Рішення

від 05.12.2024 по справі 916/1994/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1994/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ"; (вул. Мала Арнаутська, 88, м. Одеса, Одеська обл., Одеський р-н, 65007) до відповідача: Комунальне підприємство "Житлово-комунальний сервіс "ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ" (Серединський сквер, 1, Одеса, Одеська область, 65091) про стягнення 1617973,88 грн.;

за участю представників:

від позивача: не з`явились

від відповідача: не з`явились;

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ" про стягнення 1617973,88 грн., з якої: 1 597 535,28 грн. заборгованість за спожиту електричну енергію, 9 773,83 грн. 3 % річних, 10 664,77 грн. інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору про закупівлю електричної енергії у постачальника універсальних послуг № 20/24 від 19.02.2024 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.05.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1994/24. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

18.07.2024р. на адресу суду надійшла заява позивача в порядку п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію та збільшення позовних вимог в частині стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань), в якій позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 857 535,28 грн., 3 % річних у розмірі 19 018,27 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 59 248,12 грн.

09.09.2024р. на адресу суду надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача нараховані за несвоєчасну оплату заборгованості за спожиту електричну енергію 3 % річних у розмірі 19 018,27 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 59 248,12 грн.

Ухвалою від 09.09.2024 р., суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

02.04.2024 р. на адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника та підтримання позовних вимог із врахуванням заяв про збільшення та зменшення сум заборгованості.

Відзив на позов від відповідача не надходив.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

У судовому засіданні 05.12.2024 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

19.02.2024 року за результатами проведеної процедури закупівлі електричної енергії, КП «ЖКС «ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ» та ТОВ «ООЕК» уклали в письмовій формі договір про закупівлю електричної енергії у постачальника універсальних послуг №20/24, у відповідності до умов якого ТОВ «ООЕК» продає електричну енергію КП «ЖКС «ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ» для забезпечення потреб електроустановок останнього, а відповідач оплачує ТОВ «ООЕК» вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 13.1 Договору передбачено, що договір укладається на строк до 31.12.2024 р. та набирає чинності з моменту підписання договору сторонами. Сторони дійшли взаємної згоди, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.01.2024р.

За заявою КП «ЖКС «ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ», споживачу було відкрито особовий рахунок №02-9591 (Центральний міський підрозділ).

Згідно п. 8 Додатку № 3 до Договору «Комерційна пропозиція № 1/1-УП (для бюджетних установ)», підписаного між ТОВ «ООЕК» та КП «ЖКС «ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ», договір укладається на строк до « 31» грудня 2024 р., а в частині розрахунків Договір діє до повного їх виконання.

За розрахунковий період січень-лютий 2024 року ТОВ «ООЕК» від АТ «ДТЕК Одеські Електромережі», як оператора системи розподілу, були отримані дані щодо фактичного споживання електричної енергії КП «ЖКС «ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ».

З отриманих даних вбачається, що за особовим рахунком №20/24 у січні-лютому 2024 року КП «ЖКС «ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ» було спожито 605127 кВт./год., що підтверджується довідкою АТ «ДТЕК Одеські електромережі».

На підставі вищезазначених даних, ТОВ «ООЕК» було виставлено, а Відповідачем отримано рахунки за спожиту електричну енергію на загальну вартість 1 597 535,28 грн. (у т.ч. ПДВ).

Відповідно до п. 5.10 Договору, оплата рахунка Постачальника за цим договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції.

Згідно п. 3 Додатку № 3 до Договору «Комерційна пропозиція № 1/1-УП (для бюджетних установ)», Споживач здійснює оплату за спожиту електроенергію протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника.

Судом встановлено, що відповідачем сплачено всю заборгованість за спожиту у січні-лютому 2024 року електричну енергію в розмірі 1 597 535,28 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що нараховані ТОВ «ООЕК» за прострочення оплати спожитої електричної енергії 3% річних в розмірі 19 018,27 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 59 248,12 грн. відповідачем сплачені не були.

Враховуючи, що відповідач своїми діями порушив права та законні інтереси TOB «ООЕК», позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача нараховані за прострочення оплати спожитої електричної енергії 3% річних в розмірі 19 018,27 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 59 248,12 грн.

Позивач у своїй заяві про зменшення позовних вимог від 09.09.2024 просила суд повернути судовий збір.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положенні про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору і постачання енергетичними та іншими ресурсами. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що правовідносини сторін склалися на підставі укладеного між ними Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника універсальних послуг № 20/24 від 19.02.2024 р.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Пункт 1.2.1. ПРРЕЕ передбачає, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ передбачено, що електрична енергія (активна) - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі- продажу.

Згідно п. 4.21 ПРРЕЕ оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно із строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом.

Відповідно до п. 5.2.1 ПРРЕЕ електропостачальник має право на своєчасне та в повному отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Як вбачається із матеріалів справи, 19.02.2024 р. КП ЖКС «ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ» уклало письмовий договір про закупівлю електричної енергії у постачальника універсальних послуг № 20/24.

TOB «ООЕК» від АТ «ДТЕК Одеські Електромережі», як оператора системи розподілу, отримало дані щодо фактичного споживання електричної енергії КП «ЖКС «ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ», зокрема за січень-лютий 2024 року.

Позивачем було виписано відповідачу рахунки на загальну суму 1 597 535,28 грн.

Пунктом 5.10 Договору та п. 3 Додатку № 3 до Договору «Комерційна пропозиція № 1/1-УП визначено, що Клієнт здійснює оплату протягом п`яти робочих днів від дня отримання рахунку грошовими коштами на рахунок ТОВ «ООЕК».

Відповідачем сплачено всю заборгованість за спожиту у січні-лютому 2024 року електричну енергію в розмірі 1 597 535,28 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення оплати спожитої електричної енергії ТОВ «ООЕК» нарахувало відповідачу 3% річних в розмірі 19 018,27 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 59 248,12 грн., які відповідачем сплачені не були.

Судом встановлено, що заявлені позивачем 3 % річних за прострочення оплати спожитої в січні-лютому 2024 року електричну енергію за Договором про закупівлю електричної енергії у постачальника універсальних послуг № 20/24 від 19.02.2024 р. за періоди з 02.12.2023 по 23.05.2024 складають суму в розмірі 19 018,27 грн. Судом перевірено правильність розрахунку наданого Позивачем.

Судом встановлено, що заявлені позивачем інфляційні втрати за прострочення оплати спожитої в січні-лютому 2024 року електричну енергію за Договором про закупівлю електричної енергії у постачальника універсальних послуг № 20/24 від 19.02.2024 р. складають суму в розмірі 59 248,12 грн. Судом перевірено правильність розрахунку наданого Позивачем.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі позовні вимоги про стягнення з Відповідача 19 018,27 грн. 3 % річних та 59 248,12 грн. інфляційних втрат.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та не виконання відповідачем договірних зобов`язаннь в частині своєчасної оплати вартості спожитої активної елетричної енергії, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 185, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" задовольнити повністю.

2. Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИЙ СЕРВІС «ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ» (65091, м. Одеса, Серединський сквер, буд. 1, код ЄДРПОУ: 32190579) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд.88, код ЄДРПОУ 42114410) 3 % річних у розмірі 19 018,27 грн., інфляційні нарахування в розмірі 59 248,12 грн. та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 16 грудня 2024 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов