Постанова

від 03.12.2024 по справі 345/533/23

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 345/533/23

провадження № 51 - 3674 км 24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року стосовно

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця та мешканця

АДРЕСА_1 ,

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області вироком від 08 червня 2023 року засудив ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 191 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з обліком, управлінням і розпорядженням коштами та матеріальними цінностями, на строк 3 роки.

Івано-Франківський апеляційний суд ухвалою від 16 квітня 2024 року змінив вирок суду першої інстанції, на підставі ст. 75 КК звільнив ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановив іспитовий строк 2 роки та поклав на обвинуваченого обов`язки, передбачені ст. 76 КК.

За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

ОСОБА_6 з 12 травня 2021 року працював на посаді старшого майстра газодимозахисної служби-старшини 6 Державної пожежно-рятувальної частини 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області (м. Калуш) (далі - 6 ДПРЧ 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області), бувматеріально відповідальною особою.

19 травня та 16 вересня 2022 року ОСОБА_6 отримав передане до 6 ДПРЧ 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області у вигляді міжнародної технічної допомоги майно, необхідне для проведення аварійно-рятувальних робіт - генератор «KRAFTWELEKW6500 1F», вартістю 9 300 грн, освітлювальну щоглу «ALDEBARAN 360 GRAD FLEX-C 2.0» (в комплекті з одним кабелем), вартістю 60 000 грн, два бензорізи «STIIIL TS 420», загальною вартістю 71 370 грн, бензоріз «STIHL TS 800» 400 mm, вартістю 33 419 грн, та здав його на склад.

Надалі в період з 08 липня до 30 вересня 2022 року ОСОБА_6 вивіз зазначене майно зі складу з території пожежно-рятувальної частини та розпорядився ним на власний розсуд, заподіявши майнової шкоди 6 ДПРЧ 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області на загальну суму 174 089 грн.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного ОСОБА_6 покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції:

- безпідставно звільнив ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК, не взявши до уваги підвищену суспільну небезпеку та конкретні обставини вчиненого злочину;

- ухвалив рішення, яке не виконає своєї превентивної (виховної) функції;

- постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам статей 370, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Від засудженого надійшли заперечення, в яких він із наведенням відповідних обґрунтувань просить відмовити в задоволенні касаційної скарги прокурора та залишити без зміни оскаржуване судове рішення.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Мотиви Суду

Положеннями ст. 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації його дій за ч. 4 ст. 191 КК в касаційному порядку прокурором не оспорюються.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Статтею 412 КПК визначено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; застосування закону, який не підлягає застосуванню; неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК).

Що стосується доводів прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме безпідставне, на його думку, застосування положень ст. 75 КК, то колегія суддів уважає за необхідне зазначити таке.

За змістом ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених у статтях 2, 7 КПК, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.

Колегія суддів касаційного суду вважає, що суд апеляційної інстанції вказаних вимог закону при перегляді вироку суду першої інстанції стосовно ОСОБА_6 дотримався не в повній мірі.

Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення і попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.

Згідно з приписами ст. 75 КК, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Так, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області вироком від 08 червня 2023 року засудив ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 191 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з обліком, управлінням і розпорядженням коштами та матеріальними цінностями, на строк 3 роки.

Обвинувачений ОСОБА_6 , не погоджуючись з указаним вироком через суворість, оскаржив його в апеляційному порядку.

Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши конкретні обставини справи, зміст і обсяг обвинувачення, дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, урахувавши:

- обставини, що пом`якшують покарання, - визнання винуватості, щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування шкоди, збіг тяжких матеріальних умов;

- дані про особу обвинуваченого - вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, утримує неповнолітню дитину, є учасником бойових дій, має незадовільний стан здоров`я;

- вчинений ОСОБА_6 злочин не відноситься до корупційного.

Проте, суд апеляційної інстанції, взявши до уваги обставини, встановлені судом першої інстанції, повною мірою не врахував характер, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення та конкретні обставини, зокрема того, що ОСОБА_6 заволодів майном, отриманим ГУ ДСНС в Івано-Франківській області в якості міжнародної технічної допомоги, в умовах воєнного стану.

Колегія суддів уважає, що суд апеляційної інстанції не навів достатньо переконливого обґрунтування свого рішення про можливість виправлення ОСОБА_6 без реального відбування призначеного покарання, достатність підстав для застосування положень ст. 75 КК та постановив ухвалу, яка не відповідає ст. 419 КПК.

З урахуванням викладеногокасаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду стосовно ОСОБА_6 - скасуванню на підставі пунктів 1, 2ч. 1 ст. 438 КПК України у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції,під час якого необхідно врахувати викладене та постановити законне й обґрунтоване рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.

За умови підтвердження обсягу обвинувачення ОСОБА_6 та за відсутності інших обставин, які можуть вплинути на вирішення питання, пов`язаного із застосуванням положень ст. 75 КК, звільнення від відбування покарання з випробуванням слід уважати необґрунтованим.

Керуючись статтями 441, 442 КПК, Суд

постановив:

касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року стосовно ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3