Постанова

від 11.12.2024 по справі 916/566/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/566/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Астра»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 (колегія суддів: Тищенко О. В. - головуючий, Гончаров С. А., Яковлєв М. Л.)

за позовом керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації

до 1. Приватного підприємства «Астра»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут морської аквакультури»

3. Державної інспекції архітектури та містобудування України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Національний природний парк «Тузловські лимани»

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном

за участю:

прокурора: Кондратюк Д. А. (посвідчення)

відповідача-1: Врона А. В. (адвокат)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації (далі - позивач) до Приватного підприємства «Астра» (далі - відповідач - 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут морської аквакультури» (далі - відповідач - 2), Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі - відповідач - 3), згідно з яким, просив:

- усунути перешкоди державі в особі позивача у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації за № ОД141143630828 з будівництва відповідачем - 1 обловно-пропускного каналу на 2-му кілометрі піщаної коси Чорного моря, с. Лебедівка у Татарбунарському районі Одеської області, зареєстрованої 29.12.2014 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (далі - вимога - 1);

- усунути перешкоди державі в особі позивача у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування рішення державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Овідіопольської районної державної адміністрації Марущак Юлії Валеріївни від 11.08.2016 № 30890847 про державну реєстрацію права власності за Обслуговуючим кооперативом «Граніт-2» на будівлю № 13 рибоприймального пункту та обловно-пропускного каналу 2-й кілометр піщаної коси Чорного моря у складі будинку рибоприймального пункту літ. А загальною площею 147,6 кв.м за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Лебедівка, земельна ділянка з кадастровим номером 5125000000:01:003:0008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 997346351250, номер відомостей про речове право 15856578) (далі - вимога - 2);

- усунути перешкоди державі в особі позивача у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецького Олександра Сергійовича від 22.06.2020 № 52758035 про державну реєстрацію змін до права власності, на підставі якого визначено відповідача - 2 власником будівлі № 13 рибоприймального пункту та обловно-пропускного каналу 2-й кілометр піщаної коси Чорного моря у складі будинку рибоприймального пункту літ. А загальною площею 147,6 кв.м за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Лебедівка, земельна ділянка з кадастровим номером 5125000000:01:003:0008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 997346351250, номер відомостей про речове право 36100353) (далі - вимога - 3);

- усунути перешкоди державі в особі позивача у користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов`язання відповідача - 1 знести будинок рибоприймального пункту літ. А загальною площею 147,6 кв.м, тип об`єкта: будівля № 13 рибоприймального пункту та обловно-пропускного каналу 2-й кілометр піщаної коси Чорного моря, що розташований за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Лебедівка, земельна ділянка з кадастровим номером 5125000000:01:003:0008 (далі - вимога - 4).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що порушені права та інтереси держави, які підлягають захисту в судовому порядку.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 (суддя Нечай О. В.), позов прокурора в частині вимоги - 1 залишено без розгляду, справу передано за виключною підсудністю до Господарського суду Одеської області.

2.2. Ухвала суду мотивована тим, що у прокурора не виникло право на позов в інтересах держави, що виключає підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача в суді, оскільки єдиним уповноваженим органом, який вправі звертатися до суду з позовом про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації є відповідач - 3.

2.3. Оскарженою постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024, вище вказана ухвала суду скасована, а справу передано на розгляд до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.

2.4. Свій висновок апеляційний суд мотивував тим, що звернення прокурора із позовом в інтересах неналежного позивача, тобто особи, яка не уповноважена на виконання функцій держави у спірних правовідносинах, має процесуальним наслідком відмову у задоволенні відповідного позову, а не залишення його без розгляду.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі заявник просить скасувати вище вказану постанову суду, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

3.2. На обґрунтування касаційної скарги заявник посилався на те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що апеляційним судом не враховані правові висновки, які викладено у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 922/3219/20, від 08.03.2023 у справі № 908/2345/21, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17, в ухвалі Верховного Суду України від 02.03.2011 у справі № 6-58303св10, суд першої інстанції правомірно залишив позов без розгляду.

3.3. Подані Національним природним парком «Тузловські лимани» письмові пояснення не можуть бути прийняті до розгляду виходячи із наступного.

3.4. Частиною першою статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

3.5. У даній справі ухвалою Верховного Суду від 18.11.2024 учасникам справи було встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 03.12.2024. Проте письмові пояснення на касаційну скаргу надійшли до Верховного Суду 10.12.2024 засобами електронного зв`язку через систему «Електронний суд», тобто поза межами зазначеного строку.

3.6. Згідно частини 4 статті 13 цього Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

3.7. Відповідно до положень частини 1 статті 118 вказаного Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

3.8. Отже поза межами вказаного строку право на подачу письмових пояснень відсутнє.

3.9. На підставі викладеного, письмові пояснення на касаційну скаргу залишені судом без розгляду.

4. Мотивувальна частина

4.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.2. Пунктом 2 частини першої статті 226 ГПК України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

4.3. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

4.4. Статтею 53 ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч.3). У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (ч.5).

4.5. Апеляційний суд встановив, що визначаючи Державну інспекцію архітектури та містобудування України відповідачем - 3 в частині вимоги - 1, прокурор посилався на положення статті 391 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461.

4.6. Прокурор в обґрунтування підстав представництва інтересів держави вважав, що позивачем у спірних правовідносинах, у тому числі і щодо вимоги - 1, є Одеська обласна державна адміністрація.

4.7. У касаційній скарзі заявник зазначає, що ні Конституція України, ні Закон України «Про місцеві державні адміністрації», ні Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» та інші нормативно-правові не наділяють державні адміністрації повноваженнями щодо звернення до суду із позовами про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта експлуатації.

4.8. За змістом частин 1, 3, 4 статті 45 ГПК сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

4.9. Отже, якщо суд дійде висновку, що у позивача відсутні правові підстави для звернення до суду із позовом, у тому числі у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі відповідного органу, суд має відмовити у позові за безпідставністю матеріально правової вимоги, а не залишати такий позов без розгляду.

4.10. Подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 26.08.2020 у справі № 911/2032/17, від 10.04.2024 у справі № 916/1214/23, від 17.04.2024 у справі № 916/2497/23, від 08.05.2024 у справі № 923/643/21.

4.11. Інші посилання, викладені в касаційній скарзі, відхиляються судом в силу положень частини другої статті 300 ГПК України, за приписами якої суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.12. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1). Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ч. 2).

4.13. За вказаних обставин підстав для скасування оскарженої постанови та задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 240, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Астра» залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 у справі № 916/566/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Є.В. Краснов

Л.І. Рогач