Ухвала

від 16.12.2024 по справі 922/4376/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"16" грудня 2024 р. м ХарківСправа № 922/4376/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

розглянувши матеріали позовнї заяви (вх. № 4376/24 від 09.12.2024) та клопотання про відстрочення сплати судового збору (вх. № 31455/24 від 13.12.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДРУЖБА» (код ЄДРПОУ 01203878, 64413, Харківська область, Красноградський район, село Устимівка)

до Зачепилівської селищної ради (код ЄДРПОУ 04397856, 64401, Харківська область, Берестинський р-н (раніше - Красноградський район), селище Зачепилівка, вул. Центральна, буд. 56)

про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, визнання права колективної власності на земельні ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДРУЖБА» (позивач по справі) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Зачепилівської селищної ради (відповідач по справі) з позовом, в якому просить суд:

- скасувати державну реєстрацію права власності ЗАЧЕПИЛІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ, код ЄДРПОУ: 04397856, на земельну ділянку з кадастровим номером 6322283500:04:000:0702 площею 5.8793 га, проведену 11.03.2021 державним реєстратором Зачепилівської селищної ради Зачепилівського району, Харківської області Лазарєвим Юрієм Олексійовичем на підставі закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», серія та номер: 5245-VI, виданий 06.09.2012, видавник: ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ (номер запису про і речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 41224858, індексний номер рішення: 57347366 від 29.03.2021;

- скасувати державну реєстрацію права власності ЗАЧЕПИЛІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ, код ЄДРПОУ: 04397856, на земельну ділянку з кадастровим номером 6322283500:05:000:0423 площею 28.7739 га, проведену 11.03.2021 державним реєстратором Зачепилівської селищної ради Зачепилівського району, Харківської області Лазарєвим Юрієм Олексійовичем на підставі закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», серія та номер: 5245-VI, виданий 06.09.2012, видавник: ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ (номер запису про і речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 41223816, індексний номер рішення: 57346065 від 29.03.2021;

- визнати право колективної власності Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДРУЖБА» (Ідентифікаційний код юридичної: 01203878) на земельні ділянки з кадастровими номерами 6322283500:05:000:0455, 6322283500:05:000:0454, 6322283500:05:000:0453, 6322283500:05:000:0452, 6322283500:05:000:0451, 6322283500:05:000:0450, 6322283500:05:000:0449, 6322283500:05:000:0448, 6322283500:05:000:0447, 6322283500:05:000:0446, 6322283500:05:000:0445, 6322283500:05:000:0444, 6322283500:05:000:0443, 6322283500:05:000:0442, 6322283500:05:000:0441, 6322283500:05:000:0440, 6322283500:04:000:0702, 6322283500:05:000:0423, що знаходяться на території Зачепилівської селищної громади Красноградського району, Харківської області.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, а також клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху виходячи з наступного.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Водночас, позивач не підпадає під жодну категорію, визначену Законом України "Про судовий збір", а саме: по-перше, позивачем є юридична особа; по-друге, предметом даної позовної заяви є цивільно-правові відносини між юридичними особами.

За ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд.

Згідно ст. ст. 7, 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до приписів ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права та застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності заяв (скарг); оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, яке визначено ГПК України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року в справі № 0940/2276/18 дійшла висновку, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, суб`єктний склад сторін у даній справі та предмет позову не свідчать про наявність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.

При цьому суд зауважує про те, що виходячи з аналізу наведених норм, лише скрутне фінансове становище юридичної особи не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору. Крім того, позивачем не вказано обставини та не надано жодних документальних доказів, які свідчили б про те, що фінансовий стан підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДРУЖБА» до ухвалення судового рішення покращиться і у позивача з`явиться можливість сплатити судовий збір за подання даної позовної заяви.

За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Крім того, згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

При цьому оскільки позовна заява подана до господарського суду Харківської області, то судовий збір повинен бути сплачений за платіжними реквізитами, визначеними для Господарського суду Харківської області.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено 2 позовні вимоги немайнового характеру, за які підлягає сплаті судовий збір у розмірі 6056,00 грн. та позовну вимогу майнового характеру на суму 8 243 422,78 грн, за яку підлягає сплаті судовий збір у розмірі 123 651,34 грн. Отже, з огляду на заявлені позивачем позовні вимоги, відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду даної позовної заяви позивач повинен оплатити судовий збір, який складається з суми: 6056,00 грн. + 123 651,34 грн. = 129 707,34 грн. та відповідні документальні докази сплати надати господарському суду.

Проте позивач не надав суду жодних документальних доказів сплати судового збору в порядку та розмірі, встановленому чинним законодавством.

Крім того, за приписами ч. 2 ст. 164 ГПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до чч. 1-6 ст. 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Згідно з пунктом 5.26 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020, який було затверджено Наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01.07.2020 № 144 та набрав чинності з 01.09.2021, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, позивачем надано копії документів, які не засвідчені належним чином, зокрема, в засвідчувальному написі відсутня дата засвідчення копій документів та посада особи, що засвідчила копії документів, доданих до позовної заяви.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Беручи до уваги вищевикладене суд дійшов до висновку про те, що позовну заяву відповідно до положень ст. 174 ГПК України слід залишити без руху, надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків шляхом подання до Господарського суду Харківської області у 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали документальних доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, а також оригіналів або належним чином засвідчених копій документів, які додані до позовної заяви.

На підставі викладного та керуючись статтями 162, 163, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору (вх. № 31455/24 від 13.12.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДРУЖБА».

2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДРУЖБА» залишити без руху.

3. Встановити позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали, позивачу у встановлений строк необхідно подати до Господарського суду Харківської області документальні докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, а також оригінали або належним чином засвідчені копії документів, які додані до позовної заяви.

4. Роз`яснити позивачу, що за умовами ч. 3, ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу складено та підписано 16.12.2024.

СуддяН.А. Новікова