Рішення

від 09.12.2024 по справі 922/3778/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2024м. ХарківСправа № 922/3778/24

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (бульвар Гончарівський, 20, м. Харків, 61004, ідентифікаційний код/Умовний код 0291010823) в інтересах держави, в особі : 1. Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код 04059243), 2. Управління освіти адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради (вул. Ярославська, 21, м. Харків, 61052, ідентифікаційний код 02146311) до Фізичної особи-підприємця Френкель Віталія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення 31404,20 грн за участю представників учасників справи:

прокурора - Комісара О.О.

позивача - 1 - не з`явився

позивача -2 - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради (позивач-1), Управління освіти адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради (позивач-2) про стягнення з Фізичної особи-підприємця Френкель Віталія Сергійовича (відповідача) на користь позивача-2 збитків в сумі 31 404,20 грн.

Прокурор також просить стягнути з відповідача на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір в сумі 2 422,40 грн та повідомити про дату та час розгляду справи керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова, Харківську обласну прокуратуру та інших сторін у справі.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем в порушення договору підряду на виконання робіт № 1/82 від 28.03.2019, укладеного між Управлінням освіти адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради (замовником) та відповідачем (підрядником), під час здійснення капітального ремонту приміщень у комунальному закладі "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 82 комбінованого типу Харківської міської ради" за адресою: 61157, вул. Власенка, 7, м. Харків" завищено вартість виконаних робіт при складанні актів приймання робіт, внаслідок чого місцевому бюджету Харківської міської ради завдано матеріальну шкоду (збитки) в сумі 31 404,20 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3778/24. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 25 листопада 2024 року о 10:00 год. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений строк, справа згідно з ч.9 ст.165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами. Встановлено прокурору та позивачам строк для подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України - п`ять днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення із урахуванням вимог ст.167 ГПК України - п`ять днів з дня отримання відповіді на відзив.

25.11.2024 судове засідання не відбулося з причини оголошення на території Харківської області повітряної тривоги (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com, що інформує про повітряну тривогу).

Ухвалою суду від 25.11.2024 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на "09" грудня 2024 р. об 11:00 год.

Присутній в судовому засіданні прокурор просив задовольнити позовні вимоги повністю.

Представники сторін в судове засідання жодного разу не з`явилися.

Суд звертає увагу, що 05.10.2022 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення) визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з п. 37 наведеного розділу Положення підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Як вбачається з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" позивачі зареєстрували "Електронний кабінет" в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.

З довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, яку отримано з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що документ в електронному вигляді "Ухвала" від 25.11.2024 по справі №922/3778/24 (суддя Чистякова І.О.) було надіслано одержувачам - Харківській міській раді, Управлінню освіти адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради в їх Електронні кабінети: 25.11.24 о 14:16.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно абз. 2 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отож датою вручення позивачам ухвали суду від 25.11.2024 про призначення судового засідання з розгляду справи по суті на "09" грудня 2024 р. об 11:00 год. - є 25.11.2024.

Копію ухвали суду від 25.11.2024 про призначення цього судового засідання з розгляду справи по суті на "09" грудня 2024 р. об 11:00 год. було також надіслано судом за відомою адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Московська, 34, м. Харків, 61071, проте відповідно до відомостей з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень (штрих-кодовий ідентифікатор 0610211534730) її не було отримано відповідачем та 02.12.2024 повернуто відділенням поштового зв`язку до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що також підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою поштового відділення.

Крім того, копію ухвали суду від 29.10.2024 про відкриття провадження у справі було надіслано судом за вказаною вище адресою місцезнаходження відповідача, відповідно до відомостей з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень (штрих-кодовий ідентифікатор 0610201938280) її не було отримано відповідачем та 14.11.2024 повернуто відділенням поштового зв`язку до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання", що також підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою поштового відділення.

Суд зазначає, що порядок направлення та вручення судових рішень визначений у ст. 242 ГПК України.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (ч.5 ст.242 ГПК України).

У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч.11 ст.242 ГПК України).

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (ч.6 ст.242 ГПК України).

Виходячи зі змісту ст. 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил №270 (в редакції на день видачі та направлення ухвали суду), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Також, суд намагався повідомити відповідача про розгляд справи телефонограмою 22.11.2024 та 06.12.2024, проте за номером, який вказано позивачем у позовній заяві, телефонограма не була прийнята.

Суд також зазначає, що вказані вище ухвали суду оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Ураховуючи те, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Розглянувши подані документи і матеріали, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку прокурора, господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2019 між Управлінням освіти адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради (Замовник) та ФОП Френкель В.С. (код - НОМЕР_1 ) (Підрядник) укладено Договір підряду на виконання робіт № 1/82 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Підрядник зобов`язується на власний ризик, своїми силами і засобами за завданням Замовника, виконати згідно ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 відповідно до договірної ціни (додається) роботи по здійсненню капітального ремонту приміщень у комунальному закладі "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №82 комбінованого типу Харківської міської ради" за адресою: 61157, вул.Власенка,7, м.Харків, загальною площею 164,9 кв.м., (код згідно НКУ "Єдиний закупівельний словник" ДК 321:2015: 45450000-6 - інші завершальні будівельні роботи), а Замовник зобов`язується прийняти виконані Підрядником роботи і оплатити їх.

Згідно з п. 1.2. договору перелік та обсяги робіт по даному Договору зазначені у Договірній ціні та Кошторисі, що є невід`ємними частинами Договору.

Відповідно до п. 1.3. договору Підрядник повинен виконати передбачені цим Договором роботи, якість яких відповідає вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів у галузі будівництва, проектної документації, технічної документації та цього Договору.

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2. Договору загальна вартість робіт та послуг визначена на підставі Договірної ціни та Кошторису на капітальний ремонт, які є невід`ємними частинами даного Договору і становить: 1 280 000,00 грн., ПДВ не передбачено, з них: за рахунок місцевого бюджету - 37 281,55 грн. та за рахунок субвенції з держбюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально - економічного розвитку - 1 242 718,45 грн.

Структура договірної ціни є динамічною та визначається у відповідності з положеннями Державних будівельних норм ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.

Згідно з п. 11.1 договору на момент укладання Договору Замовник є бюджетною установою, що фінансується з місцевого бюджету.

Відповідно до п. 2.4. договору оплата здійснюється на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт (№№КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт здачі-приймання виконаних робіт передається Підрядником уповноваженому представнику Замовника.

Згідно з п. 3.1. договору Підрядник зобов`язаний виконувати роботи у відповідності з вимогами будівельних норм та правил, положень Загальних умов, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 № 668 зі змінами.

Відповідно до п. 3.2. договору строки виконання робіт - з 28 березня 2019 року по 30 вересня 2019 року відповідно до графіку виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 3.3. договору строки виконання робіт можуть змінюватися згідно з обставинами, передбаченими у п. 19 постанови КМУ від 01.08.2005 № 668.

Додатковою угодою №2 від 20.11.2019 сторонами внесено зміни до п. 3.2. договору та змінено строк виконання робіт з 28 березня 2019 року по 28 грудня 2019 року.

Згідно з п. 4.7. договору підрядник, за узгодженням із Замовником, має право без зміни загальної вартості робіт по даному Договору в актах здачі-приймання виконаних робіт вартість прямих витрат за обсяги виконаних робіт визначати на підставі нормативних витрат трудових та матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фактичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, передбачених Договірною ціною (Кошторисом). При цьому вартість матеріальних ресурсів не повинна перевищувати середньо регіональну ціну.

На підставі підписаних уповноваженими представниками сторін Актів приймання-виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в №1 від 22.05.2019 на суму 494 593,00 грн, №2 від 25.06.2019 на суму 156 386,00 грн, №3 від 06.12.2019 на суму 629 021,00 грн, всього на загальну суму 1 280 000,00 грн, Управління освіти Новобаварського району Харківської міської ради перерахувало на рахунок ФОП Френкель В.С. кошти в сумі 1280000,00 грн згідно накладних (актів) №1 від 22.05.2019, №2 від 25.06.2019, №3 від 06.12.2019.

В межах кримінального провадження № 42020221080000226 від 13.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, Північно-східним офісом Держаудитслужби проведена перевірка з дослідження питання вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт по об`єктам капітального ремонту, замовником яких було Управління освіти Новобаварського району Харківської міської ради за період з 2018-2020 років.

Згідно довідки перевірки Північно-східного офісу Держаудитслужби від 23.06.2020 встановлено, що під час здійснення капітального ремонту приміщень у КЗ «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 82» комбінованого типу ХМР» за адресою: м. Харків, вул. Власенка, 7, підрядником (виконавцем робіт) ФОП Френкель В.С. завищено вартість робіт на загальну суму 31 404,20 грн.

Підставою для звернення до суду з цим позовом стало те, що відповідачем в порушення договору підряду на виконання робіт № 1/82 від 28.03.2019 під час здійснення капітального ремонту приміщень у комунальному закладі "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 82 комбінованого типу Харківської міської ради" за адресою: 61157, вул. Власенка, 7, м. Харків" завищено вартість виконаних робіт при складанні актів приймання робіт, внаслідок чого місцевому бюджету Харківської міської ради завдано матеріальну шкоду (збитки) в сумі 31 404,20 грн, що за твердженням прокурора підтверджено вказаною вище довідкою перевірки Північно-східного офісу Держаудитслужби від 23.06.2020.

Відповідач відзив у встановлений судом строк до суду не подав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Щодо обгрунтування порушення інтересів держави та підстави здійснення представництва інтересів держави прокурором.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України органи прокуратури здійснюють представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Виходячи з вимог ст. 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави, у випадках, передбачених законом (ч. 1).

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень, він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Як роз`яснив Конституційний Суд України в рішенні № 3-рп/99 від 8.04.1999, представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним із видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки. Представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб`єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації.

Прокурором зазначено, що підставою для представництва інтересів держави прокурором в даному випадку є порушення економічних інтересів держави, що полягає у завдані збитків коштами державного бюджету на загальну суму 31 404,20 грн.

Бюджетна система - це сукупність усіх бюджетів, які формуються і діють на території певної країни згідно з її бюджетним устроєм.

Відповідно до частини 1 статті 22 Бюджетного Кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність їх використання, такому суспільному інтересу не відповідає.

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Держава як гарант верховенства права в Україні гарантує, що укладення договору за бюджетні кошти відповідно до вимог законодавства сприятиме ефективному, прозорому та цільовому використанню бюджетних коштів. Реалізація вказаних гарантій впроваджується через діяльність спеціально уповноважених органів.

Тому, підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави з даним позовом є порушення економічних інтересів держави, що виразилась у проведення бюджетного фінансування з порушенням законодавчо встановленого порядку.

З метою усунення порушень бюджетного законодавства та повернення незаконно сплачених бюджетних коштів, що призвело до їх нераціонального використання, такі інтереси держави потребують захисту.

Отже правильне, в порядку, визначеному законодавством, використання бюджетних коштів беззаперечно становить державний інтерес.

Суперечності, які виникають у бюджетних правовідносинах, зачіпають як інтереси держави, так і суспільні інтереси, тож порушення інтересів держави у цій сфері є порушенням загальнодержавних інтересів, що у відповідності до ст. 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді.

Захист інтересів держави у бюджетній сфері є одним із пріоритетних напрямів представницької діяльності прокурорів.

Звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у захисті майнових інтересів держави, з метою поновлення порушеного права щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів.

Поряд з цим, ст. 7, 140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Територіальна громада має право самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон) однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад, сіл селищ, міст через міські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Як визначено ст. 10 вищевказаного Закону міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Стаття 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачає, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

Відповідно до вимог ст. 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

Відповідно до Статуту територіальної громади міста Харкова, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 04.07.2007 № 121/07, міська рада є представницьким органом територіальної громади, що здійснює від її імені та в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України і законами України, а також приймає від її імені рішення.

Поряд з цим, Положення про Управління освіти адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради, затверджене рішенням 1 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 09.12.2020 № 7/20, передбачає, що останнє є самостійним виконавчим органом Харківської міської ради, який утворюється Харківською міською радою та входить до складу Адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради. Управління у своїй діяльності підзвітне та підконтрольне Харківській міській раді, підпорядковане виконавчому комітету Харківської міської ради, міському голові, секретарю міської ради, голові адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради, директору Департаменту освіти Харківської міської ради. Управління є юридичною особою, веде самостійний баланс, має право укладати від свого імені угоди, договори й контракти з юридичними й фізичними особами, набувати майнових і особистих немайнових прав, нести обов`язки, бути позивачем, відповідачем та третьою особою в судах усіх інстанцій. Управління утримується за рахунок коштів бюджету Харківської міської територіальної громади та діє з метою забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти та якості освіти на території Новобаварського району м. Харкова в межах повноважень, встановлених законодавством України.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Згідно з п.п. 4, 7 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів.

Харківська міська рада уповноважена здійснювати контроль щодо законності витрачання коштів Управлінням освіти адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради та уповноважена звертатися до суду у разі встановлення порушень вимог діючого законодавства, що зачіпають інтереси територіальної громади міста.

Враховуючи, що джерелом фінансування коштів за Договором є кошти місцевого бюджету - Харківська міська рада є заінтересованою особою щодо законного та раціонального витрачання бюджетних коштів.

Крім того, відповідно до п.п.6.2.14., 6.2.15. Положення Управління освіти адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради, начальник Управління розпоряджається коштами Управління в межах затвердженого кошторису, укладає договори, контракти, угоди для забезпечення діяльності Управління.

Поряд з цим, Управління освіти адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради є самостійним виконавчим органом місцевої ради, який у розумінні ст. 22 Бюджетного Кодексу України є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня (за рахунок яких здійснювалось фінансування за Договором підряду на виконання робіт № 01-20/06/19 від 20.06.2019), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та публічних закупівель.

Враховуючи, що джерелом фінансування коштів за Договором підряду на виконання робіт № 1/82 від 28.03.2019 є кошти місцевого бюджету - Управління освіти адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради, яке є стороною зазначеного Договору та заінтересованою особою щодо законного та раціонального витрачання бюджетних коштів, є належним позивачем у справі.

Таким чином, Управління освіти адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради у розумінні ст. 22 Бюджетного Кодексу України є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та публічних закупівель.

Прокурором зазначено, що оскільки фінансування за Договором підряду на виконання робіт № 1/82 від 28.03.2019 здійснювалось за рахунок коштів місцевого бюджету, з рахунків Управління освіти адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради виділено кошти на оплату за відповідним договором, а тому безпідставно та незаконно витрачені бюджетні кошти у розмірі 31 404,20 грн підлягають поверненню на користь саме Управління освіти адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради з метою реалізації положень ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 623 ЦК України.

Надлишкове витрачання бюджетних коштів суттєво послаблює дохідну частину бюджету та призводить до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків бюджету, забезпечення виконання відповідних програм і, як наслідок, до необхідності державного забезпечення збалансування бюджету.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, зокрема, через закінчення перебігу позовної давності, а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Поряд з цим, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Але, якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Керуючись ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", на адресу Харківської міської ради було направлено лист від 18.09.2024 за вих. № 52- 103-6571вих-24 з пропозицією самостійно захистити інтереси держави шляхом звернення до суду із позовом до відповідача про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням умов договору підряду. Однак відповіді на вказаний лист від Харківської міської ради не надійшло.

Крім того, керуючись ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", на адресу Управління освіти адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради було направлено лист від 18.09.2024 за вих. № 52-103- 6570вих-24 з пропозицією самостійно захистити інтереси держави шляхом звернення до суду із позовом до відповідача про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням умов договорів підряду.

Згідно відповіді Управління освіти адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради від 14.10.2024 № 01-28/875-24 повідомлено, що цивільний позов не пред`являвся та проти пред`явлення даного позову позивач не заперечує.

Як вказано прокурором, незважаючи на наявні порушення вимог законодавства та необхідності невідкладного захисту інтересів держави, уповноважені органи - Харківська міська рада та Управління освіти адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради, не вжили заходів щодо стягнення збитків з відповідача, завданих неналежним виконанням умов договору підряду.

Ураховуючи наведене, з метою задоволення суспільних потреб населення та запобігання неправомірним витратам бюджетних коштів, відповідно до вимог частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Ураховуючи наведене, Харківська міська рада та Управління освіти адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради є органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Щодо стягнення з відповідача на користь Управління освіти адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради (позивача-2) збитків в сумі 31 404,20 грн, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно ст. 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

За приписами ч. 1 ст. 884 ЦК України підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Відповідно до ч. 2 ст. 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Відповідно до п. 7.1., 7.6. Договору у випадку порушення зобов`язань, передбачених даним Договором, винна Сторона несе відповідальність, визначену даним Договором та чинним законодавством України. За порушення умов даного Договору Підрядник зобов`язаний відшкодувати завдані ним збитки (втрата чи пошкодження майна, не одержані доходи) у частині, не покритій неустойкою.

За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 ЦК та статті 224 ГК України є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Верховний Суд відзначає, що відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У частині третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

До того ж, Верховний Суд наголошує, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Отже відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому, саме на прокурора покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Тобто, твердження прокурора щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме прокурором.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 73, частина перша статті 74, частина перша статті 76, частина перша статті 77 ГПК України).

За твердженням прокурора, збитки в сумі 31 404,20 грн, завдані місцевому бюджету за результатами протиправної поведінки ФОП Френкель В.С., підтверджуються довідкою Північно-східного офісу Держаудитслужби від 23.06.2020 за результатами документальної перевірки з питань відповідності чинному законодавству вартості та об`єму виконаних робіт по об`єктам капітального ремонту, замовником яких було Управління освіти Новобаварського району Харківської міської ради за період з 2018-2020 року в рамках кримінального провадження № 42020221080000226 від 13.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Однак посилання прокурора на вказану довідку перевірки Північно-східного офісу Держаудитслужби від 23.06.2020, як на підставу для задоволення позовних вимог у цій справі, є необґрунтованим з огляду на таке.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17 зауважено, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками аудиторський звіт у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Аудиторська перевірка, результати якої оформлені відповідною довідкою, не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/17984/16 аудиторська довідка не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Аудиторська довідка не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Аудиторська довідка є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який її склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто аудиторська довідка не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Аудиторська довідка не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Аудиторська довідка є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Аналогічні висновки наведені також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/3816/19 від 07.12.2021.

Отже надана прокурором довідка Північно-східного офісу Держаудитслужби від 23.06.2020 за результатами документальної перевірки з питань відповідності чинному законодавству вартості та об`єму виконаних робіт по об`єктам капітального ремонту, замовником яких було Управління освіти Новобаварського району Харківської міської ради за період з 2018-2020 в рамках кримінального провадження № 42020221080000226 від 13.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, не доводить наявності правових підстав для стягнення з відповідача збитків в сумі 31 404,20 грн.

Жодних інших доказів на підтвердження позиції прокурора щодо завдання збитків у зв`язку з виконанням умов договору прокурором до матеріалів справи не надано.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що прокурором не надано належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів в обґрунтування понесення позивачем-2 збитків, завданих неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, на підставі яких суд встановив би наявність або відсутність усього складу завданих збитків, у тому числі протиправної поведінки відповідача, доведеного розміру збитків, спричинених відповідними діями або бездіяльністю відповідача, причинно-наслідкового зв`язку та вини відповідача.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача-2 збитків в сумі 31 404,20 грн слід відмовити.

При цьому, висновки Верховного Суду у постанові від 27.08.2020 по справі № 916/477/18, є нерелевантними для справи №922/3778/24, оскільки у справі №916/477/18 безпідставно завищені обсяги виконаних робіт за договором генерального підряду, що призвело до матеріальної шкоди (збитків), завданих державі в особі позивача-2, було підтверджено висновком судово-будівельної експертизи.

В той час як у справі №922/3778/24, прокурор на підтвердження безпідставного завищення обсягів виконаних робіт за договором підряду та завдання матеріальної шкоди (збитків), надає довідку перевірки Північно-східного офісу Держаудитслужби від 23.06.2020.

Ураховуючи те, що у позові відмовлено повністю, відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на Харківську обласну прокуратуру.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 14, 19, 124, 129, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 193, 224, 225 Господарського кодексу України, ст. 11, 15, 16, 22, 526, 610-614, 626-629, 875, 876, 877, 883 Цивільного кодексу України, та ст. 2, 4, 20, 53, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "16" грудня 2024 р.

Суддя І.О. Чистякова