Рішення

від 16.12.2024 по справі 927/989/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/989/24

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Мігди Р.Ю., у відкритому судовому засіданні розглянув заяву від 09.12.2024 б/н Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Вокс Лекс» про ухвалення додаткового рішення в справі в частині розподілу судових витрат позивача на правничу допомогу в справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Вокс Лекс",

вул. Степана Олійника, 9, офіс 105, м. Київ, 02068;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кватро Карго",

вул. Попова, 2, м. Чернігів, 14010;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "І Інвест 2019",

вул. Богатирська, 6-Б, м. Київ, 04073;

предмет спору: про стягнення 33197,20 грн

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

від третьої особи: не прибув.

04.12.2024, ухвалене рішення в справі № 927/989/24, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Вокс Лекс (далі ТОВ ЮФ Вокс Лекс) задоволений частково, на користь позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю Кватро Карго (далі ТОВ Кватро Карго) присуджено до стягнення: 25169,79 грн основного боргу, 2160,27 грн інфляційних втрат, 5846,45 грн 15% річних та 2420,69 грн судового збору.

Питання щодо розподілу судових витрат на професійну правову допомогу, понесених позивачем у ході судового розгляду спору, при ухваленні рішення судом не вирішене.

Позивач у позовній заяві повідомив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правову допомогу складає 20000,00 грн та про намір подати до суду належні докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в справі в строк, установлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Через систему Електронний суд, 09.12.2024, позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення в справі про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 18000,00 грн. На підтвердження заявлених витрат додав до заяви: договір про надання правничої допомоги від 01.08.2024 № 01-01 (далі Договір) та акт приймання передачі наданих послуг (детальний опис наданих послуг) від 07.12.2024 на суму 18000,00 грн до цього Договору.

Суд прийняв до розгляду заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в частині судових витрат на професійну правничу допомогу, що не вирішена на момент ухвалення судового рішення; призначив судове засідання з її розгляду на 16.12.2024 о 12:40 (ухвала від 10.12.2024).

За частинами 1, 3, 4 статті 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішене питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. При цьому, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

16.12.2024, у судове засідання повноважні представники сторін не прибули, про дату, час та місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення в справі повідомлені належним чином засобами електронного зв`язку в підсистемі Електронний суд.

Неприбуття в судове засідання повноважних представників сторін, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду даної заяви (частина 4 статті 244 ГПК України), з урахуванням граничних строків, установлених частиною 3 вказаної статті.

За частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.

За частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами частини 3 статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 3 статті 126 ГПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2024, між ТОВ «ЮФ «Вокс Лекс» (далі клієнт) та адвокатом Корнієнко М.М. укладений договір про надання правничої допомоги № 01-01, на умовах якого (п. 1.1., п. 2.1.) адвокат зобов`язався надати клієнту правничу допомогу стосовно представництва інтересів останнього в господарських справах усіх інстанцій, у тому числі Верховного Суду, в справах за позовом ТОВ «ЮФ «Вокс Лекс», що включає: представництво клієнта в господарських судах усіх інстанцій, в тому числі Верховного Суду, та участь у судових засіданнях; надання усних та письмових консультацій та висновків стосовно сторони; підготовка та подача необхідних у справах процесуальних документів, заяв по суті справи тощо; збір та аналіз доказової бази в цілях обґрунтування позиції клієнта в справі.

Сторони в розділі 3 Договору № 01-01 від 01.08.2024 «Вартість послуг та порядок оплати» погодили, що вартість послуг за одну годину складає 4000,00 грн. Остаточна сума наданих у рамках цього Договору послуг, узгоджується сторонами в відповідному акті приймання передачі наданих послуг, з зазначенням деталізованого розрахунку погодинної вартості послуг та загальної кількості годин обслуговування. Клієнт зобов`язався оплатити послугу в безготівковій формі протягом 30 календарних днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням, яким завершений розгляд справи.

На представництво та захист інтересів ТОВ «ЮФ «Вокс Лекс», за Договором № 01-01 від 01.08.2024, виданий ордер на надання правничої допомоги в даній справі серії АА № 1491179 від 20.09.2024 адвокату Корнієнко М.М.

На виконання умов Договору № 01-01 від 01.08.2024, сторонами складений акт від 07.12.2024 приймання-передачі наданих послуг (детальний опис наданих послуг), згідно з яким адвокатом Корнієнко М.М. надані, а клієнтом прийняті наступні послуги з правничої допомоги в цій справі:

-аналіз документів щодо наявної дебіторської заборгованості; складання позову про стягнення заборгованості з ТОВ «Кватро Карго» на користь клієнта (витрачено 3 години, вартістю 12000,00 грн);

-формування додатків до позовної заяви; проведення розрахунку заборгованості відповідно до умов договору, укладеного між клієнтом та ТОВ «Кватро Карго», зокрема: інфляційних втрат та відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов`язання (витрачено 1 годину, вартістю 4000,00 грн);

-направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу та до Господарського суду Чернігівської області з використанням системи Електронний суд (витрачено 0,30 хв, вартістю 2000,00 грн).

Згідно з цим актом клієнт зобов`язаний сплатити адвокату за надані послуги 18000,00 грн у строк, передбачений умовами Договору № 01-01 від 01.08.2024.

За змістом п. 1 частини 2 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати за надану професійну правничу допомогу, в разі підтвердження обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 частини 2 статті 126 ГПК України). Вказана правова позиція наведена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.12.2019 у справі № 903/125/19.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 висловлена правова позиція, що домовленість про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такою, що склалась між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та значенням для сторін.

За приписами частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України.

Частинами 5, 6 даної статті передбачено, що в разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не заперечив проти заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу в цій справі.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, в рішеннях: від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної в них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені в документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено в документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та в сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 ГПК України.

Суд проаналізував зміст акту від 07.12.2024 приймання-передачі наданих послуг за Договором № 01-01 від 01.08.2024, що містить детальний опис наданих адвокатом послуг у цій справі, дійшов висновку, що за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати на правничу допомогу позивача в сумі 11992,52 грн (за складання позову про стягнення заборгованості з ТОВ «Кватро Карго», п.1 акту) пропорційно задоволеним вимогам (п.3 частини 4 статті 129 ГПК України).

Натомість, суд констатує, що адвокатом безпідставно виокремлено як самостійні види послуг на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню за рахунок іншої сторони, наступні види робіт: формування додатків до позовної заяви (п. 2 акту), направлення позовної заяви відповідачу та до суду в підсистемі Електронний суд (п. 3 акту). За висновком суду, перелічені види робіт не є окремим видом послуг з правничої допомоги, а є складовою послуги зі складання та подачі позову до суду (має суто технічний характер).

Зазначення адвокатом в акті (п. 2) як самостійний вид послуг розрахунок заборгованості, в тому числі інфляційних втрат та відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов`язання, також є необґрунтованим, оскільки підготовка позовної заяви передбачає не тільки фізичний набір (друк) її тексту, але й цілий комплекс необхідних дій, як то визначення предмету позову, його ціни, обґрунтування їх фактичними обставинами та правовими підставами, що ґрунтуються на доданих до позову доказах, що передбачає також здійснення розрахунків усіх складових ціни позову.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 202, 233, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Задовольнити частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Вокс Лекс» (код ЄДРПОУ 43275990) від 09.12.2024 б/н про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кватро Карго» (вул. Попова, 2, м. Чернігів, 14010; код ЄДРПОУ 42109421) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Вокс Лекс» (вул. Степана Олійника, 9, офіс 105, м. Київ, 02068; код ЄДРПОУ 43275990) 11992,52 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

3. У іншій частині заяви, відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини додаткового рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду, в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складений та підписаний 16.12.2024.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А.В. Романенко