Ухвала

від 09.12.2024 по справі 915/983/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

про розгляд вимог кредитора

09 грудня 2024 року Справа № 915/983/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.

за участю секретаря судового засідання Дюльгер І.М.

та представників учасників справи:

від заявника та боржника представники відсутні

розпорядник майна: арбітражний керуючий Балєва О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

заяви Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (код ЄДРПОУ 38727770; пр-т Берестейський, 14, м. Київ, 01135)

про грошові вимоги кредитора до боржника

у справі № 915/983/24

боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю Техморгідрострой Миколаїв (код ЄДРПОУ 36383806; м. Миколаїв, вул. Артилерійська, буд. 19/1),

розпорядник майна: арбітражний керуючий Балєва Ольга Олександрівна (адреса: вул. Івана Гонти, 5/3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213)

встановив:

Господарський суд Миколаївської області розглядає справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Техморгідрострой Миколаїв (код ЄДРПОУ 36383806).

Відповідно приписам ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутство , провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Ухвалою суду від 10.09.2024 відкрито провадження у справі, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Балєву О.О., указано порядок та строк заявлення кредиторами грошових вимог до боржника та ін. Попереднє засідання у справі призначено на 11.11.2024.

Задля виявлення кредиторів боржника на офіційному сайті Вищого господарського суду України 12.09.2024 оприлюднено повідомлення за № 74041 із зазначенням строку заявлення вимог.

11.10.2024 до Господарського суду Миколаївської області надійшла заява (вх.. № 12285/24) Державного підприємства Адміністрація морських портів України (далі - ДП АМПУ) з вимогами до боржника, у якій заявник просить визнати грошові вимоги до боржника у загальному розмірі 75255936,17 грн., з яких: 18541519,27 грн - основний борг; 10875203,20 грн - пеня; 994263,00 грн - 3% річних; 5485285,86 грн - штраф; 1932470,30 грн - судовий збір за подання позовних заяв; 37738741,63 грн відшкодування матеріальних втрат згідно ст.625 ЦК України та судовий збір за подання кредиторських вимог 4844,80 грн.

Ухвалою від 21.10.2024 суд прийняв до розгляду указану заяву та призначив її розгляд на 11.11.2024. Також суд зобов`язав розпорядника майна завчасно надати суду письмове повідомлення та письмовий звіт про надіслання кредитору повідомлення про результати розгляду грошових вимог та його отримання кредитором разом з копією повідомлення про вручення поштового відправлення та опису вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредитору.

Заявнику та розпоряднику майна ухвала доставлена до Електронного кабінету ЄСІТС.

Боржнику ухвала надіслана на юридичну адресу. Указана ухвала повернута до суду з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою (номером відправлення 0600299512263). Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Окрім цього, варто зазначити, що ухвала суду від 21.10.2024 була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень у відповідності до положень законодавства, і сторони мали можливість ознайомитися з її змістом.

Розпорядник майна 25.10.2024 подав суду повідомлення про результати розгляду грошових вимог, за змістом якого вимоги ДП АМПУ визнає повністю.

Ухвалою від 11.11.2024 суд повідомив учасників справи про відкладення попереднього судового засідання у т.ч. й заяви ДП АМПУ на 09.12.2024. Ухвала надіслана учасникам у справі про банкрутство, оприлюднена у ЄДРСР.

09.12.2024 заявником подано суду заяву про проведення судового засідання за відсутності представника.

У судовому засіданні приймає участь розпорядник майна.

Боржник у судове засідання представника не направив, причин неявки не повідомив.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України участь в судових засіданнях учасників справи - це право, а не обов`язок, якщо інше не визначено законом.

Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів.

Разом з тим, присутність представників учасників справи у даному судовому засіданні не визнавалась судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути заяву ДП АМПУ про визнання грошових вимог, суду не повідомлялося.

Тож, зважаючи на безпекову ситуацію в країні, та належне повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, суд вважає можливим розглянути заяву ДП АМПУ про визнання грошових вимог у даному судовому засіданні за відсутності представника боржника.

Відповідно до приписів Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду заяв про грошові вимоги господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Слід зауважити, що заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, виходячи з вимог Кодексу обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16).

Під час розгляду заявлених грошових вимог, суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (аналогічна позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

На підставі ст. 233 ГПК України, 03.12.2024 судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, оцінивши їх відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні.

Заяву ДП АМПУ було подано до суду з дотриманням строку, встановленого судом згідно ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Зі змісту заяви вбачається, що 03.08.2015 між ДП АМПУ (замовник) та ТОВ Техморгідрострой Миколаїв (виконавець) укладено договір № 66-В-АМПУ-15 про надання послуг, за умовами якого виконавець зобов`язався надати замовнику послуги з експлуатаційного днопоглиблення підхідних каналів акваторії Бердянського та Маріупольського морських портів. У зв`язку з виконанням цього договору між ДП АМПУ та ТОВ Техморгідрострой Миколаїв виникли правовідносини, які вирішено у судовому порядку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.03.2018 у справі № 910/409/18 в задоволенні позовних вимог ТОВ Техморгідрострой Миколаїв про стягнення з ДП АМПУ 22 827 869,56 грн відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 у справі № 910/409/18 апеляційну скаргу ТОВ Техморгідрострой Миколаїв задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2018 у справі № 910/409/18 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з ДП АМПУ на користь ТОВ Техморгідрострой Миколаїв 18 541 519,27 грн. заборгованості, 3 929 087,29 грн. пені, 994 263,00 грн. 3% річних, 342 418,04 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 513 627,06 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Вказану судову постанову апеляційного суду ДП АМПУ виконано, що підтверджується платіжною вимогою №1/21-1 від 06.08.2018 та постановою про закінчення виконавчого провадження від 15.08.2018 ВП № 56922216.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.09.2018 р. у справі № 910/409/18 касаційну скаргу ДП АМПУ задоволено частково. Скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 у справі № 910/409/18. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2018 у справі № 910/409/18 змінено в мотивувальній частині, викладено її в редакції даної постанови. В резолютивній частині рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2018 у справі № 910/409/18 залишено в силі. Стягнуто з ТОВ Техморгідрострой Миколаїв на користь ДП АМПУ 684 836,08 грн. судового збору за подання касаційної скарги. Доручено Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Так, Господарським судом міста Києва у справі № 910/409/18 видано наказ від 03.12.2018 про стягнення з ТОВ Техморгідрострой Миколаїв на користь ДП АМПУ грошових коштів у розмірі 684 836,08 грн.

12.03.2024 державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 74412450 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 03.12.2018 у справі № 910/409/18 20.09.2024 державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій. Рішення суду не виконано.

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2018 у справі № 910/409/18 задоволено заяву ДП АМПУ про поворот виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 у справі №910/409/18 та стягнуто з ТОВ Техморгідрострой Миколаїв на користь ДП АМПУ 24 320 914,66 грн (18 541 519,27 грн заборгованості, 3 929 087,29 грн пені, 994 263,00 грн 3% річних, 342 418,04 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 513 627,06 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги).

29.10.2018 Господарським судом міста Києва на виконання ухвали суду від 24.02.2018 у справі № 910/409/18 видано наказ. Рішення суду не виконано.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 29.08.2016 у справі № 910/10630/16 первісний позов ТОВ Техморгідрострой Миколаїв задоволено повністю. Внесено зміни до п. 11.1 договору № 66-В- АМПУ-15 від 03.08.2015 про надання послуг, укладеного між ДП АМПУ та ТОВ Техморгідрострой Миколаїв, у відповідності до п. 6.1 договору та «Календарного графіку», який є Додатком № 22 до договору № 66-В- АМПУ-15 від 03.08.15, шляхом встановлення строку дії договору до 26.04.2016. Стягнуто з ДП АМПУ на користь ТОВ Техморгідрострой Миколаїв витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 1 378 грн. Вирішено видати наказ.

В задоволенні зустрічного позову ДП АМПУ до ТОВ Техморгідрострой Миколаїв про стягнення штрафних санкцій відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 у справі № 910/10630/16, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.08.2017, апеляційну скаргу ДП АМПУ задоволено повністю. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2016 у справі № 910/10630/16 скасовано в частині задоволення вимог за первісним позовом та відмови у задоволенні зустрічного позову та прийнято нове - про відмову у задоволенні первісного позову та про задоволення зустрічного, стягнуто з ТОВ Техморгідрострой Миколаїв на користь ДП АМПУ пеню в сумі 6 946 115,91 грн., штраф в сумі 5 485 285,86 грн. та 186 471,01 грн. судового збору та 205 118,11 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі

03.07.2017 Господарським судом міста Києва на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 у справі № 910/10630/16 видано накази про стягнення судового збору у розмірі 205 118,11 грн.

07.11.2023 державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 73250584 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 03.07.2017 у справі № 910/10630/16 20.09.2024 державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій. Рішення суду не виконано.

Крім того, 03.07.2017 Господарським судом міста Києва на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 у справі № 910/10630/16 видано накази про стягнення пені у сумі 6 946 115,91 грн, штрафу в сумі 5 485 285,86 грн. та судового збору у розмірі 186 471,01 грн.

07.11.2023 державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 73250391 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 03.07.2017 у справі № 910/10630/16. 20.09.2024 державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій. Рішення суду не виконано.

Отже, ТОВ Техморгідрострой Миколаїв має заборгованість перед ДП АМПУ, яка виникла у зв`язку із невиконанням вказаних вище судових рішень, які в силу вимог ст. 241 ГПК набрали законної сили та є обов`язковими до виконання.

Враховуючи, що у справах Господарського суду міста Києва № 910/409/18 та № 910/10630/16 приймали участь ті ж самі сторони, факти встановлені у Постанові Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 910/409/18, ухвалі Господарського суду міста Києва від 24.10.2018 у справі № 910/409/18 про поворот виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 у справі №910/409/18 та Постанові Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 у справі № 910/10630/16 є преюдиційними, а тому наявність грошових вимог кредитора до боржника та їх розмір не потребують доказуванню в межах даної справи про банкрутство ТОВ Техморгідрострой Миколаїв та являються безпірними.

Таким чином, здійснивши перерахунок заявлених кредитором вимог, встановлено, що загальна заборгованість ТОВ Техморгідрострой Миколаїв, яка підтверджена рішеннями юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору, становить 37 828 741,63 грн, з яких:

-18 541 519,27 грн -основний борг;

-994 263,00 грн - 3 % річних;

-1 932 470,30 грн - судовий збір (205 118,11 грн + 186 471,01 грн + 684 836,08 грн + 342 418,04 грн + 513 627,06 грн );

-10 875 203,20 грн - пеня (6 946 115, 91 грн + 3 929 087,29 грн);

-5 485 285,86 грн -штраф

Крім того, частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З правових позицій, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), вбачається, що за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних, як складову грошового зобов`язання та особливу міру відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язань, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника; вказані компенсаційні нарахування не є штрафними санкціями.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18) зробила висновок, за яким положення ст. 625 ЦК передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) вказано таке: Водночас інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.

У постанові від 09.02.2021 у справі № 520/17342/18 (провадження № 14-158цс20) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що, ураховуючи акцесорний характер визначених статтею 625 ЦК зобов`язань, спори про відшкодування передбачених ними грошових сум з огляду на їх похідний характер від основного спору підлягають розгляду за правилами тієї юрисдикції, за правилами якої підлягає розгляду основний спір. Такий висновок згодом був підтриманий Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 травня 2022 року у справі № 761/28949/17 (провадження № 14-148цс21).

Велика Палата Верховного Суду вже зауважувала, що ст. 625 ЦК розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК. Тому приписи цього розділу поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК), так і на недоговірш (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК). Отже, у статті 625 ЦК визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).

Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц, від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц)).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23) вказала, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

В абз. 2 ч. 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 (в редакції від 16.12.2015) наголошується, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу. Відтак у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього виникає обов`язок сплатити кредитору окрім суми основного боргу, суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та три проценти річних від простроченої суми.

Ураховуючи наведене, ДП АМПУ скористалося своїм правом та здійснило розрахунок заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, згідно якого загальний розмір майнових (матеріальних) збитків ДП АМПУ з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми (як складових грошового зобов`язання) станом на 10.09.2024 (на день відкриття провадження у справі про банкрутство та впровадження заборони на нарахування інфляційних втрат і 3 % річних). За підрахунком заявника інфляційні втрати і 3 % річних складають 37 512 349,74 грн. Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних заявником долучено до заяви (а.с. 36-41 кр.вимог) та за підрахунком суду становить 37515349,74 грн (30313425,53 грн інфляція, 7201924,21 грн річні відсотки), однак, з урахуванням принципу диспозитивності визнанню підлягають вимоги саме у сумі 37 512 349,74 грн.

Станом на дату звернення заявника з грошовими вимогами до боржника борг не сплачено та боржником не оспорено.

Відомостей щодо забезпечення вимог кредитора у заяві не наведено.

Отже, грошові вимоги ДП АМПУ у загальній сумі 75341091,37 грн., є обґрунтованими та належним чином підтвердженими, виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, конкурсними та не забезпечені заставою майна боржника та заявлені суду у визначений законодавством строк.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Черговість задоволення вимог кредиторів встановлено у ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.

З огляду на викладене, судом визнаються грошові вимоги ДП АМПУ до ТОВ Техморгідрострой Миколаїв у загальній сумі 75341091,37 грн із задоволенням у наступному порядку: 4 черга 58980602,31 грн, 6 черга - 16360489,06 грн.

Крім того, кредитором за подання до господарського суду заяви з вимогами до боржника сплачено судовий збір в розмірі 4844,80 грн, вказані витрати пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, а тому підлягають відшкодуванню. Згідно ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства такі витрати задовольняються у пергу чергу.

Керуючись ст. ст. 2, 45-47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати грошові вимоги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (код ЄДРПОУ 38727770) до Товариства з обмеженою відповідальністю Техморгідрострой Миколаїв (код ЄДРПОУ 36383806) у сумі 75341091,37 грн та 4844,80 грн судових витрат із задоволенням у такій черговості:

1 черга: 4844,80 грн (судові витрати);

4 черга: 58980602,31 грн (осн.борг, 3% річних, інфляційні втрати та судові витрати у позовному провадженні);

6 черга: 16360489,06 грн (штраф, пеня).

2. Ухвалу надіслати кредитору, боржнику та розпоряднику майна.

Ухвала набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.12.2024.

Суддя Т.М. Давченко