Рішення

від 16.12.2024 по справі 927/1031/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

16 грудня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1031/24

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Мігди Р.Ю., за правилами спрощеного позовного провадження, в відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом: Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

юридична адреса: вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044;

фактична адреса: Боричів узвіз, 8, м. Київ, 04070;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Брендс Селлер"</a>,

проспект Перемоги, 95, м. Чернігів, 14000;

предмет спору: про стягнення 10537,69 грн

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Кубаль О.А. діє в порядку самопредставництва юридичної особи;

від відповідача: не прибув.

У судовому засіданні 16.12.2024, Господарський суд Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

01.11.2024, надійшов позов Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брендс Селлер"</a> (далі ТОВ "Брендс Селлер") про стягнення 10537,69 грн, з них: 8341,39 грн основного боргу за договором від 16.09.2019 № 939/19 тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу (далі Договір); 1106,57 грн 15% штрафу; 712,97 грн пені за період з 21.01.2024 по 01.10.2024; 88,56 грн 3% річних за період з 20.01.2024 по 01.10.2024 та 288,20 грн інфляційних нарахувань за період з лютого по вересень 2024 року, нарахованих на підставі пунктів 7.2., 7.3. Договору та статті 625 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору в частині своєчасної оплати за надані послуги з розміщення зовнішньої реклами.

Суд прийняв позовну заяву до розгляду; відкрив провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначив на 02.12.2024; встановив сторонам строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог, про що постановив ухвалу від 04.11.2024 (доставлена позивачу до його електронного кабінету в ЄСІТС 04.11.2024 о 19:03, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа; відповідачу направлена рекомендованою поштовою кореспонденцією 05.11.2024 за адресою місцезнаходження юридичної особи, зазначеною в витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: проспект Перемоги, 95, м. Чернігів, 14000, проте під час доставки адресату не вручена, повернута 20.11.2024, за зворотною адресою, з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (поштове відправлення 0600979836942)).

Відповідно до частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) ухвала про відкриття провадження в справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В разі якщо ухвала про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлені судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей в суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернутий підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення в справі (близький за змістом висновок викладений в постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20).

З наведеного слідує, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в справі № 927/1031/24.

Ухвалою суду від 18.11.2024 задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судовому засіданні 02.12.2024 прийняла участь повноважний представник позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Відповідач до суду не прибув, про дату, час та місце судового розгляду спору повідомлений в установленому законом порядку.

Суд, у судовому засіданні 02.12.2024, постановив відкласти судове засідання на 16.12.2024, про що відповідач повідомлений ухвалою суду від 02.12.2024, у порядку статей 120, 121 ГПК України (доставлена позивачу до його електронного кабінету в ЄСІТС 02.12.2024 о 19:49, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа; відповідачу направлена рекомендованою поштовою кореспонденцією 04.12.2024 за адресою місцезнаходження юридичної особи, проте під час доставки адресату не вручена, повернута 03.12.2024, за зворотною адресою, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (поштове відправлення 0600989911195).

Ухвалою суду від 02.12.2024 задоволене усне клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

11.12.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, у яких посилаючись на приписи статті 11 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та п. 5.1. постанови КМУ України №314 від 18.03.2024 позивач звертає увагу на те, що відповідачем не справляється плата за отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами як за документ дозвільного характеру, що передбачено статтею 16 Закону України «Про рекламу». Між позивачем та відповідачем існують договірні відносини та зобов?язання, які є підставою для нарахування плати з огляду на специфіку нормативно-правового регулювання розміщення зовнішньої реклами. За договірними умовами відповідач здійснює плату за користування місцем розміщення рекламного засобу. Заява про анулювання дозволу на розміщення зовнішньої реклами від відповідача не надходила, а тому нарахування плати за тимчасове користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, продовжувалося.

У судовому засіданні 16.12.2024 прийняла участь повноважний представник позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Відповідач до суду не прибув, про дату, час та місце судового розгляду спору повідомлений в установленому законом порядку, що підтверджується матеріалами справи.

Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили.

У судовому засіданні 16.12.2024 суд продовжив розгляд справи по суті, заслухав позивача.

Відповідач правом на подання відзиву на позов в установлений судом строк не скористався, проти заявлених вимог не заперечив

За частиною 2 статті 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.

Суд також врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Суд констатує, що сторонами не заявлені клопотання щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз`яснене при відкритті провадження в справі в ухвалі суду від 04.11.2024.

Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ:

16.09.2019, між Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі робочий орган) та ТОВ "Брендс Селлер" (далі рекламорозповсюджувач) укладений Договір № 939/19 тимчасового користування місцем, що перебуває в комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу (далі Договір), за умовами п. 1.1. якого на підставі відповідного наказу робочого органу про встановлення пріоритету на місце для розміщення рекламного засобу, дозволу на розміщення зовнішньої реклами, наданого на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), рекламорозповсюджувачеві надається право тимчасового платного користування місцем, що перебуває в комунальній власності територіальної громади м. Києва, виключно для розміщення та експлуатації рекламного засобу (далі право тимчасового користування).

Відповідно до п. 1.2., п. 1.3. Договору рекламорозповсюджувач зобов`язується прийняти в платне користування місце та користуватись наданим йому місцем добросовісно та розумно відповідно до загальних вимог законодавства України, правил благоустрою населених пунктів, умов цього Договору та Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.02.2019 № 207, зареєстрованого в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 25.02.2019 за № 34/2211 (далі Порядок), своєчасно та в повному обсязі відповідно до Договору здійснювати оплату за тимчасове користування місцем, сумлінно виконувати усі свої обов`язки за цим Договором, самостійно нести відповідальність за технічний стан рекламного засобу (далі РЗ), порушення вимог техніки безпеки під час розташування та експлуатації РЗ, утримання місця в належному санітарному стані відповідно до законодавства.

Надання права тимчасового користування місцем за цим Договором є правом користування чужим майном, відповідно до Глави 12 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) і не передбачає надання будь-якого майна в володіння чи користування, не підлягає відчуженню, та не може бути припинене за рішенням суду на вимогу власника чи уповноваженої ним особи (балансоутримувача) місця за наявності обставин, що мають істотне значення, в тому числі якщо право користування перешкоджає використанню майна за його цільовим призначенням.

Згідно з п. 2.2. Договору адресний перелік це невід?ємна частина Договору, яка містить перелік місць для розміщення РЗ, на які за рекламорозповсюджувачем встановлений пріоритет та/або на які надані дозволи на розміщення РЗ, із зазначенням адреси та місця для розміщення РЗ, типу (виду) РЗ, площі його вертикальної / горизонтальної проекції, на які встановлений / продовжений пріоритет, дату встановлення / продовження та строк дії пріоритету, дату початку та закінчення строку дії дозволу, його продовження, а також відомостей про розмір щомісячної плати за тимчасове користування місцями, яка визначається відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

За умовами п. 3.2. п. 3.4. Договору робочий орган та/або КП «Київреклама» здійснюють облік місць для розміщення РЗ, на які поширюється пріоритет рекламорозповсюджувача, та на які рекламорозповсюджувачу видані дозволи на розміщення зовнішньої реклами, здійснюють контроль за строками дії пріоритету та дозволу шляхом формування адресних переліків та внесення до них змін.

Підставою для формування та внесення змін до адресних переліків є відповідні рішення робочого органу/виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), прийняті в порядку, встановленому законодавством.

У разі внесення змін до відповідного адресного переліку робочий орган формує адресний перелік у новій редакції або зміни до відповідного адресного переліку. Рекламорозповсюджувач зобов`язаний підписати відповідний адресний перелік (зміни до нього) на підставі встановлених/продовжених пріоритетів, наданих/продовжених дозволів, внесених змін до дозволів або скасованих (втрачених) відповідних пріоритетів та анульованих дозволів протягом трьох робочих днів з моменту встановлення/продовження відповідних пріоритетів, їх скасування (втрати), надання/продовження чи анулювання дозволів на розміщення зовнішньої реклами, чи внесення до них відповідних змін. При цьому обов`язки щодо сплати за тимчасове користування місцями для розміщення РЗ виникають для рекламорозповсюджувача з дати прийняття рішення про встановлення/продовження пріоритету, прийняття розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання/продовження дозволів на розміщення зовнішньої реклами відповідно до частини 3 статті 631 ЦК України.

Пунктом 5.2.3. Договору визначено, що рекламорозповюджувач зобов?язаний не пізніше 20-го числа поточного місяця отримувати та сплачувати рахунки за тимчасове користування місцем, у тому числі в разі встановлення / продовження пріоритету.

Відповідно до п. 6.1. п. 6.6. ціною цього Договору є плата за тимчасове користування, розмір якої, відповідно до статті 632 ЦК України, визначається та розраховується на підставі рішень Київської міської ради або розпоряджень її виконавчого органу залежно від установлених за рекламорозповюджувачем пріоритетів та наданих дозволів, указаних у відповідних адресних переліках.

Плата за тимчасове користування місцем нараховується, зараховується та використовується робочим органом у порядку, визначеному рішеннями Київської міської ради або її виконавчого органу.

Підставою для нарахування плати за тимчасове користування місцями та внесення рекламорозповсюджувачем плати є рішення робочого органу про встановлення/продовження пріоритету, рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання/продовження дозволу, інші юридичні факти (вчинки рекламорозповсюджувача щодо фактичного користування місцем для розміщення РЗ) відповідно до п. 4 частини 2 статті 11 ЦК України.

Плата щомісячно перераховується рекламорозповсюджувачем до бюджету міста Києва відповідно до умов Договору. У разі прострочення термінів сплати, визначених договором, розмір несплаченої суми плати коригується з урахуванням штрафів, пені та індексу інфляції, відповідно до умов договору та законодавства.

Рекламорозповсюджувач не звільняється від плати при відсутності РЗ на місці щодо якого виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) прийняте рішення про надання/продовження дозволу.

Плата нараховується з дати прийняття рішення про встановлення пріоритету, надання дозволу. При продовженні строку дії пріоритету, продовженні строку дії дозволу плата нараховується з дати, з якої продовжений строк дії пріоритету або дозволу.

Пунктом 6.8. Договору визначено, що плата за тимчасове користування місцем нараховується: до дати закінчення строку дії дозволу; до дати прийняття розпорядження виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) про анулювання дозволу в разі звернення рекламорозповсюджувача із заявою про анулювання дозволу; до дати прийняття розпорядження виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) про відмову в продовженні строку дії дозволу (в випадку коли таке розпорядження прийняте після закінчення строку дії дозволу) в разі звернення рекламорозповсюджувача з заявою про продовження дозволу. У разі нездійснення рекламорозповсюджувачем демонтажу РЗ, відповідно до п. 5.2.7. Договору, після закінчення строку дії дозволу, плата нараховується за весь час фактичного користування рекламорозповсюджувачем місцем до моменту здійснення демонтажу та складання відповідного акту обстеження місця розташування РЗ робочим органом або КП «Київреклама».

За п. 6.10. Договору на підставі відповідних рішень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) робочий орган здійснює перерахунок та коригує розмір плати за тимчасове користування місцем, про що підписується адресний перелік у новій редакції.

Згідно з п. 6.13., п. 6.14. Договору розрахунковим періодом надання місця в тимчасове користування та нарахування плати за тимчасове користування місцем є календарний місяць.

Плата за тимчасове користування місцем, штрафні санкції за прострочення здійснення платежів нараховуються робочим органом щомісячно та переказуються рекламорозповсюджувачем не пізніше 20-го числа поточного місяця, виключно на казначейський рахунок у Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві для зарахування до цільового фонду спеціального фонду бюджету міста Києва, в розмірах, зазначених у рахунках.

За приписами п. 8.1., п. 8.2. Договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє щодо кожного місця розміщення РЗ протягом строку дії встановленого пріоритету та/або дозволу, а також протягом строку фактичного користування місцем. Припинення пріоритету або дозволу щодо окремого місця для розміщення РЗ у разі наявності в рекламорозповсюджувача інших чинних пріоритетів та/або дозволів, не тягне за собою припинення дії цього договору в цілому.

На підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.07.2018 № 1275 «Про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами», відповідачу наданий дозвіл на розміщення РЗ № 66567-18, строк дії якого 17.07.2018 16.07.2023 (а. с. 15 - 18).

Згідно з п. 1 Адресного переліку № 1, підписаного позивачем та відповідачем, що є Додатком № 1 до Договору, відповідачу надане право тимчасового користування місцем, що перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламного засобу за адресою: Шевченківський р-н, вул. Хрещатик, 44; зазначений номер дозволу 66567-18; тип (вид) рекламного засобу спеціальна рекламна конструкція на фасаді будинку (будівлі), розміри 2.400 х 1.120, площа вертикальної/горизонтальної проекції 2.6880; розмір плати за місяць 1928,64 грн; дата розпорядження про надання/продовження строку дії дозволу № 1275 від 17.07.2018; дата початку дії (з якої продовжений строк дії дозволу) 17.07.2018; дата кінця строку дії дозволу 16.07.2023. За умовами п. 3 вказаного Адресного переліку, права та обов`язки, передбачені умовами Договору та цим Адресним переліком, застосовуються до відносин сторін, які виникли до їх підписання, з 01.07.2019, у порядку, передбаченому частиною 3 статті 631 ЦК України (а. с. 14).

Для оплати тимчасового користування місцем, за період з 01.01.2024 по 30.09.2024, позивачем були сформовані рахунки: № 157905 від 08.01.2024 на суму 1928,64 грн (розрахунок коригування № 157906 від 08.01.2024 на суму -964,32 грн); № 160732 від 12.02.2024 на суму 864,56 грн (розрахунок коригування № 160734 від 12.02.2024 на суму -432,28 грн); № 163429 від 14.02.2024 на суму 1064,08 грн (розрахунок коригування № 163430 від 14.02.2024 на суму -532,04 грн); № 168736 від 14.03.2024 на суму 1928,64 грн (розрахунок коригування № 168737 від 14.03.2024 на суму -964,32 грн); № 172164 від 11.04.2024 на суму 1928,64 грн (розрахунок коригування № 172165 від 11.04.2024 на суму -964,32 грн); № 176543 від 13.05.2024 на суму 746,57 грн (розрахунок коригування № 176544 від 13.05.2024 на суму -373,28 грн); № 176545 від 13.05.2024 на суму 1182,07 грн (розрахунок коригування № 176546 від 13.05.2024 на суму -591,03 грн); № 181040 від 12.06.2024 на суму 1928,64 грн (розрахунок коригування № 181041 від 12.06.2024 на суму -964,32 грн); № 184615 від 09.07.2024 на суму 1928,64 грн (розрахунок коригування № 184616 від 09.07.2024 на суму -964,32 грн); № 187978 від 12.08.2024 на суму 1928,64 грн (розрахунок коригування № 187979 від 12.08.2024 на суму -964,32 грн); № 190788 від 02.09.2024 на суму 1928,64 грн (розрахунок коригування № 190789 від 02.09.2024 на суму -964,32 грн).

Відповідно до довідки позивача про стан розрахунків відповідача по рахункам-фактурам за пріоритет та тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів, за період з 01.01.2024 по 30.09.2024, у відповідача наявна заборгованість в розмірі 8341,39 грн, яка заявлена позивачем до стягнення (а. с. 19).

Крім того, відповідачу нараховано 712,97 грн пені за період з 21.01.2024 по 01.10.2024; 1106,57 грн 15% штрафу; 88,56 грн 3% річних за період з 20.01.2024 по 01.10.2024 та 288,20 грн інфляційних нарахувань за період з лютого по вересень 2024 року, відповідно до наведених розрахунків (а. с. 42 - 46).

За п. 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).

Частина 1 статті 626 ЦК України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в частині 1 статті 526 ЦК України.

Статтею 193 ГК України та статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За статтями 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.

За приписами п. 9 статті 1 Закону України «Про рекламу» зовнішня реклама реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Розміщення зовнішньої реклами в населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (частина 1 статті 16 Закону України "Про рекламу").

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 затверджені Типові правила розміщення зовнішньої реклами, які регулюють відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами (далі Правила).

Відповідно до п. 2 п. 4 Правил місце розташування рекламного засобу площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надається розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою); спеціальні конструкції тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об`ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.

Зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та в порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Видача (відмова в видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності. Справляння плати за видачу зазначених дозволів виконавчими органами сільських, селищних, міських рад забороняється.

На територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів.

За змістом пунктів 24, 32 Правил виданий в установленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу.

Плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває в комунальній власності, встановлюється в порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває в державній або приватній власності, на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.

Порядок внесення плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, визначено в Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженому розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.02.2019 № 207 (далі Порядок).

Відповідно до підпункту 2.11.1. п. 2.11. Порядку підставою для нарахування плати за право тимчасового користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення РЗ (далі плата) та внесення розповсюджувачем зовнішньої реклами відповідної плати є розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання (продовження) дозволу та укладений договір на право тимчасового користування місцем.

За підпунктами 2.11.2., 2.11.3. п. 2.11. Порядку плата зараховується до бюджету міста Києва в порядку, встановленому Київською міською радою. Розмір плати та порядок її нарахування визначаються виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).

Передача в оренду майна, яке є комунальною власністю, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання такого майна, регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна". Особливість таких відносин полягає у відповідній процедурі передачі такого майна в оренду, характерних ознаках об`єкта оренди, проведенні обов`язкової оцінки об`єкта оренди за відповідною методикою, відповідності договору оренди в частині істотних умов (у тому числі орендної плати, встановленої за відповідною методикою) типовому договору оренди певного майна, визначенні орендаря на конкурсних засадах та інше.

Аналіз наведених норм матеріального права та умов Договору дає підстави для висновку, що відносини, які виникають з тимчасового користування місцем розташування рекламних засобів не мають ознак, притаманних відносинам у сфері оренди комунального майна, оскільки розміщення зовнішньої реклами проводиться за окремою процедурою, відмінною від процедури передачі в оренду комунального майна, на підставі дозволів, що надаються виконавчим комітетом відповідних рад у порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України; договір на тимчасове користування такими місцями укладається без проведення конкурсів, а сам об?єкт місця розташування рекламних засобів площа зовнішньої поверхні будівлі або споруди, елемента вуличного обладнання тощо не входить до переліку об`єктів оренди, визначеного в статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 905/542/15 та від 26.04.2017 у справі № 905/544/15).

Проаналізувавши зміст Договору суд доходить дійшов висновку про те, що спірні правовідносини регулюються спеціальним законодавством у сфері рекламної діяльності в Україні, а також загальними положеннями ЦК України про зобов`язання та про договір.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу, на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.07.2018 № 1275 «Про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами» наданий дозвіл на розміщення рекламного засобу № 66567-18, зі строком дії 17.07.2018 16.07.2023.

Суд установив факт укладення сторонами Договору № 939/19 тимчасового користування місцем, що перебуває в комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу від 16.09.2019, додатком № 1 до якого є Адресний перелік № 1, підписаний сторонами, за яким відповідачу надане право тимчасового користування місцем, що перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламного засобу за адресою: Шевченківський р-н, вул. Хрещатик, 44; зазначений номер дозволу 66567-18; дата початку 17.07.2018 та закінчення строку його дії 16.07.2023; тип (вид) рекламного засобу спеціальна рекламна конструкція на фасаді будинку (будівлі), розміри 2.400 х 1.120, площа вертикальної/горизонтальної проекції 2.6880; розмір плати за місяць 1928,64 грн.

Умовами п. 6.6. Договору сторони погодили, що плата нараховується з дати прийняття рішення про встановлення пріоритету, надання дозволу. При продовженні строку дії пріоритету, продовженні строку дії дозволу плата нараховується з дати, з якої продовжений строк дії пріоритету або дозволу.

Виходячи з приписів п. 8.1. Договору договір діє щодо кожного місця розміщення РЗ протягом строку дії встановленого пріоритету та/або дозволу, а також протягом строку фактичного користування місцем.

Щодо стягнення основного боргу.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач у позовній заяві зазначив, що підставою для нарахування плати за тимчасове користування місцями та внесення рекламорозповсюджувачем плати є рішення робочого органу про встановлення/продовження пріоритету, рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання/продовження дозволу, інші юридичні факти відповідно до п. 4 частини 2 статті 11 ЦК України.

Додатково письмово пояснив, що підставою для нарахування плати за користування місцем розміщення рекламного засобу є договірні відносини та зобов?язання, а також приписи статті 11 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Позивачем заявлено до стягнення 8341,39 грн заборгованості за тимчасове користування місцем за період з 01.01.2024 по 30.09.2024, на підставі сформованих рахунків: № 157905 від 08.01.2024 на суму 1928,64 грн (розрахунок коригування № 157906 від 08.01.2024 на суму -964,32 грн); № 160732 від 12.02.2024 на суму 864,56 грн (розрахунок коригування № 160734 від 12.02.2024 на суму -432,28 грн); № 163429 від 14.02.2024 на суму 1064,08 грн (розрахунок коригування № 163430 від 14.02.2024 на суму -532,04 грн); № 168736 від 14.03.2024 на суму 1928,64 грн (розрахунок коригування № 168737 від 14.03.2024 на суму -964,32 грн); № 172164 від 11.04.2024 на суму 1928,64 грн (розрахунок коригування № 172165 від 11.04.2024 на суму -964,32 грн); № 176543 від 13.05.2024 на суму 746,57 грн (розрахунок коригування № 176544 від 13.05.2024 на суму -373,28 грн); № 176545 від 13.05.2024 на суму 1182,07 грн (розрахунок коригування № 176546 від 13.05.2024 на суму -591,03 грн); № 181040 від 12.06.2024 на суму 1928,64 грн (розрахунок коригування № 181041 від 12.06.2024 на суму -964,32 грн); № 184615 від 09.07.2024 на суму 1928,64 грн (розрахунок коригування № 184616 від 09.07.2024 на суму -964,32 грн); № 187978 від 12.08.2024 на суму 1928,64 грн (розрахунок коригування № 187979 від 12.08.2024 на суму -964,32 грн); № 190788 від 02.09.2024 на суму 1928,64 грн (розрахунок коригування № 190789 від 02.09.2024 на суму -964,32 грн).

Виходячи зі змісту частини 22 статті 11 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» документи дозвільного характеру, строк дії яких закінчується в період дії воєнного стану, вважаються такими, дію яких продовжено на період дії воєнного стану та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації на території України введено воєнний стан з 24.02.2022, термін якого продовжено указами Президента України, зокрема, у спірний період: №734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024, №740/2024 від 28.10.2024, дія якого на даний час не припинена та не скасована.

Приймаючи до уваги, що від відповідача не надходила заява про анулювання дозволу на розміщення рекламного засобу № 66567-18, строк дії якого закінчився 16.07.2023, а саме у період дії воєнного стану, тому з урахуванням приписів частини 22 статті 11 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», дія дозволу на розміщення рекламного засобу № 66567-18 вважається продовженою на період дії воєнного стану та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування, що є підставою для нарахування та стягнення плати за користування місцем розміщення рекламного засобу за період з 01.01.2024 по 30.09.2024 у розмірі 8341,39 грн.

Щодо стягнення пені та штрафу суд зазначає наступне.

За змістом частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції в вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 4, 6 статті 231 ГК України унормовано, що в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначений, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній визначеній грошовій сумі, або в відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або в кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань установлюються в відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

За визначенням статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки за статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, так як відповідальність настає лише один раз у вигляді сплати неустойки, яка включає в себе і пеню, і штраф як форми її сплати.

За змістом п. 6.14. Договору штрафні санкції за прострочення здійснення платежів нараховуються робочим органом щомісячно та переказуються рекламорозповсюджувачем не пізніше 20-го числа поточного місяця, виключно на казначейський рахунок у Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві для зарахування до цільового фонду спеціального фонду бюджету міста Києва, в розмірах, зазначених у рахунках.

Згідно з п. 7.2. Договору робочий орган застосовує до рекламорозповсюджувача штрафні санкції у вигляді пені за несвоєчасне або неповне внесення платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Робочий орган має право додатково нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за тимчасове користування, що складає більше 1 місяця, штраф у розмірі 15% простроченої суми (п. 7.3. Договору).

Позивач заявив до стягнення 712,97 грн пені за період з 21.01.2024 по 01.10.2024 та 1106,57 грн 15% штрафу, відповідно до наданих розрахунків.

Матеріалами справи підтверджується порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання, враховуючи норми часини 5 статті 254 ЦК України, перевіривши розрахунок позивача, суд доходить висновку про часткове задоволення вимог про стягнення пені за період з 23.01.2024 по 01.10.2024 в розмірі 709,03 грн.

Встановивши факт прострочення внесення платежів за тимчасове користування більше 1 місяця судом задоволена вимога про стягнення 1106,57 грн штрафу (15% простроченої суми).

Щодо заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань суд зазначає таке.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 88,56 грн 3% річних за період з 20.01.2024 по 01.10.2024 та 288,20 грн інфляційних нарахувань за період з лютого по вересень 2024 року.

Статтею 625 ЦК України врегульовані правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

Матеріалами справи підтверджене порушення відповідачем грошових зобов`язань за Договором, відтак керуючись наведеними нормами, перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку про невірне визначення початку періоду прострочки оплати, в зв`язку з чим 3% річних підлягають стягненню за період з 23.01.2024 по 01.10.2024 в розмірі 87,45 грн.

Розрахунок позивача про стягнення 288,20 грн інфляційних нарахувань за період з лютого по вересень 2024 року є арифметично вірним, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

За статтею 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

За приписами частин 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України, кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача 8341,39 грн основного боргу; 1106,57 грн штрафу; 709,03 грн пені; 87,45 грн 3% річних та 288,20 грн інфляційних втрат. В іншій частині позову відмовити.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до п. 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позов підлягає частковому задоволенню, за рахунок відповідача відшкодовуються судові витрати по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 3026,55 грн.

Керуючись статтями 13, 14, 42, 73 - 80, 86, 129, 165 - 167, частиною 2 статті 178, статтями 184, 202, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Задовольнити частково позов Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (юридична адреса: вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044; фактична адреса: Боричів узвіз, 8, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 41348526) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брендс Селлер"</a> (проспект Перемоги, 95, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 41145427) про стягнення 10537,69 грн.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брендс Селлер"</a> (проспект Перемоги, 95, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 41145427) на користь Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (юридична адреса: вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044; фактична адреса: Боричів узвіз, 8, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 41348526) 8341,39 грн основного боргу, 1106,57 грн штрафу, 709,03 грн пені, 87,45 грн 3% річних, 288,20 грн інфляційних втрат та 3026,55 грн судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 ГПК України.

Повне судове рішення складене та підписане 16.12.2024.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А.В. Романенко