Рішення

від 26.11.2024 по справі 917/367/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2024 Справа № 917/367/24

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "РЗС Маш Буд", вул. Гостиннодвірська,37-Л, м.Ромни, Сумська область,42000

до Товариства з обмеженою відповідальністю"Кіт-Транс", вул. Калинова,6, м.Пирятин, Полтавська область, 37000

про зобов"язання вчинити дії та стягнення грошових коштів

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар Назаренко Я.А.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

Товариства з обмеженою відповідальністю "РЗС Маш Буд" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіт-Транс" про зобов"язання забрати продукцію та стягнення заборгованості за Договором поставки продукції № 11 від 22.06.2023 у розмірі 314 015,78грн., у т.ч. 243 700,00грн. - сума основного боргу, 2941,64грн. - 3% річних, 32 073,72грн. - пеня, 5900,42грн. - інфляційні нарахування, 29 400,00грн. - збитки за зберігання продукції.

В обгрунтування позову позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки продукції №11 від 22.06.2023. Позивач зазначає, що відповідач не забрав та не оплатив повну вартість виготовленої продукції

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.03.2024 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження

Від відповідача надійшов відзив на позов. Відповідач проти позову заперечує.

Відповідач у відзиві зазначає, що в порушення строків, визначених договором, в проміжок часу між 03 17 серпня 2023 року повідомлення про готовність продукції та її наявність у Виробника від позивача не надійшло. Насправді, продукція була доставлена до відповідача 21.09.2023 року, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 2109/2023 від 21.09.2023 (перевізник ФОП Кисіль В.В.) з відміткою «Прийняв» «Рясний Є.В.». Механізм прибув у вигляді комплектуючих (15 місць).

При проведенні фахівцями позивача (Виконавця/Виробника) монтажу (з доставлених комплектуючих) та пуско-налагоджувальних робіт у жовтні 2023 року виявилось, що норія не відповідає заявленим критеріям продуктивності (150 тонн за годину) внаслідок того, що приймальний бункер, внаслідок його технічної недосконалості (невідповідність градусу кутів подачі, недостатня потужність електродвигунів, тощо), не здатний взагалі подавати зерно до вертикального транспортера, не кажучи уже про 150 тонн. Всі спроби представників позивача здійснити пуско-налагоджувальні роботи, тобто налагодити механізм і запустити його в роботу виявились марними, документ про завершення таких робіт та про готовність до експлуатації не складався. Відтак, вести мову про «готовність» продукції, як підставу для здійснення оплати за п.1.3.3. Специфікації, неможливо. Аналогічно, відсутні підстави для здійснення оплати і за п.1.3.4. (в документі 1.3.3.), тобто після проведення пуско- налагоджувальних робіт. Відповідно, не існує підстав для оплати за зберігання (товар знаходиться з 21.09.2023 у відповідача), річних, інфляційних втрат та пені.

Разом з відзивом на позов, відповідач заявив клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.03.2024 суд ухвалив задовольнити клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, перейти до розгляду справи № 917/367/24 за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.07.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив

22 червня 2023 року між Позивачем (Виробником за договором) та Відповідачем (Замовником за договором) укладено договір поставки продукції №11 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, за договором Виробник зобов`язується виготовити та передати у власність Замовника Продукцію, найменування, кількість та ціна якої визначається Сторонами у Специфікації (Додаток до Договору), що є невід`ємною частиною Договору, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити Продукцію на умовах Договору.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що ціна Договору визначається як сума вартостей усіх партій Продукції, виготовленої відповідно до умов Договору. Під партією Продукції Сторони домовились розуміти виготовлення та передачу Продукції за однією Специфікацією (Додатком до Договору).

Відповідно до п. 2.3. Договору вартість Продукції, що виготовляється, зазначається у підписаних та скріплених печатками Сторін Специфікаціях (Додатках до Договору), що є невід`ємною частиною Договору.

Додатком №1 (Специфікацією) до Договору від 22 червня 2023 передбачено, що Виробник прийняв на себе зобов`язання виготовити: Норія НЦ-150 самохідна пересувна, оцинкована з завантажувальним бункером, продуктивність 150 т/г загальною вартістю 1 430 000,00 грн з ПДВ.

Так, відповідно до п.1.3. Специфікації: «Замовник зобов`язується оплатити вартість виготовленої Виробником Продукції на наступних умовах:

1.3.1. Передоплата - 1% від вартості Продукції, у строк до 3 банківських днів з дня отримання рахунку і підписання Додатку №1 (Специфікації).

1.3.2. Оплата 59% вартості Продукції проводиться після узгодження технічної документації замовлення.

1.3.3. Оплата 30% вартості Продукції проводиться не пізніше 3 банківських днів з моменту повідомлення Замовника Виконавцем про готовність Продукції та її наявність у Виробника.

1.3.4. Доплата 10% проводиться після пуско-налагоджувальних робіт.

Відповідно до п 1.2.1. Ціна обладнання може збільшуватися або зменшуватися в залежності від конструктивних побажань Замовника.

22.06.2023 року було виписано рахунок-фактуру №СФ-0000011 на продукцію: Норія НЦ-150 з завантажувальним бункером оцинкована загальною вартістю 1 308 000,00 грн з ПДВ.

Згідно платіжної інструкції №320 від 22.06.2023 р. була здійснена попередня оплата по рахунку №СФ-0000011 від 22.06.2023 р. у сумі 14 300,00 грн (чотирнадцять тисяч триста грн 00 коп.) з ПДВ.

Згідно платіжної інструкції №337 від 20.07.2023 р. була здійснена попередня оплата по рахунку №СФ-0000011 від 22.06.2023 р. у сумі 400 000,00 грн (чотириста тисяч грн 00 коп.) з ПДВ.

Згідно платіжної інструкції №343 від 26.07.2023 р. була здійснена попередня оплата по рахунку №СФ-0000011 від 22.06.2023 р. у сумі 400 000,00 грн (чотириста тисяч грн 00 коп.) з ПДВ.

Таким чином, Замовником (Відповідачем) була здійснена попередня оплата на суму 814 300,00 грн (вісімсот чотирнадцять тисяч триста грн 00 коп.).

Відповідно до п. 4.2. Договору, про виготовлення Продукції Виробник повідомляє Замовника протягом 3 днів з моменту виготовлення. Повідомлення здійснюється будь-яким доступним способом: електронною поштою, поштою або кур`єром.

Відповідно до п. 4.1. Договору, відповідна партія Продукції має бути виготовлена та передана Замовнику у строк, що визначається у Специфікаціях (Додатках до Договору).

Відповідно до п. 4.6. Договору, обов`язок Виробника передати Продукцію Замовнику вважається виконаним у момент надання Продукції у розпорядження Замовника. Продукція вважається наданою у розпорядження Замовника, якщо у строк, визначений у порядку п. 4.1. Договору, вона готова до передання Замовнику у належному місці і покупець проінформований про це.

20.09.2023 повідомленням №58 Замовника (Відповідача) було повідомлено, що замовлення згідно Договору буде готове до відвантаження 21.09.2023

Згідно платіжної інструкції №403 від 21.09.2023 р. була здійснена попередня оплата по рахунку №СФ-0000011 від 22.06.2023 у сумі 250 000,00 грн (двісті п`ятдесят тисяч грн 00 коп.) з ПДВ.

Відповідно до абз. 2 п. 4.5. Договору, одночасно з поставкою Продукції Виробник передає Замовнику (за вимогою) видаткову накладну.

Відповідно до п. 4.11 Договору, передання Виробником та прийняття (отримання) Замовником Продукції повинно відбуватися лише уповноваженими особами (уповноваженими представниками) Сторін. Документом, що підтверджує повноваження представників(ка) Замовника є довіреність на отримання Продукції від імені Замовника зі строком дії, зазначеним у такій довіреності.

Позивач зазначає, що відповідно до довіреності №7 від 21.09.2023 уповноваженою особою на отримання Продукції за рахунком-фактурою №СФ-0000011 від 22.06.2023 є Столяров І.В.

Проте, станом на дату подання цієї позовної заяви Замовник не забрав виготовлену Виробником Продукцію у строки, встановлені п. 4.7. Договору.

Позивачем була виписана видаткова накладна №РН-0000015 від 21.09.2023, проте оскільки Відповідач так і не забрав продукцію зі складу Позивача, видаткова накладна підписана лише Позивачем.

Зазначене підтверджується й товарно-транспортною накладною №2109/23 від 21.09.2023, яка містить дані про замовника (TOB «КІТ-ТРАНС»), про вантажовідправника (TOB «РЗС МАШ БУД»), вантажоодержувача (ТОВ «КІТ-ТРАНС»), найменування продукції (норія НЦ-150 з завантажув. бункером оцинкована) та загальна сума договору (1308000,00 грн). Проте, відомості про вантажно-розвантажувальні операції відсутні.

Позивач зазначає, що Відповідач, в порушення умов договору №11 від 22.06.2023, виготовлену Позивачем продукцію не забрав та не оплатив повну вартість виготовленої продукції.

Так, викладене свідчить про ухилення відповідачем від виконання договору та завдає позивачу збитків, пов`язаних з виготовленням обумовленої договором продукції та його зберіганням у позивача.

Відповідно до п. 6.1. Договору, Замовник зобов`язаний оплатити Продукцію у порядку та за ціною, встановленою у Специфікації, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до п. 6.3. Договору, остаточні розрахунки між Сторонами відбуваються після повідомлення Замовника про готовність Продукції і до моменту фактичного передання Продукції Замовнику.

Таким чином, після виконання Виробником (позивачем) своїх обов`язків за договором, Замовник (Відповідач) мав забрати виготовлену Продукцію та здійснити остаточну оплату за Продукцію в розмірі 243 700,00 грн (двісті сорок три тисячі сімсот грн 00 коп.), з яких 112 900,00 грн - заборгованість, яку Замовник мав сплатити протягом З банківських днів після повідомлення про готовність Продукції та її наявність у Виробника, та 130 800,00 грн - 10% доплата після пуско-налагоджувальних робіт.

Проте, станом на дату подання позовної заяви Замовником (Відповідачем) зазначена заборгованість так і не була сплачена.

Так, оскільки Специфікацією визначено, що оплата 30% вартості Продукції проводиться не пізніше 3 банківських днів з моменту повідомлення Замовника Виконавцем про готовність Продукції та її наявність у Виробника, а доплата 10% проводиться після пуско-налагоджувальних робіт, вважаємо, що заборгованість в розмірі 243 700,00 грн виникла у Замовника (Відповідача) 27.09.2023.

Оскільки відповідно до п. 4.7. Договору, Замовник зобов`язаний після інформування Виробником про виготовлення продукції оплатити повну вартість Продукції та протягом 5 днів з моменту зарахування коштів на рахунок Виробника забрати Продукцію, позивач зазначає, що порушення зазначеного пункту договору Відповідачем розпочалось 27.09.2023.

Вищезазначена обставина стала причиною звернення Позивача в суд з метою зобов`язати Відповідача виконати зобов`язання за договором №11 від 22.06.2023 щодо отримання товару та стягнути кошти з Відповідача за Продукцію у розмірі 243 700,00грн.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача 29 400,00грн., нарахованих відповідно до п. 4.7. Договору, згідно якого, у випадку прострочення виконання цього обов`язку та несвоєчасного вивезення Продукції зі складу Виробника, Замовник зобов`язаний компенсувати Виробнику збитки за зберігання Продукції на складі Виробника у розрахунку 200 грн. за кожен день зберігання. А також 2 941,64 грн. - 3% річних, 5900,42грн. - інфляційних втрат та 32073,72грн. пені, нарахованих за період з 27.09.2023 по 20.02.2024.

При прийнятті рішення судом враховано наступне

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати, господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог до виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Так, згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, одностороння відмова від зобов`язання є неправомірною (за винятком, коли така відмова передбачена договором) незалежно від того, чи виражена вона відповідною активною дією зобов`язаної сторони чи бездіяльністю, зокрема, невчиненням передбачених договором дій, направлених на його виконання.

Згідно зі ст. 689 ЦК України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що наявна у матеріалах справи товарно-транспортна накладна № 2109/2023 від 21.09.2023 (перевізник ФОП Кисіль В.В.) з відміткою «Прийняв» «Рясний Є.В.». Механізм прибув у вигляді комплектуючих (15 місць) свідчить про те, що позивач відвантажив, а відповідач прийняв товар Норія НЦ-150 у кількості 15 місць на суму 1 308 000,00грн. Також, в матеріали справи відповідачем надано копію претензії позивача до відповідача від 17.11.2023 за вих № 93, підписана директором позивача Дуленко Т.А., з тексту якої вбачається, що 21.09.2023 позивачем було здійснено відвантаження обладнання перевізником ФОП Кисіль В.В. (товаро-транспортна накладна № 2109/2023 від 21.09.2023 та надано пакет документів: договір, видаткова накладна, рахунок, ТТН) та підтверджено, що відповідач прийняв (отримав) продукцію надавши необхідні документи.

З врахуванням цього, суд відмовляє у задоволенні вимог позивача про зобов"язання ТОВ "КІТ-ТРАНС" забрати продукцію та стягнення з останнього 29 400,00грн. - збитки за зберігання даної продукції.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 243 700,00грн. - сума основного боргу, 2941,64грн. - 3% річних, 32 073,72грн. - пеня, 5900,42грн. - інфляційні нарахування, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6.1. Договору, Замовник зобов`язаний оплатити Продукцію у порядку та за ціною, встановленою у Специфікації, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до п. 6.3. Договору, остаточні розрахунки між Сторонами відбуваються після повідомлення Замовника про готовність Продукції і до моменту фактичного передання Продукції Замовнику.

Судом встановлено факт передання продукції позивачем відповідачу. Проте, матеріали справи не містять остаточного розрахунку відповідача за отриману продукцію.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов щодо відсутності підстав для здійснення оплати продукції, визнаються судом необґрунтованими.

Так, відповідач посилається на те, що всі спроби представників позивача здійснити пуско-налагоджувальні роботи, тобто налагодити механізм і запустити його в роботу виявились марними, а отже відсутні підстави для здійснення доплати.

Так, відповідно до п.3.6. Договору, замовник має право пред"явити вимогу у зв"язку з недоліками продукції у 2- денний строк з моменту отримання продукції.

При цьому відповідач не надав жодного доказу в підтвердження того, що пуско-налагоджувальні роботи не відбулися та доказів звернення з претензією до відповідача.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Згідно ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення

Згідно п. 10.2. у випадку порушення строків оплати за Договором Замовник сплачує на користь Виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення виконання зобов`язання, від суми неоплаченої (несвоєчасно оплаченої) Продукції, за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені, 3 % річних та інфляційних втрат суд дійшов висновку, що вони є арифметично правильними та підлягають задоволенню.

Отже, враховуючи вищевикладене суд задовольняє позов в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 243 700,00грн., пені у розмірі 32 073,72грн., 3 % річних у розмірі 2 941,64грн., інфляційних втрат у розмірі 5 900,42грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233,237-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіт-Транс" (вул. Калинова,6, м.Пирятин, Полтавська область, 37000, код ЄДРПОУ 37673342) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЗС Маш Буд" ( вул. Гостиннодвірська,37-Л, м.Ромни, Сумська область,42000, код ЄДРПОУ 34451715) суму основного боргу у розмірі 243 700,00грн., пеню у розмірі 32 073,72грн., 3 % річних у розмірі 2 941,64грн., інфляційних втрат у розмірі 5 900,42грн., а також 4269,24грн. судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 09.12.2024

Суддя Кльопов І.Г.