Постанова

від 03.12.2024 по справі б8/142-12

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № Б8/142-12 (911/3450/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В. Я. (головуючий), Васьковського О.В., Огородніка К.М.

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.,

учасники справи:

позивач (боржник) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вік-Р.С.Ф.",

ліквідатор ТОВ "Вік-Р.С.Ф." арбітражний керуючий Віскунов Олександр Віталійович - особисто,

відповідач - ОСОБА_1 (особисто),

представник відповідача - Богомазов П.С., адвокат,

третя особа - Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України",

представник третьої особи - Головіна О.І. (в порядку самопредставництва),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 12.08.2024

у складі колегії суддів: Полякова Б.М. (головуючий), Поліщука В.Ю., Отрюха Б.В.

у справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік-Р.С.Ф." в особі ліквідатора Віскунова Олександра Віталійовича

до ОСОБА_1 ,

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України",

про стягнення 1 324 530,00 грн.

в межах провадження в справі № Б 8/142-12

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф."ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/142-12 за заявою Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф." (далі - ТОВ "ВІК-Р.С.Ф.", боржник) про банкрутство, провадження в якій порушено ухвалою суду від 25.12.2012.

2. Постановою Господарського суду Київської області від 01.07.2014 визнано ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Салатюка Д. В.

3. Наразі триває ліквідаційна процедура ТОВ "ВІК-Р.С.Ф.", повноваження ліквідатора боржника виконує арбітражний керуючий Віскунов Олександр Віталійович (далі - АК Віскунов О.В., позивач).

4. 22.11.2021 на адресу суду від ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." в особі ліквідатора - АК Віскунова О.В. надійшла заява про стягнення з громадянина України ОСОБА_1 (далі - відповідач) завданих збитків у розмірі 810 546,73 грн.

5. В обґрунтування вимог позивач вказував на те, що відповідачем не виконано ухвалу Господарського суду Київської області від 26.06.2019 у справі № Б8/142-12 про витребування від ОСОБА_1 у власність ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." нерухомого майна та виданий на її виконання наказ, майно боржнику не передано, чим завдано позивачу збитки на суму вартості зруйнованого, не поверненого майна.

6. Під час розгляду справи позивач заявою від 12.09.2022 № 12/09-22.1 збільшив позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача 1 980 182,00 грн. збитків, а в подальшому заявою від 13.10.2022 № 13/10-22.1 позивачем було зменшено позовні вимоги до 1 324 530,00 грн.

7. Рішенням Господарського суду Київської області від 27.09.2023 відмовлено у задоволенні позову ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." в особі ліквідатора АК Віскунова О.В. до громадянина України ОСОБА_1, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: АТ "Державний експортно-імпортний банк України", про стягнення збитків у розмірі 1 324 530,00 грн.

8. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив недоведеність позивачем наявності підстав для застосування такої відповідальності як стягнення з відповідача на користь позивача збитків, а саме, наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення, що включає: протиправну поведінку (дію чи бездіяльність особи), шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, вину правопорушника.

9. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 апеляційні скарги АТ «Державний експортно-імпортний банк України» і ТОВ «ВІК-Р.С.Ф.» в особі ліквідатора АК Віскунова О.В. залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 27.09.2023 у справі №Б8/142-12 (911/3450/21) залишено без змін.

10. Постановою Верховного Суду від 22.05.2024 касаційні скарги ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." в особі ліквідатора АК Віскунова О.В. та АТ "Державний експортно-імпортний банк України" задоволено частково.

11. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 у справі № Б8/142-12 (911/3450/21) скасовано.

12. Справу № Б8/142-12 (911/3450/21) передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

13. Суд касаційної інстанції вказав на те, що місцевий господарський суд в неповному обсязі дослідив зібрані у справі докази, поверхнево проаналізували обставини справи, не врахував всіх особливостей спірних правовідносин, не з`ясував всіх фактичних обставин справи, не надав оцінку усім доводам учасників справи, зокрема, не надав належної оцінки судовому рішенню про витребування майна банкрута з чужого незаконного володіння, жодним чином не спростував доводи позивача та третьої особи, що за встановлених судами обставин у даній справі мають місце кондикційні зобов`язання, щодо необхідності кваліфікації спірних відносин виключно за приписами статей 1212 - 1213 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та про не поширення на спірні відносини положень чинного законодавства України, які регулюють питання відшкодування збитків.

14. Без відповідного реагування залишились доводи позивача щодо встановлення в ухвалі Господарського суду Київської області від 26.06.2019 у справі № Б8/142-12, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020, преюдиційного факту, який згідно статті 75 ГПК України не потребує доказуванню, а саме, що ТОВ «Фортуна-Інвест-Буд» (первісний покупець) не набуло права власності на нерухоме майно, то воно і не мало прав на його відчуження, отже право власності не переходило від ТОВ «ВІК-Р.С.Ф.» до ТОВ «Фортуна- Інвест-Буд» та в подальшому до наступних покупців-відповідачів (у цьому випадку - до відповідача у цій справі).

15. Не спростовано судом першої інстанції обґрунтування позовних вимог обов`язком відповідача, як фактичного володільця спірного майна (на підтвердження чого посилається інформаційну довідку № 308928101 від 05.09.2022) повернути власнику даного майна його вартість на підставі частини другої статті 1213 ЦК України.

16. Апеляційний господарський суд зазначених недоліків суду першої інстанції не усунув, не переглядав дану справу за наявними у ній доказами та не перевіряв законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." в особі ліквідатора Віскунова О.В. та AT "Укрексімбанк", як того вимагає стаття 269 ГПК України.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

17. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 апеляційні скарги AT "Укрексімбанк" і ТОВ «ВІК-Р.С.Ф.» в особі ліквідатора АК Віскунова О.В. на рішення господарського суду Київської області від 27.09.2023р у справі №Б8/142-12(911/3450/21) задоволені.

Рішення Господарського суду Київської області від 27.09.2023р у справі №Б8/142-12(911/3450/21) скасовано та ухвалено нове рішення.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." завдані збитки у розмірі 1 324 530,00 грн.

18. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що обов`язком відповідача - ОСОБА_1 як фактичного володільця спірного майна, є повернення власнику цього майна - ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." його вартості на підставі частини другої статті 1213 ЦК України.

19. Розмір вартості витребуваного майна позивачем визначено згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "АПРАЙСЕЛ ЮА", відповідно до якого ринкова вартість майна станом на 20.07.2022 складає 1 324 530,00 грн. без ПДВ.

20. Судом апеляційної інстанції враховано висновки щодо застосування норм статей 1166, 1212 - 1213 ЦК України у справах з подібними до цієї справи обставинами, які були викладені у постановах Верховного Суду від 28.09.2020 у справі № 583/3707/16-ц, від 10.10.2018 у справі № 399/174/17.

21. Враховуючи, що повернути відповідне майно в натурі є неможливим, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, передбачених частиною другою статті 1213 ЦК України, для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ВІК-Р.С.Ф. вартості безпідставно набутого майна у розмірі 1 324 530,00 грн.

22. Під час розгляду справи, судами встановлено:

22.1. 27.05.2016 Товарною Біржею "Укрспецресурс" проведено аукціон (статус другий повторний) з продажу майна банкрута ТОВ "ВІК-Р.С.Ф.", на якому реалізовано майно банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу за ціною 4 546 795,00 грн. За результатами проведеного 27.05.2016 аукціону переможцем торгів визнано ТОВ "Фортуна-Інвест-Буд".

22.2. 27.05.2016 між ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." в особі ліквідатора Салатюка Д.В. та переможцем аукціонних торгів ТОВ "Фортуна-Інвест-Буд" було укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: Київська область, м. Миронівка, вул. Соборності (колишня назва вулиці - Леніна), будинок 130, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Малим О.С., за номером 679 (надалі - "договір купівлі-продажу").

22.3. До складу цілісного майнового комплексу входять:

а) нежитлові будівлі загальною площею 49 733 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1, на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3222910100:01:311:0023, 3222910100:01:311:0024, 3222986700:03:208:0004, 3222910100:01:324:0001, 3222910100:01:326:0006, 3222910100:01:326:0007, а саме: зазначене під літерою А-2 - нежитлова будівля; Б-2 - ТЕЦ котельна; В-2 - контора; Г - жом осушка; Д - вертикальні відстійники; Е - компресорна; Є - жомова вагова; Ж - цукровий склад; 3 - склад мішкотари; И - будівля електропункту; І - убиральня; ї - убиральня; К - адмінкорпус бурякопункт; Л - лабораторія сировини; М - склад запасного обладнання; Н - насосна станція промводзабезпечення; О - насосна станція техгосводопровода; П - киснева станція; Р - трансформаторна; С - насосні перекачки меляси; Т - будівля промводозабезпечення; У - авто гараж цеха механізованого; Ф - гараж для тракторів; X - шамотодробілка; Ц - будівля насосної подачі; Ч - сховище жому; Ш - пилорама; Щ - гараж для легкових автомобілів; Ю - матеріальні склади; Я - склад електрозапчастин; 1, А - склад (незавершене будівництво); 1, Б - прохідна; 1, В убиральня; 1, Г - ГРП; 1, Д - вагова; 1, Е - прохідна; 1, Є - убиральня; 1, Ж - навіс для дров; 1, З вагова з/д колії; 1, И - вагова; 1,1-убиральня; 1, ї - будівля завсклада; 1, К - склад ПММ; 1, Л - операторська ПММ; 1, М - насосна; 1, Н - градирня; 1,0- слюсарна майстерня; 1, П - теплиці 2шт.; 1, Р - склад цементу; 1, С - пожарне ДЕПО; 1, Т - будівля ДЕПО диспетчера; 1, У - будівля РБВ; 1, Ф - будівля бетонно розчинний вузол; 1, X - склад хімреактивів; 1, Ц - будівля кладова механіка; 1,4- мийка; 1, Ш - сауна; 1, Щ - вагова; 1, Ю - вагова; 1, Я - браковочна; 2, А - склад будматеріалів;

б) споруди (не внесені до витягу), основні засоби (інвентар, прилади та інструменти), техніка, транспортні засоби, запасні частини, машини та обладнання, детальний перелік яких зазначено в договорі купівлі-продажу.

22.4. Цілісний майновий комплекс згідно цього ж переліку був переданий продавцем та прийнятий покупцем, згідно акту приймання-передачі від 27.05.2017.

22.5. Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.03.2017 визнано недійсними результати проведеного Товарною біржею "Укрспецресурс" аукціону від 27.05.2016 з продажу майна ТОВ "ВІК-Р.С.Ф.", враховуючи те, що продаж майна ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." було здійснено з порушенням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що полягають в неузгоджених з приписами Закону діях, як замовника, так і організатора аукціону в сукупності.

22.6. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 ухвала Господарського суду Київської області від 06.03.2017 у справі №Б8/142-12 залишена без змін.

22.7. Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.11.2017 визнано недійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: Київська область, м. Миронівка, вул. Соборності (колишня назва вулиці - Леніна), будинок 130, укладений 27.05.2016 між ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." (код ЄДРПОУ 36263844) та ТОВ "Фортуна-Інвест-Буд" (код ЄДРПОУ 40435633), посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Малим О.С., за № 679, яким було оформлено результати вищенаведеного аукціону з продажу майна ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." від 27.05.2016.

22.8. Під час розгляду справи за заявою ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." в особі ліквідатора - АК Віскунова О.В. до ТОВ "Фортуна-Інвест-Буд", ОСОБА_2 , ТОВ сільськогосподарського підприємства "Агро", ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом: ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", про застосування наслідків недійсного правочину та витребування майна; за зустрічними позовними заявами ОСОБА_4 , ТОВ СП "Агро", ОСОБА_6 , ОСОБА_5 до ТОВ "ВІК-Р.С.Ф.", ТОВ "Фортуна-Інвест-Буд" про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності, встановлено, що ТОВ "Фортуна-Інвест-Буд" здійснило подальший продаж частини об`єктів нерухомості новим покупцям в тому числі ОСОБА_1 (ухвала Господарського суду Київської області від 26.06.2019 у справі № Б8/142-12, залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020).

22.9. Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2019 у справі № Б8/142-12, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020, крім іншого, витребувано від ОСОБА_1 у власність ТОВ "ВІК-Р.С.Ф» 173/1000 часток нерухомого майна - нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2180,7 кв.м, а саме: гараж для легкових автомобілів площею 83,6 кв.м. позначений літерою "Щ-1" (зареєстрований в Державному реєстрі під літ. "Щ", реєстраційний номер 1170434632229), будівля електропункту площею 1096,7 кв.м, позначена літерою "И" (зареєстрований в Державному реєстрі під назвою будівлі електропункту літ. "И", реєстраційний номер 1170434632229), матеріальні склади площею 982,9 кв.м, позначені літерою "Ю-1" (зареєстровані в Державному реєстрі під літ "Ю", реєстраційний номер 1170434632229), слюсарна майстерня площею 17,5 кв.м, позначена літерою "1,О".

22.10. На виконання ухвали Господарського суду Київської області від 26.06.2019 було видано наказ від 21.10.2020 про витребування від ОСОБА_1 у власність ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." вищенаведених нежитлових будівель, який було передано ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." на примусове виконання приватному виконавцю;

22.11. 28.09.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Валявським О.А. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1;

22.12. За результатами виконавчого провадження № НОМЕР_1 приватним виконавцем було встановлено, що майно, яке підлягало поверненню за рішенням суду, повністю зруйновано та відсутнє, про що було складено постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського О.А. від 11.11.2021 ВП № НОМЕР_1 про повернення стягувачу виконавчого документу без виконання;

22.13. Згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «АПРАЙСЕЛ ЮА» про вартість майна, що підлягало витребуванню від відповідача та поверненню у власність позивача згідно ухвали Господарського суду Київської області від 26.06.2019 у справі № Б8/142-12, ринкова вартість майна станом на 20.07.2022 р. складає 1 324 530,00 грн. без ПДВ.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

23. ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 у справі № Б8/142-12 (911/3450/21), з вимогою оскаржене рішення скасувати, залишити в силі рішення Господарського суду Київської області від 27.09.2023р у справі № Б8/142-12 (911/3450/21).

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

24. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № Б 8/142-12 (911/3450/21) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2024.

25. Ухвалою Верховного Суду від 16.09.2024 касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

26. 02.10.2024 заявник касаційної скарги, звернувся із заявою про усунення недоліків касаційної скарги, разом з доказами сплати судового збору за подання касаційної скарги.

27. Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2024 відкрито касаційне провадження у справі № Б8/142-12 (911/3450/21) за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024, датою проведення судового засідання визначено 19.11.2024.

28. 11.11.2024 до Верховного Суду від АК Віскунова О.В. надійшов відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

29. 12.11.2024 до Верховного Суду від AT "Укрексімбанк" надійшло клопотання про закриття касаційного провадження, а також відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

30. Колегія суддів, порадившись на місці, дійшла висновку про відмову у задоволенні к лопотання АТ "Укрексімбанк" про закриття касаційного провадження.

31. Ухвалою Верховного Суду від 19.11.2024 відкладено розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 у справі № Б8/142-12 (911/3450/21), засідання суду призначено на 03.12.2024.

32. Скаржник та представник скаржника в засіданні суду 03.12.2024 повністю підтримали вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній. Просили Суд постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 у справі № Б8/142-12 (911/3450/21) скасувати, залишити в силі рішення Господарського суду Київської області від 27.09.2023 у справі №Б8/142-12 (911/3450/21).

33. Арбітражний керуючий Віскунов О.В. та представник AT "Укрексімбанк" в судовому засідання 03.12.2024 проти вимог та доводів касаційної скарги заперечили з підстав, наведених у відзивах на касаційну скаргу. Просили Суд постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 у справі № Б8/142-12 (911/3450/21) залишити без змін.

34. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (03.12.2024) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 03.12.2024.

35. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 28.10.2024 № 740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 29.10.2024 № 4024-IX), Верховний Суд розглядає справу № Б8/142-12(911/3450/21) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

( ОСОБА_1 )

36. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду викладених у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 та 14.05.2020 по справі № 916/1952/17, постанові від 08.12.2021 по справі № 916/1577/19 щодо застосування норм статей 1212-1213 ЦК України; суд апеляційної інстанції не дотримався вимог статей 86, 236, 316 ГПК України.

37. Підставами касаційного оскарження визначено пункти 1 та 4 частини 2 статті 287 ГПК України.

Доводи позивача

(ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." в особі ліквідатора Віскунова О.В.)

38. Позивач зазначає, що ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2019 у справі № Б8/142-12 встановлено, що ТОВ "Фортуна-Інвест-Буд" не набуло права власності на нерухоме майно, не мало прав на його відчуження, отже право власності не переходило від ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." до ТОВ "Фортуна-Інвест-Буд" та в подальшому до наступних покупців-відповідачів;

39. Звертаючись до господарського суду із заявою у цій справі, ліквідатор обрав саме такий спосіб захисту порушених прав боржника, який, на його думку, відповідає змісту порушеного права, а саме стягнення завданих боржнику збитків у зв`язку з неповерненням майна внаслідок його знищення.

40. Апеляційним господарським судом при ухваленні рішення у справі врахована правова позиція Верховного Суду, надана відповідна правова оцінка належним доказам та правильно застосовані норми закону, які підлягають застосуванню.

Доводи третьої особи

(AT "Укрексімбанк")

41. AT "Укрексімбанк" доводить, що факт неправомірного (безпідставного) набуття спірного майна відповідачем за рахунок позивача ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." встановлено ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2019 у справі № Б8/142-12;

42. Факт того, що майно знищено та не існує в натурі визнається всіма учасниками справи та підтверджено долученими доказами;

43. Вартість знищеного (втраченого) майна ґрунтується на Звіті про оцінку майна від 20.07.2022, складеному суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "АПРАЙСЕЛ ЮА";

44. постанова Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 у справі № Б8/142-12 (911/3450/21) відповідає вимогам процесуального закону та є обґрунтованою, законною та вмотивованою.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

45. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

46. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

47. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

48. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

49. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

50. За приписами частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

51. Частинами першою, другою статті 7 КУзПБ передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

52. Предметом судового розгляду у справі є позовна заява ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." в особі ліквідатора АК Віскунова О.В. до ОСОБА_1 про стягнення збитків у розмірі 1 324 530,00 грн.

53. Як правову підставу для задоволення позовних вимог (з урахуванням заяви про додаткові підстави позовних вимог від 13.10.2022 № 13/13-22.2), позивач зазначав статтю 216 ЦК України (реституція), статті 1212 - 1213 ЦК України та обов`язок відповідача повернути позивачу безпідставно набуте ним майно на виконання ухвали про його витребування, а у разі неможливості (що підтверджується постановою приватного виконавця від 11.11.2021 ВП № НОМЕР_1)- відшкодувати вартість такого майна.

54. Враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22.05.2024 у справі № Б8/142-12 (911/3450/21), проаналізувавши зміст (правову природу, права та обов`язки інше) правовідносин сторін, які випливають із встановлених судами обставин, дотримуючись принципу процесуального законодавства "суд знає закони", апеляційний господарський суд встановив, що у цій справі мають місце кондиційні зобов`язання, щодо необхідності кваліфікації спірних відносин виключно за приписами статей 1212 - 1213 ЦК України та про не поширення на спірні відносини положень чинного законодавства України, які регулюють питання відшкодування збитків.

55. Згідно статті 41 Конституції України, статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

56. Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом власності.

57. Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

58. Згідно до статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, що передбачено статтею 387 ЦК України. Тобто, витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і таке майно перебуває не на підставі укладеного з власником договору.

59. Відповідно частин 1 та 2 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

60. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

61. У кондикційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним. Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

62. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

63. Під час розгляду цієї справи, судами встановлено, що ухвалою Господарського суду Київської області від 06.03.2017 (залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017) у справі № Б8/142-12 визнано недійсними результати проведеного Товарною біржею "Укрспецресурс" аукціону від 27.05.2016 з продажу майна ТОВ "ВІК-Р.С.Ф.", враховуючи те, що продаж майна ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." було здійснено з порушенням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що полягають в неузгоджених з приписами Закону діях, як замовника, так і організатора аукціону в сукупності.

64. Надалі, ухвалою Господарського суду Київської області від 08.11.2017 визнано недійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: Київська область, м. Миронівка, вул. Соборності (колишня назва вулиці - Леніна), будинок 130, укладений 27.05.2016 між ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." (код ЄДРПОУ 36263844) та ТОВ "Фортуна-Інвест-Буд" (код ЄДРПОУ 40435633), посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Малим О.С., за № 679, яким було оформлено результати вищенаведеного аукціону з продажу майна ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." від 27.05.2016.

65. Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2019 у справі № Б8/142-12, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020, крім іншого, витребувано від ОСОБА_1 у власність ТОВ "ВІК-Р.С.Ф» 173/1000 часток нерухомого майна - нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 2180,7 кв.м, а саме: гараж для легкових автомобілів площею 83,6 кв.м. позначений літерою "Щ-1" (зареєстрований в Державному реєстрі під літ. "Щ", реєстраційний номер 1170434632229), будівля електропункту площею 1096,7 кв.м, позначена літерою "И" (зареєстрований в Державному реєстрі під назвою будівлі електропунктур літ. "И", реєстраційний номер 1170434632229), матеріальні склади площею 982,9 кв.м, позначені літерою "Ю-1" (зареєстровані в Державному реєстрі під літ "Ю", реєстраційний номер 1170434632229), слюсарна майстерня площею 17,5 кв.м, позначена літерою "1,О".

66. За приписами частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

67. Відтак, враховуючи приписи статті 75 ГПК України та встановлені обставини у наведених вище судових рішеннях, суд апеляційної інстанції виснував, що оскільки ТОВ "Фортуна-Інвест-Буд" (первісний покупець) не набуло права власності на нерухоме майно, воно і не мало прав на його відчуження, отже, право власності не переходило від ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." до ТОВ "Фортуна- Інвест-Буд" та в подальшому до наступних покупців.

68. Відповідно до статті 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

69. Відносини з відшкодування вартості безпідставно збереженого майна за своїм змістом не є суто кондикційними (у вузькому чи широкому значенні), а пов`язані зі вжиттям спеціальних заходів замість повернення безпідставно збереженого майна з огляду на неможливість його повернення в натурі.

70. Тлумачення статті 1213 ЦК України дає підстави для висновку, що відшкодування вартості безпідставно збереженого майна застосовується у випадку встановлення неможливості повернення майна в натурі, що може бути пов`язане зі знищенням речі, її переробленням, втратою, протиправною передачею третій особі тощо.

71. Враховуючи, що позивачем заявлені вимоги про стягнення вартості безпідставно набутого майна відповідно до норм частини другої статті 1213 ЦК України, до предмету доказування у цій справі входять: 1) набуття відповідачем майна або його збереження за рахунок іншої особи (позивача); 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали; 3) неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно, зокрема, внаслідок його знищення, загублення або передачі його набувачем третій особі тощо; 4) вартість (ринкова) майна, що визначена на момент розгляду судом справи.

72. У контексті наведених обставин (встановлених судами попередніх інстанцій) колегія суддів зазначає, що застосування правил, передбачених частиною другою статті 1213 ЦК України, у цій справі є безпосереднім наслідком обставин неможливості виконання судового рішення про витребування спірного майна.

73. Так, за результатами виконавчого провадження № НОМЕР_1 приватним виконавцем було встановлено, що майно, яке підлягало поверненню за рішенням суду (ухвала Господарського суду Київської області від 26.06.2019 у справі № Б8/142-12, залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020), повністю зруйновано та відсутнє, про що було складено постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського О.А. від 11.11.2021 ВП № НОМЕР_1 про повернення стягувачу виконавчого документу без виконання.

74. Відтак, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом відповідної справи.

75. Частиною 2 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Аналогічний принцип закріплено у частині другій статті 2, частині першій статті 13 ГПК України.

76. Важливим елементом змагальності процесу є стандарт доказування - спеціальні норми, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Тобто, в цьому разі мається на увазі достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

77. Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування під час розгляду справи категорій стандартів доказування - правил, які дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

78. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

79. Суд звертає увагу, що 17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким були, зокрема внесені зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

80. Стандарт доказування "вірогідності доказів" на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

81. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

82. Відповідно до вимог статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

83. Відтак, враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції визнав висновок суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «АПРАЙСЕЛ ЮА» про вартість спірного майна станом на 20.07.2022 належним та допустимим доказом у цій справі.

84. При цьому, мотиви такого рішення колегія суддів вважає достатньо обґрунтованими, оскільки у цих правовідносинах на момент розгляду справи про повернення спірного майна від ОСОБА_1 (ухвала Господарського суду Київської області від 26.06.2019 у справі № Б8/142-12, залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020) спірне майно існувало в натурі. Лише постанова приватного виконавця від 11.11.2021 (ВП № НОМЕР_1) свідчить про знищення спірної нерухомості.

85. Враховуючи встановлені обставини, на переконання колегії суддів, судом апеляційної інстанції вірно взято до уваги саме висновок суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «АПРАЙСЕЛ ЮА» про вартість спірного майна станом на 20.07.2022, оскільки лише в цій справи було встановлено факт неможливість повернення спірного майна в натурі.

Щодо доводів касаційної скарги

86. Як вже зазначалось, касаційну скаргу відповідач аргументував пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (пункт 23 цієї Постанови).

87. За змістом пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

88. Для касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення з наведеної підстави наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

89. Суд звертає увагу, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ, а регулятивний вплив пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, якою передбачено таку підставу касаційного оскарження як застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, поширюється саме на подібні правовідносини.

90. Верховний Суд неодноразово наголошував, що підставою для касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України є неврахування висновку саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

91. Відповідно, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.

92. Відтак, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції. За своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судами оцінкою доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

93. Порушень норм процесуального права, які б призвели до прийняття по суті невірного рішення або є підставами для обов`язкового скасування оскарженого судового рішення (частина 1 статті 310 ГПК України), колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.

Висновки за результатами касаційного провадження

94. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

95. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

96. З огляду на наведене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду - без змін як такої, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Щодо судових витрат

97. У зв`язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційних скарг та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на скаржників витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 у справі №Б8/142-12(911/3450/21)- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

К.М. Огороднік