового лізингу, укладених до набрання чинності цим Законом, регулюються відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" від 16.12.1997 № 723/97-ВР фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку.

Лізингоодержувач має право вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, що були сплачені лізингодавцю до такої відмови.

Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Відповідно до п. 3, 4, 7 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право: відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов`язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов`язань лізингоодержувачем за договором лізингу.

Відповідно до п. 1, 3, 7 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов`язаний: прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору; своєчасно сплачувати лізингові платежі; у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про фінансовий лізинг» з моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоодержувачу ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач протягом усього часу перебування предмета лізингу в його користуванні повинен підтримувати його у справному стані.

Лізингоодержувач протягом строку лізингу несе витрати на утримання предмета лізингу, пов`язані з його експлуатацією, технічним обслуговуванням, ремонтом, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

4.3. Правове регулювання збитків.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 226 ГК України сторона, яка порушила своє зобов`язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Сторона господарського зобов`язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов`язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

Відповідно до ч. 5 ст. 226 ГК України у разі невиконання зобов`язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов`язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (пункт 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

4.4. Правове регулювання витрат виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо витрати на залучення до проведення виконавчих дій суб`єктів господарювання на платній основі, виготовлення технічної документації на майно, здійснення витрат на валютообмінні фінансові операції та інших витрат, пов`язаних із перерахуванням коштів, перевищують суму сплаченого авансового внеску, стягувач зобов`язаний додатково здійснити авансування таких витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження» після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу авансовий внесок повертається стягувачу, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів); 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення.

V. ВИСНОВКИ СУДУ.

Як встановлено судом вище, 12.05.2020 між Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (далі - Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАГРО ТРАСТ" (далі - Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 14-20-68 ств-фл/185 від 12.05.2020, на виконання умов якого позивач передав, а відповідач прийняв предмет лізингу (косарку-плющилку ротаційну трисекційну начіпну КПР-9-04 в комплекті з ЗІП зав. № 02331/0381) згідно акту приймання-передачі від 12.05.2020.

Отже, в силу приписів ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" у лізингоодержувача виник обов`язок зі сплати лізингових платежів в порядку, встановленому договором. Крім того, в силу приписів ст. 11, 14 Закону України «Про фінансовий лізинг» та п. 3.4.2, п. 3.4.7 договору у лізингоодержувача виник обов`язок користуватися предметом лізингу відповідно до його призначення та умов договору, протягом усього часу перебування предмета лізингу в його користуванні підтримувати його у справному стані та нести витрати на утримання предмета лізингу, пов`язані з його експлуатацією, технічним обслуговуванням, ремонтом, а також нести повну майнову відповідальність за його втрату, знищення або пошкодження. Крім того, у разі дострокового розірвання договору лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Судом встановлено, що в зв`язку з порушенням відповідачем ТОВ "УКРАГРО ТРАСТ" умов договору фінансового лізингу від 12.05.2020 № 14-20-68 ств-фл/185 в частині сплати лізингових платежів позивач Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" у червні 2021 звертався до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з відповідача та поручителя заборгованості за лізинговими платежами з урахуванням штрафних санкцій, розірвання договору фінансового лізингу та вилучення предмета лізингу.

Так, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2021 у справі № 915/1006/21, яке набрало законної сили, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРО ТРАСТ" (боржник) та ОСОБА_1 (поручитель) на користь ДПАТ «НАК "Украгролізинг" заборгованість зі сплати лізингових платежів з урахуванням штрафних санкцій, розірвано договір фінансового лізингу від 12.05.2020 № 14-20-68 ств-фл/185, вилучено у Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРО ТРАСТ" косарку-плющилку ротаційну трисекційну начіпну КПР-9-04 в комплекті з ЗІП зав. № 02331/0381, залишковою вартістю 709 394, 68 грн. та передано ДПАТ «НАК "Украгролізинг".

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, в силу положень ст. 14 Закону України «Про фінансовий лізинг», умов п. 3.4.4, п. 3.4.7, п. 9.7 договору, а також обов`язковості судових рішень (ст. 326 ГПК України) у лізингоодержувача виник обов`язок повернути предмет лізингу лізингодавцю разом з технічною документацією, одержаною від постачальника, згідно акту в технічно справному та комплектному стані. Проте, лізингоодержувачем порушено взяті на себе зобов`язання за договором як в частині збереження предмета лізингу, так і в частині повернення предмета лізингу у стані та порядку, передбаченому умовами договору. Судове рішення по справі № 915/1006/21 боржником не виконано. Доказів зворотного суду не подано.

З поданих до матеріалів даної справи доказів судом встановлено факт знищення предмета лізингу до стану металобрухту за ціною чорного металу, що підтверджується актом огляду технічного стану від 02.08.2023 та Звітом про незалежну оцінку по визначенню ринкової вартості майна від 14.08.2023, складеним під час оцінки майна в рамках виконавчого провадження. За результатами оцінки встановлено, що ринкова вартість об`єкту оцінки становить 7 500, 00 грн., у зв`язку з чим закінчено виконавче провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем завдано позивачу збитки (вартість знищеного майна), які підлягають відшкодуванню в повному обсязі в розмірі різниці між залишковою вартістю предмета лізингу та вартістю предмета лізингу, визначеною експертним шляхом (ст. 22 ЦК України, ст. 224, 225 ГК України, ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», п. 3.1.3, п. 3.4.4, п. 8.6 договору).

Як вказано вище, відповідно до довідки позивача № 14/93 від 05.02.2024 залишкова вартість предмета лізингу станом на 17.01.2022 складала 520 604, 17 грн., в т.ч. ПДВ. Отже, різниця між залишковою вартістю предмета лізингу та вартістю предмета лізингу, визначеною експертним шляхом, становить 513 104, 17 грн. (520 604, 17 грн. - 7 500, 00 грн.).

Позивачем доведено належними та допустимими доказами у справі склад цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка відповідача полягає у невиконанні взятого на себе за договором зобов`язання зі збереження та утримання майна (предмета лізингу) у належному стані та повернення предмета лізингу у порядку та строки, передбачені умовами договору, з урахуванням нормального зносу об`єкта; вина відповідача полягяє у невиконанні взятих на себе за договором обов`язків щодо утримання та повернення предмета лізингу лізингодавцю, а також відсутності будь-яких доказів на спростування факту вини (презумпція вини боржника відповідно до ст. 614 ЦК України); наслідки у вигляді знищення предмета лізингу; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками полягає у допущенні порушення господарського зобов`язання, невжитті заходів до збереження та повернення майна, допущення знищення майна. Розмір завданих збитків підтверджується довідкою позивача про залишкову вартість предмета лізингу станом на 17.01.2022 та звітом про незалежну оцінку по визначенню ринкової вартості майна від 14.08.2023, проведеною під час виконавчого провадження. Будь-яких доказів на спростування як факту знищення майна, так і розміру завданих збитків відповідачем суду не подано. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення різниці між залишковою вартістю предмета лізингу та вартістю предмета лізингу, визначеною експертним шляхом, в розмірі 513 104, 17 грн., що є збитками, завданими позивачу відповідачем внаслідок знищення майна, належного позивачу на праві власності.

Судом відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення 6 000, 00 грн. - коштів, сплачених позивачем під час виконавчого провадження з метою проведення оцінки майна, оскільки в розумінні ст. 43, 45 Закону України «Про виконавче провадження» вищевказані витрати є коштами виконавчого провадження (авансовий внесок стягувача), розподіл яких повинен здійснюватись відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», та не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, ст. 224, 225 ГК України.

Відповідачем не подано суду жодних доказів у справі на спростування позовних вимог та обставин у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в розмірі 7 696, 56 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в розмірі 90, 00 грн. покласти на позивача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРО ТРАСТ", вул. Мала Морська, 108/7, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54002 (код ЄДРПОУ 42484588) на користь позивача Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", вул. Мечникова, 16-А, м. Київ, 01601 (код ЄДРПОУ 30401456):

- 513 104, 17 грн. (п`ятсот тринадцять тисяч сто чотири грн. 17 коп.) - збитків;

- 7 696, 56 грн. (сім тисяч шістсот дев`яносто шість грн. 56 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 13.12.2024

Суддя Е.М. Олейняш