Рішення

від 05.12.2024 по справі 276/1844/24

ВОЛОДАРСЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 276/1844/24

Провадження по справі №2/276/646/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Збаражського А.М., з участю:

секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорошівської селищної радиЖитомирського районуЖитомирської області та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Радичі" про визнання права на земельну частку (пай), -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати за ним право на земельну частку (пай), що знаходиться на території Радицької сільської ради Житомирського району Житомирської області, із земель колишнього КСП ім. Щорса, земель запасу чи резервного фонду Хорошівської ОТГ. Позовні вимоги мотивовані тим, що у період часу з 01.08.1989 по 22.01.1998 він працював в колгоспі ім. Щорса на різних роботах та був членом колгоспу. На базі колгоспу створено КСП ім. Щорса, яке у подальшому реорганізовано в СТОВ «Радичі». Під час розпаювання земель КСП ім. Щорса він був членом цього колгоспу, однак помилково не внесений до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), а тому не отримав сертифікат на пай. Середній розмір земельної частки (паю) по сільській раді становить 2,89 га. На переконання позивача, він має право пай, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 11.09.2024 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 15.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач просив задовольнити позов з підстав, наведених у позовній заяві. Також зазначив, що раніше не мав можливості звернутися до суду з вказаним позовом.

Представник відповідача, Хорошівської селищної ради, в судове засідання не з`явився,селищний голова подав до суду заяву про проведення судового засідання за відсутності представника селищної ради за наявними документами, зазначив що позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Заслухавши позивача та дослідивши письмові докази, надані позивачем, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії виписки з протоколу №8 засідання правління колгоспу ім. Щорса від 01.08.1989 ОСОБА_1 на підставі його заяви прийнято в члени колгоспу ім. Щорса на роботу в тракторну бригаду (а.сп.6).

Відповідно до копії виписки з протоколу №1 загальних зборв уповноважених к.с.п. ім. Щорса с.Радичі від 22.01.1998 ОСОБА_1 звільнено з роботи і членів к.с.п. за власним бажанням (а.сп.6).

Копією довідки №26 від 30.09.2023, яка видана СТОВ «Радичі» на основі книги обліку трудового стажу і заробітку колгоспників, стверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно працював в колгоспі ім. Щорса та був членом даного господарства з 01.08.1989 по 22.01.1998 (а.сп.8).

Вищевказане також підтверджується записами у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 , що заведена на ім`я ОСОБА_1 та надана позивачем для огляду в судовому засіданні.

Згідно інформації, сформованої Хорошівською селищною радою 03.01.2024, ОСОБА_1 повідомлено про наявність земельної ділянки відумерлої спадщини, яка в подальшому на підставі рішення суду може бути виділена заявнику. Зазначені відомості надано на підставі довідки №337 від 29.12.2023 (а.сп.9, 10).

Відповідно до відповіді Хорошівської селищної ради від 21.03.2024 на адвокатський запит від 18.03.2024 розмір земельної частки (паю) із земель реформованого КСП ім. Щорса Радицької сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області становить 2,89 га (а.сп.14).

Відповідно до відомостей, наданих головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області від 21.03.2024, ОСОБА_1 відсутній у списках громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Щорса с. Радичі; у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавалися Володарсько-Волинською РДА по Радицькій сільській раді відсутній запис щодо реєстрації сертифіката на права на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_1 . Зазначене також підтверджується копією Державного акта на право колективної власності на землю серії ЖТ №13-12-0001 зі списком громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Щорса с. Радичі (а.сп. 16-30).

При вирішенні даного спору суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин ЗК України 1990 року, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та відповідні норми ЦК.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (далі - Порядок паювання земель) встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі, створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Право на земельну частку (пай) згідно з пунктом 2 Порядку паювання земель мають члени сільськогосподарського підприємства, кооперативу, акціонерного товариства, у тому числі, пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Відповідно до частини першої статті 22 та частини другої статті 23 ЗК України 1990 року, чинного на час виникнення спірних правовідносин, право власності на землю виникає після одержання документа, що посвідчує це право. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

З огляду на зазначене, особа набуває право на земельний пай за наявності зокрема таких умов: 1) перебування в числі членів колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання колективним сільськогосподарським підприємством цього акта.

Вказаний висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 02 березня 2020 року в справі № 573/813/19 (провадження № 61-1543св20), від 13 травня 2020 року в справі № 627/66/17 (провадження № 61-42431св18), від 20 травня 2020 року в справі № 384/642/17 (провадження № 61-37931св18), від 02 вересня 2020 року в справі № 530/311/19 (провадження № 61-18113св19), від 22 жовтня 2020 року в справі № 149/2978/18 (провадження № 61-4932св19), від 16 грудня 2020 року в справі № 637/672/19-ц (провадження № 61-553св20), від 23 грудня 2020 року в справі № 609/1117/18 (провадження № 61-5685св19), від 16 червня 2021 року в справі № 137/1642/19 (провадження № 61-13243св20).

Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку - додатка до державного акта на право колективної власності на землю чи виключено знього, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися дозагальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів маєбути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку.

Згідно із частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

За змістом пункту 6 Прикінцевих і Перехідних положень ЦК України правила цього Кодексу щодо позовної давності стосуються тільки тих позовів, строк пред`явлення яких, встановлений попереднім законодавством, не сплив до 01 січня 2004 року. Якщо ж строк позовної давності закінчився до зазначеної дати, то до відповідних відносин застосовуються правила про позовну давність, передбачені ЦК УРСР 1963 року.

З огляду на вищезазначені вимоги в указаній справі повинні застосовуватись положення актів цивільного законодавства, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, а саме ЦК УРСР 1963 року.

Згідно зі статтею 71 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Відповідно до положень статті 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Статтями 71, 75 ЦК УРСР передбачено, що загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено, встановлюється в три роки і позовна давність застосовується судами незалежно від заяви сторін.

Статтею 80 ЦК УРСР встановлено, що закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом установлено, що на момент отримання 25 грудня 1995 року КСП ім. Щорса Державного акта на право колективної власності на землю, ОСОБА_1 був членом цього КСП, однак, не був включений до списку осіб, які мають право на одержання земельної частки (паю), хоч і мав правові підстави для отримання відповідного сертифікату.

Право на позов у ОСОБА_1 виникло з 25 грудня 1995 року - після видачі КСП державного акта на землю.

З цим позовом до суду ОСОБА_1 звернувсяу серпні 2024 року, тобто зіспливом 28 років, зазначивши в судовому засіданні про відсутність можливості для звернення. Разом з цим, будь-яких доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку позовної давності суду не надав.

Суд враховує, що ОСОБА_1 не скористався своїм правом на отримання сертифікату та виділення в натурі земельної частки (паю), яке виникло у нього ще у 1995 році (коли почалося розпаювання земель колишніх колгоспників), що є загальновідомим фактом, і пропустив встановлений законодавством строк звернення до суду з позовом про відновлення свого права, оскільки про порушення своїх прав дізнався, або повинен був дізнатися, коли почалося розпаювання земель колишніх колгоспників.

При цьому позовна давність сплинула до набрання чинності ЦК України, тому згідно зі статтею 75 ЦК УРСР суд зобов`язаний самостійно застосувати наслідки її спливу незалежно від подання відповідної заяви сторонами спору.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 654/2630/20, від 31.07.2024 у справі №154/3572/21, від 31.10.2024 у справі №190/1900/23.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16 (провадження № 12-122гс18) вказано, що можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Аналіз статті 261 ЦК України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов.

Враховуючи те, що з моменту порушення прав ОСОБА_1 пройшло більше трьох років, а саме - понад 28 років, останній звернувся до суду з цим позовом у 2024 році, а доказів, які вказували б на поважність причин пропуску строку позовної давності, не надано, а тому суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову, у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Керуючись статтями4,11, 12, 13,141, 247, 258,259, 263-265,268,273,352,354ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Хорошівської селищної радиЖитомирського районуЖитомирської області та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Радичі" про визнання права на земельну частку (пай) - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Хорошівська селищна рада Житомирського району Житомирської області, адреса місцезнаходження: вул. Героїв України, 13, смт Хорошів, Житомирського району Житомирської області; ЄДРПОУ: 04344587.

Відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Радичі", адреса місцезнаходження: вул. Л.Українки, 4, с. Радичі, Житомирського району Житомирської області.

Повний текст рішення складено 16.12.2024.

Суддя А.М. Збаражський