Рішення

від 09.12.2024 по справі 918/901/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" грудня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/901/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Елком"

до відповідача Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якої діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"

про стягнення заборгованості в сумі 1 901 116 грн. 28 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: Деркач Валерій Вікторович (поза межами приміщення суду).

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

30 вересня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Елком" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якої діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1 901 116 грн. 28 коп.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Елком" та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (правонаступником якого є Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія енергоатом") укладено договір № 53-122-01-22-11795 поставки, на виконання умов якого позивач передав у власність відповідачу товар, що підтверджується специфікаціями та видатковими накладними.

Позивач зазначає, що відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі виконав свої зобов`язання по оплаті за поставлений товар у визначений договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання. За твердженням позивача, за несвоєчасне виконання зобов`язань з оплати поставленого товару у відповідача виник перед позивачем борг в сумі 1 741 541 грн. 00 коп. Крім того, за неналежне виконання договору поставки позивачем нараховано відповідачу 16 012 грн. 88 коп. інфляційних втрат та 12 744 грн. 40 коп. 3% річних (сума заборгованості яку позивач просить стягнути на його користь, відповідно до прийнятої судом заяви про зменшення розміру позовних вимог).

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на ст.ст. 20, 173-175, 193, 216-218, 230, 231, 264 - 265 ГК України, ст. ст. 11-16, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 655, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 4,12,20,42,46,162-164,171,172,176,247 ГПК України.

В судове засідання 09 грудня 2024 року представник позивача не з`явився.

Відповідач у свою чергу заперечує позовні вимоги та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує позовні вимоги та зазначає, що між філією "ВП "Рівненська АЕС" та відповідачем укладено договір поставки, а також позивачем здійснено поставку продукції. Разом з тим, пунктом 6.1 договору поставки сторони погодили, що оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється Замовником, за умови реєстрації Постачальником податкової накладної з ЄРПН, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії". Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію.

Зазначає, що підписавши договір поставки сторони даного спору погодили, що строк виконання зобов`язання, з оплати поставленого товару, обраховується з моменту оформлення ярлика на придатну продукцію за умови реєстрації Постачальником податкової накладної в ЄРПН. Оскільки податкові накладні позивача зареєстровані з порушенням встановлених Законом термінів, отже відповідачем здійснено відтермінування оплати товару до моменту відповідної реєстрації податкових накладних. Відповідач вважає, що право Позивача на стягнення компенсаційних нарахувань, за договором поставки виникає лише після надання замовнику електронної податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому законодавством порядку в електронній формі.

Також, відповідач зазначає, товар поставлений позивачем відповідно до накладної № 1-1105 від 11 травня 2023 року містив дефекти та відкликаний позивачем. Окрім того, частину заборгованості останнім сплачено у зв`язку із реєстрацією позивачем податкових накладних та внесення позивачем суми даної заборгованості до позову є неправомірним.

Відтак, Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" просить суд відмовити в позові повністю.

В судовому засіданні 09 грудня 2024 року представник відповідача позовні вимоги частково визнав.

Заяви та клопотання у справі.

22 жовтня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача в порядку ст. 165 ГПК України надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги заперечує у повному обсязі та просить суд у задоволенні позову відмовити.

11 листопада 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

Судом встановлено, що вказана заява відповідає вимогам ст. 170 ГПК України.

Відповідно до частини 1, 2, 5, 6 ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі. Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Суд зазначає, що заява подана в передбачений ГПК України строк, тому, суд приймає подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/901/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Елком" до відповідача Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якої діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" про стягнення заборгованості в сумі 1 901 116 грн. 28 коп., розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі, підготовче судове засідання призначено на 28 жовтня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28 жовтня 2024 року відкладено підготовче засідання на 11 листопада 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11 листопада 2024 року закрито підготовче провадження по розгляду позовної заяви у справі № 918/901/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Елком" до відповідача Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якої діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" про стягнення заборгованості в сумі 1 901 116 грн. 28 коп. та призначено розгляд справи № 918/901/24 до судового розгляду по суті на 18 листопада 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18 листопада 2024 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 09 грудня 2024 року.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Елком" (далі - Постачальник) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (правонаступником якого є Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія енергоатом") (далі - Замовник) укладено договір № 53-122-01-22-11795 від 16 лютого 2022 року (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. - 1.4. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, "Постачальник" зобов`язується поставити і передати у власність "Замовника" продукцію, а "Замовник", в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1 (додаток № 1 до даного договору). Предметом поставки по даному договору є продукція: 38540000-2 (перетворювачі вихорострумового контролю), яка передбачена специфікацією № 1 (додаток № 1 до даного Договору). Умови цього Договору викладені сторонами у відповідності до "Інкотермс 2010. Правила ІСС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі", які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов даного Договору. Місцем виконання даного договору є місто Вараш Рівненської області.

Згідно з п. 2.1. Договору, ціна продукції, що поставляється за цим Договором складає 1 864 175 грн. 00 коп., крім того ПДВ - 372 835 грн. 00 коп.

Пунктом 2.2. Договору, загальна сума договору (вартість продукції) становить 2 237 010 грн. 00 коп.

Згідно з п. 2.3. - п. 2.5. Договору, кількість продукції та ціна за одиницю продукції вказана у специфікації № 1 (додаток № 1 до даного договору). Ціна на продукцію є остаточною і змінам не підлягає, за виключенням умов передбачених в п. 13.10. даного договору. До ціни продукції включена вартість тари, упакування і маркування, страхування, доставка на склад РВ ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом" та інші понесені Постачальником витрати на умовах поставки DDP згідно "Інкотермс - 2010".

Сторонами погоджено, що продукція поставляється Постачальником у 2022 році: позиції № 1,2,3 специфікації № 1 (додаток до договору № 1) в строк по 15 квітня 2022 року; позиції № 4,5,6 специфікації № 1 (додаток до договору № 1) в строк по 07 жовтня 2022 року. Продукція поставляється постачальником на умовах DDP згідно "Інкотермс - 2010". Місце поставки та Вантажоодержувач - 34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом" (п. 3.1. Договору).

Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що кількість та асортимент продукції визначається специфікацією до даного договору.

Якість та комплектність продукції повинна відповідати умовам договору, технічній специфікації (додаток 2 до даного Договору) (п. 4.2. Договору).

Відповідно до п. 6.1. та п. 6.2. Договору, оплата за поставлену продукцію здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії" за умови реєстрації постачальником належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної в ЄРПН. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію. Про дату оформлення ярлика на придатну продукцію замовник письмово повідомляє постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика.

Відповідно до п. 8.4. - п. 8.5. Договору, датою поставки продукції є дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем. Ризик випадкового пошкодження або знищення продукції переходить до замовника з моменту поставки продукції. Перехід права власності на продукцію за договором відбувається в момент поставки продукції за умови наявності належним чином оформлених товарно-супровідних документів.

У випадку порушення строків поставки "Постачальник" зобов`язаний сплатити "Замовнику" пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять днів, "Постачальник" додатково сплачує "Замовнику" штраф у розмірі 7% вказаної вартості. У випадку порушення "Постачальником" взятих на себе зобов`язань по поставці продукції відносно якості або комплектності, "Постачальник" сплачує "Замовнику" штраф у розмірі 20% вартості неякісної (некомплектної) продукції. Сплата вказаних штрафних санкцій не звільняє "Постачальника" від виконання зобов`язань по Договору. У випадку письмової відмови Постачальника від виконання взятих на себе зобов`язань за договором, постачальник сплачує Замовнику штраф в розмірі 20 % від загальної суми договору (п. 9.1. Договору).

Згідно з п. 9.2. Договору, сторонами погоджено, що строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій передбачених пунктом 9.1. даного договору становить 3 (три) роки.

Згідно з п. 12.1. Договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (для контрагентів які застосовують печатку). Строк дії даного договору - по 30 червня 2023 року, а в частині виконання гарантійних зобов`язань постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків.

На виконання умов договору позивачем здійснено поставку продукції, що підтверджується видатковими накладними. Продукція відповідає погодженій специфікації за якістю та кількістю.

В свою чергу відповідач не здійснив оплату за поставлений та отриманий товар.

Отже, на виконання умов договору позивачем поставлено продукцію на загальну суму 1 864 175 грн. 00 коп., проте оплата відповідачем не здійснена у повному розмірі, що є порушенням умов договору зі сторони замовника в частині оплати.

Також враховуючи, що відповідач припустився прострочення поставки продукції відповідно до договору, позивач відповідно до ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 16 012 грн. 88 коп. та інфляційні втрати у розмірі 12 744 грн. 40 коп.

Джерела права й акти їх застосування.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору поставки.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України)

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76-78 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення і висновок суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Аргументуючи позовні вимоги позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки від 16 лютого 2022 року № 53-122-01-22-11795.

В якості доказів вказаних обставини суду надано наступні докази, а саме: копію видаткової накладної № 1-1403 від 14 березня 2023 року; копію ярлика на придатну продукцію № 1-7 085 від 20 березня 2023 року; копію видаткової накладної № 1-1602 від 16 лютого 2023 року; копію ярлика на придатну продукцію № 1-7 050 від 21 лютого 2023 року; копію видаткової накладної № 1-1606 від 16 червня 2023 року; копію ярлика на придатну продукцію № 1-7 325 від 22 червня 2023 року; копію видаткової накладної № 2-1504 від 15 квітня 2022 року; копію видаткової накладної № 3-1054 від 15 квітня 2023 року; копію ярлика на придатну продукцію № 1-7-092 від 12 квітня 2022 року; копію видаткової накладної № 1-0606 від 06 червня 2023 року; копію ярлика на придатну продукцію № 1 7-277 від 09 червня 2023 року; копію видаткової накладної № 1-1105 від 11 травня 2023 року; копію ярлика на придатну продукцію № 1-7-212 від 19 травня 2023 року; копію договору поставки № 53-122-01-22-11795.

На підставі вказаних доказів судом встановлено, а саме: факт виникнення між сторонами договірних відносин по поставці товару; факт поставки позивачем та передачі у власність відповідача поставлених товарів; факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань по оплаті за договором поставки товару; факт виникнення основної заборгованості.

Згідно до видаткових накладних (вказаний документ підписаний та не заперечений відповідачем) станом час звернення позивачем з позовом до суду заборгованість відповідача перед останнім за поставлені товари становить 1 741 541 грн. 00 коп.

Вказані обставини відповідачем визнано.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 12 744 грн. 40 коп. 3% річних та 16 012 грн. 88 коп. інфляційних втрат за неналежне виконання зобов`язання по платі за поставлений товар, суд зазначає наступне.

Суд здійснивши власний розрахунок за допомогою системи комплексного інформаційного забезпечення LIGA 360 встановив, що позивачем вірно нараховано суму 3% річних та інфляційних втрат, у зв`язку з неврахуванням позивачем норм ч. 5 ст. 254 ЦК України.

З нарахованою позивачем сумою інфляційних втрат суд погоджується.

Отже, зважаючи на викладене, до стягнення з відповідача підлягає наступна відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, а саме 12 744 грн. 40 коп. 3% річних та 16 012 грн. 88 коп. інфляційних втрат.

З правовою позицією позивача, суд погоджується.

Щодо правової позиції відповідача суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що безпідставними є посилання відповідача на те, що строк виконання зобов`язання, з оплати поставленого товару, обраховується з моменту оформлення ярлика на придатну продукцію однак за умови реєстрації Постачальником податкової накладної в ЄРПН.

Пунктом пунктом 6.1 договору поставки сторони погодили, що оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється Замовником, за умови реєстрації Постачальником податкової накладної в ЄРПН, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії".

Однак умовами договору сторони не погоджували відтермінування строку оплати вартості товарів саме до моменту (чи з моменту) реєстрації постачальником податкової накладної в ЄРПН.

Натомість в тому ж пункті 6.1 договору сторони чітко зазначили, що початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію.

Щодо аргументів відповідача, що поставлена продукція по видатковій накладній № 1-1105 від 11 травня 2023 року (в кількості 10 штук) на загальну суму 202 980 грн. 00 коп. повернута на вимогу позивача, як така, що містить приховані дефекти, суд зазначає, що відповідно до пояснень позивача та наявних матеріалах справи вбачається, що після усунення прихованих дефектів, товар поставлений відповідачу 05 липня 2023 року, в кількості 10 штук на загальну суму 202 980 грн. 00 коп. (видаткова накладна №1-0507 від 05 липня 2023 року).

Також, суд зазначає, що аргументи відповідача щодо неправомірності включення в суму заборгованості, заборгованість за поставлений товар відповідно до накладної № 2-1504 та № 3-1504, спростовується обставинами зменшення розміру позовних вимог.

Отже, доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд відхиляє.

Щодо інших аргументів, на які посилалися учасники справи та яким не була дана оцінка, то Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справах "Проніна проти України", "Серявін та інші проти України", "Ruiz Torija v. Spain" тощо).

Суд, за результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, тому, позов слід задоволити у повному обсязі.

Порушені права та інтереси позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Дана справа, яка пов`язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.

Невиконання відповідачем зобов`язання в укладених з позивачем правочину порушило інтереси останнього, які полягають у несвоєчасному отриманні оплати за поставлений товар та обумовлює настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді стягнення з відповідача суми основної заборгованості та відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

Судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем по справі у якості судових витрат заявлено сплату судового збору в розмірі 28 517 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом.

Згідно з ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зокрема зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, закриття провадження.

Отже, суд роз`яснює позивачу, що сума судового збору в сумі 1 962 грн. 28 коп., може повернена останньому на підставі відповідного клопотання.

У зв`язку із задоволенням позову, та враховуючи, що в результаті неправильних дій відповідача, який не сплатив відповідачу обумовлені договором кошти у встановлений строк, що призвело до необхідності позивачу звертатись до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 26 554 грн. 71 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 код ЄДРПОУ 24584661) в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Елком" (вул. Леонтовича, 07, офіс 05, м. Київ, 01030, код ЄДРПОУ 33350787) 1 741 541 (один мільйон сімсот сорок одна тисяча п`ятсот сорок один) грн. 00 коп. основної заборгованості, 16 012 (шістнадцять тисяч дванадцять) грн. 88 коп. інфляційних втрат, 12 744 (дванадцять тисяч сімсот сорок чотири) грн. 40 коп. 3% річних та 26 554 (двадцять шість тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири) грн. 71 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16 грудня 2024 року.

Суддя Войтюк В.Р.